ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталя Мазур
2014.07.28 23:51
Одного чудового теплого ранку, край поля народилася Волошка. Спочатку вона обережно розсунула сухі стеблинки, потім випростала ручки-листочки, зіп’ялася на довгій ніжці і потягнулася. Усміхнулася травам навкруги. Через деякий час Волошка зовсім освоїл

Світлана Майя Залізняк
2014.07.28 22:42
У кожного свій ворог, клас і бій...
Тілисті ахіллеси гоять п"яти...
Маланка загубилася в юрбі...
Сто мотанок із рук її узято.

Ляльки - мов клони, ні очей, ні губ -
Вигойдують бійцям курну дорогу...
Щоб мав лихий наваристе рагу,

Ярослав Чорногуз
2014.07.28 20:05
Хмари вкрилися габою голубою,
А у серці – тиха туга за тобою.

Сонце ніжне заховалося неначе,
Золотенькими жариночками плаче.

Вечоріє, так печально вечоріє,
Де ти, де ти, моя доле, світла мріє?

Іван Потьомкін
2014.07.28 19:11
Слава Україні!
Героям слава!


Боєць помирав...
Лиш на шосту добу
Рухнувся на ліжку
І стиха добув

Віта Парфенович
2014.07.28 15:22
Нестримна, неначе вітер,
Спіймати – не прикувати,
Рум’янцем пашать ланіти,
Я – вільна і сил багато.
На швидкості в теплий вечір,
Колеса асфальт лоскочуть,
Я – кішка, я – небезпечна,
Але мов пташа тріпочу...

Тетяна Мілєвська
2014.07.28 13:08
Правічний степ викохує осот,
Римує дощ на сходах. Базиліком
Безликий аромат прямує до вікна.
І тільки чорноброві квіти звіту
Тихесенько чекають...Лихо-літо
Жнива несе й обжинки…А на сході
Дощі й дощі… Та граду вже - нема.

Тимофій Західняк
2014.07.28 13:06
Ви вкрали в нас історію про Русь –
Кочівники, ординці і монголи!
Я в очі вам сказати не боюсь –
Братами ви не були нам ніколи,
Плекали завжди думку про одне –
Як би зі світу звести Україну,
І підло, методично, день за днем
Вбивали нас, стріляючи у

Опанас Драпан
2014.07.28 11:50
Балія бабусина і нецьки,
Тара для домашнього прання
Виважено мудро, по-жванецьки
Згадуються мало не щодня.

Гасовий ліхтар "летюча миша"
Наче помирав, а не горів.
Є у мене згадка і світліша -

Мирон Шагало
2014.07.28 11:50
«О, як це літо щедриться дарами!
Це літо — дивовижної краси!
Й нема у ньому відстаней між вами…
А що ти літові цьому даси?»

«Я дам йому розмови тихі наші,
і зустрічей тепло, і сум прощань,
і наші почуття — дві повні чаші —

Анна Віталія Палій
2014.07.28 08:18
Співає птах. Травою -- аж по хмари
Лягає щебіт. У весняних снах
Любові просить і шукає пари.
Тихіше, звуки і буденні чвари, --
Небесні чари -- то співає птах.

Закличніше. Ще нижче. Ще ніжніше.
Високо знов. Чи досить добрий спів?

Михайло Десна
2014.07.28 07:17
За звичним життям,
іноді навіть байдужим,
усі живемо ми:
фонтан і калюжі.
Усі живемо ми,
не помічаєм
того, що оточує,
диво чекаєм.

Микола Дудар
2014.07.28 01:04
Вовки і "решта"…
мур лісосмуги
де я се вештав -
виплесни, туго!
вийди на зустріч…
повідай сміло
воочий устрій -
чорне і біле?!..

Домінік Луцюк
2014.07.27 19:41
все буде у житті в останній раз
останній погляд і останній подих
і думка про поразку чи про подвиг
і куриво пробачень чи образ
і зарево любові за хрестом
і марево незрощеного саду
і совість із відітнутим перстом
скалічено плестиметься позаду…

Ігор Шоха
2014.07.27 11:09
Нас уже учили всі.
Є ази, і веди, й буки...
Споконвіку на Русі
є і неуки, і уки.

Учить, учить нас орда,
учить майже без перерви...
І не горе, то біда

Роксолана Вірлан
2014.07.27 00:34
Заклекотала чорна ворожба
в гортані літа. Чернями війнуло.
А слід од сонця никлого - як дуло-
наставлене у спину. Лише збав..!

О, Боже, збав од сірого страху...
не так од кулі, - як од самовтечі,
не так од смерти, - як од всепререче

Олена Кіс
2014.07.27 00:28
Я тій любові не прощу моментів
Пересуду, озлоби, суєти,
Я тій любові зачиняю дверці
Розхитані Едемом гіркоти.

Літеплим днем осінньо-млистим, всує
Прощальний крик почую журавля,
Прощальне те причастя поцілую
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вікторія Бобик
2014.07.21

Андрій Дужак
2014.07.18

Михайло Шабас
2014.07.11

Марко Винник
2014.07.11

Вікторія Марія ЛІ
2014.07.11

Міла Гайдаш
2014.07.11

Микола Довбня
2014.07.08






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Українка (1871 - 1913) / Вірші / Збірка «Думи і мрії»

 Стояла я і слухала весну
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-19 15:15:01
Переглядів сторінки твору 22193
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.251 / 5.5  (5.050 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.632 / 5.63)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.11.26 07:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Вейн (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 17:32:19 ]
Надзвичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Вейн (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 17:32:30 ]
Надзвичайно...