ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Добко
2015.03.04 21:14
Він міг би жити ще й кохати,
Дивитись в сині зорі,
А довелось життя віддати
За правду і за волю.
2015

Іван Потьомкін
2015.03.04 20:04
Не уявляю Пурім без дощу
Із прегустим уранішнім туманом...
Чи так воно було й тоді
В столиці Персії – Шушанах ?
Там всупереч задуму Амана
За Мордехая радою Естер одважна
Порушила приписи Ахашвероша,
У смерть зробивши крок розважний.

Владислав Лоза
2015.03.04 19:55
Не підготовлено і чверті.
Командування непричетне.
Занадто пізно, слово честі,
для агітації зі шпальт –

плацдармом бунтівним комбригам
не тане запізніла крига:
триває офензива снігу,

Владислав Лоза
2015.03.04 19:46
[ми були народжені, щоб вирощувати рис. Ми довели мистецтво молотьби до досконалості, так як від цього залежала вірогідність прожити наступний день. Кожного ранку ми виходили працювати на поле під пильним наглядом вартових. Багато з них були нашими одн

Ігор Шоха
2015.03.04 19:34
Імла, юрма чи суєта –
моя позиція проста, –
лишатися самим собою.
Але лякає висота
у позачассі над юрбою.

***
Ой винні, винні українці

Олег Завадський
2015.03.04 18:54
Ми доросли до мудрості і віри,
Свої літа поставивши на чати.
У вирі буднів, загнаних і сірих,
Навчилися радіти і прощати.

Але куди ж нам, Господи, подіти
Свою печаль, якій немає спину?
А порятує нас у цьому світі –

Маріанна Алетея
2015.03.04 17:42
Землю розколює Град
І кричать канонади,
Серед страждань і проклять
Як тебе відшукати?

Збилась у грудку малу.
Що ж то зараз з тобою?
Вірю, пройдеш крізь імлу,

Віктор Кучерук
2015.03.04 10:48
Відгула, відгриміла
Вже для нього війна.
Закоптила на тілі
Димом рани вона.
То чому ж не святково
Виглядає юнак,
Поміж інших військових,
Не дізнаюсь ніяк?..

Ярослав Чорногуз
2015.03.04 01:48
Нам не судилось бути разом.
У рай повернення не жди.
Образ глибокі метастази
Кохання вбили назавжди.

Уже твоїм не стати мужем.
Ця осінь жовтий лист зімне.
Ти в далеч дивишся байдуже

Олександра Камінчанська
2015.03.04 00:18
а думки як ріка швидкоплинно пливли проз літа
не минаючи скрути часами вдарялись о скелі
а чимдалі до сонця наспівано день підростав
і крутили вітри межи хмар навісні каруселі

хтось ішов навпрошки оминаючи мислі мої
інший дивно спинявся вдивившись

Іван Потьомкін
2015.03.03 21:30
Що досі про тебе знали,
Згорьована пташко Надіє?
Що донедавна літала
В мирному небі Вкраїни.
Що опустилась на землю,
Як круки московські з’явились.
У мішковині рядняній тебе відвезли
У рабський звіддавна свій вирій.

Леся Геник
2015.03.03 13:47
А мені сьогодні невесняно...
Сонце лізе, мов рудий павук,
По стіні, що хилиться безрадно
Над проваллям несусвітніх мук.

А мені сьогодні сиво-сиво...
Загортає сітка павутинь
Душу, спраглу янгольського дива,

Світлана Майя Залізняк
2015.03.03 13:33
Ворота пекла - сяючі - в піску.
Сміливці наближаються до звіра.
Повзуть в пащеку змійки - їсть луску.
Обпалені обличчя, плюсклі міри.

Бурили свердловину, вийшов газ.
Жахтить казан - і диво, і морока.
У Ашхабаді друг зустріне вас -

Нінель Новікова
2015.03.03 10:20
«Свободу Савченко Надії!» -
Всі піднялися. І Росія
З палкими гаслами : «Борися!»
З душею світлою Бориса,
Убитого підступно в спину –
Борця і друга України…

А там, у путінських застінках,

Анна Віталія Палій
2015.03.03 09:30
Він висів. Закривавлений, зчорнілий.
Що хтіли, те робили з Ним тоді.
На Нім - печать знесиленого тіла,
Люциферичних звершення надій.

Обличчя - не Його, а тих, що били.
Зробили тіло дзеркалом себе.
Наситились. Напились. Не боліло.

Віктор Кучерук
2015.03.03 07:45
Здрастуй, мамо, здрастуй невгамовна,
Світлоносна радосте моя,–
Хай суцільним щастям буде повна
Днів твоїх тружденних течія!
Хай ніколи горе не стрясає
Чуйне серце дотиком різким, –
Хай душа, натомлена до краю,
Світ теплом наповнює своїм!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вітвіцька Надія Вітвіцька Надія
2015.03.03

Ліза Колос
2015.02.27

Влад Досич
2015.02.23

Ігор Цирульніков
2015.02.23

Вікуша Рассказова
2015.02.23

Танюша Гаращенко
2015.02.22

Мовчан Зоряна Мовчан Зоряна
2015.02.20






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Українка (1871 - 1913) / Вірші / Збірка «Думи і мрії»

 Стояла я і слухала весну
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-19 15:15:01
Переглядів сторінки твору 24998
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.251 / 5.5  (5.050 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.632 / 5.63)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.11.26 07:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Вейн (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 17:32:19 ]
Надзвичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Вейн (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 17:32:30 ]
Надзвичайно...