ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віта Парфенович
2017.07.27 16:45
Ти написав мені листа:
«Я все іще про тебе мрію»
Короткий лист і неспроста,
Плекаєш на любов надію.
Ну що мені відповісти?
Щоб не образити, мій друже,
З тобою ми давно на ти,
Знайомі наче добре дуже...

Маргарита Ротко
2017.07.27 16:41
… в ночі – густе волосся, день – потойбічно сивий,
дім – теорема ляльки, змоченої вві злі.
тихо шурхочуть сови, дряпають зелень зміїв,
в пазуху мостять кігті, гріються до сльози.

на божевільній кулі – опіки страта-сфери.
у блідошкірій скрині – ваку

Олександр Сушко
2017.07.27 16:18
Безвітря. Штиль. Затишшя. Німота.
Усе пройшло, і біль не млоїть груди.
Стернею наїжачились жита -
Вона м'якіша за людську огуду.

Розвіялися мливо, устюки,
Удосталь нашепталися сусіди.
Любов із серця вирвав я таки,

Ірина Вовк
2017.07.27 11:46
Втікає ніч на синьому коні
безмісячним ноктюрном «SENZA LUNA»…
Чого блукаєш, вершнице фортунна,
семивідлунна в снах, в самотині…
Чи ж є той сенс з безмісячних блукань?
Чи випливе в туманнім альбіоні
пахучий лист фіалки на осонні
та дрібен дощ люб

Ірина Вовк
2017.07.27 11:36
Ти котись, котись, кибитко...
В’ється ночі золотава нитка,
(б’ється серце, ой та не дається –
палахкоче, не згаса!)
Понад плинною рікою
пущу повід, коників напою,
і тебе захланною рукою
поманю у небеса...

Ігор Шоха
2017.07.27 10:36
Буває, і мініатюрні катрени
не лише образи, але і ...поеми,
і п'єси, і оди ...дощу.
Які то скажені путі Мельпомени,
якщо випадкові сюжети і теми
доводять когось до плачу!

***

Микола Дудар
2017.07.27 10:33
Вона солодка з виглядом на всі…
Йому повзти і дертись крізь кордони
і кожен з них ще мріє по росі
а мрія їм дісталась за купони

і боляче і смішно - хеппі енд
він не турист, а хто? заробітчанин
найкращий із усіх сьогодні тренд

Микола Соболь
2017.07.27 05:54
Економили на війні,
Люди дешевше машин.
А раніше: холодні дні
Брали енергію шин.
У часі горе «Майдану»,
Уже не наяву.
Теорія – дерибану
Країни де я живу.

Серго Сокольник
2017.07.27 04:04
Є у тебе, шпигуне, душа?
Чи її розміняв ти на розділи
Циркулярів, доган і пошан,
Чи на вірші, що пишуться прозою?
Світ подій у твоєму житті
Очі випалить нам, непосвяченим,
Мов мета, до якої іти...
І стороннім, того не побачити,

Адель Станіславська
2017.07.26 22:29
Пора вже стати злегка цинічною...
Життя показує - є потреба.
Не бійся тих, хто киває на вічність -
У кожного власне небо.

І праведність кожна лише до часу,
і благоговійні моління...
Не віриш? Впади або оступися -

Микола Дудар
2017.07.26 18:01
З Борисполя до вас - куди не йшло
а звідси і до себе ціла вічність
на прив’язі теличка за селом
у погребі принишкло десь з півсічня
і це не все
сторінку розгорну
прописане розписане... дрібниці?
кипить бурлить на вуглях на пару

Олександр Сушко
2017.07.26 15:19
Люблю я шану як солодкий мед,
Щодень її збираю у засіки.
Я - геній! Я - митець! Співак! Поет!
Хвала для мене - це найкращі ліки.

Закатую її у баняки
Пересипаючи коментарями.
Звикаю гризти слави мослаки,

Світлана Майя Залізняк
2017.07.26 13:10
Світ мережевих поетів.
Пошуки мережив...
Залиша слідиська Єті:
Не загриз, та стежив.

Фланірую непомітно.
Алергія в музи...
Антилопа Зося кітна

Нінель Новікова
2017.07.26 10:57
Накотилося
Буйне цунамі літа
На моє місто…

Анна Віталія Палій
2017.07.26 10:15
Печаль чи скорбота
мій камінь важкий не важкий?
Убитий не вбитий
твоєї торкаюсь руки.
Любов – не любов,
а висока незрима краса.
Колись ми удвох
увійдемо в оті небеса.

Анна Віталія Палій
2017.07.26 10:11
Моє життя, як Великодній цвинтар –
Хоругви, натовп, священик відправляє.
Пасха, радісний сум. Сонячно.
Моя душа – як Великодній дзвін, – будить,
Будить, будить.
Мій дух – як Слово Бога, – сущий.
Мій світ – як кулька в руках дитини.
18. 04. 2017 р.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Христина Татіана
2017.07.27

Любов Матузок
2017.07.04

Садовнікова Катя
2017.06.30

Артем Ємченко
2017.06.19

Ірина Вовк
2017.06.10

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Вікторія Гнепа
2017.04.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Інша поезія

 Інше ім’я
Зацукроване голе гілляччя проштрикує сірий небесний плед.
Дрантя хмаряних ниток китицями висне на плечах дрімучої осені,
Що нервово стріпує їх дощем –
Вона не потребує такої імітації погон,
Імітації дотику,
Імітації присутності.
Десь у паралельному світі прозорих душ
Перестрілись відьми-мольфарки: юна і стара.
Може і не стара, як древня у свої сорок,
Може і не юна, але вітряно-вільна у свої трохи за двадцять.
Стара відклала пензлі
І фарби мальованих картин розповзлись кракелюрним взором амальгами серця.
Вона так хотіла плакати, а сльози висхли до пісків Сахари,
Лишилась іно мотанка слів,
Хлипка мелодія приноворіччя:
«Чорнява красуне у кораловій сукні,
Виворожи мені орхідейне плетиво на гладкість кіс,
Бо душних цілунків лілії не дочекалась…
Золотаво-цитриновий пилок відлетів до Венеції
Ніжитись тихим плавом різьблених гондол,
Загравати з безіменними пальцями смаглих гондольєрів.
Темнокоса дівчино,
Ти носиш маски, а я лише приміряю їх карнавальність при святі.
Виколиши з пишного мережива рукава втрачені мною сподівання,
Завий гніздечками солов’їного співу у своє пружногруддя.
Між нас чортова дюжина сплаканих років:
Коли я вкотре хоронила надії –
Ти вчилась вив’язувати чоловічі серця морськими вузлами,
Бандажувала руки, тонкі щиколотки і дозволяла експерименти з ніжною квіткою плоті.
У тебе все життя попід черевички, чорноока циганко.
Бери повні пригорщі, засівай барвінок до весільних образів.
Виший сорочку тому, хто ніколи не був моїм навсправжки…»
Як багато спільного між молодою і іншою, що іде в горизонт!
Сигаретний дим і невдалі рими,
Попіл делітнутих фото і місяців, від яких відрікся ятаганним ударом.
Легко бути такою, як треба, коли ти на відстані пір’їни і новизна зріє паростком папороті…
Трирічна циклічність любові по фазі кров’яного оновлення.
Древня відьма пропускала між пальців кохання, розколене аметистом зради.
Скільком чоловікам відмовила заради того, котрий не тримав за талію.
Тримав, але не її.
Чесала руду хвилю волосся,
Множила сітку зморщок не від сміху.
До неї простягали руки, а було байдуже.
Горів пергамент з давніми рунами.
Такий невдалий аукціон вдалого знайомства,
Шал віденського вальсу сніговими вогниками перекрив рвучке танго,
Спокій і грація молодого тіла.
Древня відьма згорнула картини сувоями.
Хри…пко-гортанно крикнула зраненою галкою,
Стя…гнувши з венериного пальця дароване золоте кружало.
Тріпнула акуратною голівкою і скинула долу марудні нашарування років.
Її ноги довгі, її талія тонка, а колір очей змінює погоду у двох містах водночас.
Бійтесь, чоловіки і принци, бо тепер житиме лише заради втіх,
Заховавши спаплюжену довірливість у ковчег захристія готичної катедри.
Amen.
1.01.2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-01 21:00:28
Переглядів сторінки твору 231
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.805 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.754 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.06.19 20:01
Автор у цю хвилину відсутній