ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Борис Пастернак Єдині дні
У пам`яті - між зим своїх
Сонцестояння дні – як піки.
І неповторний кожен з них
Й повторювався теж без ліку.

Вони усе тяглись, текли,
Предовгу склавши вереницю.
Єдині дні оті, коли
Здається, час мов зупинився.

Всі пам`ятаю досі їх -
Зиму до середини близять.
Дороги мокрі, краплі стріх
І сонце гріється на кризі.

Й закохані, немов у сні
Дедалі в пестощах нестримні.
Й пітніють у височині
Зігріті між гілля шпаківні.

Годинник мов – анітелень,
Ліниві стрілки крил не здіймуть.
Триває довше віку день
У нескінченності обіймів.

Борис ПАСТЕРНАК

ЕДИНСТВЕННЫЕ ДНИ

На протяженье многих зим
Я помню дни солнцеворота,
И каждый был неповторим
И повторялся вновь без счета.

И целая их череда
Составилась мало-помалу -
Тех дней единственных, когда
Нам кажется, что время стало.

Я помню их наперечет:
Зима подходит к середине,
Дороги мокнут, с крыш течет
И солнце греется на льдине.

И любящие, как во сне,
Друг к другу тянутся поспешней,
И на деревьях в вышине
Потеют от тепла скворешни.

И полусонным стрелкам лень
Ворочаться на циферблате,
И дольше века длится день,
И не кончается объятье.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-07-14 13:47:13
Переглядів сторінки твору 3434
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 14:00:28 ]
Ох, ці дні сонцестояння...:) Сподобався переклад)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 14:40:41 ]
Щиро дякую, Світланочко! З перемогою вітаю в Італії! Дай Боже нових звитяг!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-14 14:01:05 ]
Гарний переклад, Ярославе, мені сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-14 14:01:50 ]
До речі, чому солнцеворот - це сонцестояння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 14:51:15 ]
Дякую, Кристіане! Мене це також дивувало в оригіналі Пастернака. Адже зимове сонцестояння, коли три дні ані день, ані ніч не збільшується - це 22-24 грудня - свято молодого Божича Коляди, який народжується і потім день починає збільшуватись - і котять вогненні колеса згори українці за нашими прадавніми звичаями. Але ще рано до розмоклих доріг, тріскання льоду і плавби крижин - ніби лютий-березень, коли зима зустрічається з весною і починається весь цей процес.
Хто б нас просвітив з цього приводу? Адже в часи Пастернака ще не було сучасних зим, як цього року - півтора тижні морозу і більше двох місяців слякоті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-14 15:15:47 ]
Так, щось тут не те, щось наплутав Пастернак - можливо, потрібно підключити якісь конспірологічні теорії, аби це вияснити зрештою? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 22:40:06 ]
СОНЦЕВОРОТ, у, чол., розм. Народна назва сонцестояння. — 22 червня — день сонцевороту, найдовший у нас день (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 301); — Як зустрічали ми в грищах сонцеворот, то й зустрічатимемо (Павло Загребельний, Диво, 1968, 554).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 459.

А як на мене, то СОНЦЕВОРОТ- питоме російське слово, тому й потрапило в розмовну українську.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-15 14:58:00 ]
А як на мене, немає жодних питомих російських слів, є лише запозичені в російську з інших мов, в т.ч. з української.) Сонце і ворота - українські, адже так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 17:27:05 ]
СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, сер. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день. Влітку Сонце піднімається опівдні дуже високо; найвище положення воно займає 22 червня. Цей день називають днем літнього сонцестояння (Воронцов-Вельямінов, Астрономія 1956, 28); Короткі дні у грудні, але найкоротшими вони бувають в період зимового сонцестояння (Наука і життя, 12. 1961, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 460.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-07-14 19:14:46 ]
Коли ставляться високі вимоги до своєї мови, то результат завжди очікувано добрий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 21:16:57 ]
Щиро дякую, Вікторе, дуже радий, що тобі сподобалось!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-07-14 20:49:43 ]
Радію, що вдалося Вам загнуздати пастернаківський вірш.
І все ж, якщо не заперечуєте, радив би: "гріється сонце на крижині".
Щасти Вам і на подальші відтворення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 22:39:55 ]
Щиро дякую Вашій похвалі, дорогий пане Іване! Це - висока оцінка моїй скромній праці. Дякую і за пораду - виправив, зробив усе можливе, аби наблизити якомога більше переклад до оригіналу.
Спасибі за побажання. Підтримка колег надихає на подальші спроби перекладу.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 22:45:20 ]
Скільки поетів, стільки й перекладів )

Є місця, котрі у Вас, як на мене, вдаліші, а є такі, що в моєму варіанті мені органічніші. То таке,.. на колір і смак. Цікаво, що сказав би Пастернак )))
А взагалі, нема межі вдосконаленню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 23:21:19 ]
Дякую, Любо! Мені Ваша перша і третя, особливо, строфи подобаються більше, ніж мої - щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 00:03:11 ]
Любо, дякую за інформацію стосовно сонцестоянь. ЇХ два - зимове - 22-24 грудня і літнє - 22 червня. Це відомо більш-менш. Незрозуміло, чому в грудні в цей час відлиги. Може, такі зими були в часи Бориса Пастернака, як нині?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 13:14:08 ]
ЗимУ до середини близять.
Очевидно, у Вас правильно, Ярославе. Але в народі - тільки зИму.
Час, малюнок, настрій передано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-16 00:08:39 ]
Дякую за відгук, Анно! Саме у цьому слові "зимУ" перевіряв наголос у словникові. Саме такий має бути, хоч і мені ближчий народний наголос, як і Вам - "зИму". Тим більше що виправити рядок, щоб наголос був таким - як два пальці облизати - за допомогою інверсії - "до середини зИму близять". Але ж ми - на "Майстернях" - тут має бути якомога досконаліше.)))