ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Лірика

 Листопад
Листопад. Голе гілля. В тумани
осінь млиста маскує лице.
І виносить вологі догани,
колихає в саду деревце.

Ледве чутно довкола ступає
і малює на вікнах росу,
в сіре олово даль одягає,
нівелює колишню красу.

Хоч людська одинокість – не диво,
і в погоди є біль самоти.
Пише осінь зажурене чтиво,
епілоги ховає у сни.

06.11.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-07 13:13:48
Переглядів сторінки твору 3700
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.746 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.898
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-07 17:29:16 ]
Листопад - справді сумний місяць, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 08:57:09 ]
Взагалі-то нинішній листопад напрочуд лагідний на відміну від кінця жовтня. Але сум не за горами, в сенсі життєвого дискомфорту. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-11-07 18:36:24 ]
"...Пише осінь зажурене чтиво,
епілоги ховає у сни..." - чудовий фінал, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 08:57:50 ]
Дякую, Нінель. Приємно чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-11-07 19:48:01 ]
"І в погоди є біль самоти" - надто під час негоди, що так притаманне листопадові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 08:58:25 ]
Пане Іване, дякую. Саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-07 20:11:13 ]
Гарно про осінь, душевно так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 08:59:11 ]
Радий, що вам сподобалося. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 07:16:43 ]
Епілоги осені мусять виходити у життя, задля його комфортності... Сни - привілей весни...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 09:13:59 ]
Люблю критичні зауваження по смислу вірша, бо потрібно приводити контаргументи, а це наче відсторонене осмислення написаного. Епілоги осені - це початок зимового сну для природи, який закінчується із приходом весни. Так що сон - не привілей весняного сонечка, а його переможений опонент. А життя людське не залежить від прологів та епілогів унормованої природозміни(хіба що настрій), бо давно до того пристосувалося, а деякі його представники аж занадто комфортно. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 07:34:53 ]
дуже настроєво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 09:17:09 ]
Дякую, Роксолано. Мабуть напівнастроєво, бо за вікном чудова погода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 11:58:51 ]
А у нас в Мукачевому знову розцвіла сакура... як і рік тому. Щоправда, цьогоріч не так рясно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 21:27:02 ]
Так у вас у Мукачевому - інший кліматичний пояс. У 1980 році був у відрядженні на Затісянському хімзаводі(Виноградове). Там в лютому місяці люди городи вже копали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 16:12:53 ]
Журливо-осінній гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 21:32:05 ]
Дякую, Ксюшо. Жура і осінь - поруч у душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 22:09:01 ]
Мені особливо сподобалось "і виносить вологі догани" - свіжий образ, будить уяву і сприймається відчуттями. Пригадую знайомого директора школи, який, отримавши догану, вийшов із райво. Складалося враження, що він довго стояв під дощем: голову втягнув у плечі, раз у раз витирав чоло. Догани осені - покарання тим, хто пробайдикував і не довершив польових робіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 12:19:39 ]
Дякую, Богдане. Цікаве трактування догани. У мене було таке бачення - догани тим листкам, що ще не впали і одиноко теліпаються на вітру, але донести того не вдалося. Тому хай кожен розуміє по своєму.