ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ночі Вітер
2018.05.24 11:29
Потреба в сповіді? Та храм згорів до тла.
Священник рясу кинув у багаття,
І хрест зів’яв, покорчило метал
Від сповідей і від химери щастя.

Не вірю я ні в біль в очах твоїх,
Ні в слово, що минулим пліснявіє,
Ні в праведне, ні в первородний гріх,

Тата Рівна
2018.05.24 09:24
Скрики скрипки
Скрипи ліжка
Хрипи втомленого тіла
Це – Великдень, – каже книжка.
Розговілись, як зуміли.

Ігор Деркач
2018.05.24 08:05
Коли, наповнений солодкою любов’ю,
Схиляв я голову свою перед тобою,
Моливсь на тебе, мила, думав: ти моя...
Ти знаєш, як відносився до слави я.
Ти знаєш світ, його падіння, злети -
Всю суєту, що докучає всім поетам.
Мене стомили бурі, я не відчув

Ігор Шоха
2018.05.24 07:25
Сиджу у темниці тісній і сирій.
За ґратами – воля. Орел молодий –
Мій вірний товариш махає крилом
І їжу криваву клює під вікном.

Клює тай киває мені у вікно,
Неначе зі мною задумав одно.
І зве мене поглядом, криком своїм,

Ярослав Чорногуз
2018.05.23 23:37
Усе частіш у вікна заглядає
В зелених шатах весняна краса.
Усе частіше я себе питаю:
Чи ми ще вдвох чи я лишився сам?

Мовчання поміж нами затяглося,
Чекаємо, хто перший зробить крок…
Була любов чи просто нам здалося,

Вікторія Лимарівна
2018.05.23 22:33
Сонечко вийшло – пройшла непогода…
Гарна дівоча приваблива врода.
Як усміхнешся – сердЕнько співає!
Рідна онуко, тебе я вітаю!!!
Дзвоник останній - дороги безмежні
Світ відкривають - і ти незалежна!

Маєш життєві шляхи прокладати:

Анастасія Поліщук
2018.05.23 21:31
І все безперервно, по колу, невпинно:
Будинок, робота, кафе, може, ринок,
Дорога назад навмання.
Як не дивно, повернешся знову в будинок.
З почином!
Ти можеш іти на концерти, в театри,
На площі, до парку читати Петрарку,
До сотні речей можеш мати

Сонце Місяць
2018.05.23 15:44
всілякий ґречний героїзм
що живить наші жили кволі
жадаючи авжеж бо крові
її вампирський героїн

ві а зе чемп’єнз для мільйонів
виспівують безсмертні квін
а хто живий лишився він

Сергій Гупало
2018.05.23 13:36
Не бачиш виходу і гірший кожен день?
Тобі насмілилися долю поправляти?
Запам’ятай і знай. Анітелень!
Бо невідомо, де вовки, а де телята.

Усе простіше? То бери, бери тоді
Поли полин, і, звісно, давній щезне смуток.
Повірив у суттєве ходиш по

Анонім Я Саландяк
2018.05.23 11:21
як у фейсбуці – просто... в зворотньому порядку...) Сниться... ... сільце – знаєте де подвір’я михайлюків?.. навпроти сметани – через дорогу – але там живуть другі люди – бо сметани з лемків - а я пам’ятаю - що їх переселять пізніше... а то є ще за а

Петро Скоропис
2018.05.23 09:45
От і знов я стою під цим вицвілим німбом,
обважнілим, перистим, рихлим, єдиним хлібом
душі. Помалу накрапує. Юрка полівка
мене привітала свистом. Збігло піввіку.

Барвінок і валун зі скулами у щетині
моху з тих пір ні з мі

Ночі Вітер
2018.05.23 09:07
Пополола, підгорнула, -
Бур’янюка знов росте.
Дощик крапає, зітхнула,
Віршик дряпаю про це.

В інтернеті погуляла
Та на грядку - пощипать.
Ні, піду я до спортзалу,

Олександр Сушко
2018.05.23 08:23
Не знав такої ще біди,
Став схожий на шамАна.
Щодня рука туди-сюди -
Хвороба нездоланна!

А жінка,мов гаряча піч,
Жадає чоловіка.
А я чорнилом день і ніч

Ігор Деркач
2018.05.23 06:16
Я інший, я не Байрон, ні.
Я невідомий як обранець,
Але – як гнаний світом бранець
З душею рідної землі.

Почав і кінчу я раптово.
Мої досягнення малі.
В моїй душі надії тонуть,

Маркіяна Рай
2018.05.22 18:22
Якби то з вашої вершини
Скотилась непідсильна брила
Так, наче розтрощило п'яти,
Так, наче вилетіло з шиби,
Так, наче визвірилось блиском
Під п'ятами несамовито
Холодне скло?

Іван Потьомкін
2018.05.22 17:26
– И ты не боишься ходить ночью? – спросил меня как-то один из новичков, когда я возвратился после очередного обхода огромнейшей территории школы-интерната. Было далеко заполночь. Триста девятнадцать воспитанников смотрели сны, а ему, самому младшему, поч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Фрайт
2018.05.20

Катря Вишневецька
2018.05.14

Маша Шулима
2018.05.13

Олена Музичук
2018.04.23

Катруся Садовнікова
2018.04.22

Марія Огнєва
2018.04.09

Богдана Гайдучек
2018.04.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 *** О, ці похмурі дні
***
О, ці похмурі дні, ці сльози ясенів
стежками опечаленого скверу.
Мов тьмяні ліхтарі ці відблиски вогнів,
що так, було, просились до етеру.

Допоки жовтень ще, яскраві кольори...
Та тільки нині знов дощі без міри.
То хтось наворожив, то хтось наговорив!
Минаються небачені ефіри.

І скапують униз розчахнуті думки.
А понад ними знову хмари, хмари...
Як віддихи жалю усі твої дзвінки,
котрі мою надію обікрали.

То що тепер ці дні, ця осінь і дощі,
негода і згаше́ні сумом іскри.
Як тужна пастораль у чорному плащі
бреду стежками вицвілого міста...

24.10.16 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-11-01 17:12:44
Переглядів сторінки твору 1022
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.158 / 5.5  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.05.09 11:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2016-11-01 18:37:54 ]
сподобав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 22:07:49 ]
Дякую. Приємно)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-11-01 18:52:11 ]
Навіть за таких обставин варто переключатись на щось менш сумне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 22:08:15 ]
Варто. Але не виходить)
Дякую))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-11-01 21:57:40 ]
Die Eifersucht ist eine Leidenschaft,
die mit Eifer sucht, die leiden Schaft.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 22:09:11 ]
О, я, звичайно, не зрозуміла про що це Ви, але в будь-якому разі дякую!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-01 22:31:29 ]
Які проникливі та щемні рядки! Неодмінно похмурі дні зміняться на ясні та погожі!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 22:09:40 ]
Хіба вже навесні))))
Дякую, Лілеє!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-02 14:09:38 ]
Гарно.
Лиш маю сумнів щодо таких рядків:

Минаються небачено ефіри. (не надто зрозуміло звучить)

Як тужна пастораль у чорному плащі
бреду стежками вицвілого міста...
(щодо пасторалі та ще й в чорному в чорному плащі... Тяжкий образ для сприйняття, адже пастораль - це якийсь там жанр, якщо мені не зраджує пам'ять)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 14:42:46 ]
"Пастораль" має трохи ширше значення, аніж просто музичний жанр. Словники говорять, що зараз це не тільки жанр у музиці, а й у мистецтві, ба навіть у літературі. Так само цим словом означують твори, які зображують якісь епізоди з життя села, природні замальовки тощо. Тому, як на мене, цей образ має право на існування ("тужна пастораль у чорному плащі").

Щодо першого, можна змінити на "небачені ефіри"...

Щиро дякую, п. Любо! Шаную Вашу думку!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-02 14:55:20 ]
Так отож бо й воно - жанр, епізоди і т.п.

я про порівняння - БРЕСТИ, як пастораль

Якби було щось на кшталт:

Ця тужна пастораль: у чорному плащі
бреду стежками вицвілого міста...

Отоді з'являється сенс, зміст і все стає на свої місця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 15:05:40 ]
Не тільки епізоди, а й цілі твори є, які означуються як пастораль. Порівняти ЛГ з пастораллю (себто твором), гадаю, можливо. І воно не втрачає сенсу...
Хоча Ваш варіант мені припав до смаку.
Та все ж намагаюся відстояти свою точку зору, бо чомусь воно мені не видається неприступим...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-02 15:07:31 ]
та не може ні епізод, ні цілий твір брести!
вибачте, Лесю, мені шкода...

все, вмовкаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 19:57:54 ]
А чому, власне, не може?
Тут вже заінтригували Ви мене, п. Любо!)
Творчість вільна, а отже тут хто що хоче, те й робить. І літає, і бродить, і ходить... Залежно від контексту і бажань автора.
Якщо притримуватись логіки, звісно, не може. Але...

Щось я розійшлася)))))

Вам дякую за кожне слово. Даруйте, що залишаюся впертою.
Але повторюся: неймовірно ціную Вашу думку!

Зі щирою повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-11-15 22:50:44 ]
Обожнюю Осінь!
Дякую за Вашу, Лесю. До душі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-21 10:03:09 ]
Щиро дякую Вам, за добрі слова! Приємно...