ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іолана Тимочко (1991) /
Рецензії
З ніг на голову
Автор цього незвичного витвору – володар багатьох літературних і театральних премій. Як вважають літературні критики, риси його творчості мають багато спільного з рисами класичного французького театру абсурду Ежена Йонеско.
«Пригоди ведмедиків панда…» починається досить банально – двоє головних героїв, Він і Вона, прокидаються в одному ліжку. Як це часто буває, вони не пам’ятають, ні як туди потрапили, ні що робили, ні навіть коли познайомились. Вони навіть не пригадують імені одне одного, хоч очевидно, що цю деталь викинути з пам’яті не так і легко, навіть якщо влити в себе усе вино світу сього. Але нашим героям це вдається. Ви вже здогадалися, що буде далі? Так-так, здавалося б, звичні для сьогодення походеньки головних героїв переростуть у щось більше, значно більше, ніж ви собі можете уявити. Однак банальності в цій п’єсі місця не вистачило. Талановитий автор вмудрився перетворити любовну історію на справжнє божевілля, в якому буденна реальність переплітається з нестримною уявою та справжньою містикою. Всюдисущі символи, що наповнюють п’єсу, виступають у ролі своєрідних міні-пророцтв, які уважний читач може розшифрувати самостійно.
Елементи містики, що нашаровуються на сюжетну основу п’єси, визирають ледь не з кожного боку: це і звуки, що пронизують стіни, не помічаючи перед собою жодних перешкод, це і загадковий Кікі зі своєю кав’ярнею, якого, здається, ніколи не існувало насправді, це і можливість героїні проникати в квартиру героя, не маючи ключа до вхідних дверей… Але чи ж є ці елементи випадковими? Навряд чи. Їхня наявність лише підкреслює, що для двох закоханих не існує жодних перешкод: ні дверей, ні стін, ні навіть фізичних законів, на яких тримається матеріальний світ.
Не оминула п’єсу і ложка сентиментальності (не плутати з ложкою дьогтю). Назва п’єси одразу викликає асоціації з напівзабутими дитячими мріями, коли реальність навколо сприймається як безкінечне свято і здається, що увесь світ наповнений світлом. Ведмедики панда – щось наївне й зворушливе, до чого тягнуться руки в маляти і спогади – в дорослого, спогади не про самих ведмедиків, а про ті теплі і щирі емоції, які викликало в дитячій голівці споглядання цих звірят у зоопарку. Назва п’єси наштовхує на думку, що й тут не обійшлося без всюдисущих авторських пророцтв: у ній вдалося матеріалізувати одну з головних ідей п’єси, яка полягає в тому, що справжня любов здатна повернути людині первозданну чистоту і щирість, притаманну їй хіба що в дитинстві.
Присутність автора у п’єсі відчувається завуальовано: його тонкі натяки-символи увесь час кружляють довкола читача і глядача у вигляді непомітних, але численних підказок щодо ймовірного розвитку подій. Ремарки, що вплітаються в канву діалогів, створюють у читача (але, зі зрозумілих причин, не у глядача) враження, що автор спостерігає за головними героями десь збоку, невидимий для їхнього ока, і ретельно занотовує побачене на папір. За жанром «Пригоди ведмедиків панда…» - це еротична драма, яка, однак, не позбавлена глибинного підтексту – розкривати почуття як щось безконечне, щире та істинне, як щось могутніше за час і простір.
Композиційно п’єса складається з прологу (Ранок), дев’яти сцен (ночей) та епілогу (Ранок). Події розгортаються в хронологічному порядку, але час доби, яким починається й закінчується п’єса і який фактично зробив пролог та епілог одним цілим, створює враження своєрідного часового кільця. Двоє головних персонажів – Він та Вона, з’являються на сцені одночасно. Жоден з них не є важливішим за іншого. Є у п’єсі й чимало другорядних персонажів, присутніх лише частково – у формі голосів на автовідповідачі (Крістіан), відлуння (сусіди, яких чути крізь стіни), спогадів і домислів (мати, брати і сестри, Кікі) тощо. Всі події відбуваються у квартирі головного героя, приблизно у наш час. Чудовим доповненням до тексту служить і музика (Вівальді і гра головного героя на саксофоні), що посилює сентиментальність окремих епізодів, надаючи їм щирої привабливості для глядача.
Творіння Матея Вішнєка «Пригоди ведмедиків панда…» - це справжній рецепт того, як покинути буденну реальність й відправитись у безкінечний лабіринт людських душ, заповнений морем дивовижних загадок і неймовірних таємниць.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З ніг на голову
(Рецензія на п'єсу Матея Вішнєка «Пригоди ведмедиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті»)
П’єса із дивною назвою – саме таким було моє перше враження про це творіння Матея Вішнєка. Щоправда, це було ще задовго до того, як мені трапилась нагода не лише познайомитися з текстом п’єси, але й побувати на її постановці. Після того я зрозуміла, що дивною є не тільки назва, але й сама п’єса. Однак це зовсім не варто вважати недоліком. Навпаки, нетипову химерність можна сміливо внести у список її переваг, і навіть сміливо дозволити очолити його.
Автор цього незвичного витвору – володар багатьох літературних і театральних премій. Як вважають літературні критики, риси його творчості мають багато спільного з рисами класичного французького театру абсурду Ежена Йонеско.
«Пригоди ведмедиків панда…» починається досить банально – двоє головних героїв, Він і Вона, прокидаються в одному ліжку. Як це часто буває, вони не пам’ятають, ні як туди потрапили, ні що робили, ні навіть коли познайомились. Вони навіть не пригадують імені одне одного, хоч очевидно, що цю деталь викинути з пам’яті не так і легко, навіть якщо влити в себе усе вино світу сього. Але нашим героям це вдається. Ви вже здогадалися, що буде далі? Так-так, здавалося б, звичні для сьогодення походеньки головних героїв переростуть у щось більше, значно більше, ніж ви собі можете уявити. Однак банальності в цій п’єсі місця не вистачило. Талановитий автор вмудрився перетворити любовну історію на справжнє божевілля, в якому буденна реальність переплітається з нестримною уявою та справжньою містикою. Всюдисущі символи, що наповнюють п’єсу, виступають у ролі своєрідних міні-пророцтв, які уважний читач може розшифрувати самостійно.
Елементи містики, що нашаровуються на сюжетну основу п’єси, визирають ледь не з кожного боку: це і звуки, що пронизують стіни, не помічаючи перед собою жодних перешкод, це і загадковий Кікі зі своєю кав’ярнею, якого, здається, ніколи не існувало насправді, це і можливість героїні проникати в квартиру героя, не маючи ключа до вхідних дверей… Але чи ж є ці елементи випадковими? Навряд чи. Їхня наявність лише підкреслює, що для двох закоханих не існує жодних перешкод: ні дверей, ні стін, ні навіть фізичних законів, на яких тримається матеріальний світ.
Не оминула п’єсу і ложка сентиментальності (не плутати з ложкою дьогтю). Назва п’єси одразу викликає асоціації з напівзабутими дитячими мріями, коли реальність навколо сприймається як безкінечне свято і здається, що увесь світ наповнений світлом. Ведмедики панда – щось наївне й зворушливе, до чого тягнуться руки в маляти і спогади – в дорослого, спогади не про самих ведмедиків, а про ті теплі і щирі емоції, які викликало в дитячій голівці споглядання цих звірят у зоопарку. Назва п’єси наштовхує на думку, що й тут не обійшлося без всюдисущих авторських пророцтв: у ній вдалося матеріалізувати одну з головних ідей п’єси, яка полягає в тому, що справжня любов здатна повернути людині первозданну чистоту і щирість, притаманну їй хіба що в дитинстві.
Присутність автора у п’єсі відчувається завуальовано: його тонкі натяки-символи увесь час кружляють довкола читача і глядача у вигляді непомітних, але численних підказок щодо ймовірного розвитку подій. Ремарки, що вплітаються в канву діалогів, створюють у читача (але, зі зрозумілих причин, не у глядача) враження, що автор спостерігає за головними героями десь збоку, невидимий для їхнього ока, і ретельно занотовує побачене на папір. За жанром «Пригоди ведмедиків панда…» - це еротична драма, яка, однак, не позбавлена глибинного підтексту – розкривати почуття як щось безконечне, щире та істинне, як щось могутніше за час і простір.
Композиційно п’єса складається з прологу (Ранок), дев’яти сцен (ночей) та епілогу (Ранок). Події розгортаються в хронологічному порядку, але час доби, яким починається й закінчується п’єса і який фактично зробив пролог та епілог одним цілим, створює враження своєрідного часового кільця. Двоє головних персонажів – Він та Вона, з’являються на сцені одночасно. Жоден з них не є важливішим за іншого. Є у п’єсі й чимало другорядних персонажів, присутніх лише частково – у формі голосів на автовідповідачі (Крістіан), відлуння (сусіди, яких чути крізь стіни), спогадів і домислів (мати, брати і сестри, Кікі) тощо. Всі події відбуваються у квартирі головного героя, приблизно у наш час. Чудовим доповненням до тексту служить і музика (Вівальді і гра головного героя на саксофоні), що посилює сентиментальність окремих епізодів, надаючи їм щирої привабливості для глядача.
Творіння Матея Вішнєка «Пригоди ведмедиків панда…» - це справжній рецепт того, як покинути буденну реальність й відправитись у безкінечний лабіринт людських душ, заповнений морем дивовижних загадок і неймовірних таємниць.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Фольклор та екранізований Гоголь"
• Перейти на сторінку •
"«Вільний світ»: новий погляд на старі речі"
• Перейти на сторінку •
"«Вільний світ»: новий погляд на старі речі"
Про публікацію