ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2018.10.23 06:23
цвяхом вбився нині рай
болю свято
вибирай не вибирай
що приспати

світе видуманий нам
для покути
ти не бачив де вона

Віктор Кучерук
2018.10.23 05:45
Т. І...
Ловлю безсонними очима
Світіння зоряних суцвіть,
А за бідацькими плечима
Моя жура, як тінь, стоїть.
І помокрілим оксамитом,
Украй розхристаних садів, –
Її, напевно, не зцілити

Серго Сокольник
2018.10.22 22:13
Дзвеніла пташка в гаї калиновім...
І купували в бутіках обнови...
І форвард сотий м"ячик забивав...
І літератор пташкою співав
Надвечір на гламурному бенкеті...
І вояки вдягли бронежилети
І на "нульовку" вийшли... У столиці
Злодюги вщент "обчи

Василь Кузан
2018.10.22 19:23
Сидить… Висиджує тепло
На помежів’ї сну і грудня,
А діти не приходять, блудні.
Вірніш, заходять й знов ідуть.

Тепло не муляє. Терпець,
Немов клубок міцної нитки.
З такої час дороги виткав,

Сонце Місяць
2018.10.22 16:20
хай промайнуть ~
немов умисно
але мене тим не бентеж
осінні настрої без меж
святковості твої о місто

реінкарнації ~ світлини
іржавіють мов на очах

Любов Бенедишин
2018.10.22 14:48
Хто вище, моторніше, вдатніше –
Пружинить митецький батут.
Вертких викрутаси… Не впав іще?
Оступишся – вмить затовчуть.

Довкола – умільців із ряднами! –
Чигають на жертву, авжеж.
Шліфую стрибки між огрядними:

Іван Потьомкін
2018.10.22 13:37
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Майя Залізняк
2018.10.22 13:13
Офіційні версії, віяла чуток...
Крокодили - ридма... і фламінго змок.
Обсадили соняхом гуси автобан.
Шарпанина зайва. Ліпиться бовван...

В шелесті осінньому - втіхоньки мотив.
Обживають людоньки площі та кути...

Тетяна Левицька
2018.10.22 13:05
Нині у пошані кішки,
слимаки, сороконіжки.
Мабуть, гине в морі краб,
бо їдять зелених жаб,
тарганів, вужів смердючих…
І коліт їх не замучив!
Жирну гусінь, хробаків...
Що замовив - те і з’їв.

Віктор Кучерук
2018.10.22 11:42
Т. І...
Дозволь мені, несмілому, сказати
Очікуване слово або три, –
Уже чуття таким теплом пройняті,
Що ними можна душу обпекти.
Дозволь мені тебе поцілувати
І жадібно обняти хоч на мить,
Аби не почуватись винуватим

Олександр Сушко
2018.10.22 11:03
Дуже ласий, сестри, до кохання,
В цій науці - геній! Патріарх!
У картинках розвеселих спальня,
Пустунець ворушиться в трусах.

Ліг Венері молодим на плаху
Діву уподобавши руду.
Ну, а ти у любощах - невдаха!

Ярослав Чорногуз
2018.10.21 23:32
Взяла природа під крило своє
Мою ходу й завзяття молодече.
Тепло останнє днина віддає,
Надходить вечорова холоднеча.

Вже вечір обриси чіткі стира,
Усе сіріє спершу ледь помітно…
Отак приходить сутінок пора,

Василь Кузан
2018.10.21 20:42
Тепло задиратся зо мнв:
То кліпне оком, то ся спряче.
Ги мняч по небу сонце скаче
И нвтв тягнеся сумнв
Октвбер довгый.
Мнягко дощ
Зацяпкує за вшиник студінь…
Челлині яблыка на блюді

Катерина Боброк
2018.10.21 20:11
на східному базарі рим-невільниць
багаті слова шукають спільниць
для ночей разом.
блакитнооких, біловолосих - собі коханих
на сонцеликі в пітьмі батия і чингісхана
вірші-алмази.

торговці придумують їм імена,

Олександр Сушко
2018.10.21 15:10
Я - лагідний мужик, не злобний орк,
Є діточки, супружниця законна.
Люблю природу, цуциків, жінок
І жовпляки зі свіжим самогоном.

Кожух - на плечах, на нозі - кирза,
До хати - рачки, до пивниці - чвалом.
А люди шепчуть, що Петро - босяк,

Іван Потьомкін
2018.10.21 14:56
Мудрець Шар Акба відчув:
Не сьогодні-завтра
Має з’єднатись з батьками.
Став переглядати записи пожертв.
«Тільки сім тисяч динарів!..-
Сплеснув в одчаї руками:
Якже мало беру з собою
В таку далеку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10

Чергавий Андрій Романович Курц
2016.10.01

Василь Дерій
2016.01.31

Володимир Зоря
2015.11.09

Вікторія Торон
2015.11.09

Вадим Василенко
2015.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Публіцистика

 Рука дающего без руки берущего

"Этим израильтянам еще срать и срать до нашей русской культуры"
(Из услышанного в очереди)


Не знаю, доходят ли из Украины анекдоты о москалях до России, а вот до Израиля дошло несколько. Один из них более других подходит к этому эпиграфу.
…Гуцульский парень решил поступать на русское отделение филфака. В экзаменационном билете оказался рассказ Тургенева «Муму». Но к удивлению экзаменаторов абитуриент начал пересказ…по-украински.
«По-русски!»- прошептал кто-то из приемной комиссии.
«Щэ будэ!»- последовал ответ.
По-украински продолжался пересказ до кульминационной сцены, когда Герасим, привязав на шею якобы провинившейся собачонки камень, собирался бросить ее в воду.
«И тоди,- подошел гуцул к трагическому завершению рассказа,- пэсык обэрнувся до Гарасыма тай пытае йихньою собачою мовою: «За што?»
Не иначе , как «собачою мовою», то есть смесью исковерканного русского и иврита, где последовательно твердый звук «Г» заменяется «Х»,общается между собой и часть русскоязычных репатриантов, наиболее агрессивно относящаяся к израильской действительности.
Не утруждая себя изучением иврита, защитники русской культуры отрицают наличие израильской. «ЗвОнят»,»ПОняла», «ДОят», «Мине», «Блин!», «НАфиг», «Бля!» … Перечень того, что звучит на Святой Земле и якобы должно свидетельствовать о преимуществе русского языка над возрожденным ивритом, можно множить до бесконечности.
Но это, так сказать, цветочки. А вот то, что не только бомжи и выпивохи , а и безусая пацанва как само собой разумеющееся пересыпает свою речь трехпалым матом, где сакральное слово «МАТЬ» чаще всего сочетается с мужскими и женскими гениталиями, да еще и охотно выступают в роли учителей якобы настоящего русского,- это по-настоящему опасно.
Слава Богу, что в Кнессете нашлись трезвые головы, отвергшие попытки русскоязычных депутатов дать русскому языку статус государственного. Можно только представить, насколько бы пострадал иврит, «обогатясь» матерной лексикой.
«Во дни сомнений, во дни тягостных раздумий о судьбах моей родины,- писал И.С.Тургенев,- ты один мне поддержка и опора, о великий, могучий, правдивый и свободный русский язык! Не будь тебя – как не впасть в отчаяние при виде всего, что совершается дома? Но нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу!»
Сказанные в конце позапрошлого века, эти слова актуальны и сегодня. Да, русский язык трудами лучших своих представителей действительно обогатил мировую культуру. Но то, в каком плачевном состоянии находится он сегодня,- прискорбно. И это в то время, когда рухнул «железный занавес» и можно свободно нести свой язык во все стороны света. Готовы ли полуграмотные носители его к такой воистину великой миссии?
Сомнительно. Русский язык за границей превращается в суржик, в какое то «смешенье французского с нижегородским», потому что настоящие мастера русской культуры на родине объявляются «врагами народа», лишаясь возможности донести свой голос.
Пытаясь понять, откуда у мнимых пропагандистов русской культуры такое пренебрежительное отношение к созданиям человеческого духа других народов, приходишь к выводу, что их настоящими учителями были завоеватели из Золотой Орды, одарившие коленопреклоненных князей раболепством и спесью одновременно.
«Лик русского народа то улыбается восхитительной улыбкой, то корчит такую пьяную и подлую рожу, что только и хочется плюнуть в нее и навеки забыть о таком ужасе»,- занес в свой «Дневник» 1916-1918 гг.» Александр Бенуа.
Г.М. Катков в «Февральской революции» отметил: «Особое русское вранье – вид вдохновенной лжи, искажающей реальность так, чтобы она соответствовала определенным целям и расчетам – на безусловное доверие того, кого обманывают».
Вот почему раньше, чем принять протянутую руку, нужно хорошенько проверить ее содержимое.
Цитаты из произведений А.Бенуа и Г.М. Каткова взяты из книги Вячеслава Никонова «Крушение России. 1917».





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-07 18:20:52
Переглядів сторінки твору 743
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.947 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.028 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.10.22 21:57
Автор у цю хвилину відсутній