ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Космос 3…
(роздуми невігласа)
    …бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.

    Темний ліс? Це популярне між людей висловлювання про абсурдне, не таке вже й абсурдне. Знаєте дитячу примовку про ліс: он дерево, а за деревом дерево, а за деревом дерево – ось і кінчився ліс, але ні, он ще дерево, а за деревом дерево…
    За деревом дерево, - думаю, не важко здогадатись - інколи за деревом не дерево, а цілий ліс ховається. А буває й так, що за одним, маленьким, листочком і те дерево, і ліс заховаються… залежно від того яким чином, один відносно іншого, розташовані листочок, ліс, дерево та спостерігач. От і Ейнштейн недарма наголошує на відносності у своїй Теорії відносності…
    Велике бачиться на відстані, але маленьке, котре близько, затуляє велике - котре далеко. Така природа, чи то людського зору чи то простору взагалі, що чим ближче до спостерігача знаходиться об’єкт, тим більше простору собою він затуляє. Можливо це стосується і космосу, - десь там, далеко, у фантастично-великому космосі (відносно взаємного руху одне до одного, – відкриваючи одні об’єкти – ховаючи інші), за мізерною крапочкою світла (зірочкою) ховається ціла галактика, а за світлонепроникною (чорною) планетою, – не одна яскрава зірка … Отже, якщо вчені рахували б зірки (матерію) подібним чином, то цей “феномен темного лісу” міг би, хоч якось, логічно, пояснити щось про наявність “темної сутності”. Але ж я розумію, - про щось інше (не число зірок-планет) ідеться - 95 відсотків, це не моїх п’ять яблук, вони же “дев’ятсот грам - … сім гривень …” (Космос… роздуми невігласа).
    Зрештою, хоч як би ти назвав свій метод пізнання, чи Теорією відносності, чи станом абсурду – поняття “темного лісу” (а за деревом дерево) виходить на передній план в людській свідомості, коли не розумієш про що ідеться, - що є відносно-насправді, а що є цілковитим обманом зору, а що є логічно-оправданою фантазією?!
    І тут пригадалась мені ще одна дитяча примовка: у лісі - лісі темному, там ходить хитрий лис… Ну - це вже, очевидно, про мене ідеться.
    14.11.2015




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-11-14 12:01:27
Переглядів сторінки твору 3805
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2022.12.28 19:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-11-14 13:04:25 ]
Гарне оте створіння - людина. Руки, ноги, різні причандалля... Якби не той розум, що у черепок захований, так взагалі чудова робота Всевишнього. А так мізки укупі із довгим носом весь час штовхають - а що це, а як воно влаштовано, а де воно закінчується, а чи... і далі таким чином. Звідси усі проблеми і негаразди, бо якщо велика Таємниця захована за сімома замками, то універсальної відмички до них не знайти. З кожним треба пововтузитися без жодної гарантії на успіх. Кажуть, що бізнесом здатні займатися 4-5%, іншим не дано. Мабуть з наукою ці пропорції на порядки більші: людей, здатних на божевільні гіпотези - декілька сотих відсотка, а усі інші - невігласи. І це добре, бо чим більше геніїв, тим ближче до моменту "Х", коли Творець не потерпить людської нахабності і усім буде непереливки. А так є трохи часу і слава Богу, що є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-14 14:50:04 ]
...що ж, вельми оптимістично! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-14 19:53:29 ]
Цікаві роздуми, виходить, що 5 % атомів відносяться до звичайної матерії, тобто світлої?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-15 13:36:37 ]
...виходить: п'ять відсотків дерева, решта - темний ліс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-11-15 12:18:00 ]
Будемо вважати, що вчені не помилилися, і що такий стан (5-95)є відносно-насправді. То що з того? То означає, що нам ще є куди розвиватися. Це як 5% мозку,задіяного у людини середньо-статистичного розвитку. Розвиваймося!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-15 13:38:25 ]
...з того слідує: гайда в ліс!