ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Котячий сон у літню ніч
Образ твору Білий кіт п’є з відра і бридливо обтріпує лапку.
Він не любить калюж, та хотів би дощів і снігів.
Кіт живе на вікні і затято чекає: а раптом
Щезнуть стіни і стеля, обридлі шибки – й поготів…

Серпню сниться ріка. Третій місяць у літа гарячка.
Придорожньому мареву мариться злива і град.
Кіт впливає у сон, обростає лускою, неначе
Довга біла рибина – і вже не вертає назад…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-08-07 15:44:34
Переглядів сторінки твору 6029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 17:58:08 ]
Про котяааару.
Ех, а я ж йому досі ліверку несу. Все забуваю )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 18:03:02 ]
Юль, йому 15-й рік пішов. Можеш і не донести...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:45:12 ]
Головне, що я його самого тобі донесла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:56:32 ]
Мовчи, бо щас тапками шпурлятися почну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 18:28:27 ]
15 років на людський вік - це сотня. Довгожитель. Має добру господиню, живе, мабуть, як в Бога за пазухою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 19:21:59 ]
Це треба в самого кота спитати - може, у нього купа скарг за ці роки зібралася ;) Але не буду будити, бо дрихне он під вентилятором (як жара допекла, то він цей агрегат нарешті оцінив і перестав боятися), а я перед головою котячою подушечку поставила - щоб у вушка не надуло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:17:15 ]
Подушечка, вушка... Усе зрозуміло, я не помилився, навіть кота не треба питати. Може у нього спання - найбільша радість залишилася, якщо не брати спілкування з господинею, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:27:30 ]
Та у нього взагалі небагато радостей - глухий від народження, так що на вулицю - тільки щоб посидіти на лавочці біля мене. І то боїться всього на світі, весь час оглядається: а чи не йдуть за котом?! І бігом тікає до дверей, тіпа "пустіть мене назад у мою камеру!" :) Отак усеньке життя на вікні й сидить, спостерігає. Філософ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:43:41 ]
Тепер зрозуміло, звідки береться філософія у ваших віршах. Від кота набралися. А що, коту глухота у молоді літа заважала до кицьок залицятися? Якщо так, то тільки і залишається, що філософськи світ споглядати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:32:13 ]
Котові всю охоту до залицянь ще у 8 місяців відтяли (( Отака се ля ві (( І не схочеш, а філософом станеш... ну, або мізантропом ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 21:24:05 ]
Я вам тут нашвидкуруч переспів написав. Подобаються такі вірші, як у вас.
Білий кіт п’є з відра не з похмілля, а просто, бо хоче.
Він не любить калюж, де немає плотви, карасів.
Сотню років живе, майже стільки на вушко муркоче
Господині своїй, що на Канта конкретно підсів.

Річці сниться вода, захворіло гарячкою літо.
На городі трава перестала буяти, рости.
Кіт пускає у сон не хазяйку, а Муру-кобіту.
Відчуває вину і мурчить: люба Грені, прости…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:35:18 ]
Класно - особливо перший рядок )) Насміялася, спасибі ))
Нехай до нього, бідного, та Мура хоч у сон прийде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 21:52:18 ]
на віконечку лєжіт
чудо-юдо риба-кіт...

о метаморфози метемпсихозу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:49:21 ]
...А лежати надоїсть -
покричить або поїсть...

Отаке воно різноманітне, котяче життя )) А в минулому житті він, по-моєму, гірким п'яничкою був. Бо коли ми з дочкою сідаємо удвох на диван, він тут же біжить і моститься коло нас, а якщо сидимо поодинці - ніколи не прийде, кличеш - морду верне і робить вигляд, шо "моя твоя нє понімай". То звідки, питається, оця звичка "бути третім"? Тільки з минулого життя... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-08-08 00:18:46 ]


Й коні мчать сідока,
хай і риб'ячі коні, - над літом,
на той бік, на той берег,
де муркає зваба давно,
він ввійде в неї стрімко,
всією душею своєю,
та підступна коханка
опустить хвоста на замок... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-08 00:22:37 ]
Хотіла б я побачити тих "риб'ячих коней" )) та й взагалі цю всю картину ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-08-08 00:24:39 ]
)) Романтичні сни так важко втиснути в наші крейзові обставини (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-08 21:34:35 ]
Об’єднує не містика, а карма.
Пантагрюель і мрія золота.
Ви явно уявляєте для шарму
рибиною лінивого кота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-08 23:54:22 ]
Кіт, між іншим, за "лінивого" образився і просив передати, що він не лінивий, а енергоощадливий ))