ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Торон
2017.11.20 05:20
Що це було -- тяжкий урок
чи попередження суворе?
В якому світі живемо
тепер – старому чи новому?
Вдяглись травою забуття
метеоритні свіжі рани,
і вовче космосу виття
лякливих духом не дістане.

Вікторія Лимарівна
2017.11.19 23:55
Як не як – а Новий рік!
Зустрічайте,щоб не втік!
Від далекого кордону
Із засніженого трону
Королева снігова,
Як копієчка нова
Ось з’явилася, нарешті!
Зачекались її честі!

Вікторія Лимарівна
2017.11.19 23:49
Ось царство Снігової Королеви,
Де вічна мерзлота із нею в змові.
То сильна та могутня влада зла,
Що нищить все навколо аж дотла.

Там тиша – бо завмерли на півслові
Всі, хто потрапив до її полону.
Давно забули Батьківщину й мов

Сергій Гупало
2017.11.19 18:57
Як вогнище – шириться людське величчя.
Остигли на спалищі попіл і гнів.
І зовсім нічого нема на обличчях
Отих перехняблених долями днів.

Хитка доброта, що таки популярна.
Її не згубити – це справа свята,
Де не зарегоче обслинена лярва,

Олександр Сушко
2017.11.19 17:30
Могила всіх зрівняє у правах:
Одружених, холостяків, коханців.
Із них Ісус, Єгова і Аллах
У райські пущі навербують бранців.

Монах суворий уподобав піст -
Земля завчасно простелилась пухом.
Він - праведник. В Едемі - перший гість.

Ігор Рубцов
2017.11.19 13:01
листопада. Я навмисно перевірив сьогоднішню дату, щоб порахувати, скільки днів минуло від забутого всіма «червоного» дня у святковому календарі країни. З молодших поколінь навіть після цих моїх слів не знайдеться кількох, які дадуть відповідь: 7 листопад

Ігор Шоха
2017.11.19 11:55
У житія свої процеси:
паради зір і лет комет,
путі-дороги і колеса...

А од Європи до Одеси,
кому цікаво, не секрет –
моє дитя уже професор.
У неї – арії і меси,

Ольга Паучек
2017.11.19 09:40
Заплуталось літо у листі,
Спадає теплом до землі...
Танцюючи вітер узліссям
В букети складає пісні:

Зелені, багряні,.. В зажурі
Березові підзолоті...
Кружляють легкі партитури,

Домінік Арфіст
2017.11.19 02:50
купив яскраву сорочку –
і вирішив жити далі…
я стримано і потрошку
піду в потаємні далі…
лататиму зранку арфу
поллю лілею зів’ялу
омегу верну і альфу
і силу в душу охлялу…

Володимир Бойко
2017.11.19 00:10
Тиша вечір обплутує
Золотими тенетами.
Мить ця душі озвучує,
Робить хлопців поетами.

Як душі не озватися
Почуттями незнаними,
Як від тиші сховатися,

Леся Геник
2017.11.18 21:21
Коли не ждеш нічого й ні від кого,
а просто йдеш у сіру далечінь,
тримаючи за руку міцно Бога
і янгола на схудлому плечі.

Коли не маєш вижухлих ілюзій,
ні сподівань, ані пустих надій.
Бо добре знаєш - зраджують і друзі,

Олександр Сушко
2017.11.18 20:30
Пора збиратись у дорогу,
Дописано веселий вірш.
На часі обростати мохом,
Поринути у спокій, тиш.

Засилосовані копиці,
Дріма картопля у льоху.
Зустріну зиму у столиці -

Олександр Сушко
2017.11.18 19:35
А на плесі тінь сидить кошлата,
Барви чорні - антрацит, смола.
Муза в річці обчищає п'яти,
Баговиння капає з крила.

Кликала у гості молодиця -
Прилетіла, щоб допомогти.
Зріє дума в неї на сторінці,

Іван Потьомкін
2017.11.18 19:05
Давно уже слышал я и читал о том, что, почуяв приближение смерти, слоны уходят из стада и умирают в одиночестве. Не довелось, правда, видеть в передачах о животных, как уходящие в мир иной при этом прощаются с родными и близкими. А вот совсем недавно пока

Ігор Шоха
2017.11.18 17:32
Націю оберігають люди,
а не революції й АТО.
Іншої історії не буде.
Дихає вона на повні груди
і не одцурається ніхто.

Поки обирає Україна,
небо правди мітить у бою

Олександр Сушко
2017.11.18 10:40
Столиця. Місто. Телевізор.
Ручиці чешуть животи.
Роботи мало. Трішки. Мізер:
Носити ложку у роти.

А у селі усе інакше,
За ралом в полі півжиття.
У ванні теплій не розм'якнеш -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Макс Личко
2017.11.18

Лана Нест
2017.10.05

Ді Чубай
2017.08.22

Христина Татіана
2017.07.27

Любов Матузок
2017.07.04

Садовнікова Катя
2017.06.30

Артем Ємченко
2017.06.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Інша поезія

 Інше ім’я
Зацукроване голе гілляччя проштрикує сірий небесний плед.
Дрантя хмаряних ниток китицями висне на плечах дрімучої осені,
Що нервово стріпує їх дощем –
Вона не потребує такої імітації погон,
Імітації дотику,
Імітації присутності.
Десь у паралельному світі прозорих душ
Перестрілись відьми-мольфарки: юна і стара.
Може і не стара, як древня у свої сорок,
Може і не юна, але вітряно-вільна у свої трохи за двадцять.
Стара відклала пензлі
І фарби мальованих картин розповзлись кракелюрним взором амальгами серця.
Вона так хотіла плакати, а сльози висхли до пісків Сахари,
Лишилась іно мотанка слів,
Хлипка мелодія приноворіччя:
«Чорнява красуне у кораловій сукні,
Виворожи мені орхідейне плетиво на гладкість кіс,
Бо душних цілунків лілії не дочекалась…
Золотаво-цитриновий пилок відлетів до Венеції
Ніжитись тихим плавом різьблених гондол,
Загравати з безіменними пальцями смаглих гондольєрів.
Темнокоса дівчино,
Ти носиш маски, а я лише приміряю їх карнавальність при святі.
Виколиши з пишного мережива рукава втрачені мною сподівання,
Завий гніздечками солов’їного співу у своє пружногруддя.
Між нас чортова дюжина сплаканих років:
Коли я вкотре хоронила надії –
Ти вчилась вив’язувати чоловічі серця морськими вузлами,
Бандажувала руки, тонкі щиколотки і дозволяла експерименти з ніжною квіткою плоті.
У тебе все життя попід черевички, чорноока циганко.
Бери повні пригорщі, засівай барвінок до весільних образів.
Виший сорочку тому, хто ніколи не був моїм навсправжки…»
Як багато спільного між молодою і іншою, що іде в горизонт!
Сигаретний дим і невдалі рими,
Попіл делітнутих фото і місяців, від яких відрікся ятаганним ударом.
Легко бути такою, як треба, коли ти на відстані пір’їни і новизна зріє паростком папороті…
Трирічна циклічність любові по фазі кров’яного оновлення.
Древня відьма пропускала між пальців кохання, розколене аметистом зради.
Скільком чоловікам відмовила заради того, котрий не тримав за талію.
Тримав, але не її.
Чесала руду хвилю волосся,
Множила сітку зморщок не від сміху.
До неї простягали руки, а було байдуже.
Горів пергамент з давніми рунами.
Такий невдалий аукціон вдалого знайомства,
Шал віденського вальсу сніговими вогниками перекрив рвучке танго,
Спокій і грація молодого тіла.
Древня відьма згорнула картини сувоями.
Хри…пко-гортанно крикнула зраненою галкою,
Стя…гнувши з венериного пальця дароване золоте кружало.
Тріпнула акуратною голівкою і скинула долу марудні нашарування років.
Її ноги довгі, її талія тонка, а колір очей змінює погоду у двох містах водночас.
Бійтесь, чоловіки і принци, бо тепер житиме лише заради втіх,
Заховавши спаплюжену довірливість у ковчег захристія готичної катедри.
Amen.
1.01.2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-01 21:00:28
Переглядів сторінки твору 276
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.805 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.754 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.06.19 20:01
Автор у цю хвилину відсутній