ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Едвіна Робінсона
Із Едвіна Робінсона
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Едвіна Робінсона
МІНІВЕР ЧІВІ
Мінівер Чіві долю кляв
Й часів теперішніх стидився,
Й жалів -- ось від чого й охляв --
Що народився.
Любив Мінівер давні дні,
Де блиск мечів, герої й бранці:
Стрінсь йому рицар на коні --
Кружляв би в танці.
Тікав Мінівер від турбот
Й, що не вернуть, -- зітхав у тузі --
Той вік, де Фіви й Камелот,
Й Пріама друзі.
Оплакував Мінівер час,
Де Слави сонце всім сіяло,
Й Романтику, що йде від нас,
Як Муз не стало.
Мінівер в Медічі царів
Вбачав й, хоч свідком того дійства
Не був, він сам би повторив
Всі їх злодійства.
Мінівер з осудом дививсь
На форму з хакі, всім вже звичну, --
В броню б скоріш він нарядивсь
Середньовічну.
Мінівер золото ганьбив,
Хоча лишень його по суті
Мінівер прагнув і любив,
Як був у скруті.
Мінівер Чіві запізнивсь
Родитись й вічно побивався;
Мінівер лоба чухав, зливсь
Й знов напивався.
СУМНІ ГОРБИ
Сумні горби в вечірній млі,
Де заходу блиск, мов бриніння
Сурм золотих тим, хто в землі
Навік знайшли від війн спасіння,
Далеко вже від тих ланів,
Де легіони сонця стрілись, --
Ви тьмаритесь, мов доблесть днів
Вся згасла й війни всі скінчились.
МЛИН
Дружина мельника заждалась:
Вогонь вже згас, чай охолов, --
Ну що б незвичного, здавалось,
В тім, що сказав і як пішов:
"Вже більше мельників нема," --
Все, що ним мовлено було.
Й пішов. Й залишилась сама.
І часу стільки вже пройшло.
Й уже не всидіть за столом --
Заполонив безформний страх.
Й дихнув на неї млин теплом
І борошном, що ним пропах.
Й вид, що відкривсь її очам,
Зміст його слів відображав;
Й той, що звисав із балки там,
На те, куди йшла, не зважав.
Якби й завадить міг хоч чим,
Чи вже б спинив -- сама рішить
Як краще ту, що йде за ним,
Сховать і сліду не лишить.
Все в розсипах зір мерехтить
Гладке і чорне скло води;
Й хоч враз в нім брижі -- та за мить
Очам таке ж, як і завжди.
Мінівер Чіві долю кляв
Й часів теперішніх стидився,
Й жалів -- ось від чого й охляв --
Що народився.
Любив Мінівер давні дні,
Де блиск мечів, герої й бранці:
Стрінсь йому рицар на коні --
Кружляв би в танці.
Тікав Мінівер від турбот
Й, що не вернуть, -- зітхав у тузі --
Той вік, де Фіви й Камелот,
Й Пріама друзі.
Оплакував Мінівер час,
Де Слави сонце всім сіяло,
Й Романтику, що йде від нас,
Як Муз не стало.
Мінівер в Медічі царів
Вбачав й, хоч свідком того дійства
Не був, він сам би повторив
Всі їх злодійства.
Мінівер з осудом дививсь
На форму з хакі, всім вже звичну, --
В броню б скоріш він нарядивсь
Середньовічну.
Мінівер золото ганьбив,
Хоча лишень його по суті
Мінівер прагнув і любив,
Як був у скруті.
Мінівер Чіві запізнивсь
Родитись й вічно побивався;
Мінівер лоба чухав, зливсь
Й знов напивався.
СУМНІ ГОРБИ
Сумні горби в вечірній млі,
Де заходу блиск, мов бриніння
Сурм золотих тим, хто в землі
Навік знайшли від війн спасіння,
Далеко вже від тих ланів,
Де легіони сонця стрілись, --
Ви тьмаритесь, мов доблесть днів
Вся згасла й війни всі скінчились.
МЛИН
Дружина мельника заждалась:
Вогонь вже згас, чай охолов, --
Ну що б незвичного, здавалось,
В тім, що сказав і як пішов:
"Вже більше мельників нема," --
Все, що ним мовлено було.
Й пішов. Й залишилась сама.
І часу стільки вже пройшло.
Й уже не всидіть за столом --
Заполонив безформний страх.
Й дихнув на неї млин теплом
І борошном, що ним пропах.
Й вид, що відкривсь її очам,
Зміст його слів відображав;
Й той, що звисав із балки там,
На те, куди йшла, не зважав.
Якби й завадить міг хоч чим,
Чи вже б спинив -- сама рішить
Як краще ту, що йде за ним,
Сховать і сліду не лишить.
Все в розсипах зір мерехтить
Гладке і чорне скло води;
Й хоч враз в нім брижі -- та за мить
Очам таке ж, як і завжди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію