ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Олехо
2017.09.24 16:53
у шторм поламане стерно
і навігація до біса
все шкереберть але кіно
механік п’яний от гульвіса
ще крутить в час коли не п’є
у трюмі наче в кінозалі
вгорі борвій знамена рве
а тут лунає «тралі-валі»

Микола Дудар
2017.09.24 16:40
І де ж ота хвалебна твердь?…
Переспіви повітря милозвучні
Розмиті береги нарешті вщерть
Хвилює лейб-мотив бесаме мучо…
І де ж ота хвалебна рать -
На всі часи їх гуркіт войовничий?..
Палац… фуршет… ось так святкує знать -
На краєвидах душ, що смерті

Ігор Шоха
2017.09.24 16:19
Щасливі сім'ї, ой, не часті –
і невеликі, і малі,
та економимо на щасті,
забуті генами землі.

***
У першому коханні
шукаємо основ,

Ірина Вовк
2017.09.24 10:29
Таки не по-буденному вершить
над нами суд блаженна веремія –
Нам жить і задихатися ... і жить,
по-іншому не можем, чи не вмієм?
Пропащі ми – над яром летимо,
над товщами, гнітючо навісними ...
Для чого живемо – куди йдемо! –
обмерзлі душі з крила

Сонце Місяць
2017.09.24 01:08
моцарт усе ніяк за реквієм не сяде
щось в ньому убивають вальси ті
а хто він є тим більше по житті
від музики окремо ~ тільки вади

в його меню занюховий паштет
шато демонтеклер із витримкою навіть
куди тепер стопи свої направить

Олександр Сушко
2017.09.24 00:25
Біля клубу дід пасе козу.
А мене гризуть важкі печалі.
Бо ж народ вподобав ковбасу -
Майже пусто у помпезній залі.

Двадцять душ окучує поет,
Сил немає слухати це "чудо".
Декламує задом наперед -

Олександр Олехо
2017.09.23 19:43
Сюжети снів приходять уві сні.
Іде вистава у порожній залі.
Герой один у марення на дні.
Але який! У Божому кварталі
рятує не індиго – цілий світ
і, навіть, трохи більше… Забагато,
як на одного, праведних побід:
усі для миру, жодної – Ерато.

Ігор Шоха
2017.09.23 16:10
Сіє-віє мрякою погода.
Не чекає згоди у народу.
Ранками – туманами ріки,
вечорами – бурею зі сходу
спеку надолужує природа
розою вітрів на всі боки.

На дуель запізнюється осінь.

Ігор Шоха
2017.09.23 16:01
Нові рекорди ставить осінь.
Четвертий рік іде війна.
Які мімози у морози,
така й реформа затяжна.

Ніщо так довго не триває
як обіцяння, – все мине.
Вогню без диму не буває.

Любов Бенедишин
2017.09.23 13:45
Щира публіка, типаж –
Шарм, харизма, антураж.
Бісер слів. Зневаги твань.
Чудеса розчарувань

23.09.2017

Ірина Вовк
2017.09.23 12:50
Терновий цвіте,терновий цвіте –
Змаяні віти – шлюбне убрання…
Злотом залита, росами вмита
Тернова ружа – чара кохання.
.
Терновий цвіте,терновий цвіте –
Спущені віти – лячне ячання…
Мрій кришталевих чара розбита –

Микола Соболь
2017.09.23 06:58
Затужила рідна Ненька, налилася сумом.
Пригадалися Шевченка: «Думи мої, думи»…

Задивився, ген у далі, сповила спокуса,
Як тепер не вистачає – Симоненка, Стуса…

Нашу землю розривають люті яничари,
А на східному кордоні – сичі засичали.

Ігор Шоха
2017.09.22 22:42
Одного разу
               руський цар Хайло
одразу
               опинився аж у пеклі.
Йому і цього разу
                              повезло.
Ані Яги у пеклі не було,
ані його євро-цариці Меркель.

Іван Потьомкін
2017.09.22 21:08
Споконвіків, а наче вперше
Спадає листя безшелесно.
Так скелі падають, руйнуючись на камінь,
Нагадуючи горам їх кінцеву мить.
Так люди падають,
Обтяжені турботами, а не роками:
Цей ще схопитися за серце встиг,
Той - лиш змахнув руками...

Олександр Олехо
2017.09.22 13:27
Із днів осінніх позолота зійде,
перетече відтінками у тло.
Лиш міти жовті у саду деінде
очам залишить сівер-помело.
Родинні узи обриває осінь,
і падають змертвілі голоси
у тишу снів, де ходять душі босі
і спокій стережуть зіркові пси…

Ігор Шоха
2017.09.22 12:10
Тихо, братіє. Дуже
гучно б'є барабан,
поки люди байдужі
до ятріючих ран,
поки істина слова
наші душі пасе,
а священну корову
революція ссе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ді Чубай
2017.08.22

Христина Татіана
2017.07.27

Любов Матузок
2017.07.04

Садовнікова Катя
2017.06.30

Артем Ємченко
2017.06.19

Ірина Вовк
2017.06.10

Іцхак Скородінський
2017.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Інша поезія

 Інше ім’я
Зацукроване голе гілляччя проштрикує сірий небесний плед.
Дрантя хмаряних ниток китицями висне на плечах дрімучої осені,
Що нервово стріпує їх дощем –
Вона не потребує такої імітації погон,
Імітації дотику,
Імітації присутності.
Десь у паралельному світі прозорих душ
Перестрілись відьми-мольфарки: юна і стара.
Може і не стара, як древня у свої сорок,
Може і не юна, але вітряно-вільна у свої трохи за двадцять.
Стара відклала пензлі
І фарби мальованих картин розповзлись кракелюрним взором амальгами серця.
Вона так хотіла плакати, а сльози висхли до пісків Сахари,
Лишилась іно мотанка слів,
Хлипка мелодія приноворіччя:
«Чорнява красуне у кораловій сукні,
Виворожи мені орхідейне плетиво на гладкість кіс,
Бо душних цілунків лілії не дочекалась…
Золотаво-цитриновий пилок відлетів до Венеції
Ніжитись тихим плавом різьблених гондол,
Загравати з безіменними пальцями смаглих гондольєрів.
Темнокоса дівчино,
Ти носиш маски, а я лише приміряю їх карнавальність при святі.
Виколиши з пишного мережива рукава втрачені мною сподівання,
Завий гніздечками солов’їного співу у своє пружногруддя.
Між нас чортова дюжина сплаканих років:
Коли я вкотре хоронила надії –
Ти вчилась вив’язувати чоловічі серця морськими вузлами,
Бандажувала руки, тонкі щиколотки і дозволяла експерименти з ніжною квіткою плоті.
У тебе все життя попід черевички, чорноока циганко.
Бери повні пригорщі, засівай барвінок до весільних образів.
Виший сорочку тому, хто ніколи не був моїм навсправжки…»
Як багато спільного між молодою і іншою, що іде в горизонт!
Сигаретний дим і невдалі рими,
Попіл делітнутих фото і місяців, від яких відрікся ятаганним ударом.
Легко бути такою, як треба, коли ти на відстані пір’їни і новизна зріє паростком папороті…
Трирічна циклічність любові по фазі кров’яного оновлення.
Древня відьма пропускала між пальців кохання, розколене аметистом зради.
Скільком чоловікам відмовила заради того, котрий не тримав за талію.
Тримав, але не її.
Чесала руду хвилю волосся,
Множила сітку зморщок не від сміху.
До неї простягали руки, а було байдуже.
Горів пергамент з давніми рунами.
Такий невдалий аукціон вдалого знайомства,
Шал віденського вальсу сніговими вогниками перекрив рвучке танго,
Спокій і грація молодого тіла.
Древня відьма згорнула картини сувоями.
Хри…пко-гортанно крикнула зраненою галкою,
Стя…гнувши з венериного пальця дароване золоте кружало.
Тріпнула акуратною голівкою і скинула долу марудні нашарування років.
Її ноги довгі, її талія тонка, а колір очей змінює погоду у двох містах водночас.
Бійтесь, чоловіки і принци, бо тепер житиме лише заради втіх,
Заховавши спаплюжену довірливість у ковчег захристія готичної катедри.
Amen.
1.01.2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-01 21:00:28
Переглядів сторінки твору 249
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.805 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.754 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.06.19 20:01
Автор у цю хвилину відсутній