ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 * * *

Суржикомовність – це корозія

Володимир Базилевський

Не чваньтеся, суржикомовні
Недозмосковщені хохли.
Вже вкотре вас, за ваші ж кровні,
Неначе лохів, розвели.

Ви відцуралися від мови,
І струменіє звідусіль
Той столярово-бузиново-
Лаврово-путаний кисіль.

Кому й навіщо ви потрібні,
Творці словесної іржі –
У краю рідному нерідні,
В краю чужинському – чужі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-02 23:59:06
Переглядів сторінки твору 6646
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.102 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 23:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-03 05:21:51 ]
Привіт, "чистокровки" надруської мови,
Холопської школи, хохляцької жопи...
До поки шукаєте хто я, і хто ви -
Таки і зостанетесь калом Єврпи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-03-03 11:24:08 ]
Тобто, настав уже час визначатися: хто в Європу, а хто - у ж...у. Одночасно рухатися у двох протилежних напрямах неможливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-03-03 21:18:54 ]
Суржик - один із напрямків сусловської програми нищення української мови, яку до цього забороняли царськими указами, носіїв якої винищували ленінським терором і сталінськими голодоморами. Просто жаль недоумків, які цього не розуміють, бо рано чи пізно шовіністична сліпота в них минеться і тоді переконаються, що вони є жертвами несусвітньої брехні на благо тих, хто мріє загарбувати і поневолювати. Володю, сильний і потрібний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-03-04 00:36:05 ]
Нині українську мову ніхто нібито й не нищить, а суржик процвітає. Для багатьох шанованих артистів-гумористів української літературної мови, здається, не існує в принципі. Як би то їм на всю країну популярно пояснити, що вони "трішки" не праві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Меркулов Максим (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-03 21:21:56 ]
Суржик - то ще не найбільше лихо на мовному фронті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-03-04 00:48:35 ]
Лихо, на жаль, поодинці не ходить. Як на мене, суржик у головах набагато страшніший. Для людини середньої розумової спроможності цілком реально опанувати мову якщо не за декілька місяців, то, принаймні, за рік. А от психологію змінити, меншовартості позбутися - декому і життя забракне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-04 07:24:31 ]
Ану, хто мені перекладе слово "суржик" на англійську чи італійську???? Дурка лише тут!!!! Лише тут придумали суржики, тай більше - призвели до використання яко визначення москаля. А чи не придурки ви?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-03-04 10:17:16 ]
Українська та англійська мови перебувають у різних, так би мовити, вагових категоріях. Англійська – мова держави, яка володіла свого часу найбільшими у світі колоніями. Українська – мова віками підневільної нації, значна частина якої ще й досі не вірить у власну державність. Проте у англійській мові схожий термін таки є – піджин ['piʤin], це група спрощених мов, які виникли для спілкування колонізаторів з колонізованими. До речі, свого роду суржик був і на Західній Україні, коли вона належала Польщі, але нині він практично зник.
З італійською мовою ситуація дещо інша, але це вже виходить за рамки «Поетичних Майстернь». Питання болюче для нас і водночас цікаве, розвивати цю тему можна до безкінечності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-04 14:26:23 ]
"так би мовити, вагових категоріях." Так би мовитти ТАК БИ МОВИТИ, ТАК БИ МОВИТИ... А Коли ви вже загоорите БЕЗ так би... Хочаби франком чи гоголем?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-04 14:38:01 ]
"так би мовити, вагових категоріях." Так би мовитти ТАК БИ МОВИТИ, ТАК БИ МОВИТИ... А Коли ви вже загоорите БЕЗ так би... Хочаби франком чи гоголем?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-03-04 20:59:01 ]
Франко сказав би так:
О юди-юди, де би вас подіти?
Водив Мойсей вас цілих сорок літ,
а залишились покидьком “еліти”,
якою вже гидує білий світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-05 17:28:22 ]
Привіт, фамільярдні, я Юда,
Тільки не той, що з німецької, яку Ви обожнюєте разом з Фюрером, я Словянської. Але для Вас імбицілів це не важливо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-05 17:30:55 ]
ІМБИ - ЦИЛИ....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-04 23:29:32 ]
Ein Folk, Ein Reich, Ein... Солов'їна?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-03-05 00:16:17 ]
Якщо цей гітлерівський лозунг ("Ein Volk, ein Reich, ein Führer") навести повністю, то він стосується швидше Путіна. Мова тут до чого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-05 01:17:36 ]
Цей лозунг стосується агресивної шовіністичної - стосовно значної частини власного ж народу - риторики вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-03-05 01:31:10 ]
Пропонуєте назло "украинским фашистам" зробити суржик третьою державною мовою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-05 02:46:58 ]
Ет, як Ви - "українським фашистам") Я, помітьте, цієї тези не використовував. Відразу згадується приказка про крадія та шапку. Ну, та це несуттєво. Я тільки й пропоную, що не упосліджувати більшу частину народу українського за ознакою його просторіччя. По-перше, це просторіччя є ознакою лише самого себе, воно не свідчить ні про "малоросійську" самоідентифікацію мовця, ні про якусь його гіпертрофовану зденаціоналізованість чи викривлену мораль. По-друге, це просторіччя, попри його постколоніальний характер, усе-таки є пластом нашої культури, і заперечувати та відкидати його замість примиритись - означає перебувати у стані перманентної війни із частиною своєї культури, себто - себе, свого єства. Формене самознищення. По-третє, просторіччя усе-таки більшістю своїх мовців усвідомлюється саме як просторіччя, і літературну українську мову вони в основній своїй масі знають. Досить уже воювати, відривати, уніфікувати. Україномовна культура є лише складовою української культури. Ці речі не тотожні, одне є підмножиною іншого. Те, що Ви пропонуєте своїм віршем - своєрідний метафізичний геноцид. "У краю рідному нерідні". Ну хіба моя бабуся, яка усе життя говорила і, слава Богу, говорить саме так, комусь чужа у своєму рідному краю? Хіба маєте Ви екзистенційне право таврувати її та мільйони таких, як вона, за те, що її мова із певних історичних та соціальних причин виявилась регіонально забарвлена чужоземною лексикою? І при цьому - хочу помітити - ця мова, ні на грам не втративши свого українського ядра, лише набула особливої виразності та провінційної щирості звучання. То як, пане Володимире?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-03-05 08:36:13 ]
Звичайно ж, автор пише не про покоління Вашої бабці, яке говорить суржиком через об'єктивні обставини. Вони ж не "чваняться", себто не виставляють свою мову як зразок, скажімо, з телевізійних екранів, тим самим підтверджуючи стереотип українців як недонації, а української мови --як недорозвиненої російської (саме так вважає більшість росіян, судячи з їхніх коментарів в Інтернеті). Цей стереотип зараз обходиться країні людськими життями. Суржик викорінити неможливо, але можливо добитися, щоб він не звучав зі сцен та екранів, особливо в цей час. Вважати його нормою також не можна, та й ті, хто говорить на ньому, самі це знають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-03-05 11:30:31 ]
Тези "українським фашистам" Ви хоч і не використовували, а «соловїну» у фашистський лозунг таки вмонтували. Цим самим, свідомо чи несвідомо, нагадали один з улюблених прийомів путінської пропаганди, які своє вторгнення в Україну виправдовують необхідністю звільнити Україну від фашизму. А ще нагадали про «антифашистські мітинги», які організовувала влада Януковича по всій Україні у передчутті свого кінця, тим самим розпаливши конфлікт, який при безпосередній участі Росії триває і досі. Це по-перше. По-друге, визнаю, що представникам різних, досить віддалених територій України, досягти єдності думок у мовному питанні інколи проблематично. І ваша теза, що носії суржику представляють «більшу частину народу українського», мені видається явним перебільшенням. Що значна частина населення є російськомовною – так, це загальновизнано, але ж не «суржикомовною». Мешканців української «глибинки», які розмовляють «суржиком», я не мав на увазі і вибачаюсь перед ними. А от із «суржиком» людей публічних, не тільки мовним, але й моральним, не змирюся ніколи.
Культивування і пропаганда суржику набуває все більших масштабів. Чого вартий лише «Віталька» - єдиний придуркуватий «хохол» у «нормальному» російськомовному оточенні. А Сердючки, Кролики і прочая, і прочая...Далі відсилаю Вас до коментаря Вікторії Торон, щоб не повторюватись.