ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Александр Македонський (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
«Смерть уравняла Александра Македонского с его погонщиком мулов.
Ибо они или были поглощены потенциями мира, несущими семена будущего,
или же распались на атомы»
Марк Аврелий «Наедине с собой (размышления)»
1.
Чимало земель звоював удатний македонець Александр, та все замало. Намірився йти туди, куди ще не ступала нога європейця. В Африку.
А радники в один голос: «Не йди!»
«Це ж чому?»- цікавий знати юний цар.
«А тому, що шлях перепинить жіноче царство. Нікому ще не вдавалося його скорити».
«Ну, от і добре. Я буду перший!»
«Але ж, як здолаєш, то по всім світі розійдеться глузливе: «Він переміг жінок...»
Не сказали радники, що говоритимуть в разі невдачі. Натомість тільки знизали плечима, бо знали вдачу Аристотелевого учня.
Найчастіше успіх Александру приносила не зброя, а дипломатія..За звичаєм, починалася вона з учти.
На золотій таці красуні-дівчата принесли хліб із золота. Яблука, гранати та ще чимало фруктів теж були золотими.
«Що,- здивувався цар,- у вашім краї їдять золото?»
«Ні,- почув у відповідь,- але якщо тобі потрібен хліб із пшениці, то невже в твоїм царстві нема його, що шукаєш у нас?»
Що можна було відповісти на це? За краще вирішив залишити межі жіночого царства,звелівши викарбувати на міських воротах: «Я, Александр Македонський, був царем-дурнем, доки не прийшов в африканську землю та не навчився мудрості в жінок».
2.
Несподіванки чекали Александра й після царства жінок. Володар країни Кассія , щоб уникнути сутички з македонцями, вирішив відбутися численними дарунками із золота й срібла.
«Не по срібло й золото прийшов я до вас,- відповів на це Александр,- а пізнати звичаї ваші».
Під час розмови царів заявилися двоє чоловіків просити ради в справі, яку ніяк не вдавалося розв’язати самим.
«Я купив ,- почав один,- у нього пустище. Став копати і натрапив на...скарб. Візьми собі, бо він належить тобі».
«Я,- втрутився другий чоловік,- як і він, боюсь присвоїти чуже. Купував же він пустище зо всім, що є там».
Звертається цар до першого: «Є в тебе син?»
«Так, володарю».
«А в тебе,- питає другого,- є, мабуть, донька?»
«Так».
«Тож одружіть їх, а на посаг віддайте скарб!»
Повернувся цар до гостя, зауважив подив в його очах і питає: «Що, негоже я розсудив їх? А як би ти вирішив цю суперечку?»
«А я б одрубав обом голови,- каже Александр,-а скарб забрав би в царську скарбницю».
«А чи світить сонце в твоєму краї?»- питає володар краю.
«Світить».
«І дощі йдуть?»
«Йдуть».
«А худоба є?»
«Є»
«Вибач, але якщо прийшов ти вивчати наші звичаї, то ось що маю сказати на твій присуд: прокляття гідні люди в тебе. Тільки заради худоби сонце ще світить вам, і небо посилає дощі».
Замислився учень Аристотеля над сказаним, бо доти не доводилось таке чути.
------------------------
Александр Македонський (356-323 рр. до н.е.)
Марк Аврелій (121-180) – римський імператор (161-180), філософ, представник пізнього стоїцизму.
Марк Аврелий «Наедине с собой (размышления)». «РИЦ-Реал», Киев-Черкассы,1993, стр.47.
Аристотель (384-322 рр. до н.е.) – давньогрецький учений-енциклопедист, філософ, засновник класичної логіки.
Кассія - міфічна країна.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Александр Македонський (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
«Смерть уравняла Александра Македонского с его погонщиком мулов.
Ибо они или были поглощены потенциями мира, несущими семена будущего,
или же распались на атомы»
Марк Аврелий «Наедине с собой (размышления)»
1.
Чимало земель звоював удатний македонець Александр, та все замало. Намірився йти туди, куди ще не ступала нога європейця. В Африку.
А радники в один голос: «Не йди!»
«Це ж чому?»- цікавий знати юний цар.
«А тому, що шлях перепинить жіноче царство. Нікому ще не вдавалося його скорити».
«Ну, от і добре. Я буду перший!»
«Але ж, як здолаєш, то по всім світі розійдеться глузливе: «Він переміг жінок...»
Не сказали радники, що говоритимуть в разі невдачі. Натомість тільки знизали плечима, бо знали вдачу Аристотелевого учня.
Найчастіше успіх Александру приносила не зброя, а дипломатія..За звичаєм, починалася вона з учти.
На золотій таці красуні-дівчата принесли хліб із золота. Яблука, гранати та ще чимало фруктів теж були золотими.
«Що,- здивувався цар,- у вашім краї їдять золото?»
«Ні,- почув у відповідь,- але якщо тобі потрібен хліб із пшениці, то невже в твоїм царстві нема його, що шукаєш у нас?»
Що можна було відповісти на це? За краще вирішив залишити межі жіночого царства,звелівши викарбувати на міських воротах: «Я, Александр Македонський, був царем-дурнем, доки не прийшов в африканську землю та не навчився мудрості в жінок».
2.
Несподіванки чекали Александра й після царства жінок. Володар країни Кассія , щоб уникнути сутички з македонцями, вирішив відбутися численними дарунками із золота й срібла.
«Не по срібло й золото прийшов я до вас,- відповів на це Александр,- а пізнати звичаї ваші».
Під час розмови царів заявилися двоє чоловіків просити ради в справі, яку ніяк не вдавалося розв’язати самим.
«Я купив ,- почав один,- у нього пустище. Став копати і натрапив на...скарб. Візьми собі, бо він належить тобі».
«Я,- втрутився другий чоловік,- як і він, боюсь присвоїти чуже. Купував же він пустище зо всім, що є там».
Звертається цар до першого: «Є в тебе син?»
«Так, володарю».
«А в тебе,- питає другого,- є, мабуть, донька?»
«Так».
«Тож одружіть їх, а на посаг віддайте скарб!»
Повернувся цар до гостя, зауважив подив в його очах і питає: «Що, негоже я розсудив їх? А як би ти вирішив цю суперечку?»
«А я б одрубав обом голови,- каже Александр,-а скарб забрав би в царську скарбницю».
«А чи світить сонце в твоєму краї?»- питає володар краю.
«Світить».
«І дощі йдуть?»
«Йдуть».
«А худоба є?»
«Є»
«Вибач, але якщо прийшов ти вивчати наші звичаї, то ось що маю сказати на твій присуд: прокляття гідні люди в тебе. Тільки заради худоби сонце ще світить вам, і небо посилає дощі».
Замислився учень Аристотеля над сказаним, бо доти не доводилось таке чути.
------------------------
Александр Македонський (356-323 рр. до н.е.)
Марк Аврелій (121-180) – римський імператор (161-180), філософ, представник пізнього стоїцизму.
Марк Аврелий «Наедине с собой (размышления)». «РИЦ-Реал», Киев-Черкассы,1993, стр.47.
Аристотель (384-322 рр. до н.е.) – давньогрецький учений-енциклопедист, філософ, засновник класичної логіки.
Кассія - міфічна країна.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію