ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оксана Ратушняк (1985) /
Проза
Філософія кольорів
***
Це ще було за тих часів, коли три кольори домовились намалювати цілий світ. Червоний, зелений і синій малювали нову картину. Творінню їх не було меж: синє просторе небо, широкі зелені поля, глибокі моря й океани, червоне гаряче сонце. Поєднавши зусилля, вони створили цілу гаму відтінків: жовтий, рожевий, помаранчевий, фіолетовий, коричневий, чорний, сірий, білий…Благородний зелений, в парі з яскраво-червоним, намалювали жовтий. До справи долучився поважний синій, домовившись з червоним, в купі вони створили рожевий. Гарячий жовтий відтінок теж спробував свої зусилля, і , змішавши свої фарби з червоним, вони створили помаранчевий. Червоний колір був дуже енергійним, намалювавши вже декілька відтінків, вирішив попрацювати в парі із синім. Коли змішались їх фарби, світ побачив загадковий фіолетовий відтінок. Коричневий вималювався у поєднанні червоного та зеленого. Аби створити найсвітліший, білий тон, свої зусилля приклали аж три кольори: червоний, зелений та синій. Фіолетовий синій та жовтий разом змішались у чорний. Новенький чорний та білий намалювали сірий. Світ забарвився новими тонами, ожив миловидними картинами. З’явились ліси, гори, квіткові поляни... Стільки кольорів вималювалось, що й не злічити.
…Той колір був ніби і потрібний, але часами нагнітав своєю похмурістю. Він був присутній під час усіх творінь. Мав й своє призначення. Та йому відводилась найменша роль. Інколи, гніваючись, вступав в перепалку з синім небом й забарвлював його в темніший тон – це був чорний колір. Бувало, як зійдуться вони у сварці, то аж світ темніє. Небесну синь закриє така похмура завіса чорних хмар, що й сонцю не пробитись.
Часами їх перепалка тривала по декілька днів, а то й тижнів. Щоб прояснити ситуацію, усі кольори вирішили зібратись на нараду. На засіданні кольорова гама постановила наступне: щоб проявитись усім кольорам, вони об’єднались в групи відтінків і працювали кожен в свою пору року. Малось на увазі чотири періоди: весна, літо, осінь та зима, де б кожен колір мав свою роль. І в чорного була своя робота. Аби не затемнити світ, йому постановили працювати у парі з білим. Їх порою була зима. Чорний забарвлював землю, дерева, темнив своїм кольором хмари. Недаремно йому постановили малювати в парі з білим: той лиш сніжком притрусить, вже й світ світлішає. Та, бувало, зима так затягувалась, що кольори починали тривожитись, проте чекали своєї пори, як і домовлялись.
Тим часом, чорному все було мало. Йому хотілось замалювати темними фарбами увесь світ. Незважаючи на домовленість, у літню пору він пішов в наступ й заплямував сонячну блакить. Зірвався вітер, нагнав грізних, темних хмар, стривожив літній спокій. Казна-що творилось у небі. Гроза змішала усі кольори світу, небо нагадувало велику пляму.
На щастя, яскравих кольорів було значно більше. Спільними зусиллями вони прогнали чорного аж на край світу. Лиш де-не-де залишив він по собі слід. Під час того буревію рясним дощем його частина опала на землю, й зафарбувала в чорний колір. Відтоді її прикриває шар зеленого, що проріс травою. Взимку землю прикрашає біла перина снігу.
Відтоді чорний колір живе наодинці. Щороку гостює у нас восени та взимку, але не довго - боїться теплих кольорів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Філософія кольорів
Кольори живі. Вони дихають, та без свободи. Це ще було за тих часів, коли вони домовились намалювати цілий світ.
***
Це ще було за тих часів, коли три кольори домовились намалювати цілий світ. Червоний, зелений і синій малювали нову картину. Творінню їх не було меж: синє просторе небо, широкі зелені поля, глибокі моря й океани, червоне гаряче сонце. Поєднавши зусилля, вони створили цілу гаму відтінків: жовтий, рожевий, помаранчевий, фіолетовий, коричневий, чорний, сірий, білий…Благородний зелений, в парі з яскраво-червоним, намалювали жовтий. До справи долучився поважний синій, домовившись з червоним, в купі вони створили рожевий. Гарячий жовтий відтінок теж спробував свої зусилля, і , змішавши свої фарби з червоним, вони створили помаранчевий. Червоний колір був дуже енергійним, намалювавши вже декілька відтінків, вирішив попрацювати в парі із синім. Коли змішались їх фарби, світ побачив загадковий фіолетовий відтінок. Коричневий вималювався у поєднанні червоного та зеленого. Аби створити найсвітліший, білий тон, свої зусилля приклали аж три кольори: червоний, зелений та синій. Фіолетовий синій та жовтий разом змішались у чорний. Новенький чорний та білий намалювали сірий. Світ забарвився новими тонами, ожив миловидними картинами. З’явились ліси, гори, квіткові поляни... Стільки кольорів вималювалось, що й не злічити.
…Той колір був ніби і потрібний, але часами нагнітав своєю похмурістю. Він був присутній під час усіх творінь. Мав й своє призначення. Та йому відводилась найменша роль. Інколи, гніваючись, вступав в перепалку з синім небом й забарвлював його в темніший тон – це був чорний колір. Бувало, як зійдуться вони у сварці, то аж світ темніє. Небесну синь закриє така похмура завіса чорних хмар, що й сонцю не пробитись.
Часами їх перепалка тривала по декілька днів, а то й тижнів. Щоб прояснити ситуацію, усі кольори вирішили зібратись на нараду. На засіданні кольорова гама постановила наступне: щоб проявитись усім кольорам, вони об’єднались в групи відтінків і працювали кожен в свою пору року. Малось на увазі чотири періоди: весна, літо, осінь та зима, де б кожен колір мав свою роль. І в чорного була своя робота. Аби не затемнити світ, йому постановили працювати у парі з білим. Їх порою була зима. Чорний забарвлював землю, дерева, темнив своїм кольором хмари. Недаремно йому постановили малювати в парі з білим: той лиш сніжком притрусить, вже й світ світлішає. Та, бувало, зима так затягувалась, що кольори починали тривожитись, проте чекали своєї пори, як і домовлялись.
Тим часом, чорному все було мало. Йому хотілось замалювати темними фарбами увесь світ. Незважаючи на домовленість, у літню пору він пішов в наступ й заплямував сонячну блакить. Зірвався вітер, нагнав грізних, темних хмар, стривожив літній спокій. Казна-що творилось у небі. Гроза змішала усі кольори світу, небо нагадувало велику пляму.
На щастя, яскравих кольорів було значно більше. Спільними зусиллями вони прогнали чорного аж на край світу. Лиш де-не-де залишив він по собі слід. Під час того буревію рясним дощем його частина опала на землю, й зафарбувала в чорний колір. Відтоді її прикриває шар зеленого, що проріс травою. Взимку землю прикрашає біла перина снігу.
Відтоді чорний колір живе наодинці. Щороку гостює у нас восени та взимку, але не довго - боїться теплих кольорів.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію