ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Балера
2019.03.19 14:54
Від неї я вертаю у свій дім,
Мов утікач, що битись перестав,
Який гіркій свободі не зрадів,
Позбавлений і зброї, і щита.
І в’язнем добровільним я постав,
Аби відчути біль на самоті.
Коли кохана душу відверта,
Безсилий я лишитись, як хотів.

Тетяна Левицька
2019.03.19 13:34
Тісно серцю у грудях, не знаєш  чому?
Ліки в шафі, така необачна.
Тесля міряє дошки, стругає труну,
ти чекаєш на щастя - не лячно?
Божевільна... Спустися на землю, ти де?
Не надійся... Зміни окуляри.
Блиснуть миті життя, свіже листя впаде -
зсохне,

Світлана Майя Залізняк
2019.03.19 12:27
Гостеві настрій погіршити легко:
варто вказати на огріх... "Дошкульно!" -
він заволає - і кине на деко
три патронташі, осріблені кулі.

"Хто ти і звідки?
та що ти лепечеш?"
я - креативний, а ти - нікчеменна...".

Ірина Білінська
2019.03.19 12:25
Іноді, я думаю про тебе...
І тобою дихаю,
Не раз...
Ти - одне із сонць мойого неба.
Розуму мого предивна гра.

Іноді, я думаю про тебе...
І мовчу...

Ніна Виноградська
2019.03.19 09:38
Є красиві міста, і багатші, і, мабуть, тепліші,
В них живуть і сміються, щасливих чекають хвилин.
Тільки Харків для мене – колиска, тому найрідніший,
Тут побачила світ моя доня, а потім і син.

Харків’яни мої, харків’яни,
Це для нас мого міста краса

Олександр Сушко
2019.03.19 07:39
Я - рідновір. Мій Бог - це Україна,
А братик уподобав Іордан.
Стоїть щодня у храмі на колінах,
Поклони б'є мальованим жидам.

Усе чуже - і родовід Абрама,
І ладан, і молитви, і хрести...
Вчорнішала за це хохляцька карма,

Ярослав Чорногуз
2019.03.19 00:18
Це віт судомне колихання –
Сміється місяць із небес.
Я задихаюсь від кохання,
Ним переповнений увесь.

Ох, розбудить би вікна сонні,
Явити давні їм дива –
Я б серенаду під балконом

Віктор Кучерук
2019.03.19 00:12
Не кажи мені нічого
Про оте, чого нема
На вибоїстих дорогах
Між блукальцями двома.
Не жури серця минулим
І майбутнім не втішай,
Бо гіркотного сьорбнули
Вже обоє через край.

Серго Сокольник
2019.03.18 21:55
як на почат-
ку темою порушити,
Що по очах
Не прочитаєш душу ти?..
-та і не тре-
ба. Ти сама хотіла
Польоту в не-
бо... Таїн прагне тіло

Ірина Білінська
2019.03.18 21:38
Чи знаєш, що ми не окремо з тобою?!
Ніколи не були окремо…
Мов зшиті чи склеєні диво-любов’ю.
Наповнені сонцем, течемо –
Зливаємось ріками чудних мелодій,
Аби розчинитися потім
У пісні веселки, в любові негордій
За межами власної плоті.

Микола Дудар
2019.03.18 20:06
У відносинах - наче колеги
А у подумках - свіжовичтканий реп
І бурлить, і штовхаємось - легко…
Крок за кроком роками - сонце і степ
Ні будівель тобі, ні криниці…
І ніякого плану, тим більш
А навіщо світ Неба без Птиці?
Чи поета на розстріл за вірш,

Олександр Сушко
2019.03.18 18:35
Вірш дочитано. Вигуки "Браво!",
Друг-руладник за плечі обняв.
Наче ловко і трішки лукаво,
Та насправді - одверта дурня.

Випрозорюю критики натяк,
Повизбирую гречку з пшонин:
Вштабелюють віршаток громаддя

Вікторія Лимарівна
2019.03.18 17:20
Пробуджується знов земля
І по-весінньому радіє.
Готові до сівби поля,
Є думка про врожай та мрія.

Жадана мрія досягти
Шалених успіхів у справі!
Шляхи тернисті до мети,

Петро Скоропис
2019.03.18 13:47
Вітряний літній день.
Рівняються по стіні
дерево і його тінь.
І тінь цікавіш мені.
До ставу збіга стежа,
схоже, від батогів.
Ба, і це не межа
забавкам дітлахів.

Тетяна Левицька
2019.03.18 11:00
Світочу, всміхнися, хмарки розтопи!
Променем ласкавим
сповивай безмежжя.
Світ збирає зорі в сонячні снопи,
золотим узором білоцвіт мережить.

Крильця у метеликів дивне -
рішельє,

Ніна Виноградська
2019.03.18 09:54
В глибині душі, на самім денці,
Бережу повагу до основ,
Тих, що українські западенці
Пронесли віками через кров.

Майже всі виходили з криївок
До маржин, колиби і снопа.
За божницю клали стос листівок,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15

П'єро Місячний
2019.03.10

Єлена Дорофієвська
2019.03.10

Сергій Єрьоменко
2019.03.10

СвітланаГаноцька ЛанаСкіфянка
2019.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Вірші

 ***
В твоїх обіймах засина зима,
І хочеться солодких ніжних снів,
Як первоцвіту сонця й перших днів,
Під променем смарагдова трава
Зігріта і мрійлива, певно, я...

Окраєць неба у твоїх очах,
Весняної прозорої блакиті,
Поринути у неї, потопити
Печалі-смутки, вірити в дива...
І позабути про усе на світі.

Тепло на серці, в ньому розчинюсь,
Тепло в душі, бравурні ноти віри,
Лишайся молодим і собі вірним,
Таким, як є... душею прихилюсь.
В твоїх обіймах засина зима...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-17 11:29:38
Переглядів сторінки твору 448
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.900 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.725 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 22:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 20:44:03 ]
В ньому розчинюсь - у Вас загубилося "в".
слово "бравурні" до "віри якось мені не в'яжеться...
і сОбі вірним - прочитується. собІ...
;) :)