ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Паучек
2018.05.21 09:12
Злому назло:
Живу, сміюсь, радію,
Із ниточок
Вив"язую свій світ,
Господь дає:
І віру, і надію,
... й весни усмішку
....... для осінніх

Олександр Сушко
2018.05.21 09:07
Жити зручно холодним, без совісті,
А сердечним - о ні! Навпаки!
Перший кроку не ступить без користі,
Другий - пташку годує з руки.

Де беруться катюги та ґицелі?
Ті, хто зраджує власний народ?
Глянь - довкола неситі...грибницями,

Ігор Деркач
2018.05.21 09:04
Мандрівочкою пахне уночі.
У серці оселилася тривога.
Веде у невідь бойова дорога.
І їй не салютують деркачі.

Про що дерчати далі, невідомо.
Потуга є, а тягне до землі.
Відчалюють у небо кораблі,

Ярослав Чорногуз
2018.05.20 23:43
Ці диво-пальці на роялі,
Чарівні рухи досконалі…
Прелюдії, ноктюрни, скерцо…
В них б`ється мов Шопена серце!

Мазурки, вальси і балади…
Їх зорелітні звукопади!
О як все витончено, містко.

Олександра Камінчанська
2018.05.20 22:41
хай буде так, як накричать громи,
як навіщує на гнізді лелека.
і добрий звук старезної сурми
озветься десь з-за обрію, здалека.
і будуть руки сповнені тепла
тебе чекати юну для обіймів.
ця дивна ніч віддала, що могла,
собі лишила зорі поруділі.

Олександр Сушко
2018.05.20 20:59
Шукаю вади у чужому оці,
Найменший гандж - як віхоть для бика.
Не втримати у гамівній сорочці
Сатирика дурного язика.

По маківці вистукувати дятлом
Умію вправно, люди кажуть "спец".
Стрічаю ранок віртуальним "батлом",

Ірина Вовк
2018.05.20 18:51
У 1918 році з розпадом Австро-Угорщини на території Західної України утворилася ЗУНР, якій тут же оголосила війну Польща. На заклик уряду ЗУНР почала організовуватися УГА, і отець Іван Кипріян, залишивши свою парохію в містечку Немирові Рава-Руського пові

Ліна Масляна
2018.05.20 16:32
Місток дерев’яний. А як перейти? Не збагнути...
Рудою усмішкою блисне земля з-під трави.
Хлопчиська у пошуках: вигадати і утнути.
Сплелися дівчатам з кульбаби віночки нові.

І квапиться знову минуле рибалити: отже,
Захопленню вірне без ліку вже стіл

Сергій Гупало
2018.05.20 16:14
Грім покотиться і відлуниться…
Та одначе зійду з автобуса
Я на дуже знайомій вулиці.
Там, де школа… велична глобусом.

Загальмовано щось у Всесвіті.
Це нудьга непророслих зерен
В ріднім полі круги окреслити

Домінік Арфіст
2018.05.20 14:51
рятую радість… з хащі небуття…
виманюю своїм арфічним співом
схиляючись над родовим архівом –
сувоями життя і маяття…
протоптую стежини в чагарях
до світлої галявини з озерцем…
учитуюся спорожнілим серцем
у літери в далеких букварях…

Іван Потьомкін
2018.05.20 09:06
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

Ігор Деркач
2018.05.20 08:52
Коли на слово сказане твоє
Твій друг байдуже
дивиться крізь тебе,
Коли руки тобі не подає,
Не підпускає, як змію, до себе,
І гострий погляд кинувши в твій бік,
Похитує з презирством головою
Не говори: «Се хворий чоловік,

Серго Сокольник
2018.05.20 02:39
Тактика бою комусь незбагненна примара.
Так генерали військами мільйонними марять.
Наче гладенько на мапі- малюй собі стріли!..
Складно в житті, на етапі якого зустріли

(як от мене ти, коханко розпусно-цнотлива)
У кабінетах накази на штурми, прорив

Олена Малєєва
2018.05.19 21:39
Я уже помирала разів зо два
Тоді була осінь та зливи,
Але потім приходила знов весна,
У садку зацвітали сливи...

Помирати, ти знаєш, не страшно, ні,
Це просто тебе немає.
Це схоже на хлопчика у воді,

Світлана Майя Залізняк
2018.05.19 15:11
Заболочений ліс...
І криничка чистенька - як диво.
Круть нам сажі привіз,
Верть - вугілля заморського, млива.

Евтаназії страх...
Тож рушайте подалі, хто може.
Ген засохлий монах

Оксана Дністран
2018.05.19 13:16
Сутеніло, ти кинув палити,
Буревійно рвонувся з-за столу,
Келих пристрасті, нами допитий,
Покотився самітно додолу.

Я ще гнулась його підібрати,
Та кришився мій внутрішній спокій,
Розповзлися довкола лапаті

Вікторія Торон
2018.05.19 10:31
І «вічна пам’ять», і «не забудем»,
але забудуть і не згадають.
Мине війна, як мине застуда.
Життя – як хутро у теплій зграї.

А ті, що вийшли колись з толоки,
де гул бджолиний, спасіння в числах,
де мудрі стали завчасно збоку,

Василь Баліга
2018.05.19 09:45
Вродлива, спокуслива діва,
Яку так жадають, бояться.
За неї зрікаються рідних,
Для неї вбивають на щастя.

Наге до вульгарності тіло
Безумні навіює думи,
Звертає до зброї уміло,

Ігор Шоха
2018.05.19 08:25
Наївні сни, якщо це міражі:
і райські пущі, і пекельні кола,
свої – у небі, на землі – чужі,
яких не забуваємо ніколи.

І все те оживає уночі
як мелодійні візії урочі:
і солов’ї, і чайки, і сичі,

Микола Соболь
2018.05.19 06:11
…Пам’ятаю – ніч пливла над росами
І життя не грюкало дверми…
Відчували ми себе – дорослими,
Не пізнавши світла чи пітьми.

Марили про зоряні збіговиська…
(Вберегли нас янголи), крильми
Захистили від того чудовиська,

Сонце Місяць
2018.05.18 21:27
Будуть оси смугасті сновигати між трав
що безладно гаптовано вітром
лунатимуть співи кудись в небеса
у світі, де справжні лиш квіти

де тануть русалчині сльози весни
закликаючи знову радіти
у тім храмі, де тайни величають страсні

Олександр Сушко
2018.05.18 20:38
Життя гнітюче, як невдалий жарт,
Не садять нині злодіїв за грати.
Прохач-правитель стирив аж мільярд,
А ти канючиш сотню до зарплати.

Кого зобиджу - вибачте, пардон,
Але сказати правду в очі мушу;
Закон простий: украв - купуєш трон,

Ірина Вовк
2018.05.18 19:55
«Хороводи одкриваються з весною, коли небо вступа в шлюбну злуку з землею – і кличе до такої ж свяченої спілки й людину.»/7, 27/
«Хоровод взагалі має зв’язок з представленням сонця як божества, що запліднює землю – під образом колеса. Ще в давній

Ірина Вовк
2018.05.18 17:46
Мій Ангеле, храни мене у колі
людей найближчих, кровію спорідних.
І відверни думки та вчинки кволі.
І виплекай зерно з ґрунтів приплідних.

Мій Ангеле, зміцни мене у Вірі,
що слів живучих стебла соковиті
забарвлять в колір свята будні сірі,

Адель Станіславська
2018.05.18 09:29
А я уже й не знаю, що роблю
у цім житті, що світло-сизим димом
засіялося в орану ріллю
тієї долі, що не стала дивом.

У ті сліди, що всохли між доріг,
якими йти не стачило пориву.
Ні тих, що простелився ними сніг

Галина Михайлик
2018.05.18 02:04
Не відпускай мої уста
хай сколихнеться кров густа
і заповільнить часоплин,
де ми з Тобою наодин -
- ці-
-луй!
На заздрість солов"ям.
Хай буде гірко їм, а нам -

Ярослав Чорногуз
2018.05.17 23:40
Одягну я тебе на світанку,
Наче світла у душу ввіллю,
Українська моя вишиванко,
Я тебе до безтями люблю.

На тобі, чарівна одяганко,
Знаки світлих і сонячних врун.
Щоб торкалася ти, вишиванко,

Вікторія Лимарівна
2018.05.17 22:25
Врода її неповторна дівоча.
Неба блакить, наче проліски, очі.
Вдягнена просто, у вишиванці.
Посмішка світла, сонячна вранці.

Рухи легкі, чарівні, як пір’їнки.
Відлік часу доторкнеться сторінки:
Стала тоді Вона незалежна!

Ольга Паучек
2018.05.17 21:56
Шила мама,
Вишивала
Вечорами,
На світанку,
Шила мама,
Вишивала
Сину й доні
Вишиванку.

Володимир Бойко
2018.05.17 21:17
Якби любов негадано пропала,
Банальний би залишився відбір,
І ми сезонно пристрасть вдовольняли,
Неначе пересічний дикий звір.

Чи мріяли б поети вечорами,
Чи зо світу, як мамонти, пішли,
І ми без віршів про Прекрасну Даму

Іван Потьомкін
2018.05.17 19:02
Не знаю, как другие, а я некоторые факты своей жизни часто связываю с важными событиями в мире или же с какой-то известной личностью. Так вот и Ричард Никсон стал метой моей биографии... А дело было так. Накануне, кажется, первого приезда в СССР американ

Олександра Христич
2018.05.17 18:14
Самотність вирушила у дорогу і розквітла.
Поєднала двох вогником надії, що не мав нічого спільного.
Ця маленька надія не стала єдиною.
Очікування незвичайного залишилось очікуванням.
Cамотність стала довершеною серед людей, що не розуміли один одного

Маркіяна Рай
2018.05.17 16:06
Це і буде остання із висот,
Коли шляхи подивляться у спину.
На них покинуту тебе-дитину,
На них загублену тебе-дитину,
На них утрачену тебе-дитину
Вже не притулить жодна із чеснот.
Ти взяв її за дорого, а втім
Що є достойною ціною смерті?

Олена Багрянцева
2018.05.17 14:36
А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову.
Так пасує вона до квітучого міста у травні.
Оберегом стають візерунки усі загадкові.
І традиції в них оживають правічні, прадавні.
І нитками барвистими шлях пролягає широкий.
І життєва дорога осяяна сонцем

Ярина Чаплинська
2018.05.17 13:21
Сивіє ранок осінній
На раменах карпатських гір.
Хтось йому мжичку посіяв?
Хтось йому мряки наніс?

Смереки пливуть імлою
По хвилях гірських хребтів.
І дощі бредуть бездоріжжям

Олександр Сушко
2018.05.17 12:58
Цієї днини - справжнє літо,
Уранці луг запнув туман.
Хотілося би порадіти,
Та спокою, на жаль, нема.

З села пощезли чорнобривки,
Здорові парубки-воли.
Лишилися одні каліки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Юлія Фрайт
2018.05.20

Вадим Триноженко
2018.05.16

Даруй Волю
2018.05.03

Вадим Бессоно
2018.04.13

Ірина Мартинюк
2018.03.27

Мар'яна Мотієнко Сірководень
2018.03.19

Інеса Завялова
2018.02.17







• Українське словотворення

• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
Останній узагальнений огляд Огляди неритмізованої поезії Дата
Майстерень Редакція : "Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
 2009.11.21

Актуальні теми: Український прорив! Як створити в кожному селі, районі, місті, області територіальну громаду-власників, які є в Конституції, але майже відсутні в Україні!

Словотворення, використання, запозичення - ідеї та рішення
ВІДЕО: поезії й переклади МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА.
Рейтингові голосування у рубриках
Загальні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів.
Літературно-співаний клуб у Львові.
Нові поетичні конкурси журналу "Дніпро" .
Нове відзначення за кращі українські поетичні твори - Премія імені Леоніда Первомайського
Жива мова:
- Вірші Ігора Павлюка читає народний артист України Святослав Максимчук .
- Вірші Василя Симоненка читає Я.Нечуйвітер
o - Tbiliso -The Best Georgian Quartet with Love -Тбілісо (5,5 mb);
o - "Maminy glaza" - The Mother's Eyes - T.Gverdciteli (5,5 mb);
o - Гвердцітелі "Ніжність" (5,5 mb);
o - Тамара Гвердцітелі - «Ленинград» (5,5 mb) Публікація: Осип Мандельштам ;

До Рубаї
До Хокку
До Маньєризму
До Блюзу
Життя поетів і не поетів, як воно є...
Опитування    
Критика авторського твору на «Майстернях» повинна бути:










Останні надходження іншої поезії    
Вибрані твори I  
Вибрані твори II  
Орієнтовні рейтинги уподобань
 Статистика сайту  
Користувачів:5131
Авторів: 3273
Віршів:81806
Публіцистики:1121
Аналітики:790
 Докладніше »»»
Поем:567
Прози:5243
Рецензій:540
Оглядів:183
Іншомов.поезії:656
Усього коментарів:457012
Учасників конкурсу “Майстерень”:2050
Загалом рейтинг авторів
“Народний”:3.42
“Майстерні”:3.02
Редакторів:30

Динаміка рейтингів регіонів:
Львів:6.23
Київ:6.23
Тернопільщина:6.2
Літугрупування:
Літугрупування «Літавиці»:7.2
«Невільнича поезія»:7.08
Літстудія «Перехрестя»:6.92
 

Останні коментарі       >> Наша ні про що розмовлялка >>
Кузан Василь сказав(ла) про критику  Довершено: Місто Осокорів , автор Маклех Шон (2018.05.09 11:48)
Актуальне. Інша поезія
***
Фрайт Юлія
Переглядів: 8 | Коментарів: 0
Маленький дім всередині мене
Мартинюк Ірина
Переглядів: 86 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Ночі Вітер
Годинник журби
Сіренко Артур
Переглядів: 2 | Коментарів: 0
Прозорі звірі
Сіренко Артур
Переглядів: 4 | Коментарів: 0
Не задоволені потреби
Христич Олександра
Переглядів: 46 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Ночі Вітер
Зворотна сторона готики
Маклех Шон
Переглядів: 29 | Коментарів: 0
Крейдяне лезо
Маклех Шон
Переглядів: 247 | Коментарів: 2
Ост. коментар: Нінель Новікова
Хтось мене втрачає
Рай Маркіяна
Переглядів: 12 | Коментарів: 0
То, що це між ними було
Рай Маркіяна
Переглядів: 13 | Коментарів: 0
Останні надходження:30 днів | загалом
 
Рубрики / Інша поезія