ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лесь Українець
2017.09.25 09:59
Сирої дощової днини
У тихому вагоні
Тепло ковдра ноги гріє
І чай смакує, як ніколи.

А зі мною ввічливим
Усі чемні дуже,
Випадкові зустрічні

Олександр Жилко
2017.09.25 08:27
Розібрати безлад у голові
від кого тікати,
до чого йти.

Кадр за кадром засвіченою плівкою
рухатись по минулому,
ніби картою дивних пропорцій,
чудернацьких проекцій.

Микола Соболь
2017.09.25 06:00
Аура осіннього дощу
Віяла розлогими шляхами.
Наберу собі у пригорщу –
Срібла, розрахуюся з боргами.

Цю краплинку людям за добро,
Ця для тих, що бережуть у серці…
Заховаю трохи у цебро,

Серго Сокольник
2017.09.24 22:10
Любов минула. Сірий смуток, ліг
На віти снів, похилені безсило...
...ти прихились, до мене притули
Своє вологе і жадане тіло!..

Ми знову поєднаємо серця,
Немов тоді, коли були щасливі,
Із потаємних виймемо дверцят

Мирослава Шевченко
2017.09.24 21:41
Il pleure dans mon coeur
Comme il pleut sur la ville ;
Quelle est cette langueur
Qui pntre mon coeur ?

bruit doux de la pluie
Par terre et sur les toits !
Pour un coeur qui s'ennuie,

Ігор Шоха
2017.09.24 21:23
коли проснуться люди до зорі
і їх покличе каятись Марія
настане мир у кожному дворі
і може вдруге явиться Месія
коли проснуться люди на зорі
якщо за обрій полум'я завіє
і передохнуть змії упирі
а на Дону прокинеться надія

Олександр Олехо
2017.09.24 16:53
у шторм поламане стерно
і навігація до біса
все шкереберть але кіно
механік п’яний от гульвіса
ще крутить в час коли не п’є
у трюмі наче в кінозалі
вгорі борвій знамена рве
а тут лунає «тралі-валі»

Микола Дудар
2017.09.24 16:40
І де ж ота хвалебна твердь?…
Переспіви повітря милозвучні
Розмиті береги нарешті вщерть
Хвилює лейб-мотив бесаме мучо…
І де ж ота хвалебна рать -
На всі часи їх гуркіт войовничий?..
Палац… фуршет… ось так святкує знать -
На краєвидах душ, що смерті

Ігор Шоха
2017.09.24 16:19
Щасливі сім'ї, ой, не часті –
і невеликі, і малі,
та економимо на щасті,
забуті генами землі.

***
У першому коханні
шукаємо основ,

Ірина Вовк
2017.09.24 10:29
Таки не по-буденному вершить
над нами суд блаженна веремія –
Нам жить і задихатися ... і жить,
по-іншому не можем, чи не вмієм?
Пропащі ми – над яром летимо,
над товщами, гнітючо навісними ...
Для чого живемо – куди йдемо! –
обмерзлі душі з крила

Сонце Місяць
2017.09.24 01:08
моцарт усе ніяк за реквієм не сяде
щось в ньому убивають вальси ті
а хто він є тим більше по житті
від музики окремо ~ тільки вади

в його меню занюховий паштет
шато демонтеклер із витримкою навіть
куди тепер стопи свої направить

Олександр Сушко
2017.09.24 00:25
Біля клубу дід пасе козу.
А мене гризуть важкі печалі.
Бо ж народ вподобав ковбасу -
Майже пусто у помпезній залі.

Двадцять душ окучує поет,
Сил немає слухати це "чудо".
Декламує задом наперед -

Олександр Олехо
2017.09.23 19:43
Сюжети снів приходять уві сні.
Іде вистава у порожній залі.
Герой один у марення на дні.
Але який! У Божому кварталі
рятує не індиго – цілий світ
і, навіть, трохи більше… Забагато,
як на одного, праведних побід:
усі для миру, жодної – Ерато.

Ігор Шоха
2017.09.23 16:10
Сіє-віє мрякою погода.
Не чекає згоди у народу.
Ранками – туманами ріки,
вечорами – бурею зі сходу
спеку надолужує природа
розою вітрів на всі боки.

На дуель запізнюється осінь.

Ігор Шоха
2017.09.23 16:01
Нові рекорди ставить осінь.
Четвертий рік іде війна.
Які мімози у морози,
така й реформа затяжна.

Ніщо так довго не триває
як обіцяння, – все мине.
Вогню без диму не буває.

Любов Бенедишин
2017.09.23 13:45
Щира публіка, типаж –
Шарм, харизма, антураж.
Бісер слів. Зневаги твань.
Чудеса розчарувань

23.09.2017
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Іолана Тимочко
2015.03.20

Ольга Значкова
2014.09.19

Олександра Камінчанська
2014.05.03

Василь Закарпатець
2014.04.27

Анатолій Власюк
2014.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Власюк (1960) / Рецензії

 Небезслідний Лукас, або Епоха Павла Загребельного
Літературознавці – “паскудні” люди. Вони інтерпретують той чи інший художній твір письменника на свій лад, безжально перекручуючи факти, вкладаючи в уста творця те, про що він навіть і не думав (а те, що письменник – Творець, який у вічному змаганні з Богом вершить людські долі, - факт доконаний!).
Щось подібне трапилося з романом Павла Загребельного “Безслідний Лукас”. Усі, хто мав би розбиратися в художньому факті, як ув істині в останній інстанції, ніби змовились і стверджують: мовляв, Лукас насправді безслідний, бо його не можна купити чи запроторити у полон. Але досить прочитати останнє речення роману – “Його шукали довго”, - аби зрозуміти неточність, м’яко кажучи, подібного твердження.
Свого часу літературознавці ніби змовились і в один голос заявили, що в романі Ольги Кобилянської “Земля” мова йде про братовбивство. Але жодного братовбивства у “Землі” немає! Принаймні воно не підтверджується художніми фактами, а, кажучи мовою юриспруденції, не доведено, що брат убив брата. Я би радив прочитати цю книгу слідчим, прокурорам, суддям, а літературознавцям – зацікавити їх у цьому, аби нарешті розставити усі крапки над “і” у цій заплутаній історії. Ольга Кобилянська – геніальна письменниця, аби банально вдатися до біблійного сюжету в сучасній, на її час, інтерпретації, і справою нашої честі є захистити світле ім’я письменниці від недобросовісних літературознавців.
Так само слід захистити від них і світле ім’я геніального письменника Павла Загребельного, геніальність якого визнають, але ніби зумисно роблять усе, аби цю геніальність перекреслити.
“Безслідний Лукас” написаний ще за радянських часів. Якби не знав автора, то подумав би, що мова – про детектив ув американському стилі. Втім, це лише на перший погляд. Насправді йдеться про глибоко філософський роман, правда, без усіляких, власне, філософських “викрутасів”. Про складне (а мова, зрештою, йде про найголовніше – фізичне виживання людства) Павло Загребельний говорить просто. Це слово Майстра з великої літери, який досконало розібрався у проблемі. Відчувається, що він прочитав не одну сотню книжок з даної тематики, аби досягти такого легкого викладу. Письменник не просто розповідає те, про що дізнався сам, а й вкладає у мозок головного героя ідеї, які мали би перевернути свідомість людства.
У підзаголовку до свого роману Павло Загребельний додає – “... і не без фантастики”. За великим рахунком, фантастики у звичному розумінні цього слова нема, але саме поняття має для письменника більш розлогий сенс. Бо фантастика – не лише науково-технічні досягнення, які згодом стають буденною річчю (телефон, автомобіль і таке інше), це щось інше, в тім числі й те, що розповсюджується на людські стосунки. А між героями Павла Загребельного – і не тільки у цьому романі – стосунки справді фантастичні!
Після важкої травми Лукас пережив клінічну смерть. У його голові виникла ідея підвищення розумового потенціалу людства. Ця, здавалось би, фантастична (!) ідея зацікавила тих, хто хотів використати надбання Лукаса у власних цілях – а саме для закабалення людства, на перетворення його на всесвітнього раба. Вони вишукано обплутали Лукаса “потрібними” людьми, які працюють на могутню корпорацію. Ця корпорація не єдина у полюванні за людськими мізками, конкуренція йде шалена, але мета у цих людців одна: завоювати людство, поставити на службу особисто собі.
За великим рахунком, нічого фантастичного, описаного Павлом Загребельним у “Безслідному Лукасі”, нема. Просто про багато речей ми не знаємо, а коли письменник нам розповідає про них, вони видаються фантастичними. Але справді фантастичним видалося би те, чого не знає й автор роману. Фантастика – це процес, а не статична дія, і Павлові Загребельному вдається це показати, при цьому звернувши увагу на одну важливу особливість. Мова йде про те, що вчорашні досягнення науки й техніки, які були покликані служити людству, нині перетворюються на свою протилежність і здатні це людство знищити. Письменник застерігає: скажімо, термоядерне знищення видасться нам “дрібницею” у порівнянні з використанням підвищення розумового потенціалу людства, якщо його використають з антилюдською метою.
Роман населяють фантастичні люди – як з одного, так і з іншого боку, - і в цьому ще один, власне, “фантастичний” феномен Павла Загребельного. Це не фантастичні істоти, наділені надприродною силою, а звичайні люди, але стосунки між ними теж “фантастичні”, бо, скажімо, не може людина, народжена для добра, творити підлість. І хіба це не фантастика (уже без лапок), коли вона чинить саме так?
Вивчення фантастичної ідеї в усьому його різномаїтті в творчості Павла Загребельного ще потребує свого дослідника, але вже зараз можна сказати, що письменник нетрадиційно підходить до цієї теми, не йде протореними шляхами.
У романі, як і у житті, йде одвічна боротьба між Добром і Злом, але, як і в житті, деякі представники сил Зла, які не зі своєї волі опинились по той бік барикад, допомагають Лукасу. А тепер: стоп! Однозначно ототожнювати Лукаса з силами Добра теж не слід, адже його геніальний винахід може бути використаний силами Зла (приклади Енштейна чи Сахарова багато про що говорять!), і тепер лише від Лукаса залежатиме, чи втече він від цих сил. Останнє речення роману – “Його шукали довго” – не дає однозначної відповіді на це запитання. Принаймні, не можна зробити однозначного висновку. Якщо Лукаса шукали довго, то врешті-решт могли й знайти. А якщо й знайшли, то за допомогою сучасних методів маніпуляції людською свідомістю “видобути” з Лукаса його ідею і застосувати її проти людства. Коло замкнулося – і Лукас уже не представник сил Добра?
Щоправда, Павло Загребельний, сумніваючись у “безслідності” Лукаса, все ж дає варіант виходу із ситуації – зникнення – і наводить історичні приклади, коли безслідно зникали люди, творці геніальних ідей, якщо переконувались, що їхнє надбання може бути використане проти людства. Нема людини – нема ідеї. Проте це радше казка, фантазія або елемент фантастичного у творчості Павла Загребельного. Навіть якщо це є реальністю, яка для нас залишається фантастикою, бо занадто скупими знаннями ми володіємо, то все ж не у всіх випадках геніальні люди можуть самознищитися разом зі своїми ідеями, а радше Зло використає їхні ідеї проти людства.
Філософський роман Павла Загребельного “Безслідний Лукас” недооцінений критиками. Радше ми звертаємо увагу на інші його романи, зокрема, історичні, або віддаємо данину політичній кон’юнктурі. Безумовно, письменник є (якось язик не повертається сказати: був) Українцем з великої літери, а політична кон’юнктура мине. Колись казали, що Брежнєв – дрібний політичний діяч епохи Алли Пугачової. Зараз сміливо можемо стверджувати, що нинішні політичні діячі є дрібнотою епохи Павла Загребельного.

Анатолій ВЛАСЮК

Насправді йдеться про глибоко філософський роман, правда, без усіляких, власне, філософських “викрутасів”.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-03-23 11:05:32
Переглядів сторінки твору 2564
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.615 / 5.25  (3.544 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.544 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.08.05 00:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-03-23 16:10:12 ]
ПРОЧИТАЛА З ЦІКАВІСТЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-03-23 18:51:42 ]
ага, а я такий самий комент написала, як і ти...
Чесне слово, не списувала)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-03-23 17:32:24 ]
Загребельний був - не скажу про свій нинішній стан так- настольною книгою, не змогла , одначе,осмислити його "Я Богдан", а про цю, сором, не знала, пошукаю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-03-23 18:50:13 ]
Дякую, прочитала із цікавістю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-03-23 23:28:55 ]
"...не може людина, народжена для добра, творити підлість. І хіба це не фантастика (уже без лапок), коли вона чинить саме так?" - звучить дуже актуально, особливо у світлі "діянь" кремлівських очільників і опричників...