ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любовь Весна (1963) / Проза

 Встреча двоих

Она оставила ему свой взгляд,
Такой горячий, жгучий и манящий,
Чтоб только он один сумел понять,
Взгляд - любящий и настоящий.

После полудня клонило ко сну, мысли текли вяло и без размышлений. Она отказывалась оставаться в жалкой реальности, одной, одинокой без него.
И потихоньку ощущалось лёгкое приятное покалывание...сидя на камне, у воды, она погрузилась в себя. Всё притихло, замерло, и она совсем затаила своё дыхание.
Её охватило полное одиночество,с отчаянием души, усталость, внутреннее опустошение, печаль отразились в её голубых глазах.
Вдруг, напротив присела птица, обыкновенный - Ворон, они смотрели друг на друга. Остановилось время быстротечности, всё на свете затихло...и плеск реки, который периодически набегал на берег, лаская его и целуя нежностью холодных глубоких вод, пение ветра и шепот деревьев...
Она почувствовала всем своим естеством, кожей, душой, а сердце трепетно заколотилось от того, что знает, её - птицу всю свою жизнь, каждой клеточкой, всю вечность, возможно ни одну свою жизнь! Она прикрыла глаза, моргнула...узнала его по дыханию, родным глазам цвета крепкого кофе...
И птица взмахнула крыльями, обернулась мужчиной, улыбаясь он протянул ей руки.
Она всё ещё не решалась ступить на землю и сделать шаг на встречу, смятение наконец то отпустило...Они слились в объятиях друг друга, замкнув своими руками весь мир. Она смотрела на него и не верила в такую возможность, в такой подарок Судьбы, сотканный из бесчисленных жемчужин - дорог Млечного пути на Небесах и одной из тропинок на Земле, что привели их во времени параллельных Вселенных. Ущипни меня, попросила она его, мне не сниться? ты пригласил меня на свидание и не куда нибудь, а на Радугу, на самую настоящую живую планету! Теплый ветерок деликатно шурша трепал её русые волосы, стараясь не потревожить двух влюблённых. Это был миг, миг Душ обречённых жить в своих параллельных мирах и любящих друг друга из жизни в жизнь. Ведь они оба ведали в сердце своём, что есть" врата времени" и оба приходили к месту встречи, когда так скучали, мечтали слиться в нежности и любить, и разговаривать, и дышать одним светом счастья, обнявшись молчала смотреть на звёзды, такие близкие - далёкие, мерцающие и манящие, щедро осыпавшие небосвод над головой.
Рядом с ним она забывалась... так любила его , за силу и теплую нежность рук, любила слушать его бархатный голос, воспевающий хвалу господства - АУМ, чувствовать биение любви в сердце, любила растворяться в нём без остаточка...Он так же не видел смысла жизни без неё.
Но время шло, нет, оно бежало своей дорогой....
Словно золотой песок сыпался сквозь пальцы ...
Она вздохнула...Он ещё крепче обнял её...Молчание нарушил взмах крыльев и мужчина снова стал птицей, расправив свои крылья взлетел в бездонную пустоту, совсем чёрного неба, слившись с ним своим оперением. Ночь укрыла и землю своим покрывалом тишины и тайной загадочности.
Она ещё мгновение смотрела ...подойдя к изумрудной воде в которой отражался золотой месяц, обернулась ундиной - русалкой и водная гладь поглотила её с любовью заботливой матери.
Там....
Где то там, далеко в своих параллельных мирах, они всегда носили в сердце частичку друг друга. Оставляя Надежду на новую встречу.

Они носили в сердце частичку друг друга.
Помнили запах медовый, трав луговых,
Ароматом полыни дышит округа ...
А сердце у них - ОДНО НА ДВОИХ!!!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-22 23:33:55
Переглядів сторінки твору 930
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.416 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
ФЕНТЕЗІ
РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2020.12.12 20:13
Автор у цю хвилину відсутній