ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2015.04.02 08:31
Тут все побачить мій кінець,
Навіть старі оці шпаківні,
І той вітрець м’який та рівний –
Весни заморський посланець.

І голос вічносте зове,
Непереможний, нетутешній,
І в сяйві місячнім черешні,

Ігор Шоха
2015.04.01 22:12
Коли цькують, то не байдуже,
що – ось! Помітили таки.
Радію ридма, юний друже,
аж говорити не з руки.

І я мовчу, мов цюця винний,
що не шаную темний рід,
і не шукаю диво-риму,

Марта Январская
2015.04.01 18:24
Пора апреля. Прелая земля
теплом полусогрета ненадежным.
Смолистость почек топят тополя
и почерк выправляют безодежный,
расписываясь тонкой зеленцой
за всё, что испытать случилось в зиму.

И радуга смыкается в кольцо

Світлана Майя Залізняк
2015.04.01 17:44
ПОЕЗІЯ ЗАГИНЕ РАЗОМ З ЛЮДСТВОМ Тисячі років люди складають вірші, тисячі років поезія невіддільна від існування цивілізації. Здається, що закони еволюції стосовно поезії не працюють, бо якщо наукова еволюція послідовна і помітна, то поетичної еволюці

Іван Потьомкін
2015.04.01 17:04
Даруйте піхоті, що так нерозумна буває вона.
Відходимо завше, коли над Землею нуртує весна.
І кроком непевним по сходах хистких, порятунку не жди.
Лиш білії верби, як білії сестри, проводжають завжди.
Лиш білії верби, як білії сестри, проводжають зав

Ігор Шоха
2015.04.01 13:10
Ой, леле! Не узрів події.
Алє! Алло! Хе*ло?
Пропала Рашії надія.
Украло еНеЛО.

Немає день. Минає п’ятий.
Аж тіпає страну.
Але нарешті на десятий

Юрій Строкань
2015.04.01 12:54
Облудень-місяць виринув з пітьми,
Стрибає зайцем поміж світлофорів.
З дахів стікають сніжності зими
І линуть снами у Калюжне море.

Бісквітним богом пахне від вікна,
Дитина тягне руки із коляски,
Ковтає запахи і знову засина

Петро Скоропис
2015.04.01 11:40
Не легковаж кімнатою, не перегни ковіньку.
Куди тобі сонце, щойно паливши Шипку?
Усі сенси – сей бік дверей, осібно – голоси щастя.
Одвідай вбиральню – і нумо опам’ятайся.

О, сиди собі у кімнаті, не викликай мотора,
бо ирії-просторіні зіткані з кор

Любов Бенедишин
2015.04.01 09:20
Впустіть! - оббивали пороги. -
Прийміть! Ми - Європа теж.
Діждались: узріли строгий
поблажливо-зверхній жест...

...Змахну надокучливу думку,
як муху кусючу з чола:
це дружня рука порятунку

Галантний Маньєрист
2015.04.01 00:51
Історія І Переклади російською з української . Просто цікаво почути коментарі, усе ж таки шановна авторка Світлана-Майя Залізняк хоча і відключила опцію коментування, але надіслала свій вільний переклад на головні сторінки ПМ, тому, є надія, хоч та

Світлана Майя Залізняк
2015.03.31 22:59
стопка писем банальных развеявших сплин
лабиринтами комнат плутаешь один
словно с перечня бед согрешений причин
имена испарились лишив отголосья

я не рядом но сладостно тянется мрак
и часы подпевают негромко " тик... так"
и меняется минус на пл

Микола Бояров
2015.03.31 22:49
Змерзли у теплих обіймах зими
Діти весни, міжсезоння сини,
Літні дядьки та діди сивовусі,
Зимні тітки та фригідні бабусі.

Холодно-голодно вже багатьом.
Їх залишає душевний підйом.
Сумом охоплені села й райцентри,

Ярослав Чорногуз
2015.03.31 22:35
Сліди боїв у чистім полі.
Сніги розтанули від гільз.
Там знавіснілий од сваволі,
Москаль на Україну ліз.

Рядами пальта і шинелі
На полі бою біля Крут.
У рай для душ відкриті двері,

Ольга Бражник
2015.03.31 21:57
Ти такий же, як я, тому сльози нічого не змінять,
Важливіший за принципи всепоглинаючий зиск.
Так, керманичі - сила, та що в порівняні із ними
Переляканий світ, що завмер у чеканні грози?

Ти так само зіщулено видихнеш у атмосферу
Кілька слів про лю

Ольга Бражник
2015.03.31 21:45
Чорні яблуньки дикі розбіглись по снулому садові.
Сонце сходить і сходить, та щось не заходить давно
просто так, без запрошення. Хто тебе нині порадує,
коли коле, коли калатає у цинкове дно?
Хто збира для сестер ції музи сестерції трепетно,
напуває п

Ігор Шоха
2015.03.31 20:47
Сьогодні день, коли емоцій море
гаптує душу вузликами мрій.
Яке весняне небо неозоре!
І відступає несусвітнє горе
десь за арену світових подій.

2
Не угасає миролюбний вогник.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Гладиш
2015.03.30

Квітка Папороті
2015.03.30

Талліана Флоурайт
2015.03.29

Василь Надвірнянський
2015.03.28

Мері Беновські
2015.03.27

Ігор Роїк
2015.03.25

Таміла Леськів
2015.03.22






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Українка (1871 - 1913) / Вірші / Збірка «Думи і мрії»

 Стояла я і слухала весну
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-19 15:15:01
Переглядів сторінки твору 26753
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.251 / 5.5  (5.050 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.632 / 5.63)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.11.26 07:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Вейн (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 17:32:19 ]
Надзвичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Вейн (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 17:32:30 ]
Надзвичайно...