ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 59.2. Вступ. І. Стосовно різниці… Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Канто
Мандри в космосі 59.2. Вступ. І. Стосовно різниці… Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Канто
Іммануїл Кант. Критика чистого розуму
Вільна вичитка, або навіть ремейк, зроблений на основі українського перекладу (Ігоря Бурковського), російського (Н. Лосского) та вибірково (суперечливих фрагментів ) комп’ютерного перекладу з автентичного (німецькомовного) тексту.
………………………………………………………………………………………………………………………….
Ярослав Анонім. Вичитка (на предмет абсурду) тексту:
Критика
чистого здорового глузду
Іммануїл (Еммануїл) Кант
Професор в Kенігсбергу, der Königl
член академії наук в Берліні
Друге дещо покращене видання
(1787)
Передмова
(вичитка Я. Анонім)
Про себе мовчимо. Про ті речі, про які йдеться далі, - хотілось би аби люди мали їх за діло, а не за слово (за слово-діло), та переконалися, що тут творяться підмурки корисної будівлі та величі людської, а не основи єретичного вчення та необґрунтованих фантазій (але фантазій обґрунтованих). Далі (потім), щоб люди… спільно дбали про своє благо… і були до нього причетні. І нарешті, щоб вони сподівалися на добре і уявляли наше відновлення не чимось безконечним та надлюдським, а відчули душею, що насправді воно (відновлення) і є кінцем та закономірною межею нескінченного блукання.
Sr. Exzellenz,
dem
Königl. Staatsminister
Freiherrn von Zedlitz
(переклад Ігоря Бурковського)
Його Ексцеленції,
Королівскому Державному Міністрові Баронові фон Цедліцу'.
Ласкавий Пане!
Сприяти зі свого боку зростанню наук - значить працювати на власний інтерес Вашої Ексцеленції; адже він щонайтісніш пов'язаний з ними завдяки не лише високому постові їх покровителя, а й значно конфіденційнішому стосункові шанувальника й освіченого знавця. Тож я користаюся з єдиного наявного до певної міри в моїй диспозиції засобу виявити свою вдячність за ту ласкаву довіру, котрою Ваша Ексцеленція вшанували мене як такого, що може дечим прислужитися цій меті. Тій самій милостивій увазі, що нею Ваша Ексцеленція вдостоїли перше видання мого твору, я присвячую тепер і це друге, а з ним заразом і всі позосталі справи мого літературного покликання, і з якнайглибшою повагою маю честь бути
Вашої Ексцеленції смиренний і щонайпокірніший слуга.
Кенігсберг, 23 квітня 1787 Іммануїл Кант
Vorrede
zur zweiten Auflage
Розмова про два видання (упущена)
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………..
Вступ
(Ярослав Анонім – вичитка)
I. Стосовно різниці чистого й емпіричного (через досвід) пізнання
Те твердження, що усе наше пізнання розпочинається з досвіду, сумніву не підлягає, бо (річ очевидна) внаслідок чого ж насправді може реалізуватись пізнання, якщо не через предмети (ідеально-матеріальні об’єкти), які будять та рухають наші замисли, самі собою будучи поданнями (заявкою на розгляд), викликають потребу розумової діяльності, яка полягає в перетворенні первинного матеріалу чуттєвих вражень в знання предметів (предметів пізнання) , що , зрештою, досвідом і називається? Таким чином , в часовому вимірі, ніяке пізнання, для нас, не йде перед досвідом, з нього (досвіду) все розпочинається (та закінчується), отже, мається на увазі, як я, Анонім, зрозумів, певну умовність цього дослідження, - мов відчайдушна спроба вирватись за межі власної свідомості.
Проте, хоч пізнання наше і виростає з досвідом, з цього все-таки не витікає, що воно (пізнання) виходить цілковито з досвіду. Можливо тому, що наше, оперте на досвід знання наповнюється, по-перше, з того, що ми сприймаємо безпосередньо як віддзеркалення реальної дійсності в нас самих, а по-друге, ще із того, що ми додаємо від себе (через чуттєві тілесні враження) і ці висновки ми не одномоментно відрізняємо від тих, що закладені в первинному матеріалі (ідеально-матеріальному об’єкті) та перетікають в певні доповнення до них (цих висновків), і це зауважується нами та привчає вирізняти їх уже аж після тривалої практики, з набуттям певних навиків.
Таким чином, це, на перший погляд, складне питання, не маючи миттєвого вирішення , потребує пильнішого дослідження на тему: чи можливо зробити, самому, незалежний від досвіду і від усіх чуттєвих вражень висновок? Такі пізнання (висновки) називаються апріорними (такими, що передують досвіду) і різняться вони від знань опертих на досвід (емпіричних) тим, що ті (емпіричні) мають у своїй основі уже набуті досвідні (апостеріорні) джерела – тобто поняття апріорності має на увазі первинність-передуючість стану простору-руху-часу поза свідомістю, що віддзеркалюючись у свідомості, набуває там емпіричних, тобто досвідних рис .
Але тлумачення цього поняття (передування-апріорності) ще недостатньо визначене, аби однозначно окреслити суть піднятого питання. Тому не коректно буде стверджувати, що начебто не варто долучати до передуючого (апріорного) знання, те (досвідне-емпіричне) знання, яке (начебто) отримане з досвідних джерел, бо можна також допустити існування передуючого (апріорного) знання, виведеного за загальним правилом (логічно) з досвіду, але виведеного апріорі (попередньо). Так кажуть про кого-небудь, хто підірвав фундамент будинку: він може знати попередньо (апріорі), що той будинок завалиться, тобто, що не потрібно переконуватись у цьому практично. Він може усвідомлювати, що це не апріорне (первинне), бо те, що тіла мають вагу і те, що вони втрачаючи опору, падають, йому відомо з досвіду.
Таким чином, зважаючи на таку багатозначність тлумачення, передуючими (апріорними) знаннями вважатимуться ті, що беззаперечно (однозначно) незалежні від будь-якого досвіду, а не тільки від досвіду того чи іншого (залишається відкритим питання апріорних знань, залежних “від досвіду того чи іншого”). Похідними від досвіду (емпіричними) вважатимуться знання протилежні, ті, що відбулися виключно через практику. Чистими вважатимуться ті передуючі (апріорні) знання, які є незмінними, до яких не домішано ніякого знання похідного від практичного (емпіричного), бо твердження: кожна (будь-яка) зміна не має чисто попередньої (апріорної) причини, - вірне, тому, що має на увазі зміну, а зміна є поняттям, яке тягнеться лише з досвіду, але, я, Анонім, стверджую: у первинно-апріорному просторі ідеї-матерії поняття зміни, як апріорне, має місце у логічному зв’язку з поняттям простір-рух-час, для усвідомлення (розуміння) понять рух та час, бо рухатись, значить – змінювати місцеположення у просторі. А ще слід дати визначення поняттю логіка (проза, наука про умовивід - емпіричний інструмент у просторі свідомості), надавши їй (логіці) статусу “апріорного-передуючого емпіризму”… хоча це і абсурдне поєднання, але воно (абсурдне) все одно, як би ми не хитрували, буде присутнє у будь-якому “найчистішому” дослідженні, бо поняття досвіду (саме там містяться всі абсурдні твердження) пронизує простір ідеї-матерії (поняттям логіки) наскрізь, тим (таким) поняттям досвіду, що є складовою поняття Бог (досвід Бога). Ще один важливий момент - реальність, і, реальність через поняття; стосовно пізнання (через логіку розуму-глузду) ми матимемо справу виключно з реальністю через поняття, однак… пробуючи шукати передуюче (апріорне) в іншій реальності (очевидно якійсь “чистій”). Так я, Анонім, зрозумів “різницю чистого і емпіричного”…
18.09.2014
Вдячний Богдану Манюку...
худ. Я. Саландяк, композиція на тему… (фотошоп)
"Мандри в космосі 59.3. Вступ. ІІ. Ми перебуваємо… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59.1. Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму”"
Вільна вичитка, або навіть ремейк, зроблений на основі українського перекладу (Ігоря Бурковського), російського (Н. Лосского) та вибірково (суперечливих фрагментів ) комп’ютерного перекладу з автентичного (німецькомовного) тексту.
………………………………………………………………………………………………………………………….
Ярослав Анонім. Вичитка (на предмет абсурду) тексту:
Критика
чистого здорового глузду
Іммануїл (Еммануїл) Кант
Професор в Kенігсбергу, der Königl
член академії наук в Берліні
Друге дещо покращене видання
(1787)
Передмова
(вичитка Я. Анонім)
Про себе мовчимо. Про ті речі, про які йдеться далі, - хотілось би аби люди мали їх за діло, а не за слово (за слово-діло), та переконалися, що тут творяться підмурки корисної будівлі та величі людської, а не основи єретичного вчення та необґрунтованих фантазій (але фантазій обґрунтованих). Далі (потім), щоб люди… спільно дбали про своє благо… і були до нього причетні. І нарешті, щоб вони сподівалися на добре і уявляли наше відновлення не чимось безконечним та надлюдським, а відчули душею, що насправді воно (відновлення) і є кінцем та закономірною межею нескінченного блукання.
Sr. Exzellenz,
dem
Königl. Staatsminister
Freiherrn von Zedlitz
(переклад Ігоря Бурковського)
Його Ексцеленції,
Королівскому Державному Міністрові Баронові фон Цедліцу'.
Ласкавий Пане!
Сприяти зі свого боку зростанню наук - значить працювати на власний інтерес Вашої Ексцеленції; адже він щонайтісніш пов'язаний з ними завдяки не лише високому постові їх покровителя, а й значно конфіденційнішому стосункові шанувальника й освіченого знавця. Тож я користаюся з єдиного наявного до певної міри в моїй диспозиції засобу виявити свою вдячність за ту ласкаву довіру, котрою Ваша Ексцеленція вшанували мене як такого, що може дечим прислужитися цій меті. Тій самій милостивій увазі, що нею Ваша Ексцеленція вдостоїли перше видання мого твору, я присвячую тепер і це друге, а з ним заразом і всі позосталі справи мого літературного покликання, і з якнайглибшою повагою маю честь бути
Вашої Ексцеленції смиренний і щонайпокірніший слуга.
Кенігсберг, 23 квітня 1787 Іммануїл Кант
Vorrede
zur zweiten Auflage
Розмова про два видання (упущена)
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………..
Вступ
(Ярослав Анонім – вичитка)
I. Стосовно різниці чистого й емпіричного (через досвід) пізнання
Те твердження, що усе наше пізнання розпочинається з досвіду, сумніву не підлягає, бо (річ очевидна) внаслідок чого ж насправді може реалізуватись пізнання, якщо не через предмети (ідеально-матеріальні об’єкти), які будять та рухають наші замисли, самі собою будучи поданнями (заявкою на розгляд), викликають потребу розумової діяльності, яка полягає в перетворенні первинного матеріалу чуттєвих вражень в знання предметів (предметів пізнання) , що , зрештою, досвідом і називається? Таким чином , в часовому вимірі, ніяке пізнання, для нас, не йде перед досвідом, з нього (досвіду) все розпочинається (та закінчується), отже, мається на увазі, як я, Анонім, зрозумів, певну умовність цього дослідження, - мов відчайдушна спроба вирватись за межі власної свідомості.
Проте, хоч пізнання наше і виростає з досвідом, з цього все-таки не витікає, що воно (пізнання) виходить цілковито з досвіду. Можливо тому, що наше, оперте на досвід знання наповнюється, по-перше, з того, що ми сприймаємо безпосередньо як віддзеркалення реальної дійсності в нас самих, а по-друге, ще із того, що ми додаємо від себе (через чуттєві тілесні враження) і ці висновки ми не одномоментно відрізняємо від тих, що закладені в первинному матеріалі (ідеально-матеріальному об’єкті) та перетікають в певні доповнення до них (цих висновків), і це зауважується нами та привчає вирізняти їх уже аж після тривалої практики, з набуттям певних навиків.
Таким чином, це, на перший погляд, складне питання, не маючи миттєвого вирішення , потребує пильнішого дослідження на тему: чи можливо зробити, самому, незалежний від досвіду і від усіх чуттєвих вражень висновок? Такі пізнання (висновки) називаються апріорними (такими, що передують досвіду) і різняться вони від знань опертих на досвід (емпіричних) тим, що ті (емпіричні) мають у своїй основі уже набуті досвідні (апостеріорні) джерела – тобто поняття апріорності має на увазі первинність-передуючість стану простору-руху-часу поза свідомістю, що віддзеркалюючись у свідомості, набуває там емпіричних, тобто досвідних рис .
Але тлумачення цього поняття (передування-апріорності) ще недостатньо визначене, аби однозначно окреслити суть піднятого питання. Тому не коректно буде стверджувати, що начебто не варто долучати до передуючого (апріорного) знання, те (досвідне-емпіричне) знання, яке (начебто) отримане з досвідних джерел, бо можна також допустити існування передуючого (апріорного) знання, виведеного за загальним правилом (логічно) з досвіду, але виведеного апріорі (попередньо). Так кажуть про кого-небудь, хто підірвав фундамент будинку: він може знати попередньо (апріорі), що той будинок завалиться, тобто, що не потрібно переконуватись у цьому практично. Він може усвідомлювати, що це не апріорне (первинне), бо те, що тіла мають вагу і те, що вони втрачаючи опору, падають, йому відомо з досвіду.
Таким чином, зважаючи на таку багатозначність тлумачення, передуючими (апріорними) знаннями вважатимуться ті, що беззаперечно (однозначно) незалежні від будь-якого досвіду, а не тільки від досвіду того чи іншого (залишається відкритим питання апріорних знань, залежних “від досвіду того чи іншого”). Похідними від досвіду (емпіричними) вважатимуться знання протилежні, ті, що відбулися виключно через практику. Чистими вважатимуться ті передуючі (апріорні) знання, які є незмінними, до яких не домішано ніякого знання похідного від практичного (емпіричного), бо твердження: кожна (будь-яка) зміна не має чисто попередньої (апріорної) причини, - вірне, тому, що має на увазі зміну, а зміна є поняттям, яке тягнеться лише з досвіду, але, я, Анонім, стверджую: у первинно-апріорному просторі ідеї-матерії поняття зміни, як апріорне, має місце у логічному зв’язку з поняттям простір-рух-час, для усвідомлення (розуміння) понять рух та час, бо рухатись, значить – змінювати місцеположення у просторі. А ще слід дати визначення поняттю логіка (проза, наука про умовивід - емпіричний інструмент у просторі свідомості), надавши їй (логіці) статусу “апріорного-передуючого емпіризму”… хоча це і абсурдне поєднання, але воно (абсурдне) все одно, як би ми не хитрували, буде присутнє у будь-якому “найчистішому” дослідженні, бо поняття досвіду (саме там містяться всі абсурдні твердження) пронизує простір ідеї-матерії (поняттям логіки) наскрізь, тим (таким) поняттям досвіду, що є складовою поняття Бог (досвід Бога). Ще один важливий момент - реальність, і, реальність через поняття; стосовно пізнання (через логіку розуму-глузду) ми матимемо справу виключно з реальністю через поняття, однак… пробуючи шукати передуюче (апріорне) в іншій реальності (очевидно якійсь “чистій”). Так я, Анонім, зрозумів “різницю чистого і емпіричного”…
18.09.2014
Вдячний Богдану Манюку...
худ. Я. Саландяк, композиція на тему… (фотошоп)
"Мандри в космосі 59.3. Вступ. ІІ. Ми перебуваємо… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59.1. Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму”"
Про публікацію