ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
2024.03.29
14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
2024.03.29
14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
2024.03.29
14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
2024.03.29
14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
2024.03.29
14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
2024.03.29
14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
2024.03.29
14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
2024.03.29
14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
2024.03.29
14:24
Stop telling people
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
2024.03.29
14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
2024.03.29
14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
2024.03.29
14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
2024.03.29
14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
2024.03.29
14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
2024.03.29
14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Вірші
Нiчна розмова - для дiтей
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нiчна розмова - для дiтей
Коли засне, нарешті, дім,
І тиша запанує в нім,
Всі речі починають оживати
Та справи злободенні розглядати.
У кухні чайник засвистів, мов паровоз.
Бентежиться він, начебто, всерйоз
Про те, що завтра треба дуже рано встати,
До столу хазяїв ранковий чай подати.
Тут до розмови долучилися пательні:
- Дозвольте, ми незайві в цій проблемі.
Насмажити ми можемо котлет,
Приготувати лагідний омлет.
- Ну, й що? Оце котлет, омлет!
Без нас, каструль, зіпсутий вщент
Обід! Тому що страви, як борщі та каші, -
То привілеї, безумовно, тільки наші. -
Каструлі дуже ревно закричали
Та кришками тривожно забряжчали. -
Хай знають всі, смачний обід
Без нас, каструль, – невдалий плід.
- Пробачте, що підслухала розмову, -
Плита розпочала свою промову. -
Як бачу, позабули, друзі, ви
Про значимість кухонної плити.
Бо тільки я спроможна готувати -
Пекти, варити, навіть тушкувати.
Тому незайве нагадати миру для,
Що королева дійсна тут на кухні – я.
Дзвенять гуртом виделки, ложки,
Всі тарілки, чашки, і тощо.
І мали рацію, нагадуючи цим,
Що і без них неповним був би дім.
А у вітальні світська йде розмова.
Тут речі згадують все знову й знову
Обіди звані, шати дам,
Політику, веселий гам...
З поличок дзенькіт кришталю лунає.
Рояль там грає...
Скрипочка співає...
Стіл про торішній торт розповідає.
Тахта, узявшись важно в боки,
Доводить свою м’якість. Поки
Дві пальми й фікус, давні друзі,
Все мріють про життя у лузі.
Бо, звісно, кожному – своє.
Тепер у спальні... Там тихіше.
Тому і чутно значно ліпше,
Як старовинний цокає дзиґар,
Тим демонструючи незмінний дар,
Секунди та хвилини рахувати
Та чудним, звісно, боєм дивувати.
Дзеркальна шафа, заблищавши склом,
Повідала, що вже давним-давно
Своєю величчю прикрасила весь дім.
І тільки ліжко задля любих хазяїв
Завжди мовчить, аби не заважати
Їм уночі від справ відпочивати.
І тиша запанує в нім,
Всі речі починають оживати
Та справи злободенні розглядати.
У кухні чайник засвистів, мов паровоз.
Бентежиться він, начебто, всерйоз
Про те, що завтра треба дуже рано встати,
До столу хазяїв ранковий чай подати.
Тут до розмови долучилися пательні:
- Дозвольте, ми незайві в цій проблемі.
Насмажити ми можемо котлет,
Приготувати лагідний омлет.
- Ну, й що? Оце котлет, омлет!
Без нас, каструль, зіпсутий вщент
Обід! Тому що страви, як борщі та каші, -
То привілеї, безумовно, тільки наші. -
Каструлі дуже ревно закричали
Та кришками тривожно забряжчали. -
Хай знають всі, смачний обід
Без нас, каструль, – невдалий плід.
- Пробачте, що підслухала розмову, -
Плита розпочала свою промову. -
Як бачу, позабули, друзі, ви
Про значимість кухонної плити.
Бо тільки я спроможна готувати -
Пекти, варити, навіть тушкувати.
Тому незайве нагадати миру для,
Що королева дійсна тут на кухні – я.
Дзвенять гуртом виделки, ложки,
Всі тарілки, чашки, і тощо.
І мали рацію, нагадуючи цим,
Що і без них неповним був би дім.
А у вітальні світська йде розмова.
Тут речі згадують все знову й знову
Обіди звані, шати дам,
Політику, веселий гам...
З поличок дзенькіт кришталю лунає.
Рояль там грає...
Скрипочка співає...
Стіл про торішній торт розповідає.
Тахта, узявшись важно в боки,
Доводить свою м’якість. Поки
Дві пальми й фікус, давні друзі,
Все мріють про життя у лузі.
Бо, звісно, кожному – своє.
Тепер у спальні... Там тихіше.
Тому і чутно значно ліпше,
Як старовинний цокає дзиґар,
Тим демонструючи незмінний дар,
Секунди та хвилини рахувати
Та чудним, звісно, боєм дивувати.
Дзеркальна шафа, заблищавши склом,
Повідала, що вже давним-давно
Своєю величчю прикрасила весь дім.
І тільки ліжко задля любих хазяїв
Завжди мовчить, аби не заважати
Їм уночі від справ відпочивати.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію