ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ілахім Поет
2024.04.15

Павло Босота
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Сторінка наших новин
Якщо ваш редакторський творчий рейтинг не нижчий 5.00, ви маєте можливість самостійно опублікувати свою новину >>>, яка потрапить і на цю сторінку, і буде прокручена на головних сторінках "Майстерень"

Про всесвітнє зло (від того, хто програв)




Актуальні теми:

Український прорив! Як створити в кожному селі, районі, місті, області територіальну громаду-власників, які є в Конституції, але майже відсутні в Україні!
Щодо Поезії і Мистецтва
Поетичні дійства. Відзначення, конкурси
Україна. Основні проблеми і їх вирішення
Голодомор в Україні
Сучасні агресори - свідчення і факти
«Одкровення члена таємної сім'ї, яка керує світом» (?)
Сучасна еліта в Україні
Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло»
Імперські «ігрища»
Про завтрашню велику війну на Кавказі


Самвидав-новини:
● "Актуальне" дійство:
Триває конкурсний відбір "Поетичних Майстерень".
Триває написання віршів на задану тему.
Триває написання віршів "за образом".
Постійні рейтингові голосування у рубриках
Постійні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів у цілому.

Перший Відкритий Поетичний Форум
Круглий стіл редакторів

● Щоденник:
• Попередні сторінки новин
від Чорногуз Ярослав [ Переглядів: 1189 | Коментарів: 2 ]          
від Хмельницький Валерій [ Переглядів: 906 | Коментарів: 0 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 1207 | Коментарів: 0 ]          
05.07.19 Анонс
від Сушко Олександр [ Переглядів: 889 | Коментарів: 0 ]          
від Кузан Василь [ Переглядів: 1181 | Коментарів: 0 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 1833 | Коментарів: 2 ]          
від Чорногуз Ярослав [ Переглядів: 2136 | Коментарів: 4 ]          
від Сушко Олександр [ Переглядів: 1263 | Коментарів: 0 ]          
від Марія Біла Марія Біла [ Переглядів: 1410 | Коментарів: 0 ]          
від Чорногуз Ярослав [ Переглядів: 1534 | Коментарів: 0 ]          
від Мартинова Данчак Надія [ Переглядів: 1551 | Коментарів: 0 ]          
від Павлюк Ігор [ Переглядів: 1677 | Коментарів: 0 ]          
від Павлюк Ігор [ Переглядів: 1854 | Коментарів: 0 ]          
від Чорногуз Ярослав [ Переглядів: 3023 | Коментарів: 8 ]          
від Ткаченко Світлана [ Переглядів: 2039 | Коментарів: 0 ]          
від Попелюшка Валентина [ Переглядів: 2214 | Коментарів: 0 ]          
від Чорногуз Ярослав [ Переглядів: 2990 | Коментарів: 4 ]          
від Долик Любов [ Переглядів: 2582 | Коментарів: 0 ]          
від СЕРДУНИЧ Любов [ Переглядів: 1869 | Коментарів: 0 ]          
04.08.14 Антологія
від Західняк Тимофій [ Переглядів: 3249 | Коментарів: 4 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 2367 | Коментарів: 1 ]          
від СЕРДУНИЧ Любов [ Переглядів: 1829 | Коментарів: 0 ]          
16.05.14 Вітаємо!!!
від Михайлик Галина [ Переглядів: 2719 | Коментарів: 6 ]          
від Михайлик Галина [ Переглядів: 3677 | Коментарів: 13 ]          
від Попелюшка Валентина [ Переглядів: 1950 | Коментарів: 0 ]          
від Дмитраш Ольга [ Переглядів: 2510 | Коментарів: 0 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 2559 | Коментарів: 2 ]          
від Артимович Мирослав [ Переглядів: 3565 | Коментарів: 6 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 2429 | Коментарів: 1 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 2475 | Коментарів: 3 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 3806 | Коментарів: 5 ]          
від Чесний Журналіст [ Переглядів: 3234 | Коментарів: 2 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 19400 | Коментарів: 10 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 3115 | Коментарів: 2 ]          
від Адміністрація Майстерень [ Переглядів: 5378 | Коментарів: 7 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 4993 | Коментарів: 13 ]          
від Юдов Василь [ Переглядів: 1908 | Коментарів: 0 ]          
від Майстерень Редакція [ Переглядів: 8135 | Коментарів: 23 ]          
від Попелюшка Валентина [ Переглядів: 2974 | Коментарів: 5 ]          
від Чорногуз Ярослав [ Переглядів: 4625 | Коментарів: 12 ]          
від Гаврильченко Аліса [ Переглядів: 3745 | Коментарів: 5 ]          
20.11.13 Плей-офф
від Потапов Алексий [ Переглядів: 8247 | Коментарів: 15 ]          
від Олехо Олександр [ Переглядів: 2963 | Коментарів: 8 ]          
від Буряк Михайло [ Переглядів: 1823 | Коментарів: 0 ]          
16.11.13 Дай, Боже!
від Сірий Володимир [ Переглядів: 2865 | Коментарів: 5 ]          
26.10.13 Оголошення
від Яна Устимко [ Переглядів: 2466 | Коментарів: 2 ]          
від Артимович Мирослав [ Переглядів: 4281 | Коментарів: 11 ]          
від Михайлик Галина [ Переглядів: 4785 | Коментарів: 18 ]          
від Дудок Уляна [ Переглядів: 5079 | Коментарів: 8 ]          
від Коливашаласка Параска [ Переглядів: 5394 | Коментарів: 12 ]          


• Сторінки новин 2005 - 2007

Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   7   

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Журналіст Чесний (М.К./Л.П.) [ 2013-02-01 10:39:27 ]

Почему американцы выбрали Януковича?


Никколо Макиавелли после смерти начали приравнивать к Дьяволу. Имя «старина Ник», которым частенько называли Дьявола, пошло именно от Макиавелли. Шекспир любил использовать образ Макиавелли в своих пьесах. В драме  «Отелло» - это  Яго. В комедии «Виндзорские насмешницы» тоже есть коварный политик Макиавелли,
ставший олицетворением зла с легкой руки клириков за его книгу - совет «Государь». Св.отцы считали, что автором этой книги мог быть только Дьявол. Сам
Никколо был чертовски хитер, умел мастерски плести интриги и блефовать, мог обмануть кого угодно. Ему нельзя было доверять. Именно эти постулаты он и предлагал правителю в своей книге,
рассказывая, как нужно управлять государством. Удержать власть в своих руках и управлять с наибольшей выгодой для себя, избегая всякой сентиментальности, сострадания, нравственности, мягкости характера. Таков постулат.

Генри Киссинджера называют современным Макиавелли. Вот слова первого о политической философии без всяких моральных принципов второго: «На протяжении веков Макиавелли считали воплощением цинизма. Однако сам он не считал себя лишенным моральных принципов. Он описывал мир таким каким он его видел, а не таким, каким ему хотелось бы его видеть. В самом деле, он был убежден, что только сильный духом правитель может
твердо соблюдать намеченный курс в условиях постоянных заговоров, от которых, к сожалению, зависит его жизнь».
Помнится, в свою первую ходку Януковича в Премьеры он, бедолага, перепутал Макиавелли с Саакашвили, еще
при этом и назвав его великим еврейским реформатором. Правда, с той поры утекло много воды, но я почему-то уверена, что для него до сих пор разницы не существует.  Но то, что ОПГ ПР существует на принципах и постулатах Макиавелли - это факт.  До сих пор считалось, что природа человеческая значительно лучше, чем ее трактовал автор «Государя», и что ни
один человек не сможет вести себя подобным образом, но в жизни бывает всякое. Бенито Муссолини: «Макиавелли был великим итальянским философом... учитель всех учителей политики... однако он в недостаточной степени презирал
человечество». Луара Ферми, вдова  биограф Муссолини: «Вполне возможно, что фашизм обязан своим военизированным характером Макиавелли, а влияние Макиавелли на Муссолини в первые годы
его пребывания у власти крайне очевидно».
Муссолини, как и  Гитлер, Ленин, Сталин, Троцкий... они все читали Макиавелли, а Янык не читал. Вот Лукаш с Портновым читали точно, но Янык каким-то непостижимым образом переплюнул
Макиавелли с его книгой своим донецким менталитетом. В принципе мне понятна любовь сэра Генри к Яныку. Он для него идеальный правитель. Разве бы смогла ЮВТ с такой прытью исполнять роль девочки напобегушках?

Корр:- Вы ведь сами однажды сказали: задача крупных государственных деятелей состоит в
том, чтобы вести общество туда, где оно до этого еще никогда не было.

Киссинджер:- Цель внешней политики не в том, чтобы тебя полюбили, а в том, чтобы находить почву для общих интересов и совместных действий.

Киссинджер:- Соединенные Штаты минимизируют Китай и Россию, и последним гвоздем в их гроб будет Иран, который, конечно же, главная цель Израиля.Мы позволили Китаю увеличить свою военную мощь, дали России время, чтобы
оправиться от приватизации, дали им ложное чувство превосходства, но все это вместе быстрее приведет их к гибели.

Я, почему начала этот пост с Макиавелли и Киссинджера? Это для тех, кто меня пытается убедить, что американцы испытывают отвращение к  Януковичу.
Не нужно забывать, что США полный правопреемник принципов политики Британской короны. А у Британии, как мы помним, нет вечных врагов и вечных друзей, есть только вечные интересы.
Это о моральности сэра Генри и Вашингтона вообще. Нужен был им Бен-Ладен - породили,стал не нужен - прибрали.  Нужен Янукович... станет не нужен... будет как с любимым Мишей Саакашвили: сдали в обмен на выгодный проект.  Штаты очень легко сливают своих марионеток. Ибо
вечны только интересы.
Для тех, кто в танке, и постоянно шьет мне «руку Москвы», скажу сразу: напрасно стараетесь.
Лучше попытайтесь вникнуть в то, о чем я пишу. Мне тут один читатель ролик сбросил удачный из фильма «Чапаев», где мужики пришли к Чапаю узнать за кого же он: за большевиков, или за коммунистов?
Чапай долго думал, а потом  ответил, что он за интернационал. Так и здесь.
Правильно вопрос должен звучать так: ты за кого: за Ротшильдов, или за Рокфеллеров? Ответ: - А мне по барабану они все. Я за вільну Україну, как батько Махно. Пропагандою не займаюсь.

В общем, для тех, кто устал от моих деталей и хочет видеть картину в целом, коротко
объясню на пальцах, что же происходит в стране и почему.  Первое: Украина не есть самостоятельный игрок в этом безумном покере. За нас играют американцы.
Сейчас в игре самые крупные игроки. Янык - никто в этой крупной партии. Осадчук правильно назвал его маленькой собачкой Киссинджера. Дальше все по ролям:

Вашингтон. Госдеп давно понял, что навести порядок в Украине невозможно в силу некоторый обстоятельств.  Но, главная цель здесь - это Москва. Начиная перезагрузку
Украины, они главным образом желают перезагрузки России.  Вот здесь монетка и упала орлом на Яныка. Как писал тот же Макиавелли, нельзя недооценивать в этом случае фортуну. Случай- это
основной игрок на поле. Государь должен увидеть и не упустить предоставляемую фортуной возможность, используя ее в полной мере для себя. В политике фортуна улыбалась многим, в том числе и Сталину
с Гитлером. Улыбнулась она и Яныку. Он это понял и использует ее на всю катушку.

Почему амеры Яныка выбрали?
Все их потуги, что-то изменить в этой стране, успеха не имели из-за России. Они поняли, что перезагружать нужно и Украину и Россию, но как? На самом деле ведь Путин сейчас не за Украину борется. Ему на фиг не нужен этот разрушенный
Донбасс, который не выдержит ни одна экономика. Туда столько вложить надо бабла, чтоб его поднять, что Чечня рядом не стояла. Так что не фиг бояться россиян, они не придут. Путин не за нас борется, а за Россию. Поэтому  и  нашел общий язык с Рокфеллерами, и поэтому выбрасывает сейчас «ротшильдовцев», прекрасно
понимая, что вслед за Украиной может рухнуть и Россия. И во всей этой игре Америка-Россия, мы всего лишь разменная карта. У кого в кармане эта карта, тому легче торговаться с противником.
Кстати, когда РФ работала с амерами по соглашению о разделе продукции, то получала только
экологический геморрой, ибо так же, как и Украина с Shell, освободила амеров от налогов до выхода на рентабельность.
А чтоб на ту рентабельность не выходить, чего они только не пихали в сметы расходов. Можно погуглить «Сахалин-1» и «Сахалин-2» и посмотреть: за что Путин выпер американцев, забрав у них шельф. Ну, вернемся к нам. Янык идеально подходил
амерам для развала России.  Мне рассказали такую историю: еще в совке все ОПГ платили дань Москве. Все туда свозили бабло в общак, кроме двух
группировок: казанской и донецкой. Эта братва никому ничего не платила. Они были независимы. И ни фига с ними Москва сделать не могла.  Вот поэтому Вашингтон и решил ставить на ОПГ Яныка. Как там у Макиавелли: «Из всех зверей пусть
государь уподобится двум: льву и лисе. Лев боится капканов, а лиса – волков, следовательно, надо быть подобным лисе, чтобы уметь обойти капканы, и льву, чтобы отпугнуть волков». Вот такого лево-лиса и нашли в нашем Яныке. Только его ОПГ
могла противостоять России.
Янык отлично вписался в тренд и занялся
развалом Украины. Вернее, он делал вид, что руководит, а кому надо, тот разваливал. Если бы выборы выиграл Ромни, то уже бы у нас тут все рухнуло, ибо республиканцы были настроены решительнее демократов.
Но процесс идет.  И Янык, как прилежный ученик, выполняет домашнее задание аккуратно. Он получил гарантии от амеров. Не знаю, что ему пообещали лично для него: самолет в Швейцарию и беспрепятственный вылет, или оставят в Межигорье, но Украине пообещали ЕС за правильно сделанную
Яныком работу.
Юля. Тут вообще капец, если начать разбираться. У нее были обязательства, я так полагаю, что с Ватиканом. Поэтому они ее и засадили, чтоб не мешала. Если у нас тут сейчас
вотчина республиканцев, то в Москве есть очень мощное ротшильдовское лобби во главе с Медведевым, а с другой стороны Путин с Рокфеллерами, и там своя маленькая войнушка все время идет. Вот это ротшильдовское лобби и сделало все, чтоб ее упрятали. А господин Киссинджер сейчас стал консультантом Ватикана по
вопросам внешней политики. И там уже начато формирование нового мирового порядка. По моей информации Путин предлагал ей помощь в освобождении в марте прошлого года, но она отказалась.
Не согласилась на условия, которые ей поставили. Поэтому на кандидатуре ЮВТ в России поставили крест. Так что чем быстрее тут все рухнет и чем скорее эта преисподняя  превратится в Адъ, тем ближе ее выход. Единственное, чем мы
можем помочь - это поспособствовать амерам быстрейшим разрушением этой системы, которая погребет под собой всю эту ненасытную свору.
Янык. Они поехали в Литву за компроматом по финансированию БЮТ, и в Туркменистан по газу.  Моя ты прелесть, ему все мало, никак не успокоится.  А это ему привет от Вовы и Коли.  Делом Щербаня Янык открыл ящик Пандоры. Им нужно обгадить Юлю, но у Вовы и Коли такой архив на всю эту братву, что мало не покажется никому. Может получиться
так, что «не все так сталося як гадалося», и как раз Юля выйдет из всего этого наименее обгаженой. А вот некоторые видные члены ПР могут серьезно пострадать в этом бою. Так что давайте, пацаны,
больше садизма, больше мазохизма.
Вспомнилось, как Путин дважды поздравил Яныка с победой в 4-м году. Эх, Вова, Вова, знал бы ты тогда, какой эпик батл тебя ждет с этим уркой.  А знали бы мы! То, что этот хитро сделанный Янык гребет все под себя, амерам, в принципе, выгодно.
Ничего не уходит из страны, все в одних руках. Амерам лишь бы в Россию не ушло, а забрать потом из одних рук легче, чем собирать из разных. Философия Макиавелли не была на самом деле злом, она была просто чрезвычайно реалистична и немного
опередила свое время.  Думаю, что человеку следует идти в политику в одном случае: если он уверен, что сможет что-то изменить, а если изменить ничего не получается - нужно уходить. Любой психически нормальный человек понимает,
что политика его не сделает лучше, а тем более наша.
Теперь о главном. У нас в стране нет гражданского общества, которое есть в нормальных странах. После того, как здесь все рухнет, нам без него не обойтись. Вот господин Збитнев, о
котором я тут уже писала, создает под себя Гражданский конституционный конгресс. Сейчас каждый политик и просто проходимец с баблом будет под себя формировать ГО,
а этого нельзя допустить. Оно должно возникнуть снизу. Люди сами должны его создать. Многие пытались найти основные принципы существования в обществе. Макиавелли раньше всех  заявил о
невозможности существования такого идеального общества, именно из-за противоречий нравственного порядка и цинизмом управления государством. Для
того, чтобы должным образом правлятьгосударством, говорил он, правитель должен забыть о нравственности.  Поэтому мы сами должны найти ответ на вопрос, как нам жить дальше. Нет ни
одного  идеального типа общества: их много, и живут в них по-разному. Критерий достоинств не существует. Наши политики живут по Макиавелли, который утверждал, что нравственность и политика несовместимы. Народ и общество заведомо находятся в противоречии. Поэтому мы так не любим власть, а власть не любит свой народ.
Основная задача ГО найти пути выхода из этого, пусть не идеального, но нормального существования общества и власти. Без нас никто этого не сделает,
никакие Збитневы со своим карманным ГКК этим заниматься не будут. Поэтому еще раз прошу каждого помочь и выделить по 10 мин в день, чтобы поработать своими мозгами на страну.  Или это судьба Украины: всю жизнь быть, в неважно какой, но оккупации?




Макиавелли: Нет дела, коего устройство было бы труднее, ведение опаснее, а успех сомнительнее, нежели замена старых порядков новыми.


Макиавелли: Граждане всегда дурны, пока их не принудит к добру необходимость.


 


АЛЛА  ofeliyadd 


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Журналіст Чесний (М.К./Л.П.) [ 2013-02-01 18:57:26 ]

Мильна бульбашка реформи правосуддя


Олег Несінов

Как о дереве можно судить по его плодам, так о реформах можно судить по их результату.

А результат судебной реформы по-украински, как говорится, на лицо.

17 января Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ) решением по 211 делам, в связи с неисполнением судебных решений, обязал Украину выплатить гражданам рекордную сумму компенсаций в размере более 1,1 миллиона евро, или 11,7 миллионов гривен.

Ранее, 26 июля 2012, ЕСПЧ обязал Украину выплатить 322,5 тысяч евро ущерба 114 украинцам.

Суд признал нарушение статьи 6 Европейской конвенции по правам человека – право на справедливое судебное разбирательство, статьи 13 – право на эффективное средство правовой защиты и статьи 1 протокола №1 – защита собственности. Не сложно предположить, что это не последнее решение Европейского суда в данном вопросе.

Сегодня решения о нарушении прав граждан в Украине выносятся уже в отношении сразу сотен граждан!

Что подтверждает главное – громко провозглашенная судебная реформа была лишь иллюзией, "мыльным пузырем", который лопнул.

Может, это Европа придирается к нашей власти и нашим реформаторам?

Напомню, Украина по собственной воле провозгласила, что европейские ценности и стандарты для нее являются определяющими, закрепив это в законах "О принципах внутренней и внешней политики", "О международных договорах", "Об исполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека", ратифицировав Европейскую Конвенцию о защите прав человека.

Однако взяв обязательства, государство, похоже, и не собиралось их исполнять.

15 октября 2009 ЄСПЧ в деле Иванова против Украины, систематизировав предшествующие нарушения, признал и принял решение, в котором указал, что в Украине массово нарушаются статьи Европейской конвенции о защите прав человека.

Украинцы не имеют реальной защиты и возобновления своих прав, в том числе из-за умышленного неисполнения судебных решений. В стране отсутствуют эффективные внутренние средства правовой защиты. И это явление носит системный и структурный характер.

Суд признал полное нежелание украинской власти комплексно работать над решением этих проблем и установил срок для проведения изменений в течение года – до 15 октября 2010.

Таким образом, Европейский суд предоставил властям Украины значительное время для изменения ситуации. Однако ни в предоставленный срок, который неоднократно продлевался, ни позднее Украина своих обязательств не выполнила.

Что же было сделано реформаторами в Украине за это время?

В гражданском, административном, хозяйственном процессах сократили сроки на апелляционное и кассационное обжалование, сроки исковой давности, введя ряд условий, сделали бессмысленным кассационное обжалование, существенно увеличили судебный сбор, не взирая на то, что 80% граждан по данным ООН живет за чертой бедности.

Принят закон "О гарантиях государства относительно выполнения судебных решений", суть которого – фактическое приостановление и сокращение прав и льгот афганцев, чернобыльцев и других категорий населения страны.

Дано указание Пенсионному фонду обжаловать 100% решений судов первой инстанции в категориях "Дети войны". После чего такие апелляции годами не рассматриваются.

При этом почти ничего не сделано по предотвращению нарушения сроков рассмотрения дел, по исполнению судебных решений, по снижению нагрузки на судей, контролю над организацией их работы, не предприняты меры по устранению почвы для коррупции, нет прогресса в вопросе возвращения денег гражданами из Кредитных союзов, даже при наличии исполнительных листов.

Не приведено опровержений заявлениям о том, что в каждом городе всем управляют "смотрящие", действующие не по закону, а по понятиям.

В то же время значительно улучшили положение олигархов, к примеру, собственников облэнерго, позволив по упрощенной процедуре взыскивать с граждан деньги в приказном порядке, исключив из ГПК требования об обязательном предоставлении суду договоров о заказе и предоставлении таких услуг.

Изменили статью уголовного кодекса, включив в качестве субъекта преступления "умышленное неисполнение судебного решения" – граждан, а не только служебных лиц, что позволило открывать уголовные производства против граждан в интересах банкиров, собственников облэнерго и так далее.

При наличии уголовной ответственности - о понуждении к исполнению гражданско-правовых обязанностей, свободно и безнаказанно работают коллекторы.

В уголовном судопроизводстве оправдательных приговоров как не было, так и нет.

Если в деле серийного убийцы Ткача у милиции, прокуратуры, судов не дрогнула рука с десяток невиновных приговорить к пожизненному заключению, то не сложно представить, сколько безвинных осуждены и продолжают сидеть в тюрьмах по обвинению в совершении менее тяжких преступлений.

Несмотря на заявления Комиссара Совета Европы по правам человека Хаммарберга, международной организации Хьюманит и других, приговоры продолжают в подавляющем числе случаев практически совпадать с тем, чего требует прокуратура, которая по-прежнему неоправданно играет в процессе ключевую роль.

По результатам таких выводов, как и выводов о тотальной коррупции, все остались на своих должностях. Что означает, что такое положение выгодно власти. И эти же люди и теми же методами продолжают работать как при старом, так и при новом УПК.

Свежий пример. Евросуд признал незаконным арест Юрия Луценко. Однако этот факт не только НЕ повлек открытия против виновных уголовного производства. В частности, никакой ответственности не наступило для первого заместителя генерального прокурора Кузьмина, который санкционировал этот незаконный арест, тех судей, которые внутри страны "не заметили" этого нарушения при его обжаловании.

Луценко продолжает находиться в тюрьме, а Кузьмин продолжает всех убеждать, что граждане должны верить ему больше чем решению Евросуда. Не правда ли, странная ситуация?

Убежден, что с принятием нового УПК, положение граждан в стране стало значительно хуже. Поскольку он дает возможность открытия и закрытия уголовного производства в "ручном режиме", а установление и расширение ряда негласных следственно-розыскных действий, в условиях избирательности украинского правосудия и его подконтрольности прокуратуре, делает беззащитным любого гражданина.

Кроме того ЕСПЧ неоднократно указывал, что исполнение судебных решений является завершающей стадией судопроизводства, без которой остальные стадии не имеют смысла.

Ранее государственные исполнители входили в структуру судов и процент исполнения судебных решений был чрезвычайно высок.

Эту судебную стадию вывели из-под контроля судов. Явно руководствуясь желанием на нее влиять. Что и стало одной из причин тотального неисполнения судебных решений. Но изменять это положение никто не собирается.

Не исполняя судебные решения, и не возвращая при этом уплаченные судебные сборы, государство даже наживается на такой ситуации. Проводя процессы ради процессов. Чем больше незаконных решений, тем больше обжалований. А значит, тем больше судебных сборов в казну.

Традиционно можно услышать – это все "папередники". Но достаточный срок для позитивных изменений предоставлялся ЕСПЧ именно этой власти. Кто не давал, имея абсолютную власть во всех органах, изменить ситуацию?

Например, вернуть госиполнителей в структуру судов, либо установить процедуру, дающую возможность гражданину получить присужденное, либо альтернативное возмещение если не сразу, то через время?

Вместо этого на все универсальная отговорка – мировой кризис, денег нет.

При этом деньги есть на содержание власти, их самолеты-вертолеты, посадочные площадки, на постоянные ремонты резиденций, дорогущие стадионы, которыми пользуются единицы украинцев и тому подобное?

В двухлетнем отчете европейской комиссии по эффективности правосудия отмечается, что Украина хуже всего сотрудничает с Советом Европы в вопросах эффективности судопроизводства из всех стран-членов, является единственной страной, где нет системы мониторинга количества дел, поступающих в суды, количества решений и продолжительности производств.

Вышеуказанное есть доказательством того, что судебная реформа в Украине является лишь имитацией, иллюзией. Все действия, называемые реформами, не улучшают, а ухудшают положение граждан.

Под словом "реформы" граждане понимают возможность реализовать свои права и добиться справедливого решения, а власть наоборот.

В результате Украина терпит как политический, так и материальный ущерб, в виде необходимости значительных выплат из госбюджета по решениям ЕСПЧ.

Уполномоченные лица, политики за бездействие в предотвращении и пресечении нарушения прав граждан никакой ответственности не несут. Очевидно, что такое положение власть устаивает.

Но свои права отстаивать нужно! Разными способами, напоминая госчиновникам конституционное положение о том, что единственным источником власти в Украине является народ. А государство отвечает перед человеком за свою деятельность.

Утверждение и обеспечение прав и свобод человека является главной обязанностью государства. Государство для человека, а не наоборот.

Олег Несинов, адвокат, Днепропетровск, для УП

© 2000-2012 "Українська правда"

http://www.pravda.com.ua/columns/2013/02/1/6982685/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-02-10 11:11:31 ]


Як боролися з українською мовою останні 100 років?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2013-02-12 14:34:04 ]

ТРОХИ ПРО БАНКІВСЬКУ КУХНЮ і втрату наших грошей з депозитів...

"...Поясніть будь ласка яким чином "депозитники" втрачають свої гроші в банках, коли держава розміщує ОВДП у валюті. Дякую..."

Зовсім просто - якщо, на пальцях:
для того щоби банку виробляти гроші (давати кредит) потрібні резерви:
комбанк тримає скільки належить на рахунку в НБУ в резервах, інше пускає в справу під відсотки - і це дворівнева банківська система в дії, так би мовити

тепер важливе - сам НБУ теж бере участь у такій же схемі на правах рядового учасника, тільки вище рівнем.

Для Сітібанку (або Моргана) НБУ такий же учасник, як рядовий амер. банк в резервній системі, тобто, щоб надрукувати гривні, йому, НБУ, потрібні ДОЛАРИ в резервному банку. :(

але доларів у нього ( в НБУ) зайвих нині немає, вони пішли, скажімо, на сплату зовнішньої торгівлі в якийсь момент...

тоді неминучий наступний етап "напіврозпаду" (наших грошей) -
населення несе свої заощадження у вигляді долара в комбанк, а НБУ мобілізує ці гроші (фактично бере кредит у комбанку у валюті) і зараховує ці долари в РЕЗЕРВИ!

Потім друкує відповідно цим резервам гривні, видає їх Урядові, уряд оплачує свої витрати, населенню трансферти дає (пенсії, зарплати), інші витрати ..... за енергію допустимо ...
зрозуміло? кругообіг доларів в природі ))

все було би весело і забавно - але тепер в НБУ немає тих доларів, але є ЗОБОВ'ЯЗАННЯ перед своїм населенням: (Точніше так - НБУ стає винним долари комбанкам, а вже останні - своїм вкладникам.

І цей процес виходу валюти із Банківської системи в нас тим часом продовжується ..... сальдо за поточним рахунком залишається негативним -

це все одно як з ванної пробку витягли, вода витікає - і колись це закінчиться...

Станом на початок грудня 2012 року порядком 40 % валютних вкладів населення вже обміняно на гривну... (((((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:03:12 ]
Якщо ми позбуваємося алкогольної залежності, чи іншої наркотичної залежності, чи, принаймні, хочемо цього, а ще й не проти дати собі раду тут і зараз, і потім - опануймо і свою біоенергетику.

Маю лише попередити, що попри всі позитиви, Сергій Ратнер, здається, не достатньо серйозно ставиться до енергетики і сенсу слова сказаного чи почутого, - "спочатку було слово" ніхто ще ж не відміняв... Він, схоже, не надто чітко усвідомлює, що недобрі слова вкрай небезпечні - енергетичні канали хоча й залишаються, але цілком можуть підключатися вже до зовсім інших джерел. Тож і напрямок власного каналу Вгору потрібно обов"язково усвідомлювати...
Як завше, краще все робити із відкритими очима ).
Якщо хтось щось не розуміє, чи не вдається - пишіть )




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 17:15:56 ]
Якщо хтось щось не розуміє, чи не вдається - пишіть )(с)
:)
писати Сергію Ратнеру чи перша допомога надаватиметься прямо у майстернях:)?
тоді я перший пацієнт, ну, такий собі напівнедовилікуваний, з неопанованою біоенергетикою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-02-21 23:52:41 ]
Я вам вишлю мейлом, Ксеню, посібник по включенню себе ). Далі вам легше буде зрозуміти і реально відчути те, про що каже пан Сергій. Хоча уроки гадання (є в нього таке) краще оминати - не християнська це справа - рівень земних духів це не Вгору... )...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-22 00:27:16 ]
О, щиро дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-02-28 15:01:33 ]
Міністру Кожарі про геноцид українців на Кубані

Міністру закордонних справ України п. Л.Кожарі

Шановний пане Леоніде!

16 лютого 1918 року Законодавчою Радою Кубані у Катеринодарі (тепер – Краснодар РФ) на українських етнічних землях (Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Терщина) було проголошено самостійну Кубанську Народну Республіку. 28 травня 1918 року між Гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським і Головою Кубанської Народної Республіки Миколою Рябоволом було підписано Угоду про воз’єднання України і Кубані. 17 березня 1920 року Кубанська Народна Республіка була окупована більшовицькою Росією.

Напередодні 95-ї річниці самостійності Кубанської Народної Республіки Благодійний фонд “Україна-Русь” звертає Вашу увагу на катастрофічний стан із забезпеченням національно-культурних прав українців, що проживають в Російській Федерації і, зокрема, на теренах колишньої Кубанської Народної Республіки (тепер - Краснодарський і Ставропольський краї).

Так, згідно з переписом населення 1926 року в Кубанському окрузі проживало 916 тис. українців, що складало 62% всього населення. В Ставропольському окрузі – відповідно 246 тис. українців (34%), Чорноморському – 104 тис. (38%), Терському – 194 тис. (30%). Разом тут проживало майже півтора мільйона українців.

Перепис населення 2010 року засвідчив катастрофічне зменшення як чисельності так і частки українців на цих землях. Так, у Краснодарському краї тепер нараховують лише 84 тис. українців (1,6%), а в Ставропольському – 30 тис. (1,1%). Разом – заледве 115 тис. українців, що майже – в 15 разів (!) менше ніж було в 20-хх роках.

Такий демографічний зсув серед українського населення став можливим внаслідок цілеспрямованої політики окупаційної російської влади: голодоморів, репресій, тотального насильного зросійщення, створення штучних умов для відмови від української національності. Адже, лише за даними Кубанського оргвідділу народної освіти у 1925 році, зокрема, на Кубані нараховувалось 900 тис. україномовних мешканців, працювало майже 150 українських шкіл, діяли українські видавництва.

Сьогодні тут немає жодної української школи, дитсадка, спеціального чи вищого навчального закладу з українською мовою викладання. Не виходять україномовні газети чи журнали, відсутні український театр, книгодрукування, немає українського радіомовлення і телебачення. Одним словом, українське населення позбавлене усіх можливих національно-культурних прав.

Просимо Міністерство Закордонних Справ України порушити перед Російською Федерацією питання щодо вжиття заходів для невідкладного задоволення українцями Кубанського і Ставропольського країв усіх необхідних національно-культурних потреб.

З повагою,
Президент БФ “Україна-Русь”
Ростислав Новоженець


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2013-03-11 10:57:45 ]
Арсеній Яценюк, можливо, потай сподіваючись на власні президентські переспетиви-2015, заявив, що ніяких виборів в країні більше не буде і Віктора Януковича просто проголосять президентом. Проголосять, оберуть в парламенті, сфальсифікують результати виборів глави держави - схема ніякого значення не має. Важливо те, що 2015 рік - ніякий не Рубікон, за яким відкривається якась нова перспектива, зовсім ні. Рубікон вже давно перейдено, просто ми цього не помітили. А ті, хто помітив, хто намагався пояснити, що суспільство - якщо воно дійсно хотіло збереження демократії в країні - було зобов'язане не допустити тюремного ув'язнення Юрія Луценка та Юлії Тимошенко. Ми мали стояти під судами і ізоляторами в такій кількості, яка злякала б царя і змусила б його доправити гідно. Помаранчеві теж садили, вони теж розчарували, вони пересварилися між собою, чим вони кращі - пояснень громадської бездіяльності може бути безліч, одне правильніше іншого. А тільки справа була зовсім не у фігурах Тимошенко і Луценко, а в підміні демократії авторитаризмом. І цього не зрозуміли ні наші співгромадяни, ні багато опозиційних активістів й політиків, ні наші європейські доброзичливці. Зрозуміли тільки російські керівники - і з тих пір вони терпляче чекають, коли на цей авторитаризм можна буде накинути звичний хомут: ні про що інше з Януковичем в Кремлі поки не домовляються. Тому що, якщо будуть вибори, то Янукович їх програє, і соціологічні опитування це наочно підтверджують. Він програє їх, навіть якщо не буде балотуватися Тимошенко. Він програє їх Яценюку, програє Кличко і поки що не програє Тягнибоку - але це поки що. До 2015 року Янукович програє вибори кому завгодно - і розуміє він це краще Яценюка, Кличка і Тягнибока. А якщо програє - вже через кілька днів розкриють такі зловживання "донецької команди", такі фальсифікації, така корупція, що в країні не вистачить прокурорів і слідчих для розслідування і суддів - для винесення вироків. Ви дійсно думаєте, що Янукович про це не підозрює, що йому не цікаве майбутнє? Цікаве - на відміну від мільйонів співгромадян йому є що втрачати. Саме тому втрачати не збирається. І ті, хто розраховує на 2015 рік, можуть розслабитися. Не буде виборів у 2015 році. Період, коли влада в Україні змінювалася в результаті виборів, завершився.

http://liga.net/ Джерело

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 20:44:05 ]

Історія долара, кому цікаво



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-27 16:08:32 ]

16.04.2013 Ірина Фаріон про окупацію України російською пресою і рос.книгами



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-28 12:33:16 ]

Прадавні коріння української мови



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-28 12:34:32 ]

Володимир Білінський про Країну Моксель, або Московію



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 19:09:55 ]
"Корпорація (Лондонське Сіті) з'явилася раніше держави..."
державою в державі. Сіті має свій статус, відмінний від статусу інших муніципальних одиниць.

Тут правом голосу на виборах до місцевих органів влади мають не тільки жителі, але і зареєстровані компанії, включаючи іноземні, наприклад, російський ВТБ, американський Goldman Sachs або китайський Bank of China. Причому кількість компаній - 32 тис - у п'ять разів більше, ніж жителів.

На думку Ніколаса Шексона, наукового співробітника Chatham House та автора стала бестселером книги "Острова скарбів" про світових фінансових офшорах, лондонський Сіті виявився прикладом "внутрішнього офшору".

"Він є древнім, наполовину чужорідним суб'єктом, розташованим в ній британського національної держави, який дожив до наших днів", - стверджує Шексон.

Унікальний статус Сіті базується на ясному фундаменті: впродовж століть британські королі і уряду отримували кредити від банків і фінансових компаній Сіті, а в обмін надавали привілеї і свободи від правил і законів, які були обов'язкові до виконання на території Британії.

Як стверджував колишній глава корпорації лондонського Сіті Том Сіммонс, такий характер відносин має історичне обгрунтування: "Корпорація з'явилася раніше держави - документальних свідчень її заснування немає. Відсутня статут, який визначає корпорацію як якийсь орган".

Ця корпорація існувала ще до нормандського завоювання і утворення політичних інститутів, на яких грунтується сучасна Британія.

Після того як нормандський герцог Вільгельм Завойовник 1067 року підпорядкував собі Англію, він пообіцяв лондонському Сіті зберегти що були на той момент економічні привілеї, в той час як у всій решті країні він повністю перекроїв систему управління - як політичного, так і податкового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 19:19:09 ]
У часи Британської імперії Сіті виступав у ролі локомотива економічної експансії імперії, а сьогодні перетворився на центр значної частини сучасної світової офшорної системи.

"До 1980-м лондонський Сіті став центром величезної прихованої фінансової мережі, що охоплювала весь світ, кожна частина якої - окремі офшорні центри - перехоплювала проходять через неї капітали і бізнес з найближчих юрисдикцій і передавала їх у Сіті.

Ця система нагадувала те, як павуки ловлять комах у своїй павутині. Наприклад, велике міжнародне злиття, в якому брала участь б велика американська компанія, направляло б значну частину транзакцій через карибські офшори.

А працюють в них британські компанії передавали б значну частину безпосередньої роботи і, як наслідок, прибули в Сіті ", - стверджує Ніколас Шексон.

Британські володіння Джерсі, Гернсі і Мен - острови, формально не є частиною Британії та ЄС і, відповідно, мають власні закони, - являють собою внутрішнє кільце офшорів, обслуговуючих Сіті.

Вони фокусуються на клієнтах у Британії та інших країнах Європи і дуже тісно пов'язані у своїй діяльності з Лондоном. З одного острова Джерсі щорічно в Сіті надходить 750-950 млн дол банківських депозитів, які використовуються для подальших інвестицій.

На сайті Jersey Finance асоціації банків і фінансових компаній острови-офшору, безпосередньо стверджується, що Джерсі є продовженням лондонського Сіті.

Подальший рівень офшорів включає в себе британські заморські території - Бермуди, Кайманові або Віргінські острови. Їх адміністрація призначається з Лондона і значна частина їх бізнесу пов'язана з лондонським Сіті.

Однак в силу великого географічної відстані між 1ними і Лондоном вони мають істотну фактичну автономію, користь від якої витягають британські компанії, зазвичай з фінансового сектора.

Зовнішній рівень - колишні британські володіння, такі як Маврикій, Гонконг або Багамські острови.

Хоча вони є незалежними державами або частиною Китаю (у випадку з Гонконгом з 1997 року), ділові зв'язки з колишньою метрополією збудовані таким чином, що вони постачають зі своїх регіонів до лондонського Сіті угоди на десятки мільярдів доларів на рік.

Наприклад, через Багами проводяться багато офшорні угоди, пов'язані з американськими клієнтами, а через Гонконг - з китайськими.

"Сіті має дві головні характеристики офшору.

По-перше, він є напівнезалежний суб'єктом, частково виведеним зі сфери дії законів Британії (у такій же мірі, як Кайманові острови).

По-друге, він виявляється центром глобальної мережі офшорів, які направляють трильйони доларів або ж вигідні угоди до Лондона.

З цих причин Сіті володіє своїми величезними багатством і впливом ", - підсумовує у своїй наробила чимало шуму книзі Ніколас Шексон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 19:31:26 ]

З ним згоден Річард Мерфі, фахівець британської організації Tax Research і науковий співробітник Університету Ноттінгема.

НІМЦІ ПРОТИ (Сіті)

Мабуть, основним застрільником нинішньої боротьби з офшорами став головний спонсор євроінтеграції - Німеччина. Німці більше не згодні платити за підтримку економік інших європейських країн і за порятунок європейських офшорів кшталт Кіпру, в яких гроші ховаються від сплати податків.

Для Німеччини проблема податкових оазисів довгі роки представлялася в першу чергу проблемою ухилення громадян від сплати податку на дохід, причому не в далеких острівних юрисдикціях, а в сусідніх державах.
Натісніть для Збільшення

Традиційним способом ухилення німців від податків за допомогою іноземних офшорів було відкриття банківських інвестиційних рахунків в найближчих німецькомовних країнах - Швейцарії, Ліхтенштейні та Люксембурзі.

Прибуток з належить німцеві інвестиційного рахунку в швейцарському або ліхтенштейнському банку не підлягала оподаткуванню в альпійських країнах, але повинна була бути задекларована в Німеччині.

Банки Швейцарії та Ліхтенштейну, однак, не обмінювалися інформацією з німецькими податковими органами, дозволяючи багатим німцям зовсім не платити податки на прибуток від інвестиційних операцій.

Саме тому німецька митниця ретельно додивлялася дорогі машини з пенсіонерами за кермом, перетинають швейцарсько-німецький кордон.

У багажниках таких машин, чиї господарі поверталися додому після чергового відвідування свого закордонного банку, часто можна було знайти як цікаву фінансову звітність, так і великі суми готівкою, що перевищують дозволений ліміт ввезення в країну.

За підрахунками німецького Міністерства фінансів, обсяг належать німцям приватних вкладів у банках Швейцарії та Ліхтенштейну вже кілька років тому складав від 120 млрд євро до 200 млрд євро.

Цей капітал приносив дохід, який часто вислизав від податкової служби ФРН. Зрозуміло, з таким станом справ німці миритися не бажали.

Першу спробу серйозного і далеко не самого легального дозволу проблеми німецькі податкові служби зробили в 2008 році.

Податкова служба регіону Північний Рейн - Вестфалія заплатила анонімним хакерам 4,2 млн євро за базу даних, вкрадену в ліхтенштейнському банку LGT.

У базі даних містилися відомості про тисячі німецьких громадян, які мають незадекларовані інвестиційні рахунки в альпійському офшорному князівстві. У ході розслідування руху грошей за цими рахунками німецькі податківці стягнули понад 200 млн євро податків.

Зокрема, у своїй віллі під Гамбургом був заарештований глава державного гіганта Deutsche Post Клаус Цумвінкель, недоплатили до бюджету 1 млн євро.

Арешт менеджера був показаний по телеканалах, і відразу після цього ще кілька сотень німців, перелякані перспективою потрапити до в'язниці, самі прийшли до податкової служби і здали додатково 620 млн. євро податків.

Загальний дохід скарбниці від покупки бази даних перевищив 800 млн євро. Тодішній міністр фінансів в уряді Ангели Меркель соціал-демократ Пеєр Штайнбрюк з гордістю назвав купівлю бази даних "найкращою інвестицією".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 19:39:56 ]
(Війна із Сіті - позамість реальних воєн між державами)

Окрилені успіхом, німецькі податківці продовжили скупку крадених баз даних. У лютому 2010 року за 2,5 млн євро була куплена база даних, що містить інформацію про півтори тисячі рахунків громадян ФРН в швейцарських банках Credit Suisse, Julius Bär і швейцарському філії британського HSBC.

В результаті податкові органи змогли стягнути недоїмки на загальну суму 900 млн євро. Слідом за цим протягом 2010-2011 років німецький Мінфін купив ще щонайменше три диски з даними, віддавши за кожен з них не менше 2 млн євро, а в липні 2012 року - за 3,5 млн євро базу даних по рахунках банку Coutts , швейцарської "дочки" британського Royal Bank of Scotland.

Вже встиг стати опозиційним політиком, колишній міністр фінансів Пеєр Штайнбрюк закликав покарати Швейцарію за пособництво уклонистам і "відправити туди кавалерію".

Активність німецьких податківців не залишилася без уваги швейцарських властей. У 2012 році вони видали ордер на арешт трьох чиновників німецької податкової служби, які брали участь у купівлі баз даних.

Банківський союз Швейцарії звинуватив Німеччину в неприпустимому втручанні у внутрішні справи країни, а наслідний принц Ліхтенштейну Алоїз заговорив про Німеччину як про "Четвертому рейху", який намагається поставити горде князівство під свій контроль.

Критика дій німецьких податківців звучала і в самій Німеччині.

Опозиційні політики вважали, що подібні операції можуть зірвати з такими труднощами досягнуті домовленості між Німеччиною і Швейцарією про легалізацію офшорних рахунків. В обмін на разовий податок у розмірі 26,375% від обсягу рахунки швейцарські гроші німців повинні були бути легалізовані.

Втім, податкові органи Німеччини загроз конфронтації не злякалися. Вже в квітня 2013 року влада регіону Райнланд-Пфальц придбали чергову базу даних з інформацією про 40 тис рахунків клієнтів банку Credit Suisse.

За інформацію було заплачено 4,4 млн євро, а обсяг податків, які передбачається отримати з її допомогою, оцінюється 500 млн євро. У Німеччині почалися масові обшуки і затримання у зв'язку з отриманою інформацією. В операції бере участь не менше 400 податкових поліцейських.

Не тільки особисті рахунки

Тим часом викриття останніх місяців відкривають німецької громадськості очі на куди більш масштабні податкові ухилення, ніж приховування прибутку, отриманого за допомогою швейцарських інвестиційних рахунків.

Першим серйозним ударом по спокої німців стала економічна криза на Кіпрі. Фахівці й раніше добре знали про роль Кіпру як податкового оазису в європейському Середземномор'ї, - найбільш активно використовуваного вихідцями з третіх країн офшору з числа країн єврозони.

Наприклад, у будь-якій розмові з німецькими економістами про обсяг російських інвестицій в Німеччину німці спочатку приводили офіційну статистику Бундесбанку, а потім пояснювали: "Ви ж розумієте, що є ще потік інвестицій з Кіпру, який формально є інвестиціями всередині ЄС, але на ділі не можна сказати , скільки російських грошей приходить в країну таким чином ".

У масовій свідомості і в політичній дискусії тема кіпрського офшору не піднімалася до осені 2012 року. Саме банківська криза на Кіпрі і викликана ним нестабільність острівної економіки змусили німецьких політиків почати розглядати можливість надання Кіпру допомоги.

Саме тоді в німецькому парламенті вперше пролунали вимоги розібратися, чиї ж саме гроші і в якому обсязі зберігаються в банках Кіпру.

Доповідь про фінансову систему острівної держави була представлена ​​парламенту німецької спецслужбою BND. Саме інформація про те, що до 40% грошей на Кіпрі мають російське походження, зіграла значну роль у вирішенні жорстко скорочувати банківський сектор країни.
із функцією автоматичного перекладу.Завантажити Google ChromeЗакрити
Перекладач
Фактична конфіскація великих банківських вкладів мала під собою в якості головної мети не стільки співфінансування програми порятунку Кіпру - вимагаються від кіпріотів 5,2 млрд євро ЄС легко міг знайти і сам, - скільки залякування іноземних вкладників та інвесторів.

Це було потрібно для того, щоб вони самі згорнули свою присутність на що став крихким острові і скоротили обсяг банківських активів Кіпру з нинішнього нездорового восьмикратного обсягу ВВП до середнього по ЄС обсягу - 2,5 ВВП.

Однак жорсткої зачисткою кіпрського офшору справа далеко не обмежилася. Відразу після дозволу кіпрської кризи європейські ЗМІ поширили скандальний звіт, складений міжнародною спілкою ICIJ, що спеціалізується на економічних розслідуваннях.

Союз, в який входять і представники провідних німецьких ЗМІ, протягом багатьох місяців аналізував масив з 260 гігабайт даних, що включає в себе інформацію про рахунки і компаніях 130 тис людей з 170 країн світу.

У результаті аналізу даних надбанням громадськості стала інформація про інвестиції в "класичних офшорах" - на британських островах в протоці Ла-Манш, а також на Антильських островах - сотень політиків і знаменитостей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 19:49:00 ]
Багаті самі по собі (Краще війна із Сіті, аніж реальні світові війни)

Такий масив інформації про тіньові інвестиціях в офшорах, який опинився в центрі суспільної дискусії, викликав жорстку реакцію політиків.

Тема коштів, виведених в офшори, раптово стала найважливішою для політичної дискусії в Євросоюзі, що зазначає дефіцит фінансів.

Несподівано для себе і громадяни, і політики виявили нову гарячу тему - боротьбу зі сверхбогачей, втратили почуття солідарності зі своїми співгромадянами і відводять гроші в безподаткові юрисдикції.

Масло у вогонь підливають і колишні інсайдери тіньових фінансових схем. Найбільш відомий у Німеччині банкір, який виступає з викриттями офшорних угод, - колишній співробітник банку Julius Bär Рудольф Ельмер.

З 1994-го по 2002 рік громадянин Швейцарії Ельмер працював на Julius Bär і відповідав за бізнес з Каймановими островами, а в 2006-2008 роках курирував офшор Маврикій для південноафриканського Standard Bank.

У 2011 році суд Цюріха визнав його винним в передачі банківської інформації третім особам, у тому числі порталу Wikileaks. За словами Ельмер, бізнес з офшорами в Європі - це привілей сверхбогатого шару.

"Якщо ви прийдете з сотнею тисяч євро, з вами не розмовлятимуть. Нижня межа вкладу - 3 млн євро і далі вгору", - зізнався банкір в інтерв'ю.

Улюблена схема ухилення європейців від податків, за словами Ельмер, - відкриття анонімної фірми в одному з офшорів і потім видача кредиту собі самому. Наприклад, німець може відкрити анонімну компанію в Сінгапурі і видати від її імені собі кредит на купівлю нерухомості в Німеччині.

Виплати за кредитом німець може списувати з податків у Німеччині, у той час як у Сінгапурі доходи фірми за кредитом теж не будуть обкладатися податком.

Саме анонімність компаній, зареєстрованих в офшорах, - головна претензія європейської влади до іноземних юрисдикцій, оскільки тільки завдяки їй і можливо ухилення від податків.

"У Великобританії, Франції та Німеччини є податкові правила, які вимагають оподатковувати діяльність компаній, зареєстрованих за кордоном, але які працюють усередині країни. У Німеччині ставка податку для них - 25%.

Однак складність виникає тоді, коли потрібно зрозуміти, кому саме належить ця фірма. Офшорні юрисдикції не видають дані про власників зареєстрованих у них компаній, і це ускладнює оподаткування ", - пояснив фахівець адвокатської компанії Luther Тіло Кюнстлер.

Для забезпечення подібних махінацій необхідні номінальні керуючі, що знаходяться в країні-офшорі, а також банки-посередники, що проводять первинне консультування.

І банки, і номінальні керуючі отримують фіксовані комісійні в розмірі кількох десятків тисяч євро, що в підсумку все одно виявляється значно менше суми податків, від яких ухиляється європеєць.

У свою чергу, керуючі відповідають за переведення в готівку доходів і передачу коштів справжнім власникам компаній. Зрозуміло, так само ховаються від податкових органів прибутки, отримані анонімними трастами, що працюють з цінними паперами та займаються іншою інвестиційною діяльністю.

"Багато багатії повністю уникають оподаткування завдяки таким схемам. Ці люди зняли з себе всю соціальну відповідальність, хоча продовжують користуватися інфраструктурою країни - школами, аеропортами або дорогами, які фінансуються за рахунок бюджету", - обурюється Рудольф Ельмер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 19:51:54 ]
Хто нині платить за кризу (Хід війни із Сіті)

Можливість оперування мільйонними статками у закордонних юрисдикціях без участі у несенні податкового тягаря на батьківщині суперечить уявленням європейського виборця про справедливість.

У період з 1997 року по 2012 рік зростаюче податкове навантаження призвела до скорочення середнього класу Німеччини на 5,5 млн чол - з 65% до 58%. У той же час число бідняків зросло на 4 млн чол. Тобто скорочення середнього класу відбувалося за рахунок витіснення громадян у нижні соціальні страти.

На фоні все більш нестабільною життя середнього класу догляд соціальних верхів від солідарної фінансової відповідальності здається все більш зухвалою, і німецькі політики відмінно це відчувають.

Напередодні парламентських виборів, призначених у Німеччині на вересень 2013 року, кандидат у канцлери від соціал-демократичної партії Німеччини Пеєр Штайнбрюк представив план знищення офшорних зон. "Офшори - це регіони, де немає справедливості", - заявив він.

Політик зажадав повної заборони анонімних трастових фондів, створення нового чорного списку офшорів, операції з якими повинні бути можливі тільки під жорстким контролем податкових органів, а також жорсткості кримінальної відповідальності за ухилення від податків.

Таким чином, соціал-демократичний політик повторив і посилив свої вимоги річної давнини. У лютому 2012 року з трибуни бундестагу Штайнбрюк вказував на неприпустимість виведення багатими греками своїх станів в офшори, коли країна відчуває дефіцит коштів.
Натісніть для Збільшення

Не менш жорстко висловився і міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле, який представляє консервативний Християнсько-демократичний союз.

"На весняному засіданні МВФ у Вашингтоні ми продовжимо наші зусилля щодо запобігання ухилення від податків в офшорах і будемо і далі наступати на них. Я впевнений, що виникло світовий рух проти офшорів і його підтримують всі європейці", - сказав Шойбле.

Нарешті, президент Франції Франсуа Олланд заявив про бажання "викорчувати офшори в Європі і в усьому світі". Його жорстка позиція пояснюється ще й тим, що його соратники - міністр бюджету Жером Каюзак і скарбник виборчої кампанії Жан-Жак Ожьє - попалися на володінні не задекларованими рахунками в Швейцарії і фірмами на островах у Карибському басейні.

Втім, на думку експертів-юристів, наступ на офшори, навіть проводиться в умовах жорсткої політичної необхідності, може бути пов'язане зі значними труднощами.

"Я не можу уявити собі заборону на реєстрацію компаній за кордоном або заборону ведення бізнесу з компаніями з тих чи інших юрисдикцій. Правда, вже сьогодні транзакції з певних країн розглядаються контролюючими органами пильніше.

З іншого боку, не всі країни ЄС ведуть таке відстеження. Наприклад, у Люксембурзі його немає, тому багато переклади з офшорів і в офшори робляться через банки Люксембургу. Важливо, щоб усі країни прийняли однакові норми по боротьбі з офшорами.

Наприклад, до тих пір, поки в Євросоюзі будуть країни, що представляють собою "дірки" в роботі з офшорами, весь потік грошей буде йти через них. Важливо те, що зараз у багатьох країнах зростає політичний тиск, наприклад, у Німеччині на носі вибори, і тема стає політично дуже важливою.

Завдяки тиску країн один на одного нові норми можуть бути прийняті. Вже зараз Австрія атакує Британію, вимагаючи внести ясність у питання її офшорів в протоці Ла-Манш ", - пояснив Тіло Кюнстлер з компанії Luther.

Крім шару багатих, які ухиляються від податків за рахунок офшорних юрисдикцій, європейським країнам у боротьбі з офшорами доведеться подолати і опір великих концернів.

Навіть у Німеччині, де більшість компаній працює у сфері промислового виробництва, що саме по собі ускладнює виведення активів в офшори, підозріло велику кількість великих концернів показують погану звітність і скорочують обсяг виплачуваних у країні податків.

Це може служити непрямою ознакою виведення частини операцій в офшорні юрисдикції, вважають експерти з Кільського інституту світової економіки.

Згідно з даними інституту, в період з 2008 року по 2012 рік обсяг податків, заплачених такими флагманами економіки ФРН, як члени біржового індексу DAX30, страхова компанія Allianz або високотехнологічний концерн Siemens, скоротився на 23% і 7% відповідно.

Концерни BASF, SAP і Deutsche Telekom показали лише невелике зростання сплачених податків - 7,25% і 33% відповідно. Однак демонстративно відмовився від використання офшорних схем Volkswagen за той же час збільшив суму сплачених податків на 144%.

У країнах Євросоюзу, де частка сектора послуг в економіці країни, особливо в експорті, становить більшу частину, ніж у Німеччині, проблема виведення "дочок" великих компаній в офшорні юрисдикції відчутна ще більш гостро.


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20    Переглянути все