ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / Веселий калейдоскоп (дитячі, іронічні, пародії, переспіви)

 Гарбузи

Крилата скрипка на стіні,
червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,
роса музична срібна й синя.

В квітчастій скрині співний корінь,
п'янливе зілля, віск, насіння
та на самому дні три зорі,
трьох перстенів ясне каміння.

В червонім дзбані м'ятний трунок,
зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,
весні шаленій і любові!

Підноситься угору дах,
кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,
і ранок, спертий на вориння.

Б-І.Антонич

Прокинувсь рано, тільки дах
кудись поїхав, зникла скриня,
і у квітчастих гарбузах
усе довколишнє вориння…

...Пригадую, три перстені
дістав, немов із під коріння,
й пішов напитувать сватів,
щоб сіяти своє насіння.

Та скільки сіл не обійшов –
усі дівки страх гонорові!
То до спітнілих підошов
накрапав краплі яворові.

В своїй шаленості весна:
горюче сонце в тім’я дзьобом…
На скрипці тенькнула струна
як зачепив десь ненароком.

Хоча б росиночка одна,
яка небудь – чи синя, срібна…
Угледів десь червоний дзбан
із м’ятним трунком… Мамо рідна!..

…Найкраще вдома… На стіні
крилата скрипка спочиває
і творчі запальні вогні
десь за воринням достигають…

04.04.2015

04-05 квітня 2015 року у поетичній спільноті "Літературна гуральня" на ФБ відбувся флешмоб по написанню віршів із залученням лексики з вірша Б.-І.Антонича "Три перстені". Цей мій вірш - з того флешмобу.
https://www.facebook.com/groups/193139364202544/361115130738299/?notif_t=group_comment


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-06 13:47:21
Переглядів сторінки твору 3785
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-07 17:14:17 ]
... так люблю Антонича... що ладний Вас розцілувати... та глянувши на фото... неупізнав...
тому кажу скромно: якусь мить я був на сьомому небі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-07 20:32:49 ]
Попереднє фото Вам більше подобалося? Пропонуєте повернути його? :))
Якщо зайдете на ФБ за вказаним у примітці посиланням, то матимете можливість прочитати вірші зі згаданого флешмобу Антоничевої лексики і інших колег (Яни Устимко, Галини Гнатюк, Ірини Новицької).
Спасибі за такий трепетно-емоційний відгук! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 12:37:29 ]
Виглядає на пародію.)
А, нове фото? Бачу схожість з артисткою з серіалу "Універ. Нова общага". То не Ви там грали?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 12:57:30 ]
Умовами флешмобу (про який сказано у примітці до твору) не окреслювалася якась обов'язкова жанровість творів. Головне, аби максимально використати лексику Антонича. У кожного учасника вийшло щось своє: переспів, балада, пейзажна лірика. Так, моє творіння дещо схоже на пародію. Чи пародійний переспів. Але це хай вже визначають фахівці-пародисти :)
Згаданого серіалу не бачила. Доведеться знайти і подивитись хоч одну серію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 13:38:51 ]
Та я не звинувачую, просто кажу, що виглядає на пародію, наче суперечачи коментарю Яни під моїм віршем, що немає пародій на Антонича.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:26:23 ]
Жартівливий тон вірша додає йому певної привабливості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-13 12:31:32 ]
Ніколи не спрогнозуєш, що,коли і як зачепить у вірші іншого автора. У той момент, коли читала вірш Антонича мала якраз такий жартівливий настрій, от і написався такий експромт :) Дякую, Богдане! Зі Святами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 12:08:51 ]
Галю, особливо перші три строфи - справді, згоден з Валерієм, виглядають пародійно, весело читаються. Спершу в ЛГ поїхав дах, а потім з"явився образ гарбуза, якого нема в оригіналі, і якого дали ЛГ - несподіваний і дуже вдалий поворот думки на веселий лад.
Але до кінця Ви цей настрій не дотримали і в останніх трьох строфах взяли на озброєння звичну Вам гарну лірику. Хоча в п"ятій строфі - червоний дзбан
із м’ятним трунком - теж елемент гумористично-пародійний. Отож, вийшов синтез пародії і ліричного вірша із вдалим використанням лексики класика.
У мене були пародії на класиків - Цвєтаєву і Вінграновського. Варто пробувати себе в цьому жанрі.
Цей твір Ваш нагадав мені переможну пародію Світлани Луцкової на "Літературній гуральні", яка також є наполовину ліричним віршем.
Що таке "вориння", просвітіть, будь ласка, східняка? Я розумію, що це не варення, а щось типу городу. Мені цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 12:45:55 ]
"Не бійтесь заглядати у словник..." :))

ВОРИ́ННЯ, я, сер.
1. Збірн. до вори́на. Череди йшли повагом вузькими стежками, з обох боків обгородженими воринням (Іван Франко, III, 1950, 92); Забили чотири стовпи, обгородили воринням, і весь тобі корівник, конюшня й кошара (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 223).
2. рідко. Загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців. Іван прив'язав білого коня до низького вориння на подвір'ї (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 738. http://sum.in.ua/s/vorynnja

ВОРИ́НА, и, жін.
1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу, та рівну (Словник Грінченка).
2. рідко. Загорожа з таких жердин. З дитячою безпосередністю Мелашка підбігла до ворини, немов аж завмерла, провівши палким поглядом вершника (Іван Ле, Наливайко, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 737. http://sum.in.ua/s/voryna

Якраз оте "вориння" мене найбільше і зачепило у оригіналі Антонича :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-14 13:08:15 ]
Пам'ятаю, у нас "воринками" називають штахети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 13:51:41 ]
Дуже дякую за пояснення. Заглядати у словник не боюсь, Просто я нині на дачі, де словників просто нема. Тому поклався на Вашу допомогу, бо, як і виявилося, вона надійшла швидше, ніж я доїду сьогодні до словників у Київ.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 15:00:52 ]
У паперові словники я заглядаю, якщо нема інтернету :) А так найшвидше - електронні, ті, що є тут на ПМ завжди під руками (внизу головної анонсової колонки є опції "Значення" і "Наголоси". Перше переносить Вас на сторінку Академічного тлумачного словника української мови у 11 томах, друге - на український лінгвістичний портал у словник наголосів і синонімів).