ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Данчак Надія Мартинова (1948) / Публіцистика

 Невероятное , но очевидное

В МИРЕ много чудес

Невероятное, но очевидное
Надежда Мартынова /Данчак/

НЕВЕРОЯТНОЕ, НО ОЧЕВИДНОЕ

То, что в Мире много чудес мы знаем с детства. Нам рассказывали разные сказки, былины повести и т. п., Но в жизни, на «яву»,
встретить что-то невероятное, загадочное дается не многим. Жить без фантастики было бы не интересно, поэтому придумывают всякие фантастические , страшные, сказочные истории .Сейчас очень трудно отличить где фантастика, выдумка , а где очевидное-невероятное.
Я себя считаю адекватной и здравомыслящей женщиной. Выдумывать и приукрашивать ничего не буду, все как было расскажу и поделюсь своими мыслями.
Так как я «старый» человек, хотя не очень хочется стареть, но природа есть природой и мы сделать, ни чего не можем. Жизнь идет своим чередом и по законам ПРИРОДЫ. В январе 2016 года зима взяла свои бразды , было снежно, потом сильнейший гололед. Муж отводил внука в школу и упал, получил перелом бедра и лежал дома я была на кухне когда позвонил сын и сказал, что отдал мне ключи, положил их на комод Я посмотрела на комод , но ключей там не было. Я начала искать ключи, обсмотрела все вокруг комода , обсмотрела все комнаты, но ключей не находила, начала нервничать так как в связке были ключи не только от входной двери, но от почтового ящика .Я провела рукой по комоду, посмотрела под салфеткой на комоде, ключи как испарились .Позвонила сыну и расстроенным голосом сообщила результаты поиска ключей Еще раз посмотрела на комод и ахнула на салфетке лежали ключи, я минуту назад проводила по ней рукой, ключей там не было…
Лет 10, а может и больше со мной произошел очень непонятный случай, но здесь я не могу сказать, что это было на «Яву» ночью я спала и во сне почувствовала, что кто-то трогает меня пальцем, давя в спину, я проснулась от этого. В комнате никого не было, но была какая-то «тяжесть». Этот случай я отнесла на счет своих болей в спине.
Но более невероятное произошло со мной в 2013 году после смерти моей любимой сестрички.
***
РАССУЖДЕНИЯ О ЖИЗНИ


«Конец света» - ЖИЗНИ, это конец определенного этапа жизни индивидуума, человека. После смерти человека начинается другой этап «жизни», существования. Прошу у ГОСПОДА прощенья, но не могу не поделиться своими рассуждениями о ситуации, которая случилась. У меня горе, умерла моя любимая единственная сестричка Галочка от рака. Младшая сестричка, которой я была в детстве няней, по жизни советчицей, наставницей, помощницей была мне очень дорога, но коварная болезнь забирает дорогих, любимых, единственных. Ровно через месяц, как она ушла от нас, я отдыхала в парке, ко мне прилетела и села на правое плечо прекрасная бабочка, я начала плакать и разговаривать с бабочкой, как с сестрой. Бабочка сидела минуты 3-2, потом улетела, покружилась и снова села на правое плечо, как будто смотрела и слушала меня, потом снова взлетела, покружилась и села на левое плечо. Я говорила внуку, я сидела на лавочке с внуком –« смотри, это наша бабушка ГАЛОЧКА, в образе прекрасной бабочки».Внук внимательно слушал, притих мы были в каком- то оцепенении…
Перед этим событием, после похорон, муж моей сестрички также рассказывал, что к нему прилетала несколько раз красивая бабочка, сидела и « смотрела» на него. Вот и рассуждайте, что мы знаем об этой жизни и что там за гранью ее, но факт остается фактом. Я думаю, что прав Великий СОКРАТ : « Я знаю, что Я ничего не знаю».


© Copyright: Надежда Мартынова Данчак, 2013
Свидетельство о публикации №213091200690




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-16 15:45:15
Переглядів сторінки твору 1391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.689 / 5.19)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.015 / 4.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.06.22 12:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-04-23 22:02:54 ]
Здравствуйте, Надежда! В нашей жизни много удивительного и необъяснимого! Меня всегда утешает мысль, что наши души не исчезают бесследно...
Что касается текста, я бы исправила следующие слова:
наяву, ничего, осмотрела, лет десять назад...
С уважением к Вашему упорству и любви к литературному творчеству


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-24 10:22:39 ]
Благодарю дорогая НИНЕЛЬ за внимание и подсказки.С ВЕРБНЫМ ВОСКРЕСЕНЬЕМ!СЧАСТЬЯ.ДОБРА И ЗДОРОВЬЯ!!!