ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталя Мазур
2017.01.24 22:10
Куди прямуєш, крапелько, по склі
Запиленому поїзда нічного?
Спішиш униз розбитись до землі,
По собі не залишивши нічого?

Чи висохнеш від часу і дощів?
Чи випариться з тебе все прекрасне?
Чи може, заблудившись, поготів

Ігор Шоха
2017.01.24 17:44
А Росія на яблука ласа.
І бере, і дає одночасно,
як Адамові Єва дала.
Он і бацька навощує вуса,
і у Києві є ще спокуса
цілувати у поті чола.

***

Володимир Бойко
2017.01.24 16:36
Не переймайтесь негативом,
І генеруйте позитив.
Це і приємно, і красиво,
І не дратує ворогів.

Корисно бути оптимістом, -
Це заощадить ваш бюджет,
І буде хліб, і буде пісня,

Анонім Я Саландяк
2017.01.24 14:44
Діалектика вісім... ... поняття! Вся діалектика зійде на поняття... Це, ще далеко, не окремі слова – навіть коли поняття це вже – окремі слова... Вірніше, колись я думав, що цей процес є - тлумаченням окремих слів... тепер думаю - все є навпаки – для

Олександр Олехо
2017.01.24 11:02
Вектор щастя, ера сили,
а душа… у тінь пішла.
Ми кохали, нас любили
біля броду, джерела…

А тепер інакші зорі
(євро, долари, рублі)
напоїли кізку Дорі,

Кристіан Грей
2017.01.24 10:53
Бентеги бувають всілякі
І навіть підступні – це жах:
Готові презлющим собакам
Тебе на твоїх же очах

Штовхнути у пельки голодні,
Щоб рвали тебе на шматки…
Дружити з такими сьогодні,

Світлана Майя Залізняк
2017.01.24 10:39
Додайте васабі до прісного будня.
Васал, сюзерен споконвік неосудні.
До сала гірчиця російська, рудава.
Крутезно працює Харон, переправа.

Поміж парадоксів плекайте надію.
Свої акробати стрибати зуміють:
Крізь кільця, пробоїни бачаться зиски.

Серго Сокольник
2017.01.24 03:42
Ритм вальсу.***

Снігом сипле цей день
Ніби сріблом дзвінких монет,
І ім"я, те, з яким мене
Так об"єднує доля,
Теплим святом прийде.
Я сьогодні, немов студент,

Лесь Українець
2017.01.24 01:42
Чортові у пеклі рай;
Вибирай: або не грай
І на чорта вік служи,
Або виграти зможи.

Ярослав Чорногуз
2017.01.23 22:54
Розкішні тут розкинулись горби,
Поволі довшають чарівні тіні.
Похрускують сніги затерплі нині,
Від сонця зацвітають голубим.

І днина тихо опускає вії,
Ховаючись у стомленім гіллі.
З`являються вже вогники малі,

Володимир Бойко
2017.01.23 22:49
Бентего моя швидкокрила,
Моє найдивніше із див.
Неси мене до крокодилів,
Яким ще ніхто не вгодив.

Ти їх годуватимеш мною
Традиціям наперекір,
Аж поки сягне супокою

Ігор Шоха
2017.01.23 21:28
Її руки уже цілував.
Обезболені зуби не чують,
як ці руки і серце лікують
без гарантій, ліцензій і прав.
Та мене не побила ще міль
і на інше жалітися рано.
Ущухає зачаєний біль
і лунає у вусі осанна.

Ірина Вихрущ
2017.01.23 14:32
Час потрібно пропускати як
Повітря крізь легені. Дихати
Спогадами не травмувати
Себе роками. Є вірші котрі
Повторюють а все одно не
Запам’ятаєш. А є що зростаються
В серці. Колють сухими гілками
Дряпають до крові. Не дають

Кристіан Грей
2017.01.23 13:53
Бентего моя неозора,
Моя непозбувна печаль,
Піду у далекі гори,
Де бурі ведмеді ричать.

Нехай на шляху буреломи,
Нехай буревії в лице,
Для мене це все ні по чому,

Сергій Гупало
2017.01.23 13:32
Теплий вітер не надовго.
Буде холод, буде дощ.
До моєї остороги
Гойну стежечку подовж.
Добра думка щемно гріє,
Це не пристрасті вогонь.
Холоди – не чорториї,
Ловлять дотики долонь.

Лесь Українець
2017.01.23 13:20
Потираючи долоні,
Ревно служимо мамоні.
А на магію довкола
Не зважаємо ніколи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31

Христина Букатчук
2016.01.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Костиря (1983) / Критика | Аналітика

 Про роман Сергія Жадана "Ворошиловград"
Роман Сергія Жадана є деякою мірою твором свого часу, тому й не випадково, що в ньому показана спроба захопити незрозумілими структурами бізнес головного героя Германа. Це можна розглядати як своєрідну пародію на твори «масової культури». Деякі персонажі Жадана внаслідок впровадження дикого капіталізму опинилися на узбіччі, але вони від цього не впадають у відчай і вміють знаходити радість життя.
За авторською концепцією, природа дозволяє людині впасти у забуття від життєвих злигоднів і злитися з гармонією космічного універсуму: «Схил круто обривався, трава забивалась їй до кросівок, зі стебел злітали метелики та оси, під ногами миготіли смарагдові ящірки. Зелені ставало все більше, долина то виникала з-поза високих гілок, то ховалася за ними, кілька разів доріжка просто щезала, тоді Ольга легко зістрибувала в траву і пробиралася вперед. Зрештою, я не втримався на ногах і покотився вниз гірким полином, проклинаючи все на світі».
У романі помітні елементи екзистенціалізму, абсурдизму й постмодернізму. Головний герой несподівано на цвинтарі знаходить надгробки людей, із якими він нещодавно нібито грав у футбол: «Погляд мій упав на написи, виведені на могильних плитах. Спочатку я не зрозумів. Підійшов ближче, перечитав. На плитах були зображені брати Балалаєшнікови. Всі твоє. Дощ заливав їхні портрети, і дивились вони на мене, мов акули з морського дна. Так і є. Балалаєшніков Барух Салманович, прочитав я, 1968―1999. Вражений і пригнічений, я кинувся далі, вибираючись із цього чорного місця, намагаючись повернутись і все згадати, і чим далі біг, тим більший відчай мене охоплював, бо знайшов я могилу і Саші Пітона з намальованими кіньми, що несли якихось безумних вершників, і надгробок Андрюхи Майкла Джексона…» Хоч багато що у «Ворошиловграді» стає об’єктом висміювання, але смерть все-таки постає жахливою реальністю.
Сергій Жадан виявив майстерність у зображенні еротичних сцен, які іноді мають містичне забарвлення: «Вона легко розібралася з моїм одягом, штовхнула на край ванни, повернулась і сіла на мене, легко підійнявши край сукні. Було це солодко й боляче, входити в неї було важко, вона чутливо здригалась на кожен мій рух, втім, продовжувала, не зупиняючись, дихаючи все глибше й глибше, ніби легені її знаходились десь глибоко-глибоко, там, куди не потрапляє сонячне проміння і де не вистачає кисню… Вона, відчувши, що я напружився, спробувала вивільнитись, проте я схопив її за шию й знову схилив до води, закінчуючи це все й відчуваючи на її шиї численні ланцюжки й намиста, яких не було раніше і які тепер безнадійно між собою переплелись». Герман не намагається прискорити настання сексу, він відбувається сам по собі.
У романі показана ініціація на тлі безжалісних реалій життя: «До Асі постійно підкочувались місцеві і діяли, на відміну від Ернста, навчено й енергійно, підвозячи її до міста своєю «копійкою», проводжаючи вночі до табору й дивлячись їй услід голодними очима. Старших це неабияк тішило ― вони знущались із Ернста та його нещасливої любові. Найгірше ― що й любові жодної не було, принаймні з її боку… Він повернувся до табору, мовчки, незважаючи на сміх… бригади, взяв свою саперну лопатку й пішов назад до зупинки. Ернст ішов, уже знаючи, що має відбути все це до кінця, що повинен не відводити погляду, якщо не хоче й далі лишитись салагою-дрочилом, якого всі ганяють за вином і якого не люблять жінки». Ернст розбиває лобове скло машини місцевих, після чого його починають поважати.
Важливе значення в композиційній структурі роману відіграють спогади. Герман значною мірою живе спогадами, які виступають то болісними, то приємно-елегійними. Твір демонструє, що навіть про буденні речі можна написати небуденно. Сюжет як такий уже давно утратив у літературі своє важливе значення, починаючи з творів «потоку відомості» та «нового роману». Майстерність письменника вже давно не вимірюється здатністю вибудовувати оригінальний сюжет. Так і сюжет роману Жадана не є оригінальним, подекуди твір узагалі стає безсюжетним, але це не знижує його художньої вартості, а дозволяє розкрити підсвідомі, ірраціональні шари людської психології та поведінки. Художньою вадою роману є надмірне вживання ненормативної лексики. Нічого не додали твору зображення кримінальних структур та їхніх розбірок. Епізод із повішенням бандитами собаки нагадує сцену із голлівудського фільму. Подекуди комічною, але, на мою думку, зайвою була сюжетна лінія релігійної організації.
Хоча Сергій Жадан і твердить, що не є адептом постмодернізму, його творчість позначена постмодерністськими принципами. У ній велике значення мають ігрове начало, іронія, заперечення ідеологій. Сучасну літературу вже годі уявити без містики, яка характерна як для модернізму, так і постмодернізму. Вона яскраво проступає в романі «Ворошиловград». Герман набрав номер вбитого Травмованого. «Пішли довгі гудки. Перший, другий, третій. Я вже збирався відкласти слухавку, як раптом почувся дивний звук, наче ввімкнувся автовідповідач, і з того боку з’явився ледь відчутний протяг, що поступово наростав. Таке враження, що я потрапив на підпільні радіохвилі, якими користувались пілоти… Поступово в шумі й протягах почулись не розбірливі голоси». Що це було? Тут можна побачити минуле, яке перегукується із сьогоденням, ствердження того, що минуло постійно йде слідом за людиною.
У творі проступає любов до рідного міста, незабутні топосів авторської присутності, відчутне автобіографічне начало: «Минув лікарню, в якій колись лежав брат із апендицитом. Згадав, як ми, молодші, бігали до нього, перелазячи через цегляну стіну. Минув монастир, в якому раніше стояла військова частина і де раніше служив наш старий. За монастирем була моя школа ― плац із турніками, розлініяний асфальт, нички із сигаретами, діри в огорожі, через які можна було пролізти».

2013





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-27 17:10:51
Переглядів сторінки твору 883
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.051 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.051 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.12.28 14:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-27 17:33:32 ]
...класно пишеш... продовжуй!