ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
Письмо любимой женщине
Дорогая, милая, любимая моя Любаша!!!
Прости меня пожалуйста за всё то, что плохое я принёс в твою жизнь.
Никогда не желал тебе зла, потому, что ты единственная на свете женщина которой я отдал всю свою любовь.
Я всегда старался чтобы тебе было хорошо, но не всегда это у меня получалось, да и не знал я как это надо правильно делать, а когда дошло до ума и до сердца ......
Любимая моя!!!
Спасибо тебе, что ты доверила мне воспитание дочери, спасибо тебе, что родила мне сына и огромное спасибо за твою любовь, ласку, нежность, заботу.
Я буду помнить это всю оставшуюся жизнь.
В душе моей постоянная борьба, я хочу чтобы ты была счастлива и боюсь тебя потерять, я хочу чтобы ты была свободна как птица в небе, а сам висну у тебя на ногах.
Солнце моё!!! Прости!!!
Не оглядывайся на меня, из нас двоих будь хотя бы ты счастлива, а я отойду в сторону и душой всегда буду рядом, я смирюсь, всё переживу, успокоюсь. Но я всё равно буду любить всю жизнь только тебя моя родная, только Тебя, ждать и надеяться. Только рядом с тобой я могу жить. Только рядом с тобой я хочу бродить по лесу, сидеть у нашего озера, считать звёзды на ночном небе, да и вообще делать всё то, что называется Жизнь и если у меня есть хоть один шанс - я весь без остатка отдамся тебе моя Любовь, всей душой и сердцем, нежностью и заботой.
Я ведь парень не плохой, только .... .слеп был, да глухой
Прости, Прости, Прости .......
Я Люблю Тебя, я не хочу уходить из дома на работу, уходя - я уже скучаю по тебе, я тоскую по тебе, мне плохо без тебя, я люблю тебя.
Жаль, что нельзя вернуть время обратно, но если нас ждёт разлука навсегда, если ты не сможешь меняя простить - ПОВЕРЬ, ТЫ у меня Одна Любовь на Всю Жизнь, которую я Сохраню в своём сердце.
Прости, что мало говорил
тебе красивых слов,
Прости, но я забыл, что
есть у нас с тобой любовь,
Прости, что горе в сердце
я твоё принёс
Прости, что выплакала
ты не мало слёз,
Прости ....... душой я так хочу -
Хочу я песни петь,
но только для тебя
Я Жизнь пройду - одну тебя любя.
Хочу я радость в твоё сердце поселить -
Хочу я для тебя Единственным -Любимым быть.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Письмо любимой женщине
Дорогая, милая, любимая моя Любаша!!!
Прости меня пожалуйста за всё то, что плохое я принёс в твою жизнь.
Никогда не желал тебе зла, потому, что ты единственная на свете женщина которой я отдал всю свою любовь.
Я всегда старался чтобы тебе было хорошо, но не всегда это у меня получалось, да и не знал я как это надо правильно делать, а когда дошло до ума и до сердца ......
Любимая моя!!!
Спасибо тебе, что ты доверила мне воспитание дочери, спасибо тебе, что родила мне сына и огромное спасибо за твою любовь, ласку, нежность, заботу.
Я буду помнить это всю оставшуюся жизнь.
В душе моей постоянная борьба, я хочу чтобы ты была счастлива и боюсь тебя потерять, я хочу чтобы ты была свободна как птица в небе, а сам висну у тебя на ногах.
Солнце моё!!! Прости!!!
Не оглядывайся на меня, из нас двоих будь хотя бы ты счастлива, а я отойду в сторону и душой всегда буду рядом, я смирюсь, всё переживу, успокоюсь. Но я всё равно буду любить всю жизнь только тебя моя родная, только Тебя, ждать и надеяться. Только рядом с тобой я могу жить. Только рядом с тобой я хочу бродить по лесу, сидеть у нашего озера, считать звёзды на ночном небе, да и вообще делать всё то, что называется Жизнь и если у меня есть хоть один шанс - я весь без остатка отдамся тебе моя Любовь, всей душой и сердцем, нежностью и заботой.
Я ведь парень не плохой, только .... .слеп был, да глухой
Прости, Прости, Прости .......
Я Люблю Тебя, я не хочу уходить из дома на работу, уходя - я уже скучаю по тебе, я тоскую по тебе, мне плохо без тебя, я люблю тебя.
Жаль, что нельзя вернуть время обратно, но если нас ждёт разлука навсегда, если ты не сможешь меняя простить - ПОВЕРЬ, ТЫ у меня Одна Любовь на Всю Жизнь, которую я Сохраню в своём сердце.
Прости, что мало говорил
тебе красивых слов,
Прости, но я забыл, что
есть у нас с тобой любовь,
Прости, что горе в сердце
я твоё принёс
Прости, что выплакала
ты не мало слёз,
Прости ....... душой я так хочу -
Хочу я песни петь,
но только для тебя
Я Жизнь пройду - одну тебя любя.
Хочу я радость в твоё сердце поселить -
Хочу я для тебя Единственным -Любимым быть.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію