ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Олехо (1954) /
Проза
Шаланды, полные кефали... - 2.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шаланды, полные кефали... - 2.
- Здравствуйте, Натан Семенович!
- Я шо, паспорт поменял? В прошлый раз был в точности до наоборот.
- Ох, извините, Семен Натанович. Совсем с памятью плохо стало.
- Эх, молодежь, молодежь. И шо вы будете делать в мой возраст?
- Даже не знаю. Может, в Израиль уеду.
- А кто вас туды возьмет! Вы же такой еврей, как я Македонский.
- Но вы же приписывали мне родство с тетей Изей.
- Так я шутковал, молодой человек. Какая там тетя Изя? Не имею чести знать. Впрочем, это не важно…
- А что важно, Семен Натанович?
- Слушайте сюда. Помните: Шаланды полные кефали…
- Ну как же, как же. Такое забыть. И что ваш нос?
- Великолепно. Оказывается, перегородка там куда-то сместилась, тепер чисто Апполон, ну в смысле носа.
- Да-да, вижу, весьма античной внешности.
- То-то и оно, юноша. Но это еще не все. Подтанцовка, так сказать. А самое главное, шо морячок Костик спился. Все лето проходил в одной тельняшке и спортивных ретузах. В общем,человеческая трагедия.
- А что случилось?
- А я знаю? То ли Сонька рыбы переела, то ли замужество так повлияло, но знаете, от смешного до обратного ближе, чем мне до вашего носа. Тронулась девушка, сначала мыслями, а потом и умом. Через месяц в псишке голову восстанавливает. Ну наш Костик и захандрил, с пивнушки не вылазит. Чисто биндюжник. Так ему и надо. Он мне сразу не понравился. Да Бог с ним, этим неудачником. Жизнь слишком коротка, чтобы чужим успехам радоваться.
- Конечно, Семен Натановыч, вы абсолютно правы. Жизни не хватит. А вы сами то как?
- Шо вы имеете ввиду?
- Ну, здоровье…
- Не дождетесь, если коротко. Более подробно в анализах, но они не для всеобщего обозрения. Какие наши годы!
- А дела как? Надо полагать, хороши?
- Хороши? Не то слово. Дела, тьфу-тьфу, просто отличные, открыл свою фирму по указанию определенных услуг.
- А что за услуги, неужели, интим? И что, на вас есть спрос?
- Не ерничайте, молодой человек. Речь идет о духовном общении на очень доверительном уровне. Даю консультации уезжающим на пмж в Израиль. Приходит человечек, весь взъерошенный. Готов отдать любые деньги, лиш бы ему рассказали, как ему было плохо здесь и хорошо будет там. Психологическая накачка, так сказать, блудного сына…
- И что много таких?
- На мой век хватит.
- А вы сами не собираетесь туда, на землю обетованную?
- А шо я там буду делать? Это здесь я известен в определенных кругах, а там каждый первый – еврей, не считая эфиопов. А вдруг обманут? От этих евреев всего можно ожидать. У них два Бога – один в синагоге, другой на денежной купюре. Да и климат жарковат.
- Вы так говорите, словно сами не из онных..
- А я откуда знаю? Сейчас ни в чем нельзя быть уверенным. Моя Сарочка как насмотрелась за последний год на этот бедлам так и сказала: Сема, не звони больше родственникам в Москву и выключи их каналы. Видеть не могу эти еврейские морды.
- Родственников, что ли?
- Да нет, Путина с компанией. Тому, как они врут, любой из депутатов позавидует. Сара купила национальную символику и говорит, что раз Коломойский – жидобандеровец, то она чем хуже.
- Ну вы, Натанович, даете!
- Это разве я даю? Жизнь такая, знаете, в клеточку…
- Да, Семен Натанович, времена больших перемен.
- И большой крови, юноша. Ну да ладно, что мы все о вселенской грусти. У меня, знаете ли, свои печальки. Вот, к примеру, моя Сарочка. Она как драгоценный металл: с годами тускнеет, но от этого только дороже становится.
- Не понял?
- Шо тут понимать. Туск надо же как-то устранять, а это денег немалых стоит, вот и Сара дорожает, чем дальше, тем больше.
- И что, помогает?
- Помогает деньги тратить, а в остальном – комеди-клаб.
- А конкретнее?
- Конкретнее в следующий раз, а сейчас бегу на поле чудес. Офис так свой называю. Клиенты ждут-с.
- Тогда будьте здоровы.
- Только на это и надеюсь, молодой человек. Привет тети Изе можете не передавать. Эх, молодежь, молодежь… Шаланды, полные кефали…
2015
- Я шо, паспорт поменял? В прошлый раз был в точности до наоборот.
- Ох, извините, Семен Натанович. Совсем с памятью плохо стало.
- Эх, молодежь, молодежь. И шо вы будете делать в мой возраст?
- Даже не знаю. Может, в Израиль уеду.
- А кто вас туды возьмет! Вы же такой еврей, как я Македонский.
- Но вы же приписывали мне родство с тетей Изей.
- Так я шутковал, молодой человек. Какая там тетя Изя? Не имею чести знать. Впрочем, это не важно…
- А что важно, Семен Натанович?
- Слушайте сюда. Помните: Шаланды полные кефали…
- Ну как же, как же. Такое забыть. И что ваш нос?
- Великолепно. Оказывается, перегородка там куда-то сместилась, тепер чисто Апполон, ну в смысле носа.
- Да-да, вижу, весьма античной внешности.
- То-то и оно, юноша. Но это еще не все. Подтанцовка, так сказать. А самое главное, шо морячок Костик спился. Все лето проходил в одной тельняшке и спортивных ретузах. В общем,человеческая трагедия.
- А что случилось?
- А я знаю? То ли Сонька рыбы переела, то ли замужество так повлияло, но знаете, от смешного до обратного ближе, чем мне до вашего носа. Тронулась девушка, сначала мыслями, а потом и умом. Через месяц в псишке голову восстанавливает. Ну наш Костик и захандрил, с пивнушки не вылазит. Чисто биндюжник. Так ему и надо. Он мне сразу не понравился. Да Бог с ним, этим неудачником. Жизнь слишком коротка, чтобы чужим успехам радоваться.
- Конечно, Семен Натановыч, вы абсолютно правы. Жизни не хватит. А вы сами то как?
- Шо вы имеете ввиду?
- Ну, здоровье…
- Не дождетесь, если коротко. Более подробно в анализах, но они не для всеобщего обозрения. Какие наши годы!
- А дела как? Надо полагать, хороши?
- Хороши? Не то слово. Дела, тьфу-тьфу, просто отличные, открыл свою фирму по указанию определенных услуг.
- А что за услуги, неужели, интим? И что, на вас есть спрос?
- Не ерничайте, молодой человек. Речь идет о духовном общении на очень доверительном уровне. Даю консультации уезжающим на пмж в Израиль. Приходит человечек, весь взъерошенный. Готов отдать любые деньги, лиш бы ему рассказали, как ему было плохо здесь и хорошо будет там. Психологическая накачка, так сказать, блудного сына…
- И что много таких?
- На мой век хватит.
- А вы сами не собираетесь туда, на землю обетованную?
- А шо я там буду делать? Это здесь я известен в определенных кругах, а там каждый первый – еврей, не считая эфиопов. А вдруг обманут? От этих евреев всего можно ожидать. У них два Бога – один в синагоге, другой на денежной купюре. Да и климат жарковат.
- Вы так говорите, словно сами не из онных..
- А я откуда знаю? Сейчас ни в чем нельзя быть уверенным. Моя Сарочка как насмотрелась за последний год на этот бедлам так и сказала: Сема, не звони больше родственникам в Москву и выключи их каналы. Видеть не могу эти еврейские морды.
- Родственников, что ли?
- Да нет, Путина с компанией. Тому, как они врут, любой из депутатов позавидует. Сара купила национальную символику и говорит, что раз Коломойский – жидобандеровец, то она чем хуже.
- Ну вы, Натанович, даете!
- Это разве я даю? Жизнь такая, знаете, в клеточку…
- Да, Семен Натанович, времена больших перемен.
- И большой крови, юноша. Ну да ладно, что мы все о вселенской грусти. У меня, знаете ли, свои печальки. Вот, к примеру, моя Сарочка. Она как драгоценный металл: с годами тускнеет, но от этого только дороже становится.
- Не понял?
- Шо тут понимать. Туск надо же как-то устранять, а это денег немалых стоит, вот и Сара дорожает, чем дальше, тем больше.
- И что, помогает?
- Помогает деньги тратить, а в остальном – комеди-клаб.
- А конкретнее?
- Конкретнее в следующий раз, а сейчас бегу на поле чудес. Офис так свой называю. Клиенты ждут-с.
- Тогда будьте здоровы.
- Только на это и надеюсь, молодой человек. Привет тети Изе можете не передавать. Эх, молодежь, молодежь… Шаланды, полные кефали…
2015
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію