ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Севрук (1950) / Критика | Аналітика

  Ідентифікація

За останні десятки літ громадяни України емігрували майже на всі континенти світу. Хто добровільно , хто заробити грошенят, хто після Чорнобильської аварії , хто повернувся на землю обітовану прастару колиску світових релігій Ізраїль , а хто утік від переслідувань кримінальних органів за вдіяний злочин або ще за щось ?
Масово покидала Україну інтелігенція , яка бачила безлад, брехню і безвихідь. Українці, які ідентифікували себе як титульна нація у процентному відношенні залишали масово землю предків .
Адже що говорити. Розпад СРСР. Україна почала утворюватися як держава, в якій кожен мав шанс реалізувати свої мрії. Але чи міг? Ось головна причина, що не кожен міг. Адже державотворення, яке створювалося в УРСР, підпало під повний контроль бувшої партійної номенклатури, яка захватила усі основні ланки державотворення, знищивши банківську систему і мільйони українців внаслідок цього втратили всі грошові заощадження. Було ліквідовано тисячі підприємств по всій Україні ,знищено сільські колгоспні та радгоспні господарства. Земля попала в руки пройдисвітів . Країна стала кримінально-злочинецькою клоакою , де головним і рушійним діючим імпульсом був долар. Корупція і підкуп стали масовим явищем і є розповсюджені серед усіх низок керівних структур від сільської ради, аж до Верховної. Політична верхівка на чолі з президентами , депутатським корпусом і сама Верховна рада, міністерства ,силові структури і армія постійно були в зоні нагляду і контролю сусідньої держави , вічного окупанта України. Прості українці попали у безвихідь, настав період темноти .
Протягом багатовікової окупації український народ був постійно інфікований хворобою російськості. В дитячих садках, школах і Вишах силоміць і цілеспрямовано вводилась російська мова. Книгодрук і преса були зросійщені. Церква московського патріархату в Україні була чужа і є ворожою до місцевого населення. Силові структури ,різні беркути, армійські підрозділи формувалися не з патріотичних українців, а з проросійських покидьків. А наслідок? Тільки в Криму 20 тисяч зрадників серед військових, які перейшли на бік окупанта. Донбас сам на себе накликав біду. Тепер там руїна ,війна і голод але ,,руський мір,,. Що говорити царизм масово знищував українців і переселяв з України до Сибіру , Далекого сходу, за Донщину, а споконвічні землі українців заселяли німцями, росіянами та іншими.
У радянський період комуністичні злочинці робили це також. Мільйони громадян, які проживали на території України в радянський період безслідно зникали і більше їх ніхто ніколи не бачив і не чув про них. Серед багатьох народів : українців, білорусів, поляків, чехів ,німців, євреїв, росіян та інших можна довідатися ,що їхні предки зникали безслідно. А дітей давали до адаптації, або в дитячі будинки. Діти ці вже виховувалися як манкурти ,які не мали своєї ні національної ідентичності, ні духовності ,ні релігійних переконань, ні моральних засад ,які могли б успадкувати від своїх батьків. Голодомор знищив активне свідоме сільське населення, а інтелігенція поступово знищувалася протягом всього існування СРСР. Тільки за те, що українець ідентифікував себе як українець, розстрілював Котовський у Базарі в 20-ті роки. В голодомор 1932-1933 р. в документах, які знаходимо як акти про померлих та звітах зазначають, що помер тому ,що був українець. Цілі райони на Україні повмирали, а на їх місце заслали мільйони росіян , які принесли на українські землі ,,руський мір,,. Тепер завдяки ,,руському міру,, на українських землях йде нікому не потрібна війна. Росія своїм агресивним зазіханням і війною підняла до зброї весь світ. Жити із сусідом ворогом-це небезпечно. А тому всі європейські народи почали усвідомлювати , що Україна –це жертва ненаситної агресії Росії. Допомога Україні приходить, санкції також роблять свою справу. Але самі українці ще не повністю усвідомлюють біду, яка загрожує Україні . А це : інформаційно-медійна війна, якою отруює українців сусідня держава посередництвом телевізійних і радіо програм .Сучасні інтернетові сайти ,, Однокласники,,, ,,Фейсбук,,та багато інших проводять з українськими блогерами непомітну працю, одурманюючи мозок . Вже за декілька років до воєнної агресії проти України і окупації Криму російські сайти пропонували георгіївські стрічки. І на превеликий жаль 80% українців і вихідців з України які проживають в інших країнах клюнули на це. Серед багатьох знайомих мені і близьких ,тепер вже у колишніх людей ,існують і такі що продовжують ганебне спілкування з російським культурним і мистецьким середовищем без усвідомлення того ,що на землю де вони народилися, зростали, вивчилися і сформувалися як особистості напав ворог і вбиває всіх, не тільки українців, а всіх без національної ознаки громадян України.
Де мільйони українців Росії, чому мовчать –біла пляма? Це сумний і ганебний факт зради своїй батьківщині і землі предків, серед яких перекрутні, які продовжують вірою і правдою служити своїм катам і ворогам України. В історії народів світу немає подібних фактів. Так звані бувші, піддавшись російсько- шовіністичній пропаганді під час Майдану навіть у своїх запитаннях запитували: «Ти за кого за русских чи за фашистів». То які можуть бути запитання. Імперія не прощає зраду. Троцький, як тільки він не вислужувався москалям. Займав найвищі керівні партійні посади. Був викинутий із СРСР і забитий і на цьому його слава кінчилась. Візьміться за розум українці і бувші українці і ті котрі проживають в РФ і інших країнах світу? З ворогом не можливо бути добрим ,з ворогом потрібно воювати ,а то не тільки зброєю ,але мовою, історією, релігійним пересвідченням .Поки українці не будуть мати своєї ідентичності і свідомість українців буде служити ,,руському міру,, ,доти буде тривати агресія проти України.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-11-28 00:03:19
Переглядів сторінки твору 989
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.922 / 5.5  (4.628 / 5.11)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.467 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.25 22:20
Автор у цю хвилину відсутній