ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2019.06.18 21:58
• •
А поїзди летять у невідомість
до різних станцій круговерті волі
і безупинно ти пересідаєш,
а там і на ходу - з одного в інший,
з одної долі в іншу, знову й знову.
аж раптом, як в дитинство, відлітаєш
на павутинці сонної вітрилі

Іван Потьомкін
2019.06.18 21:24
Пес чоловіка так покусав,
Що рани ніяк не заживали.
Всілякі трави давали знахарі,
Але ніщо чомусь не помагало.
І ось, накульгуючи, потерпілець йде,
Навстріч - хтось, видно, не тутешній:
«Де лихо ти набув оце?»
«Довго розказувать»,- скривився чолові

Ігор Федів
2019.06.18 20:07
Ось моя радість… Дві радості – гордості,
Закутані ковдрою, линуть у сні.
Ніч романтично співає акордами,
Зірками записує небо пісні.
У кого є щастя? А я маю двічі!
Милуюся ними, жадаю життя.
І світові можу казати у вічі,
Що істину знаю у сенсі бу

Світлана Ковальчук
2019.06.18 18:05
А десь громи стинають спеку дня.
Їх чути за надривами. Все вище
здіймаюся у надслуханні я.
Та ось він, дощ, із чорного хмарища.
Аж лячно.
В небі крешуть блискавки, неначе змії.
Можуть укусити.

Микола Дудар
2019.06.18 15:45
…уповноважений Христа?
Ось відновлюсь і запитаю
Невпинний ріст мого хвоста -
Чи впустять з ним мене до Раю?
Чи впустять з прикусом божка?..
Не від народження - присадка!!!
Вона, по правді, не важка
Всього лиш навсього як крапка…

Олександр Сушко
2019.06.18 14:14
У країні, де правлять пейса -
Звично сваряться хохлаки.
Цуплять гріш тямковиті бевзі
У глупеньких розумаків.

Гостра шпичка сідницю муля,
Потішаються Цур і Пек:
Вийшла з томосу пишна дуля -

Світлана Майя Залізняк
2019.06.18 10:29
Коли знайомець лізе у багно,
порушує табличні заборони,
промовчу - хай забрьохається гном.
Топтатиму пісок, врунисті гони...

Хай сом відчистить п'явок, слимаків,
приймає душ Шарко, змиває сажу...
Перестороги Майї заслабкі.

Любов Бенедишин
2019.06.18 09:29
Твій погляд захмарений –
серце стискається.
Диму сигарного
пасма гойдаються,
тягнуться, сизіють,
тануть під стелею.
Ранок безсилий
блукає оселею.

Ігор Деркач
2019.06.18 09:13
Салют, моя зоре! Я – у дорозі,
а ти сіяй, не забувай, пиши.
І я тобі, і ти мені у змозі
побути половинкою душі.

Одному і одній у цьому світі
одна відрада – ладо і листи.
Роби як я, пиши мені привіти

Тетяна Левицька
2019.06.18 08:07
Знову цвітуть ярих весен рожеві каштани,
сонце в зеніті запалює все навкруги.
Поруч із милим солодкою ватою тану,
айсберг у морі небесному губить сніги!

На отоманці розлуки - червона помада,
чайна троянда розсипалась. А чи збереш?
В лоні душі заго

Козак Дума
2019.06.18 07:24
Равлик суне вздовж доріжки,
мов антени в нього ріжки.
На спині несе хатинку,
в ній м’яку ховає спинку.
Хтось нагнав малому страху,
обігнав він черепаху
і тепер його малятам
буде важко наздогнати.

Володимир Бойко
2019.06.18 01:32
Мани мене, мани
Кудись у дивокраї,
Неначе до мани,
До тебе я звикаю.

Допоки не мине
Манлива насолода,
Не стримають мене

Таїсія Цибульська
2019.06.18 00:03
Грішу... улітку про кохання не пишу,
ношу його в торбинці, у кишені,
у жмені стискаю жадібно! Лишень
мішень для рук чужих - моя любов,
немов те райське яблуко із саду,
чи винограду перше гроно п'янке,
таке крихке, немов кришталь.
Мораль? Чия морал

Вікторія Лимарівна
2019.06.17 23:44
За мотивами телевізійних новин

Новини невтішні наразі з Волині:
Наляканий кіт розгубивсь, як дитина.
Зненацька, чомусь він заліз на смереку:
В халепу жахливу потрапив, ще й в спеку.
Смерека – це дерево надто високе,
Так, поверхів дев’ять, прикинув

Світлана Майя Залізняк
2019.06.17 13:18
Я назвала бевзя козлом,
вельми соромно: треба ж цапом.
Між пошани салютів, злом
протискаю-таки пікапа.

Помаранчево-жовтий бант
прикрашає коробку з чаєм.
Відмічатиму сотню дат.

Олександр Сушко
2019.06.17 09:47
Весна! Гуде кульбабчине весілля!
Зима - навтьоки, з вирію - бузьки.
У вогнептаха - пік жаги! Розкрилля!
Гніздечко в'ю у витоках ріки.

Упав з розгону в Ладині лабети,
Знімаю розум, постоли, жабо...
Це - час, коли рождаються аеди,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юлія Савіцька
2019.04.01

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

старий Стрілець
2019.01.14

Людмила Кірєєва
2019.01.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Проза

 Директор
Середнього росту, з помітною спортивною виправкою, він ніколи ні на кого
не підвищував голос, був завжди спокійним і врівноваженим. Я добре пам’ятаю ту, напевно, природжену його манеру допитливо й уважно дивитися в очі своєму співрозмовнику. Відчувалося, що він так намагався отримати відповіді на поставлені запитання та досягти взаєморозуміння, а не ствердити свій незаперечний авторитет чи домінування в розмовах із нами.
Чимало хлопців у старших класах почало палити цигарки. На відміну від батьків чи класного керівника, котрі постійно сварили нас і намагалися переконати покінчити з цією шкідливою звичкою, він не читав безкорисні нотації, а просто вимагав од нас, як від відповідальних та уже досить дорослих людей, щоб у нашій курилці, в яку ми перетворили туалет, не було менших за віком. Мабуть, не варто говорити, що це доручення постійно виконувалося,
хоч, ясна річ, приносило йому масу неприємностей і проблем.
Пам’ятаючи імена й прізвища усіх учнів, незалежно від того чи вів у них свій предмет, чи ні, він також знав про захоплення й звички кожного, викликаючи своєю обізнаністю щоразу подив.
Одного разу, ми, з певних причин, усім класом дружно відмовилися від учителя іноземної мови. Приїхала комісія з районного відділу освіти, щоб не стільки розібратися в ситуації, а виявити заводіїв конфлікту. До директорського кабінету нас поодинці й гуртами викликали дуже серйозні та ввічливі тітки й дядьки, але ми вперто мовчали, як і наш директор, який, безсумнівно, знав ініціаторів. Ми, вдячні, на жаль, тоді тільки мовчки оцінили мудрість педагога.
Зі слів друзів, ми знали, що на його уроках фізики завжди було цікаво, що вони
з нетерпінням чекали на них. До речі, багатьом із них це дуже пригодилося в майбутньому житті.
Ведучи активний спосіб життя, він всіляко заохочував до занять спортом учнів, невідомо де і як знаходив кошти на інвентар та форму. Хоча в школі було багато спортивних секцій, але найбільших успіхів досягали чомусь лише команди футболістів та хокеїстів, які взяли собі за постійне правило, не повертатися з різних змагань до школи без нагород.
У той час на міжнародні зустрічі київського “Динамо” квитки діставалися нелегко. Коли їх ніяк не вдавалося придбати, а гру киян чи збірної хотілося
побачити вочевидь, ми часто пропускали останні уроки. Спонукав до цього розклад автобусного руху, та й кошти берегли на зворотній шлях, адже поверталися додому зазвичай на таксі.
Не втримавши в черговий раз на уроках, на другий день класний керівник відвела нас до директора, щоб він посприяв їй у нашому вихованні, а, може, щиро хотіла, щоб він нарешті покарав неслухняних. Але він, сам затятий уболівальник, пожурив нас швиденько при ній, а потім, уже без неї, ще довго розпитував не тільки про враження від гри, а про те, що відбувалося до і після неї.
Анатолій Федосієвич Д’ячук, – дякую вам уже лише за те, що шкільні роки
навівають на мене добрі спогади та емоції. Більше сорока років минуло з тих
пір, як отримував із ваших рук на шкільних лінійках дипломи та грамоти, а міцний потиск і тепло вашою руки пам’ятаються донині.
Розуміння того, що вам важлива кожна особистість прийшло згодом, а не тоді, коли ви позвали мене, новачка, на знайомство, коли запитували про те, яка допомога потрібна, говорили, щоб в разі чого не соромився звертатися до вас. Але, як ви, мабуть, і очікували, я цього ніколи не робив – не виникало такої потреби, хоч те знайомство незабаром переросло в дружбу, основами якої були спільні інтереси та уподобання.
Щиро шкодую зараз, що не завжди дослухався до ваших мудрих порад і настанов, адже все по-різному сприймається за різних часів і обставин.
Таким ви ввійшли в моє серце. Хочеться вірити, що таким же ви лишилися в серцях молодшого покоління, котре, певно, також наважиться на своє створення
вашого портрета чи характеристики, адже повага і шана не мають забуття.
Довгих літ вам, найкращий директоре!..
02.06.16





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-06-02 20:32:05
Переглядів сторінки твору 734
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.012 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.143 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.06.17 05:53
Автор у цю хвилину відсутній