ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
13:33
я уявила образ,
уявляє себе героєм,
але ніколи герой не буде простіше
дивуєшся часом,
як все-таки марнославні люди.
Не суть, чим вважає себе герой ...,
а суть, що герой себе вважає Богом.
Величчі своє малює картинка
уявляє себе героєм,
але ніколи герой не буде простіше
дивуєшся часом,
як все-таки марнославні люди.
Не суть, чим вважає себе герой ...,
а суть, що герой себе вважає Богом.
Величчі своє малює картинка
2024.03.29
13:33
Стародавній текст зашифрований
візерунок на грудях, на шиї, рукаві
Немов камінь у стіну замурований,
він мовчить, як пам'ять у голові.
Її вдягнувши гордість відчуваєш,
За нашу Батьківщину, за народ!
Духовний символ наш, сила роду,
візерунок на грудях, на шиї, рукаві
Немов камінь у стіну замурований,
він мовчить, як пам'ять у голові.
Її вдягнувши гордість відчуваєш,
За нашу Батьківщину, за народ!
Духовний символ наш, сила роду,
2024.03.29
13:32
Міріади частинок я розсиплю,
Ніби зоряний пил…
Нехай увесь світ вогнями мерехтить.
І любов’ю - серця щапалює.
Нехай горить вона яскраво та пристрасно,
Адже вона не небезпечна.
І ніби у мене цілий Космос живе.
Ніби зоряний пил…
Нехай увесь світ вогнями мерехтить.
І любов’ю - серця щапалює.
Нехай горить вона яскраво та пристрасно,
Адже вона не небезпечна.
І ніби у мене цілий Космос живе.
2024.03.29
13:30
Ви знаєте, я завжди думала: "Чого я хочу?"
І найчастіше все зводилося до думки,
що мені потрібна людина, в яку я закохаюся,
яка завжди буде поруч.
Який вислухає, коли треба – підтримає.
Який обійме, притисне до себе,
і ти забудеш про проблеми.
І найчастіше все зводилося до думки,
що мені потрібна людина, в яку я закохаюся,
яка завжди буде поруч.
Який вислухає, коли треба – підтримає.
Який обійме, притисне до себе,
і ти забудеш про проблеми.
2024.03.29
13:29
Гарних слів вплітаючи міріади
У небесну невпізнану таємницю
І розмовляючи вночі з чорнокрилими метеликами
Я бачила світло в далекому пеклі
Я створила пітьму в невірно - близькому раї.
В пітьмі мій голос звучить у порожнечі.
Темрява байдужа до душ у
У небесну невпізнану таємницю
І розмовляючи вночі з чорнокрилими метеликами
Я бачила світло в далекому пеклі
Я створила пітьму в невірно - близькому раї.
В пітьмі мій голос звучить у порожнечі.
Темрява байдужа до душ у
2024.03.29
13:27
А люди кажуть: «сильний народ і Україна»
А люди кажуть: «горе не болить»
А сердце плачить мов сопілка
Душа - волає та кричить про допомогу
А люди кажуть: «сильні духом»
Ще люди кажуть, що «залізні люди»
Не спокійно над моїм вухом,
А люди кажуть: «горе не болить»
А сердце плачить мов сопілка
Душа - волає та кричить про допомогу
А люди кажуть: «сильні духом»
Ще люди кажуть, що «залізні люди»
Не спокійно над моїм вухом,
2024.03.29
13:25
Мій світ - моя уява малює образи,
В яких немає істини.
Я весь час у думках,
Ніби граб у сценці.
Я відкриваю в голові одну свою реальність,
І населяють всі навколо її однією підвласною,
Змішалося думками давно,
Що було і що буде.
В яких немає істини.
Я весь час у думках,
Ніби граб у сценці.
Я відкриваю в голові одну свою реальність,
І населяють всі навколо її однією підвласною,
Змішалося думками давно,
Що було і що буде.
2024.03.29
13:09
Запальничка стихла без добавки…
Поржавіє славно погодя
Нишком споглядатиме з-під лавки
Наче винуватець знову я…
Згоден, так, претензії до мене…
Не такий я… все таки курець
Споконвічні неповторні меми…
Не вкурив ті наслідки Отець…
Поржавіє славно погодя
Нишком споглядатиме з-під лавки
Наче винуватець знову я…
Згоден, так, претензії до мене…
Не такий я… все таки курець
Споконвічні неповторні меми…
Не вкурив ті наслідки Отець…
2024.03.29
13:05
Ніяк собі, о вибач, не втокмачиш,
Що більше тут мене ти не зустрінеш…
І байдуже, смієшся ти чи плачеш,
Пройде весна, надіюся, дозрієш…
Таким мене ти більше не відчуєш…
Тим більше, що вкоротчений мій запит!
Він сам по сОбі просто не існує,
Що більше тут мене ти не зустрінеш…
І байдуже, смієшся ти чи плачеш,
Пройде весна, надіюся, дозрієш…
Таким мене ти більше не відчуєш…
Тим більше, що вкоротчений мій запит!
Він сам по сОбі просто не існує,
2024.03.29
12:54
Знов гучні тривоги звуки
Повзуть Україною,
Янгол крильцем прикриває
Колиску з дитиною.
Притуляє зайчика
До грудей синочок,
З мамою іде квапливо,
Повзуть Україною,
Янгол крильцем прикриває
Колиску з дитиною.
Притуляє зайчика
До грудей синочок,
З мамою іде квапливо,
2024.03.29
11:45
Блакитна квітка при дорозі
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.
Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.
Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
2024.03.29
11:26
А таки... буває де-не-де,
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.
***
А злодієві інше не дано
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.
***
А злодієві інше не дано
2024.03.29
10:06
Війни жорстокість зашкалила давно:
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Кримська (1964) /
Публіцистика
/
Локальна війна державного масштабу
Щоб символ гідності не став плакатом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Щоб символ гідності не став плакатом
Небесна сотня. Вона стала трагічним символом переваги наших високих переконань над нашими ж манівцями, помилками і компромісами. Революція Гідності із такою великою жертвою від рук нелюдів мала б закінчитися остаточною перемогою там, де почалася, - серед кривавої бруківки київського середмістя. Однак вона триває на сході та півдні.
Якби ті завдання, що ставили перед собою багатотисячні представники всього народу на Майдані, були остаточно виконані, річка крові не впала б прямо з неба в праукраїнські степи і не текла б бурхливою й загрозливою стихією зі сходу на захід, змиваючи нашу новонароджену віру, вбиваючи надію і нехтуючи любов – усе краще людське, що там, на сході, перевернуте з ніг на голову. Тому вирій з Небесною Сотнею став неймовірно довгим, а крик відлетілих душ розлунився всією Україною – в риданнях і тужливих голосіннях матерів, дітей і дружин загиблих.
Небесна Сотня – вже навіть не Небесна Тисяча. Не знаю, на якій окриленій душі вона закінчиться. Так, ніби тут, в себе вдома, народові не лишається місця. Народ – жива птаха, однак зловлена за крила в капкан. І птаха виривається з неймовірною відчайдушністю і безстрашшям, гублячи то біле пір’я правди, а то і саме життя.
Небесна Сотня стала символом нас самих. А ще боюсь, щоб вона непомітно не перетворилася на плакат, який ліплять на стіну, ховаючи в ній дірку.
Одного дня якось мимоволі озирнулася на стенд, який вже майже рік стоїть у вестибюлі адміністрації. Його, очевидно, розмістили тоді, коли… Небесна Сотня відійшла у небо. І добра, ніби, справа. Читайте люди. Імпульсивно порахувала – а там трохи більше сімдесяти. Небесна Сотня вже коротшає і віддаляється в наших очах…
Не нарікаю. Боюсь і шукаю відповіді. Щось знову ми робимо не так, знову звертаємо на манівці компромісів і помилок. А там так легко нас переловити і спровадити потрібним для когось шляхом. Бо це небесні птахи можуть відлетіти в момент загрози, та й то не всі – мисливці цілять і на злеті. Що ж казати про людей, про народ, розірваний на клоччя.
Тому: Небесна Сотня – у Небі України і в наших серцях, Революція Гідності насправді не закінчилася – вона тут. Видима барикада – війна. А невидима барикада – ускрізь. Тому так важко зрозуміти, по який бік її перебуваєш ти сам. А визначатися доведеться. Бо це зроблять за нас мисливці так, що й не помітимо.
(Фото автора. Зроблене 11 грудня 2014 року на Русанівці в столиці).
Якби ті завдання, що ставили перед собою багатотисячні представники всього народу на Майдані, були остаточно виконані, річка крові не впала б прямо з неба в праукраїнські степи і не текла б бурхливою й загрозливою стихією зі сходу на захід, змиваючи нашу новонароджену віру, вбиваючи надію і нехтуючи любов – усе краще людське, що там, на сході, перевернуте з ніг на голову. Тому вирій з Небесною Сотнею став неймовірно довгим, а крик відлетілих душ розлунився всією Україною – в риданнях і тужливих голосіннях матерів, дітей і дружин загиблих.
Небесна Сотня – вже навіть не Небесна Тисяча. Не знаю, на якій окриленій душі вона закінчиться. Так, ніби тут, в себе вдома, народові не лишається місця. Народ – жива птаха, однак зловлена за крила в капкан. І птаха виривається з неймовірною відчайдушністю і безстрашшям, гублячи то біле пір’я правди, а то і саме життя.
Небесна Сотня стала символом нас самих. А ще боюсь, щоб вона непомітно не перетворилася на плакат, який ліплять на стіну, ховаючи в ній дірку.
Одного дня якось мимоволі озирнулася на стенд, який вже майже рік стоїть у вестибюлі адміністрації. Його, очевидно, розмістили тоді, коли… Небесна Сотня відійшла у небо. І добра, ніби, справа. Читайте люди. Імпульсивно порахувала – а там трохи більше сімдесяти. Небесна Сотня вже коротшає і віддаляється в наших очах…
Не нарікаю. Боюсь і шукаю відповіді. Щось знову ми робимо не так, знову звертаємо на манівці компромісів і помилок. А там так легко нас переловити і спровадити потрібним для когось шляхом. Бо це небесні птахи можуть відлетіти в момент загрози, та й то не всі – мисливці цілять і на злеті. Що ж казати про людей, про народ, розірваний на клоччя.
Тому: Небесна Сотня – у Небі України і в наших серцях, Революція Гідності насправді не закінчилася – вона тут. Видима барикада – війна. А невидима барикада – ускрізь. Тому так важко зрозуміти, по який бік її перебуваєш ти сам. А визначатися доведеться. Бо це зроблять за нас мисливці так, що й не помітимо.
(Фото автора. Зроблене 11 грудня 2014 року на Русанівці в столиці).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Осколок нестерпного болю"
• Перейти на сторінку •
"Ольга Гура: «Відкрий для себе Америку, щоб відкрити Україну!»"
• Перейти на сторінку •
"Ольга Гура: «Відкрий для себе Америку, щоб відкрити Україну!»"
Про публікацію