ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2016.07.28 06:30
Бринить обвітрена блакить
Пташиними піснями, –
І сонця жар палахкотить,
Кружляючи над нами.
Ну, як так статися могло,
Що з неба благовісно
На землю сіється тепло
У супроводі пісні?

Володимир Бойко
2016.07.28 02:21
Ати-бати, йшли солдати
В Україну воювати.
Щоб останки СССР
Врятувати від «бандер».

За великий «русский мир»,
За кровавий «русский пир»,
За двоглавого орла

Леся Геник
2016.07.27 17:14
Там, де Стир* згинає свого лука,
щоб гостріш ударила стріла,
на зелені неозорі луки
слава маревом святим лягла.

Про князів славетних, мудрочолих,
волелюбних, дужих козаків.
Гомонить під Берестечком поле

Ярослав Чорногуз
2016.07.27 13:49
Над стежкою схилились явори
І тінь розлога падає довкола –
Від сонця захищає, що згори
Липневу днину спекою збороло.

Тут був маєток панський. Між руїн
Дворище залишилося розлоге…
І ностальгія щупальця свої

Роман Коляда
2016.07.27 12:10
Ще за вітром, що віяв колись над моїм
До кінця не зарослим дитячим тім’ям
Хтось хотів напророчити буду я з ким
Чи не буду ні з ким я.

Напророчив лишень кілька стриманих слів
Про сумний листопад і гірке передзим'я
І про те, що немислимо бути відве

Серго Сокольник
2016.07.27 03:10
Шановні літератори, браття і сестри по перу. До Вас звертаюся я. Друзі мої! (ні, це не Сталін. Це скоріше Олексій Турбін з Булгаківських "Днів Турбіних")
Нещодавно мною на Івано- франківський фестиваль, підкреслюю, ерот

Юра Ерметов
2016.07.27 02:10
Іноді просто збігають хвилини, години і тижні... А тоді оглядаєшся й думаєш — ще декілька таких днів або років, і життя промине... Добре тим, хто вірить у пере- втілення. Хто може пригадати, коли він і ким був. Впізнавати минулі епохи, наче ти

Іван Потьомкін
2016.07.26 21:30
І Шуман, і Ван-Гог, і Врубель, і Чюрльоніс...
Скільки ж бо їх, кого Ти гнав і гониш
Із божевільні в божевільню!..
Зглянься, Боже: вони ж не вільні
Од ноші, що Ти поклав на їхні вутлі плечі.
Оту, що тишу розбиває вщент посеред ночі.
Ти ж начебто не

Любов Бенедишин
2016.07.26 19:25
Епохи - повз нас - без упину.
Йдемо? Чи очам здалося?
Тупцюємо. Місимо глину
для зламаних ніг колОса.

26.07.2016

Галина Кучеренко
2016.07.26 18:01
І знову ми, неначе при Богдані,
Затиснуті між ляхом й москалями
І кожний нам торочить про своє -
Не бачили б вони під небесами
України. Випробують кийками
І репетують - Не займай, моє!
У всякого своя підступна зброя -
Хрестом, мечем, брехнею й ма

Роман Коляда
2016.07.26 12:12
Не питаю, по кому дзвін,
Бо його адресат незмінний.
Хто засуджений, хто безвинний,
Вже давно не питає він.

Не питаю, по кому плач.
Нині плакальниці ледачі
В бутіках вибирають клатчі.

Наталка Янушевич
2016.07.26 00:13
Цей день - жовтогарячий абрикос,

стече собі липким тужавим соком

у землі комашиних суголось,

ген за екватор ще одного року.

Шон Маклех
2016.07.25 23:29
Ви примушуєте мене думати
Про те, чого я не знаю,
Ви примушуєте мене ліпити
Поеми-глечики з глиняних слів
(А вони розіб’ються –
Коли висохнуть,
Коли сонце опалить їх
Товсті боки-метафори

Шон Маклех
2016.07.25 23:22
Всім вбитим за правду.

Година -
Найтемніша година ночі
Перетворює вулиці на жертовники,
Перетворює серця на срібні дзвони,
Слова на крики протесту,
Життя - на офіру.

Владислав Лоза
2016.07.25 19:39
…і рятуватимешся сном,
і питимеш зорю крамольну
у ніч бліду і невигойну,
немов петлюрівський погром,

коли передчуття тепла
у непромовленій вітчизні
не втримається і пощезне,

Петро Скоропис
2016.07.25 17:12
Кактус, пальма, агава.
Сонце встає зі Сходу,
світить, буцім лукаво,
а лютує достоту.

В попіл зотлілі скелі,
ґрунт у мертвій корості.
Череп в його оскалі!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кароліна Круглик
2016.07.24

Світлана Гірняк
2016.07.22

Марія Лозан
2016.07.16

Єва Вінтер
2016.07.15

Оля Локос
2016.07.15

Тетяна Роджерс
2016.07.10

Ксенія Гора
2016.07.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Українка (1871 - 1913) / Вірші / Збірка «Думи і мрії»

 Стояла я і слухала весну
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-19 15:15:01
Переглядів сторінки твору 31633
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.251 / 5.5  (5.050 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.632 / 5.63)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.11.26 07:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Вейн (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 17:32:19 ]
Надзвичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Вейн (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 17:32:30 ]
Надзвичайно...