ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.09.20 06:42
Із підвалу не вийти на волю
І не знаєш, чи день там, чи ніч.
Ниє тіло від втоми та болю,
Світить лампа у сорок свіч…

Ти підпишеш, усе, що захочуть,
Кров ніколи не спинить катів.
І ледь жевріють стомлені очі,

Віктор Кучерук
2019.09.20 06:40
Смолоскипами жовтими кленів,
Освітляючи зміряний шлях, –
Наближається осінь до мене,
Як нещастя незборного жах.
Наближається осінь до краю
Отієї сумної межі
За якою зими не буває
Й будуть квітнути весни чужі.

Сергій Губерначук
2019.09.19 18:38
Рожевий капюшон насунула на сум,
гадаючи, що відвернула зливу.
Пішла, помірно стримуючи струм,
ще не закохана, вже не щаслива.

Не райський плід належав цим вустам.
Вони грішили віршами три роки.
А я позаду відбувався сам,

Ігор Деркач
2019.09.19 17:39
Я пам’ятаю юного хлопчину,
душа якого рвалась у політ.
Спіткала доля у лиху годину
і рано полетів у інший світ.

Малі герої гартували тіло.
Хотіли жити подихом одним.
А от ризикувати не уміли,

Олена Багрянцева
2019.09.19 16:30
У тебе достатньо сили. Ти тільки вір.
Зійдуться усі дороги, затихне вітер.
І стрічкою будуть бігти фінальні титри.
Розтане зима, що нагадує вічний тир.

Останні акорди заграє чужа війна.
Не будуть влучати кулі. Заляже тиша.
І вранці у школі на дошц

Тетяна Левицька
2019.09.19 14:16
Доторкнися пелюсткових вуст
і метеликом забийсь в троянді,
в трепетних руках і я озвусь
чарівною скрипкою Вівальді.
Щоб єлейний почуття мотив -
поліфоній пристрасної румби,
душу вивертав і золотив
оксамитовим цілунком  губи.

Серго Сокольник
2019.09.19 13:02
маленька поема***

Здригнувся? Я не ворона.
Я Янгол твій охоронець.
Послухай, лінивий сплюхо,
Я дещо скажу на вухо...
.......................................................
Цей день у твоїх руках...

Олександр Сушко
2019.09.19 11:43
Шеляга не вартий опус цей,
Про кохання в ньому ні словечка.
Бгає в руки сатиричний цеп
Муза. І памфлет на вухо шепче.

В зомбоящик вирячивсь дурко,
Ловить кожне слово владоможця.
Вілла в пана в стилі рококо,

Іван Потьомкін
2019.09.19 09:00
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Микола Соболь
2019.09.19 05:55
Думки юначі сповнені надій.
В очах максималізм непереможний
І це не дивно. Певно знає кожний,
Яке життя у підлітка без мрій?

В шістнадцять світ пізнав од «А» до «Я».
І на душі то сонячно, то хмарно
І навіть сперечатись якось марно,

Віктор Кучерук
2019.09.19 00:55
Наче музики розливи
Цілий вечір за вікном, –
Дощ вирує галасливо
Й заспокійливо притьмом.
То прискориться привабно,
То утомлено зітхне, –
Та потому знов не слабне,
Присипляючи мене…

Олександр Сушко
2019.09.18 21:17
Здрастуй, осене! Втішливо бачити знов
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Отже, знову дощить, я для мрій прочиняю вікно -
Хай сідають на плечі та зоряну пісню співають.

Ні, не марно тебе цілий рік, наче дива жадав,
Бо тебе лиш люб

Ігор Деркач
2019.09.18 20:56
То не біда, коли поезій – вал,
з якого неотеса виринає.
Біда, коли шукають кримінал,
якого і у себе вистачає.

***
І двійники являються таки,
аби чужу охаяти сторінку.

Петро Скоропис
2019.09.18 19:14
Мій Телемаку,
прі за Трою край
покладено. Хто горував – забув я.
Гадаю, греки: стільки тіл своїх
усюди покидають тільки греки.
І все-таки угадуваний шлях
додому потягнувся непомірно,
неначе Посейдон, поки ми там

Олена Багрянцева
2019.09.18 11:53
Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
Заховати усі тривоги в рахманний жмуток.
Малювати добро на полотнах своїх неспішно.

Тільки двері вона зачиняла від нього міцно.
На ясні почуття не звертала ува

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 У Вишгороді
Люблю світанки барвінкові,
Коли вгорі – сама блакить, –
І сиві пагорби дніпрові
Відкриті зору кожну мить.
Люблю дивитися як віти
Верба полоще у росі
Там, де нема в цей час на світі,
Крім мене, жодної душі.
Люблю босоніж почалапать
По дну піщаному ріки, –
Вдихати плес далеких запах,
Човнам рибацьким завдяки.
Люблю послухати незримих
Пташок веселі голоси,
Бо в їх піснях вчуваю рими
Багатомовної краси.
Люблю вздовж берега топтати
Стежки за синій небокрай,
Щоб твердо впевнитись і знати,
Який красивий рідний край.
28.10.16

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-29 04:12:53
Переглядів сторінки твору 1858
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.011 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.143 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.09.20 06:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-29 11:51:11 ]
Приєднуюсь до Ваших відчуттів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-10-30 08:58:57 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-10-29 17:13:38 ]
Майже за Шевченком:
" Немає краще за село,
село у рідній Україні..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-10-30 09:06:48 ]
Ігоре, про мою любов до рідного краю може свідчити хоч би той факт, що я після багаторічного проживання в стабільній Литві повернувся наперекір умовлянням рідні в неспокійну Україну...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-30 01:18:58 ]
Дуже гарний вірш у стилі і ритмі Лермонтова "Люблю дымок спаленной нивы" і у стилі і ритмі Тютчева "Люблю грозу в начале мая". Але образи власні і це головне. Але є деякі дрібниці.
Зокрема два русизми - і не посилайся на словники, Вітю, а виправляй: не скриті - не приховані і комиші - очерети - ще й на риму виніс! Ти ж майстер! А що оце за прикметник - найдивовижної - коли треба найдивовижнішої - не влазить в рядок - А... Напишу на тяп-ляп найдивовижної - ні те ні се - ні риба, ні м`ясо - так міркуєш, коли пишеш? Косо-криво аби живо? А хто буде вичитувати свій вірш і вставляти пропущені склади? - Щоб твердо впевниТИсь і знати? Пушкін-
Гарматний чи Кучерук?!
Це ж тобі не якийсь там Клуб поезії чи Поезія орг - це ж "Майстерні"! Тут безалаберно на скору руку писати не можна.
А оця строфа:
Люблю послухати незримих
Пташок веселі голоси,
Бо в їх піснях присутні рими
Найдивовижної краси.

Оцю ти риму "рими" притягнув за вуха до "незримих" - ну це ж видно неозброєним оком! Ще й слово - присутні - це з ділової лексики чи юриспруденції, а не поезії. Вже напиши щось на кшталт: бо в їх піснях СПІВАЮТЬ і не рими...
Оця строфа органічна і сподобалась найбільше:
Люблю босоніж почалапать
По дну піщаному ріки, –
Вдихати плес далеких запах,
Човнам рибацьким завдяки.

У мене інверсія не викликає відрази, як у багатьох тут критиків, а навпаки радує. Вона додає свіжості віршу. Ось на такі строфи орієнтуйся, друже! Вибач за деяку різкість! Я з добром все-таки!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-10-30 09:12:30 ]
Ярославе, словники палити не буду, - апелюй до мовознавців...
Зробив деякі зміни, - може, згодом іще щось виправлю.
Продовжуй почате - воно крім користі мені більше нічого не несе.
Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-30 10:32:40 ]
Так набагато краще, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-11-07 20:24:32 ]
Я знаю...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-30 18:01:58 ]
Пане Вікторе! Так і зачудувалась вербовими росами…наче там побувала, у «світанках барвінкових»…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-11-07 20:25:01 ]
Старався...)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-10-31 22:15:19 ]
Такий блакитний вірш! І небо, і барвінок, і Дніпро! Блакитний - колір спокою. Мабуть, прагнеться його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-11-07 20:25:49 ]
Певно, що так, Наталю, - дякую тобі.