ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2018.04.27 06:05
небес відбиток надтонкий
сміттєві шелесткі кульки
лиш інде зеленіють в урнах

чуттів дурня літературна
& безпонтові цигарки
роки сумлінь дають себе взнаки
катма чекань. стемніли струни

Серго Сокольник
2018.04.27 02:06
у співавторстві з поетесою Світланою Соболевською***


Під вербою принишк-

ли закоханих двоє. І сад

Повен таїн нічних.

Ярослав Чорногуз
2018.04.27 00:43
Похмурий день - Чорнобиля відлуння,
І темна хмара небом розпливлась.
Сталевим дирижаблем тихо суне...
І дощ іде, мов крапає смола.

Я пам"ятаю - гинули Герої,
Вбираючи страхіття в саркофаг...
Їм - шана вічна у десятках саг,

Олександр Сушко
2018.04.26 19:12
Хотілося, братове, пописати,
Але сьогодні, мабуть, не судьба.
По плану - бульба, лан ріллі, лопата
І тещі закопилена губа.

Не буде мавка охати у пущі,
А буде біль, скрипітимуть крижі.
Дружина кукурудзу шпарко лущить,

Світлана Майя Залізняк
2018.04.26 18:43
морквяна поволока небес
ампутована зона чаес
крупні груші картопля боби
ти купив задарма півдоби -
зазирай у провалля вікна
вічне тут розпадається на
бджіл медових пелюстя траву
напина вітровій тятиву

Галина Гулієва
2018.04.25 18:00
Потяга меч розколе ябко пусте перону,
заки стовчем до крові чола і постоли.
Зійде - мов Бог із фрески - тихий, густобородий.
Килим черлений з ружі хто б йому постелив?

Все у хрестах та маках наші тіла парадні.
Стоншим себе до ниті - в полі, під мар

Олена Багрянцева
2018.04.25 17:11
А їм би ніколи не думати про війну.
Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
Дивитися, як прокидається світ навколо.
Відчути усім єством гомінку весну.

А їм би не чути атак, не лічити втрат.
Збирати каміння час вже настане скоро.
Пора докладати

Адель Станіславська
2018.04.25 12:24
Музика колисана тілами
жебоніла чистим джерелом...
Досвіт,
зорі,
повня понад нами,
полиск моря -
непорочним шклом...
Кришталеве сяйво...

Адель Станіславська
2018.04.25 12:19
Гармонія душ і тіл -
Мозаїка світлотіні.
Півпоступ, півкрик... То в мні
Шаліє вулкан чуттів...

Півподиху до півсну,
Півмарева, півпокути...
О як же тепер забути

Ночі Вітер
2018.04.25 11:22
І все майне зухвалим промінцем:
обличчя, щем і вишень пелюстки,
що на вустах сполоханих твоїх
розквітли для цілунків і омани.

Та, кажуть, є продовження життя, -
не в згубі, зморшках, захололих меблях.
В якомусь неозорому де знов

Олександр Сушко
2018.04.25 04:09
Про що повинні думати мужі?
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
А, може, про дітей? Чи біляші,
Які у пузо пхаєм на роботі?

А ще про тещу добру і жону,
Вставні зубиська і хребцеві гелі...
Стоїть моє здоров'я на кону,

Володимир Бойко
2018.04.25 02:01
Уже давно я отступил
С твоей дорожки прихотливой.
Хотел забыть, но не забыл
Коварный взгляд очей игривых.

Давно стихов я не писал,
Себя не мучил рифмой строгой,
Но сон спокойнее не стал,

Вікторія Лимарівна
2018.04.25 00:41
Нас приглашает мелодия к вальсу.
Взгляд твой горит озорной.
Чтоб отказать, не даешь ты мне шанса.
Вихрь увлекает шальной.

Глянец паркета струится сияньем.
Крепки объятья твои.
Снова душа замирает с волненьем.

Сонце Місяць
2018.04.24 21:31
закохані розстаються із
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі

Світлана Майя Залізняк
2018.04.24 21:18
а дні текучі - хвильне молоко,
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".

Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".

Андрій Грановський
2018.04.24 20:11
Подражаніє

А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.

Полетів я б на південь, у теплі краї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Володимир Дубровський
2018.03.23

Тамара Швець
2018.03.05

Человек Песок
2018.02.20

Інеса Завялова
2018.02.17

Катерина Костюк
2018.01.13

Юля Костюк
2018.01.11

Ніна Калина
2017.12.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Шон Маклех / Проза

 Замок Арклоу Ормонд
Образ твору Я хочу вам розповісти про моторошний замок Арклоу, який ще називають замок Ормонд, що стоїть в графстві Віклоу біля Ірландського моря, де в солону синю воду впадає сива річка Авока.

Замок Арклоу Ормонд (англ. - Ormonde Castle, Arklow Ormonde Castle, ірл. - Caisleán na An t-Inbhear Mór) або ірландською кашлен на ан т-Інвер Мор – Замок Великого Гирла Ріки – один із замків Ірландії, розташований в графстві Віклоу. Назва Арклоу походить від давньонорвезького Arnkell-lág – лука чи лагуна Арнкелла. Замок побудований вікінгами в ІХ столітті. Біля замку відбулась одна з найбільш кровопролитних битв під час повстання за незалежність Ірландії 1798 року. Замок стоїть в гирлі річки Авока. Біля замку є старовинний кам’яний міст, що має 19 арок. Це найдовший кам’яний міст ручної роботи в Ірландії – у давнину цьому мосту взагалі не було рівних.

Ще до приходу вікінгів на цьому місці було велике укріплене поселення ірландців – рибалок і мореплавців. У давні часи ці землі належали ірландському клану Ва Фіахрах (ірл. - Ua Fiachrach), тут було ірландське королівство Ві Енехглайсс (ірл. - Ui Enechglaiss). У ІХ столітті селище захопили вікінги, побудували тут фортецю і зробили її своїм центром експансії та торгівлі. Вікінги довгий час вели важку і вперту війну з кланом Ва Фіахрах за ці землі і цю фортецю. Після битви під Клонтарфом у 1014 році замок Арклоу знову взяли під свій контроль ірландці. Замком знову заволодів клан Ва Фіахрах. У 1103 році в літописах згадується Мак Ярайнн (ірл. - Mac Iarainn) – «Син Заліза» - король Ві Енехглайсс та вождь клану Ва Фіахрах. Кажуть, що в його жилах текла кров як ірландців, так і вікінгів – небезпечна суміш для того часу, коли ще не придумали порох і все вирішував меч. У 1169 році відбулось англо-нормандське завоювання Ірландії. У 1176 році році замок захопив норманський феодал Річард де Клер, що був відомий як граф Стронбоу. Але він не довго володів замком - в тому ж році помер. Потім замок Арклоу захопив Теобальд Волтер (пом. 1205) – предок графів Ормонд та роду Батлер. Він отримав грамоту на володіння цим замком від короля Англії Джона Безземельного. Це було грубим порушенням прав спадкоємців Річарда де Клера. Графи Ормонд отримали грамоту на володіння замком Арклоу від короля Англії Генріха ІІ, якого вважали збоченцем і не безпідставно. У 1264 році монахи домініканці отримали біля замку Арклоу велику ділянку землі, яка стала називатися Абейленд. Там вони побудували абатство, яке назвали Пріорат Істинного Хреста. У 1416 році замок Арклоу захопив ірландський ватажок Мак Мурроу - король Лейнстеру. Це був славний вояка, що вмів тримати в руках меча навіть в похилому віці, коли обілила голову сивина. В ті часи люди жили або дуже мало, або дуже довго. Мак Мурроу жив дуже довго і все життя воював з англійцями. Ірландські королівства та клани знову тіснили англійців і виганяли їх зі своєї землі. У 1452 році помер IV граф Ормонд, що намагався повернути собі замок Арклоу. У 1525 році Муйріс Кавана Мак Мурроу – король Лейнстеру передав замок Арклоу своєму племіннику Пірсу Батлеру – графу Ормонд. Старі англійські колоністи змішалися з ірландцями. Перейняли їхні звичаї та мову і стали ще більшими ірландцями, ніж самі ірландці.

Під час повстання за незалежність Ірландії та громадянської війни на Британських островах Олівер Кромвель заховив замок Арклоу в 1649 році на шляху до Вексфорда. Всюди де йшло військо Кромвеля земля впивалася кров'ю донесхочу. У 1714 році Джеймс – герцог Ормонд продав замок Арклоу Джону Аллану Стіллоргану з графства Дублін. У 1750 році старша внучка Аллана – Елізабет Аллан вийшла заміж за Джона Пробі, що отримав титул пера в 1752 році як барон Карісфорт з графства Віклоу і вступив у володіння замком Арклоу.

У 1798 році спалахнуло повстання за незалежність Ірландії. 9 червня 1798 року біля замку Арклоу відбулась одна з найбільш кривавих битв цього повстання. Повстанці зітнулися з британською армією. Повстанці були розбиті, людські втрати були величезні.

Про замок Арклоу складено чимало легенд. Кажуть, що в замку Арклоу неодноразово бачили банші – потойбічну істоту в подобі жінки. Вона сиділа на камені і зачесувала довге сивее волосся і змушувала всіх дивитися на неї. Побачити банші чи почути її крик в Ірландіїї вважається дуже поганим знаком, що віщує смерть. Інколи банші відкривала приреченому всі жахливі події, які мають відбутися в світі в майбутньому.

Ще одна легенда замку Арклоу – привид барабанщика. Це маленький хлопчик з барабаном. Він з'являється в замку в говорить, що прийшов виконати роботу, яку не зміг виконати коли він був живий. Колись давно, коли замок контролював англійський гарнізон на замок напав ірландський клан Мак Мурроу. На посту стояв хлопчик барабанщик, який повинен був у випадку небезпеки подати сигнал про напад ворога, але він заснув на посту. За це він поплатився життям – англійські вояки замурували його живцем в стіну замку. З того часу привид хлопчика часто з'являється в замку Арклоу, особливо тоді, коли місту загрожує небезпека з метою вдарити на сполох.

Ще одна легенда про замок Арклоу – легенда про Камінь Бажання. У замку Арклоу є камінь. Якщо обійти навколо каменю три рази і загадати бажання і при цьому ні в якому випадку не думати про козу, то воно обов'язково збудеться. Але люди, хоч і примушують себе не думати про козу, все одно думки про козу приходять в голову і бажання не збуваються.

Біля замку Арклоу є скеля Брей, яку ще називають Скеля Закоханих. Щороку серед літа або 21 червня на цій скелі з'являється привид жінки вбитої горем. Колись ця жінка зрадила свого чоловіка і він довідашись про це звів рахунки з життям. Після цього жінка кілька днів сиділа на могилі чоловіка, а потім кинусь зі скелі в бурхливу річку.

Біля замку бачили привид леді Кетлін з Глендалох. Вона з'являлася в червоній сукні, її часто так і називали – «леді в червоні сукні». Леді Кетлін загинула колись дуже давно. Кажуть, що вона булла велика грішниця. Цей привид навіть вдалося сфотографувати в 1970-их роках.

У водах Лох-Брей у 1963 році неодноразово бачили якусь дивну істоту, що плавала там. Істота була сірого кольору, чотири метри довжиною. Голова істоти булла на довгій шиї і піднімалась на метр з води.

У 1952 році біля замку з'являвся привид собаки. Вночі жінка верталась додому і до неї підійшов великий чорний собака. Коли жінка спробувала погладити його, то її руки вільно пройшли через собаку – собака виявилась привидом.

Біля замку бачили привид жінки без голови. Колись давно ревнивий наречений підозрював наречену в зраді небезпідставно і відтяв їй голову косою. З того часу в цих місцях інколи з'являється цей моторошний привид.

Кажуть, що в крові людей, які живуть навколо замку Арклоу тече багато крові вікінгів. Найпоширеніше прізвище в околиці – Дойл, що походить від слова Дубгалл – «темний іноземець». Може тому навколо цього замку так багато привидів...





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-17 16:04:32
Переглядів сторінки твору 619
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.971 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.810 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, проза
Автор востаннє на сайті 2018.04.26 00:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 16:19:47 ]
З "дуже раннього" мого, Шоне (а якщо прицьому взяти до уваги, що я пишу, за деяким виключенням три роки, то "раннє" не є надто "пізнім"))))))))))

ТЛІН МИНУЛОГО. ЗРАДА ( МАЛЕНЬКА ФІЛОСОФСЬКА ПОЕМА )

Квітучого краю життя вирувало...
Фортеця стара охороною стала

Життю, як прийшли орди кляті
До краю чужинських солдатів.

Фортеця стояла на смерть. Боронились
Бійці, що полону стиду не скорились,

За тих, що за стінами захист знайшли-
Старців, і жінок, і дітей ще малих.

Кололи і різали. Окріп лилИ.
Скидали зі стін. Бій кривавий вели.

І так день у день, до останку,
Останньо-кривавого ранку,

Коли вже не втримать фортеці було,
Коли вже занесено смерті крило

Над усіма захисниками,
Жінками і чоловіками.

Як сили не стало до бою-
Без жалю кінчали з собою.

А потім, йдучи по коліна в крові,
Із помсти жагою в хмільній голові,

Солдати жінок гвалтували,
Тим спрагу свою тамували,

За ночі, пройшли що в тривозі, без сну,
За те, що не всі діждалися весну

В кривавій отій круговерті,
У диханні смороду смерті.

Покірливо їм віддавались жінки,
Тілами своїми згасили поки

Ту помсту кривавого шалу.
Старців і дітей рятували.

Так зрадили пам"ять убитих мужів-
Усих, хто щасливий був, що не зажив

Такої ганьби... Та минули
Криваві часи. Всі забули

Минулих часів ворожнечі пориви.
Усе відійшло. Та лиш гляньте-но, жИві

Нащадки солдатів жорстоких...
Нащадки жінок яснооких...

Всіх тих, не поліг хто в кривавій росі.
Згвалтованих діти, народжені всі

По часі кривавого герцу
У стінах розбитих фортеці...
... ... ... ... ... ... ...

Та вітер розвіяв минулого тлін.
І знову з дзвінниці ми чуємо дзвін.

Відлунює стукіт сердечний-
Перебіг життя безкінечний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-17 17:06:23 ]
Цікава історія замку, Шоне. Захоплює! Замки переживають своїх власників тому їх історія не скінчиться допоки вони існують. Нещодавно була у замку Нойвайнштайн, що знаходиться у Німеччині. Людовіка другого, що збудував цей замок визнали божевільним та втопили у озері лише за те, що він витратив чималі гроші на будівництво. А зараз ця велична споруда значно поповнює бюджет країни.
Дякую за розлогу історію замку Арклоу Ормонд!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2016-12-17 21:37:33 ]
Знаю про цей замок. Король Людвиг Баварський справді був хворий на голову і справді будівництвом дуже розкішних замків, палаців, театрів довів Баварію до повного банкроцтва... Але його творіння прекроасні. І всі ми трохи божевільні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-17 17:33:43 ]
... дивуюся-дивуюся-дивуюся...
здоров'я Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2016-12-17 21:35:29 ]
Дякую за здивування! Дивуватися - велиуий дар... Гірше, коли люди вже нічому не дивуються. А таке теж буває....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2016-12-17 21:38:14 ]
Дякую за такий поетичний відгук, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-12-18 00:36:30 ]
Дякую за цікаву оповідь. В українських замках привидів також не бракує, але ірландські замки - це щось надзвичайне!