ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі

Віктор Михайлович Насипаний
2024.04.15 20:46
У маршрутці шоколадку
Їсть дівча, смакує.
- То шкідливо для школярки! –
Тип якийсь кепкує.

Розкудахтався, мов квочка:
- Ти ж здоров’я згубиш!
Бо ж поправишся, мов бочка!

Артур Курдіновський
2024.04.15 19:23
Небо зоряне...
Поле зоране...
А між ними в повітрі - війна.
Над криницею,
Над пшеницею
Чорна хмара та злість вогняна.

Поле зоране...

Микола Дудар
2024.04.15 14:53
Відтінки радісного сплеску --
Як свідки зламаних спокус...
І світлим гумором Одеським —
Я вже нічого не боюсь!
Впливові дядечки принишкли…
Хвости стурбовані… є шанс:
У ніч виходити лиш нишком,
Чим будуть радувати вас…

Ніна Виноградська
2024.04.15 14:28
Поламав усі мої думки,
У минуле викинув надії.
Впали з неба – загасив зірки,
Щоби не збулися наші мрії.

Падав сам у прірву небуття
І мене за руку за собою.
Зрозуміла, що моє життя –

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:58
І знову у Вибраному - суцільні вірші й оповідання Олександра Сушка. По 6-8 текстів на добу - малохудожніх і з численними помилками! Цей автор намагається виправдовуватися: розумієте, друже, я пишу в електричках і без окулярів, тому ось так виходить… Підт

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:53
СупрОтив і талановитА непотріб

Стосовно питання, що я починаю першим.
Так, Микола Дудар, про якого я до сьогодні не сказав жодного слова, 12 квітня цього року написав у своїй рецензіїї на мій «Відкритий лист головному редакторові ПМ» такі слова про ме

Леся Горова
2024.04.15 08:51
Пташиний мікс звенить по гаю,
З туману сонце вирина,
Шпаки на всі лади співають -
Прийшла весна!

Між співом тим сирена дико
Відлунням котиться з війни,
Ти, вітре, по окопах тихо

Світлана Пирогова
2024.04.15 08:31
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Віктор Кучерук
2024.04.15 06:03
Знайомі, друзі та чужі,
Буває, скупчившись у стаю,
Волають дружно: Крім душі,
У віршах іншого немає!..
Напевно, є якісь гріхи,
Раз не освоїв ще науки
Навчати слухати глухих
Не в грудях шум, а серця стукіт.

Іван Потьомкін
2024.04.14 18:33
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на в

Сергій Губерначук
2024.04.14 17:35
Лячно мені і тужно
чути такі слова:
"Треба всім разом, дружно!
Кроком руш: раз-два…"
Хочеться запитати:
"Куди ж ви зібралися йти?"
У відповідь: "Йдемо спати!"
або ж "… обідати!"

Євген Федчук
2024.04.14 16:56
Сидим з кумом. Саме вірус по світу лютує.
Усі в масках… А навколо усе вже квітує.
Порадіти б. Телевізор не дає спокою,
Щогодини всіх лякає хворобою тою.
Щоб не надто перейматись із тим усім лихом,
Сядем собі на лавочці та й сидимо тихо.
Про щось, бу

Ніна Виноградська
2024.04.14 14:53
Чекаємо усі на перемогу,
На день отой, що є в житті один,
Коли з війни далекої дороги
Повернуться додому батько й син.

І перестануть падати ракети
На голови людей і на міста.
Затихне світ, радітиме планета,

Володимир Каразуб
2024.04.14 12:00
Люба, важливо, аби біля тебе був поряд хтось,
Хто розкаже тобі про мовчання голодної риби
В твоїй кімнаті фрески старих епох
Із жовтим фоном зійшли на червоний. Дивно,
А може й не дивно, що тільки з віком своїм
Штукатурка осипається долу на прах істо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 What will be will be (з англійського фольклору)

«Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду»
«Із щастя та горя скувалася доля»
«Щастя розум одбирає, а нещастя повертає»
«Справжнє щастя завжди попереду»
«Щастя знає, кого шукає»
(з української народної мудрості)

В далеку давнину, коли в Англії ще не було законів для всіх, в Скарборо (графство Йоркшир) владарював барон. Господь наділив його даром передбачувати те, що має бути.
Коли сину сповнилось чотири роки, барон вирішив дізнатись, кого в повнолітті він візьме за дружину. Вкотре перегортав він сторінки книжок, які досі допомагали заглядати в майбутнє, але все випадало на одне й те ж: це мала бути дівчина з убогої родини, котра щойно з’явилася на світ в Йорку.
«Не бути цьому!»- крикнув барон і вирушив на пошук немовляти. Невдовзі натрапив на халупу, на порозі якої сидів плачучи змарнілий чоловік.
«Що скоїлось»- спитав барон для годиться.
«Бачите, добродію, до п’ятьох дітей додалась сьогодні ще одна. Не відаю, де знайти хліб для шести ротів...»
«Охоче допоможу тобі – віддай мені новонароджену і назавжди забудь про неї».
«Не знаю, як і дякувати вам!»- припав бідолага до колін барона, що не злазив з коня, і прожогом кинувся в хатину. Не попрощавшись, барон від’їхав з немовлям.
Здобувши те, що напророкували книжки, барон подався до річки Уз, щоб здійснити свій намір: позбутись майбутньої невістки. Кинув немовля у воду і , не озираючись, подався в свій замок.
Але долі було вгодно, щоб дівчатко не потонуло. Річка не була глибокою і хвиля винесла її на берег. Якраз навпроти будиночка рибалки. Був він бездітний, тож неймовірно зрадів знахідці. Не могла натішитись немовлятком і дружина рибалки. В любові зростала дівчинка, не знаючи ні в чому відмови. І ось вона вже підліток.

2
Спекотної літньої днини полював барон із товариством. Спраглий, дістався будиночка рибалки і попросив води. Кухоль винесла дівчинка неймовірної краси.
«Бароне,- прохопився котрийсь із мисливців,- ви майстер угадувати долю. За кого вона вийде заміж?»
«О, це просто: чоловіком її буде селюк».
Барон зліз з коня і відійшов з дівчинкою.
«Скажи на милість, якого дня ти народилась?»
«Не знаю, пане, а живу тут ось уже п’ятнадцять літ».
Барон здогадавсь, хто вона, та не подав виду. Натомість почав щось писати, а потім якомога люб’язніш сказав:
«Я потурбуюсь про твоє майбутнє. Візьми ось цей лист і передай моєму братові. Він зробить усе, щоб ти була щасливою».

3
По дорозі до баронового брата дівчинка заночувала в заїжджому дворі. Вночі сюди заскочили грабіжники. У дівчинки вони знайшли не гроші, а аркуш паперу. Прочитали і здивувалися, бо там йшлося про її смерть. Тоді ватажок переінакшив послання: «Дорогий брате,віддай негайно цю дівчину за мого сина! Твій Хамфрі».
Прохання любого брата було негайно виконано.

4
Через якийсь барон Хамфрі навідавсь до брата. Якже він здивувався, коли назустріч йому вийшов син попідручки із тою, кому належало бути мертвою. Не подавши виду, барон запросив небажану невістку прогулятися. Діставшись гористого берега, він схопив дівчину за руки і хотів зіштовхнути.
«Змилуйтесь, пане,- почала благати жертва.- Обіцяю не потрапляти на очі ні вам, ні вашому синові».
Важко сказати,що змусило барона відмовитись од свого наміру. Знявши обручку, він кинув її в море, сказавши:
«Можеш явитись до нас тільки з моєю обручкою. А зараз йди світ за очі!»

5
Довго блукала дівчина в пошуках житла й роботи, доки не потрапила в замок, попросившись працювати на кухні без платні. Ніхто не знав її там. І треба ж, щоб якогось дня на банкет сюди навідався барон із сином. Дівчина побачила їх у вікні і кинулась на кухню чистити щойно привезену величезну рибу. Тільки-но розрізала, як щось усередині заблищало. Вийняла і пізнала баронову обручку.
Гостям сподобалась гарно засмажена риба, і вони зажадали бачити того,хто зготував її. Коли до зали ввійшла красуня, всі начебто скам’яніли, а баронів син сполотнів, побачивши ту, з ким його розлучили. Тільки барон кипів гнівом. Тоді дівчина безбоязно підійшла до нього і поклала на стіл обручку. Барон на якусь мить зніяковів, а потім звернувсь до присутніх:
«Це моя невістка така майстриня! Чому бути, того не минути»»- сказав і посадив дівчину поміж собою й сином.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-15 20:58:23
Переглядів сторінки твору 1240
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.025 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.205 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-01-15 21:11:00 ]
потішили...

гарних днів

о пане Іване