ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Недоспана ніч




Найвища оцінка Грицько Кумедний 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 16:58:37
Переглядів сторінки твору 11542
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.819 / 5.57  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.748 / 5.5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:10:43 ]
Привіт, Юрочко!
Вірш цікавий і все було б гарно, але я щось не зрозуміла першого рядочка:( Поясніть мені:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:12:16 ]
Юріє, файний віршик! Чомусь змусив мене посміхнутися :)
А що це за образ: "розігнути на пальцях коханок"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:14:07 ]
Я думаю, що це Юрій так рахує своїх коханок :-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:20:30 ]
"
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"
"
- гарно сказано,.. але чи не егоїстично?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:25:07 ]
Цей віршик був написаний 2 місяці тому.
Ось так мені думалось тоді. :-)
***
Пояснюю:
Вказівка (це по іншому стрілка годинника) вона коли пильно вдивитись, то
посмикує (перескакує секунди). Але очі стараються зробити це за неї, ніби то вони власне пересуваються...
Коли час вставати - то все недоспане змиється холодною водою з крану...
Ви чули коли-небуть як трамвай зранку проїзджає коло вікна - шиба вібрує.
А коли кава готова, то ми її заколочуємо у порцеляновій філіжанці, разом з цим думки починають свій рух у такт заколочення...
Гадаю, що тепер трішки зрозуміліше!
***
"розігнути на пальцях коханок" - Оксанка добре це знає - мабуть із власного досвіду. ;-) Хіх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:27:50 ]
Пане Олесь,
А Ви ніколи не задавали собі це запитання???
Думаю, що не один раз! Бо справді любити, це не лише
кохати, хіба ні???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:36:02 ]
Ой, Юрасю, я не зрозуміла тільки перший рядочок, а не строфу :), але дякую за таке детальне пояснення, відверто кажучи ніколи б не здогадалася, що мова йшла про годинник:)
А от про коханок...мо' Ви коханців мали на увазі :-)))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:38:09 ]
Ну само собою Оксанко,
Але світ такий дивний... ніколи не вгадаєш :-))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 17:38:40 ]
Юрію, гарний вірш... тільки в мене чомусь посміхнутись не вийшло... навіть навпаки - приречена муха, думки заколочені у порцеляні, і запитатання: "Котру все ж любив Ти?" - сумно... напршується ще питаннячко: а хоч одну з них любив? Чи та, котра в серці надто далека?... Чи мо' то мені тільки сумно... хай би краще так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:39:13 ]
Вам моїх пальчиків не потрібно позичити для підрахунку? ;-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:42:51 ]
"...два місяці тому" - чому ж дата внизу свіжа?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:46:41 ]
А чому Вам тоді, не спалось, Юрію? Сумління мучило чи пальці не розгинались? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:47:51 ]
Раз розгинали, отже, подумки їх вже відпускали. Прощались?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:53:30 ]
Наталочко,
Нехай Вам не буде сумно.
Павучок вже тою мушкою пообідав...:-)
Ви знаєте Любив все ж...
І... :-)
Про решту - цікава штука ця Любов - ніколи не знати, як приходить.
Але покидає, як правдива мама дитину, так важко, часом здається, щоби краще не приходила, але як без неї. Тому краще най приходить - знатиму що жив, принаймі. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:55:23 ]
Пане Олесь,
Я робив певні корективи нині, але думка 2місячної свіжості. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:05:14 ]
Добре Вам, якщо спроможні на нього (те 7ме небо) видряпатись!
Більшість намагються залишитись десь на проміжку між коханням і щирим (без жодних поганих чи нечесних помислів), але егоїзмом. Так жити значно... простіше, але чомусь зовсім не легше.:(
Мені таких людей часом шкода, часом - ні, але практика російсько-японської війни доводить, жи так воно і є. До того ж, для декотрих - протягом цілого життя.
А Вам, повторююсь, добре. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 18:07:35 ]
Я пожартував, Юріє. Але тоді треба написати - лютий-квітень 2007! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:15:21 ]
Мені добре, бо я забрав усі комплекси, нашарування, негатив, страх.
А залишив Світло і Віру. Коли людина хибить..., воно усе те згодом вилазить...
А коли усе, як на долоні - то і залишиться усе те, що правдиве - решта вітер поздуває.
Найгірше затримати осад десь по глибше - це як після здрібки піску в оці - уже нічого нема, а гложе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:03:00 ]
Юрію, мені дже сподобалось "Спадає нелюбом щодруга пелюстка" - сумно, але ж не забувайте про щопершу - де якраз слово "любить".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:14:24 ]
Пам`ятаю Оленко,
Коли "любить" - то хочеться тією пелюсткою впасти до ніг. Але, нажаль, частіше трапляється, що хтось витре об... ноги.
Але нічого не вдієш - такий світ - хтось бачить у пелюстці Ніжність, а хтось витирачку для ніх - кожному своє, чи не так? :-)