ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Петро Скоропис
2017.08.17 12:40
Узимку смеркає зразу після обіду.
У цю пору голодних неважко мати за ситих.
Зівок заганяє в барлогу словесну форму.
Сухе, знерухоміле світло, з виду –
сніг – обрікає вільхи, які обсипав,
на безсоння та на досяжність зору

уві млі. Розі і неза

Анонім Я Саландяк
2017.08.17 11:39
Аргумент дванадцять (спроба простої логічної схеми) З Канта. Математика і філософія в реальному світі... ... найпростіший приклад, якщо іде про математику: число два... Два додати два дорівнює чотири, чотири поділити на два дорівнює два, чотири

Ірина Вовк
2017.08.17 06:37
О земле вкраїнська…
Розкішная земле вольготно козацької слави.
Тебе осіяло від сходу до заходу сонце премудре стоглаве,
Тебе ізорали волами, засіяли диво-словами…
То ж чим проростеш?

- Синами-орлами… дівками-зірками...
всебожих нащадків мали

Микола Соболь
2017.08.17 06:37
Книжки не модно стало купувати,
Живити душу нічим. Злидні!
А кажуть, що колись були багаті
Та все проїли, стали – бідні.
Душа вона вимолює і хоче
Шматочка хліба на ім’я – духовність.
А тіло упирається охоче: –
Ось ковбаса! Не до книжок натомість…

Микола Дудар
2017.08.16 22:57
Безмовний міжпланетний діалог
ми мордами торкаємось об всесвіт
я вірю що у нас єдиний Бог -
одна із тисячі подібних бесід…

У нього завжди кістка на обід
і він такої ж як і я окраси
ось тільки лап чотири, вуха, хвіст

Марія Дем'янюк
2017.08.16 21:37
На синій дзвоник прилетіла бджілка -
Вітально уклонилася голівка,
І стала квітка радісно дзвеніти:
У синє небо надсилати звуки-міти...

Церковний дзвін розлився по містечку -
Небесна радість кожному сердечку.
Летів високо...З небом поріднився...

Олександр Сушко
2017.08.16 17:43
Підкинула хлібець нога,
Розтоптано пахку скоринку.
Не відчуваємо гріха -
Голодного не чули крику.

Не бачили сирих могил,
Незнані із ботви узвари...
Мій рід залишився без крил-

Катя Тихонова
2017.08.16 16:02
Її втома була схожа до втоми старого трамваю,
Що поволі по рейках тягнув свої зимні вагони.
Здається він є і ніхто його не помічає,
Окрім тих, що чекають на нього під парасолями втоми…

Вона далеко від своєї зупинки, та річ не в тому
Вона взагалі да

Ірина Вовк
2017.08.16 15:55
ПЕТРА І ПАВЛА (12 липня за н. ст.) "Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло волоньки водить, А сам Господь-Бог пшеничку сіє, А святий Ілля заволочує". До свята Петра й Павла готувалися колись в Україні як до початку жнив, звідси і пі

Катя Тихонова
2017.08.16 15:23
Світ ходить навшпиньки по довгих своїх коридорах,
Він сам у собі – задихається від метастазів –
Рубцюються шрамами вбивства, насильства, образи
Але не одразу, на жаль, не стираються в порох –
Ні спогади дивні, протяжністю в сотні метрів,
Ні дотики б

Вітер Ночі
2017.08.16 12:59
Ще трохи, потерпи. Вже скоро відболить.
Прозрієш без вини і без напасті.
І стане легко враз, щоб іншого любить,
Як всі – у звичайнісінькому щасті.

І знову возведеш на припічок життя
Благополуччя хатньої родини,
І попіл скинеш геть – огидні відчутт

Ніна Виноградська
2017.08.16 11:38
Душа летить, скоріш за потяг плине,
З вікна вагона літо вигляда.
Додому, в Піски, я на батьківщину,
До рідного родинного гнізда.

До вулиці, до саду і до хати,
Яких, на жаль, сьогодні вже нема.
І нікому тепер мене стрічати.

Олександр Сушко
2017.08.16 11:15
Не порушу чужих бовванів,
Маю власний магічний круг.
Серця щит - це моя кохана,
А достаток - важезний плуг.

На вустах - материнська мова,
У садку - клопітка бджола.
Є любов - оберіг-підкова,

Ніна Виноградська
2017.08.16 10:56
Вже відцвіли, відпахли матіоли,
І починають квітнути жоржини.
А яблука в садах висять довкола,
І біля Сейму визріли ожини.

Заполонила світ серпнева спека,
Де небо гарячуще, ні хмаринки.
Літати вчаться молоді лелеки,

Ніна Виноградська
2017.08.16 10:54
Моя державо, все у тебе є –
І нафта, й газ, і землі багатющі.
А люди – бідні, хліба не стає.
Та не згубились у вселенській гущі.

І кров їх не загусла у борні,
Бо змушені трудами виживати.
Віками закривати рот брехні

Серго Сокольник
2017.08.16 01:36
На фронті міць.
Та фронт міцніє тилом.
(а по тилах мерзота залягла)
-піди пройдись,
Та видери бадилля...
-та... Краще погламурю у "ай лав"...
-що скиглиш? Осінь?
Та була завжди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Гетьман Павло Чорний
2017.08.08

Стригони Кампус Стригони Кампус
2017.08.06

Містер Альфред
2017.07.22

Сергій Щєпкін
2017.07.02

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Полу Профік
2017.06.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Гойфренд

– Оксана, ты слышала, что Путин просил Шарона выдать России трех олигархов?
– Ну и что? – переспросила она, русская во всех поколениях, с присущей евреям непосредственностью.
– А то, что Шарон согласился.
– Не может быть.
– Да, но при одном условии.
– Это каком же?
– Что Россия отправит в Израиль твоего мужа.
– Лучше бы Шарон отдал мне одного из олигархов...
...По своей наверняка уже неистребимой журналистской привычке знать все и вся по крупицам собирал я материал о горемычной судьбе Оксаны в Израиле, куда завел ее всяческими посулами и искусами еврейский муж. Главным аргументом было даже не то, что их сыну, отправленному ранее в Страну Обетованную по программе Сохнута, было хорошо, а то, что супруг уже дальше не мог находиться среди всеобщего российского бедлама.
И Оксана не могла устоять перед этим. Да и муженек-адвокат в атмосфере беззакония мало-помалу все чаще и чаще приобщался к испытанному средству россиян обретать душевное равновесие – спиртному.
– Знаешь что, поезжай-ка ты в Израиль, узнай не по книгам, как там живется. А потом уж и я приеду. И не с пустыми руками, а с долларами за квартиру.
Ничего утешительного, кроме успехов сына в школе, не нашла Оксана, приехав в Израиль. Адвокатура мужу не светила, так как вместо того, чтобы получить разрешение на работу по специальности, он пошел в охрану. Но и там не задерживался на одном месте. Никак не мог смириться с тем, что им, обладателем двух университетских дипломов, помыкали ” какие-то полуграмотные мароккашки”.
Словом, через несколько месяцев бывший сионист, не дождавшись получения супругой израильского гражданства, но прихватив с собой часть привезенных ею долларов, укатил в Северную Палестину, чтобы работать по специальности. Оксана не возражала, так как и здесь, в казалось бы неестественных для себя условиях обитания, начал поднимать голову Зеленый Змий.
Но прошло уже несколько лет, а ожидаемого вызова ехать в Россию от мужа все нет и нет. В израильском гражданстве Оксане отказали. Вот и вынуждена соломенная вдова перебиваться уборками...
...Я слушал эту еще молодую привлекательную женщину, а память диктовала совсем другую судьбу. Тот же национальный расклад, но с другим финалом.
Их познакомили матери – украинка и еврейка. И хоть невеста была на пять лет старше, Николай влюбился в Фаину с первой встречи и слышать не хотел о киевских сокурсницах из сельхозакадемии, где в то время учился. Они стали мужем и женой.
Желание как можно больше взять из лекций для будущей работы, серьезные занятия десятиборьем хоть и забирали много времени, но чуть ли не каждый день Николай бежал на переговорный пункт, чтобы справиться о здоровье супруги, ожидавшей ребенка. Он так любил ее, что не захотел еще на несколько лет оставаться в Киеве в аспирантуре и отправился на работу в село. Там у семейства ветеринара и бухгалтера к дочери прибавился еще и сын.
Сегодня все они в Израиле. Дети приехали раньше, а потом и родителям посоветовали сделать то же. Не сразу Николай и Фаина нашли работу по специальности. Несколько лет зарабатывали на жизнь уборками, сполна хлебнув прелестей неприкрытой эксплуатации. Но в отличие от тех, кто, кажется, навсегда примирился с этим, Николай пошел на курсы ветеринаров, доказал, что диплом у него не липовый, а настоящий, и вот уже несколько лет трудится на фабрике по убою скота и птицы. Рука об руку с представителями раввината этот крещеный гой следит за тем, чтобы на столе евреев была только кошерная пища...
Каждый раз встречаясь с ним, уже перешагнувшим половину века, не могу удержаться от восхищения при виде этого ладно скроенного мужчины. Ведь, кроме любимой специальности, Николай до сих пор продолжает заниматься спортом. В своей возрастной группе завоевал уже несколько золотых медалей, а в толкании ядра входит в двадцатку сильнейших атлетов страны. Так и хочется сказать любимое украинцами: “Козацькому роду нэма переводу!” И почему-то думается, что, побывав в наших краях и увидев Николая, свою бессмертную оперу Гулак-Артемовский переименовал бы в “Запорожец за Иорданом “.









Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-24 09:49:47
Переглядів сторінки твору 217
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.909 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.860 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.08.17 17:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-24 22:36:02 ]
З одного боку нібито гордість: "Запорожець - він хоч в Африці запорожець!" Але з іншого боку - можливо невдовзі нас подивує "Запорожець за Дніпром". Як казав відомий кіногерой: "Если так дальше пойдет, я тоже разбегусь в разные стороны".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-25 12:14:08 ]
Так, зовніщнє - відображає внутрішнє.
Тому й такі різні долі.