ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Конкурси / Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Тема:
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Опис:
• Голосування
• Всі надіслані твори
Очевидно, що у випадку із використанням "нео" ми маємо звичну для сучасної довкола мистецької критики двоякість розуміння:
1) нео - "новий", як той, що замінив собою старий, як оновлений, черговий, наступний
і
2) нео - "новий", який "виник, з'явився, не існував раніше".
Тобто, наприклад, "фашизм-неофашизм", "колоніалізм-неоколоніалізм", "філологія-неофілологія"і т.д. у першому випадку
і неологізм, неодарвінізм, і т.д. у другому випадку.
Звичайно, християнська система координат не допускає появи речей щойностворених, відірваних від точки відліку - сотворіння світу Творцем - це фундамент для першого розуміння "нео", і вочевидь - ідеальний фундамент для найкращого розуміння як напрямку бароко, так і необароко.
Є ще і модерністська система координат, яка побудована в інших координатних осях, і допускає появу того, чого не існувало раніше.
Можливо така модерністська система є ілюзорною, але кожен має право на свої ілюзії, у тому числі і ведучий цієї рубрики, який вважає, що назви "Необароко" таки стосується загальнохристиянської системи координат.
Ідеологічно поєднуючи "європейські" необароко і неокласицизм одним блоком, маємо на увазі відповідь на питання: "куди поділися древні греки та римляни?" - "стали християнами".
Трохи детальніше про Необароко..., Неокласицизм... і Неореалізм...
Отож, у ваших текстах немає ідеологічних заперечень непогрішимої частини християнства, ви бачите логіку у переході від античних традицій до християнства. Поетично стиль вірша відповідає стилю бароко, або, відповідно, класицизму. Значить вам сюди.
Щодо неореалізму - то він у наших оглядах майже збігається із неокласицизмом, бо зрілі, спокійні, розважливі погляди художніх реалістів, у нових обставинах постіндустріального життя ще дужче тягнуться до фундаментальних класичних основ (реалісти прагнуть стати мудрецями), а колишній образ гордовитого воїна-класицизму, трансформується до образу філософа. І яка різниця між "мудрецем" і "філософом", і ще "проповідником"?
Надсилати редакції свої творчі пропозиції
найкраще цією кнопулечкою >>>
Зрозуміло, що тут буде присутня певна еклектика, але не хаос.
Усі опубліковані на цю тему твори
• Всі надіслані твори
Очевидно, що у випадку із використанням "нео" ми маємо звичну для сучасної довкола мистецької критики двоякість розуміння:
1) нео - "новий", як той, що замінив собою старий, як оновлений, черговий, наступний
і
2) нео - "новий", який "виник, з'явився, не існував раніше".
Тобто, наприклад, "фашизм-неофашизм", "колоніалізм-неоколоніалізм", "філологія-неофілологія"і т.д. у першому випадку
і неологізм, неодарвінізм, і т.д. у другому випадку.
Звичайно, християнська система координат не допускає появи речей щойностворених, відірваних від точки відліку - сотворіння світу Творцем - це фундамент для першого розуміння "нео", і вочевидь - ідеальний фундамент для найкращого розуміння як напрямку бароко, так і необароко.
Є ще і модерністська система координат, яка побудована в інших координатних осях, і допускає появу того, чого не існувало раніше.
Можливо така модерністська система є ілюзорною, але кожен має право на свої ілюзії, у тому числі і ведучий цієї рубрики, який вважає, що назви "Необароко" таки стосується загальнохристиянської системи координат.
Ідеологічно поєднуючи "європейські" необароко і неокласицизм одним блоком, маємо на увазі відповідь на питання: "куди поділися древні греки та римляни?" - "стали християнами".
Трохи детальніше про Необароко..., Неокласицизм... і Неореалізм...
Щодо неореалізму - то він у наших оглядах майже збігається із неокласицизмом, бо зрілі, спокійні, розважливі погляди художніх реалістів, у нових обставинах постіндустріального життя ще дужче тягнуться до фундаментальних класичних основ (реалісти прагнуть стати мудрецями), а колишній образ гордовитого воїна-класицизму, трансформується до образу філософа. І яка різниця між "мудрецем" і "філософом", і ще "проповідником"?
Надсилати редакції свої творчі пропозиції
найкраще цією кнопулечкою >>>
Зрозуміло, що тут буде присутня певна еклектика, але не хаос.
Усі опубліковані на цю тему твори
Дата початку: 2007-07-01 12:07:38
Постійнодіючий
Результати голосування
Загальне голосування
Всього голосів: 4 | Проголосувати
|
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Показати
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?