ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Сила книги
Як нелегко прийдеться
Шляхом долі іти,
То приєднуйся серцем
До Одвічних Святинь.

В мандрівних піруетах
Крізь шляхи і роки
Ти до серця планшета
Завантажуй книжки,

Бо звірятимеш долю
По героїв ділах,
І побачиш навколо
Втаємничено, як

Вже твої розгорнули
Прапори перемог,
Як свистітимуть кулі
На розламах епох,

Таємниці відкриті
Неозорих небес,
І твоя Маргарита
Розшукає тебе.

Як єством відчуваєш
Що надходить пора,
Бо до прощі чекає
Вже Чернеча гора,

Де земля, наче мама,
Вбереже від біди,
До якої, прочанин,
Ти, нарешті прийди...

...Сонця силу сприймає
Виноградна лоза...
...Серце співом стікає,
На Шевченків "Кобзар...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116031701162

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-18 10:57:54
Переглядів сторінки твору 2748
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-18 16:25:56 ]
Сподобався ритм вірша і якась ніжна тиша, яка відчутна попри силу і стрімкість рядків.
Вмієте поєднувати непоєднуване)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 18:20:10 ]
Я багато чого вмію, Ларисо. Справді багато чого. У різних темах. Навіть сам собі дивуюсь) Приємно, що сподобалось.
Доречі Ваша теза щодо моєї любові до любовної і еротичної лірики- так, все правильно (хоча ні мої інтереси, ні моя творчість цим аж ніяк не обмежуються) Бо через ці ОДВІЧНІ теми можна передати УСЕ. Я ж не пишу тупих кричалок, агіток, не люблю писати про війну (хоча те, що у мене написане про війну, ну дуже непогане, читали ж), в еротиці терпіти не можу привиту де-інде інтерпретацію "еротика без еротики" (ну, всю суть цього "безсмертного вчення" можна вкласти в коротеньку формулу ГОЛА ЖІНКА ЛЯГЛА, РОЗЧЕПІРИЛАСЬ І НЕ ПУСКАЄ В СЕБЕ ЧОЛОВІКА))) Це не еротика. Це сповідь "картинки-Зінки, прямої спинки". Динамки, коротше. Тому вводжу термін в укр. літ. на таку, з дозволу сказати "еротику"- ДИНАМО-ЕРОТИКА))) Дарую світу цей безсмертний термін від Серго Сокольника (вже світу треба б дякувати мені))). А якщо по суті- теми кохання як нараз і розкривають можливість сказати УСЕ. До того ж змістовно і цікаво) Це я трохи міркуваннями поділився) А були ж, були у нас змістовні бесіди... Проте (оскільки привату тут немає), можу коментити коротко. Як забажаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 18:32:38 ]
Вірш, напевне, написаний для актуального Канівського конкусу:
http://zeitglas.io.ua/s2287982/ogolosheno_v-y_mijnarodniy_poetichniy_konkurs_chatu_v_stolittyah_chernecha_gora
А якщо ні - то все одно подавайте, цілком підходить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 18:40:55 ]
Ну от не сховаєш шила у мішку))) Так, мене зацікавила тема) Я не подавав (там якісь не надто зрозумілі умови, а я люблю, коли все кришталево-ясно))) Та таки, мабуть, подам))) Тим більше в контексті певної корумпованості укр.літ (не самої звичайно, Нальоту, що налип на неї, а я це вже відчув на собі) Я тут проводжу паралельно деякі тести на предмет виявлення певних негативних явищ (по попереднім результатам думав, що все значно гірше, тепер скажу- ні, є деякі надії...), тож сам Бог велів, як то кажуть))) Хоча- може напишу і щось інше... Тому- не факт, проте цікава гіпотеза. Дякую Вам, Галино)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 19:01:52 ]
Де земля, наче мама,
Заліковує креш

не зрозуміла рядка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 19:10:08 ]
Креш (у льотчиків, гонщиків, байкерів (був колись байкером, був)))- катастрофа. Капут, коротше))) Проте я ще подумаю, може, внесу зміни, не всі в"їжджають в сленг) Може- посилання дати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 19:16:36 ]
Кришталева чара – срібна креш, Пити чи не пити – все ж умреш.
пісня є така


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 19:18:22 ]
Таємниці відкриті
Неозорих небес,
І твоя Маргарита
Розшукає тебе.


і Маргарита не вельми сприймається у вірші, де Шевченко.
Можливо, це лише мені так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 22:38:43 ]
Май"є, вірш все ж ПРО КНИЖКИ ВЗАГАЛІ) Не будемо дискримінувати))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-20 16:10:50 ]
Я таки вніс виправлення