ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Схилили голови хрести,
Обтяжені вагою неба,
І що тобі від мене треба,
Жорстокий світе? Відпусти
Мені гріхи, свята Маріє,
Я в снах не бачу кольорів,
І на руках моїх зомлів
Останній промінь. Я не смію
Тобі у чомусь відмовляти,
Я свій протест тримаю в собі,
Життя перетворилось в хобі -
Збираю світло душ строкатих.





Найвища оцінка Катерина Івченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-16 10:52:30
Переглядів сторінки твору 5120
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.680 / 5.25  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-16 11:12:53 ]
дуже знайоме мені світобачення, Оксанко! і яскраво підібрані слова. гарно!
все-таки Ваша римована поезія мені більше до душі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-16 13:48:51 ]
Дуже гарно, хоча і сумно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-16 15:58:35 ]
Оксанко,
***
Шо за неба/треба??? - не розумію - чому автори постійно хочуть ужити власне цю римовану пару...
***
"хобі" - а що хіба не "хоббі"??? (hobby)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-16 19:16:31 ]
Привіт усім!
Дякую за коментарі:)
Юріє, хобі пишеться з однією "б", а от банальні рими - це слабкість, але не недолік:) Буває...
О, я Вам, Юрочко, відправлю світлину завтра(якщо не забуду:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-16 19:20:02 ]
О, чекатиму, переставляючись з ноги-на-ногу у нетерпінні. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-16 19:22:35 ]
Ох, і Забудьки ж Ви, Шановне Панєнство. :-)
Я Вам нагадаю так ніжно - "ДЕ ФОТА,ГА?!" - :-))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 13:55:28 ]
Дякую, Ярославе:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 13:58:00 ]
Все, Юрочко, тепер Ви можете на мене подивитися:)(і не тільки Ви). Дякую за запропоновану допомогу, але якось сама справилась:)Всім привіт:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 14:06:18 ]
Вітаємо матеріалізовану авторку!
Сурйозний маєте вигляд ;)
Юрцю, початківець пройшов фейс-контроль? Приймаємо в наші тісні ряди? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 16:13:25 ]
Оксанко,
Класно - усі зацінили, тепер мо` проводити перпендикулярно усі паралелі!
Дуже радий, що справились... Але завжди готовий допомогти. ;-)
Юльцьо, треба зарахувати до Пегасової Ескадри #1 і видати уніформу з крилець, лука, стріл, шапки взірця "стелз" з німбом на боці, суху пайку, мокрі підпори до очей, гімнастьорку від Вокторія Сікретс, журнал Плей Герл (перше видання), відро мушль, копірку для серця, капці "кухня-пральна машина" (не білі тіко), шруботяг із запасними гвинтами і шурупками до машини обдуму та переварки інформації.
Решта листи допишу Вам на колінцях - шоби Ви не забули! :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 16:19:06 ]
Цікавий набір, усеохоплюючий! Тільки маю сумніви щодо мушль... Здогадуюсь, що то з категорії їстівного - гурманське естетство (ги!), адже не поезією єдиною...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 16:38:03 ]
Нєа, Юльцьо.
Мушлі тут для того, щоби у них практикуватися видувати рими. :-))))
Ось стане Оксанка, як почує, що "сурми заграли" (заграли у хорошому сенсі слова),
зробить пару аеробічних помахів крильцями у ліжечку, потягуськи і стане видувати.
Часом це буде "яолі" з швейцарії, часом трембіта з Карпат, часом мисливський ріг англійської королеви. І піде відлуння, воно принесе бажану листу рим.
Ось дивіться: Оксанка дує слово "ХочУУУУУУУУУУУУ!" (відчуваєте вібрацію), а повертається назад "А чООООООООООО`!", а потім відлуння скорочується і починається майже індійський мотив "Ачо-ачо-ачо!". Або захотілось видути "летЯЯЯЯЯть!", ой там таке відлуння іде (і часом не дуже пристойне). Ось Вам одна мушля - спробуйте!
"Притиснув до (дуйте) мууууууууууууура-
Ах яка ж я (яке чується відлуння???)" :-))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 16:44:46 ]
Привііііііііііііііііііііт!:-)))))
Як справи у "майстернят?"
В мене сьогодні дуже піднесений настрій, хоча вже трохи стомилася на роботі. Підкажіть якийсь гарний рецепт релаксації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 16:56:29 ]
Ванна, у якій плавалють пелюстки з троянд, підпалена індійська пахучка, свічки навколо. Повульний перехід до кімнати. Романтична обстанівка, хорошеньке винце, спокійна музика. Коханець, увібравши руками усі найприємніші авонії, промасовує Ваше натомлене тіло. Масаж починається з плечей, пербігає на "УУУАААА..." через усі Ваші таємники....
А мо` просто подути до мушлі, зара Вам Юльця видасть, як провізію. :-))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-13 16:10:05 ]
чудові рядки

"Схилили голови хрести,
Обтяжені вагою неба" - погоджуюсь з Ярославом, дуже сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-14 11:11:15 ]
Дякую, Катрусю:)