ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталка Янушевич
2017.07.29 12:08
Сьогодні дощ періщив уночі.

Він припізнився звечора – задуха

Така була, що навіть далечінь

Обвіювалась в’яло капелюхом.

Наталка Янушевич
2017.07.29 12:07
Сьогодні дощ періщив уночі.

Він припізнився звечора – задуха

Така була, що навіть далечінь

Обвіювалась в’яло капелюхом.

Наталка Янушевич
2017.07.29 12:06
І хто я тобі? Коротка пряма стежина.

Чотири кути, надійно і тихо в них.

Ти пташкою звеш. Напевно, таки пташина,

Літаю собі низесенько поміж стріх.

Сергій Сірий
2017.07.29 11:56
Білка Руся – листоноша.
І листи вона розносить
Всім, хто мешкає у лісі
Й трохи далі – на узліссі.
Білка біга, білка скаче,
Наче баскетбольний м’ячик,
Щоб устигнути з листами
До чиїхось тата й мами

Іван Потьомкін
2017.07.29 09:20
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору

Ігор Шоха
2017.07.28 22:18
Є наказ – іти на захід
за вєлікую страну.
Їй – нема безвізу. Ну,
а його у пекло аспид
посилає – на війну.

***
Осатанілі зеки лугандона

Серго Сокольник
2017.07.28 13:57
трохи незвичне структурно. трохи доросле і жорстке)))***

Є бажання, жадана, позбутися спліну?
Накажу невблаганно- мерщій на коліна,
І вогненний екстаз, як бувало не раз,
Ремінцем на тріпотно-оголену спину
Упаде, ніби кара одвічних богів!
Це тобі

Олександр Бобошко Заколотний
2017.07.28 12:27
Вшануймо
душі чисті
полеглих
за Вітчизну.
Хай пухом їм всім земля,
і хай в безмежних полях
квітують маки щоліта
на згадку

Ігор Шоха
2017.07.28 11:57
               I
Лірою, тихою ласкою,
вірою, сивою казкою
віють гаї і лани.
За позолотою обрію
сяє палітрою повною
літо у небі весни.

Ірина Вовк
2017.07.28 11:30
Летять ключі над містом,
Летять ключі лелек.
Кружляють урочисто,
Курличуть звіддалек.
Їх путь – «з варяг у греки» -
Відкриті ворота…
Вертайтеся, лелеки,
До рідного гнізда.

Ірина Вовк
2017.07.28 11:24
На болотах праруської землі,
де князь Давид ходив колись на лови,
вродивсь лелека – птахом світанковим –
наш білий бусел з черню на крилі.

Із темних ям, руїн і спориша,
із чорних зерен стовченого хліба,
із крові й поту пращура-дуліба

Анонім Я Саландяк
2017.07.28 10:25
Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму” (вибрані тексти не Поетичних Майстерень). II ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ     Розглядаючи сукупність усіх знань чистого - спекулятивного розуму як певну споруду, котр

Микола Соболь
2017.07.28 06:58
Кумири, епохи, царі, королеви…
Далеко пішли від Адама та Єви!

Фігове листя поїла ослиця –
Сорому більше ніхто не боїться.

Страху немає – Содом і Гоморра
Канули в Лету… для кого це горе?

Ігор Шоха
2017.07.27 18:49
Ви ще не знаєте кацапа.
Літає мухою цеце,
а обнімає косолапо
і вічно має, як у цапа,
незадоволене лице.

Воно полює за чинами,
аби завоювати світ,

Віта Парфенович
2017.07.27 16:45
Ти написав мені листа:
«Я все іще про тебе мрію»
Короткий лист і неспроста,
Плекаєш на любов надію.
Ну що мені відповісти?
Щоб не образити, мій друже,
З тобою ми давно на ти,
Знайомі наче добре дуже...

Маргарита Ротко
2017.07.27 16:41
… в ночі – густе волосся, день – потойбічно сивий,
дім – теорема ляльки, змоченої вві злі.
тихо шурхочуть сови, дряпають зелень зміїв,
в пазуху мостять кігті, гріються до сльози.

на божевільній кулі – опіки страта-сфери.
у блідошкірій скрині – ваку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

лучана лучана
2017.07.27

Христина Татіана
2017.07.27

Любов Матузок
2017.07.04

Віктор Северин
2017.07.02

Сергій Щєпкін
2017.07.02

Руслана Ткаченко
2017.07.02

Садовнікова Катя
2017.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Руслан Строїнський (2016) / Вірші

 Заручник вiчностi
Я слухав, коридорів тишу,
Йдучи під стелі кам’яні,
А тіні мовчки на стіні,
В одну з’єднались – найстрашнішу.

І було в ній, там щось таке,
Чого збагнути не можливо,
Потвора – обернулась в диво,
В щось невідоме, надлюдське!

Вона вхопилась в край одежі,
І раптом, здерла тінь мою,
З під самих ніг, де я стою,
Накресливши між нами межі.

І моя тінь, що була доти,
Із моїм тілом чимсь одним,
Постала контуром чужим,
Так ніби різні дві істоти.

Як супротивники ми стали,
Один від одного, чимдуж
Ми застигали – ані руш,
І щось напружено чекали.

Тим більше, ширилась межа
І вже настільки віддалялась,
Що тінь та якось захилялась,
Затріпотіла як душа...

І кинулась тоді від мене,
А я за нею, щоб схопити,
Як власну річ яку одіти,
Чуття наказує шалене.

Але вона у кут шмигнула,
І зникла, поміж мої пальці,
Де приховалися блукальці
Зі стін цих, що пітьма стягнула.

І я лишився, сам-один,
Скоріше, як шматок віддертий,
Який не може жити, вмерти,
Який минає часу плин!

2012





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-01-08 10:11:44
Переглядів сторінки твору 99
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.05.20 19:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-01-18 18:54:36 ]
Задуми і бачення цікаві, але, вочевидь, наголоси, і ще раз наголоси, краще їх дотримуватись.