ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2017.07.27 18:49
Ви ще не знаєте кацапа.
Літає мухою цеце,
а обнімає косолапо
і вічно має, як у цапа,
незадоволене лице.

Воно полює за чинами,
аби завоювати світ,

Віта Парфенович
2017.07.27 16:45
Ти написав мені листа:
«Я все іще про тебе мрію»
Короткий лист і неспроста,
Плекаєш на любов надію.
Ну що мені відповісти?
Щоб не образити, мій друже,
З тобою ми давно на ти,
Знайомі наче добре дуже...

Маргарита Ротко
2017.07.27 16:41
… в ночі – густе волосся, день – потойбічно сивий,
дім – теорема ляльки, змоченої вві злі.
тихо шурхочуть сови, дряпають зелень зміїв,
в пазуху мостять кігті, гріються до сльози.

на божевільній кулі – опіки страта-сфери.
у блідошкірій скрині – ваку

Олександр Сушко
2017.07.27 16:18
Безвітря. Штиль. Затишшя. Німота.
Усе пройшло, і біль не млоїть груди.
Стернею наїжачились жита -
Вона м'якіша за людську огуду.

Розвіялися мливо, устюки,
Удосталь нашепталися сусіди.
Любов із серця вирвав я таки,

Ірина Вовк
2017.07.27 11:46
Втікає ніч на синьому коні
безмісячним ноктюрном «SENZA LUNA»…
Чого блукаєш, вершнице фортунна,
семивідлунна в снах, в самотині…
Чи ж є той сенс з безмісячних блукань?
Чи випливе в туманнім альбіоні
пахучий лист фіалки на осонні
та дрібен дощ люб

Ірина Вовк
2017.07.27 11:36
Ти котись, котись, кибитко...
В’ється ночі золотава нитка,
(б’ється серце, ой та не дається –
палахкоче, не згаса!)
Понад плинною рікою
пущу повід, коників напою,
і тебе захланною рукою
поманю у небеса...

Ігор Шоха
2017.07.27 10:36
Буває, і мініатюрні катрени
не лише образи, але і ...поеми,
і п'єси, і оди ...дощу.
Які то скажені путі Мельпомени,
якщо випадкові сюжети і теми
доводять когось до плачу!

***

Микола Дудар
2017.07.27 10:33
Вона солодка з виглядом на всі…
Йому повзти і дертись крізь кордони
і кожен з них ще мріє по росі
це право їм дісталось за купони

і боляче і смішно - хеппі енд
він не турист, а хто? заробітчанин
найкращий із усіх сьогодні тренд

Микола Соболь
2017.07.27 05:54
Економили на війні,
Люди дешевше машин.
А раніше: холодні дні
Брали енергію шин.
У часі горе «Майдану»,
Уже не наяву.
Теорія – дерибану
Країни де я живу.

Серго Сокольник
2017.07.27 04:04
Є у тебе, шпигуне, душа?
Чи її розміняв ти на розділи
Циркулярів, доган і пошан,
Чи на вірші, що пишуться прозою?
Світ подій у твоєму житті
Очі випалить нам, непосвяченим,
Мов мета, до якої іти...
І стороннім, того не побачити,

Адель Станіславська
2017.07.26 22:29
Пора вже стати злегка цинічною...
Життя показує - є потреба.
Не бійся тих, хто киває на вічність -
У кожного власне небо.

І праведність кожна лише до часу,
і благоговійні моління...
Не віриш? Впади або оступися -

Микола Дудар
2017.07.26 18:01
З Борисполя до вас - куди не йшло
а звідси і до себе ціла вічність
на прив’язі теличка за селом
у погребі принишкло десь з півсічня
і це не все
сторінку розгорну
прописане розписане... дрібниці?
кипить бурлить на вуглях на пару

Олександр Сушко
2017.07.26 15:19
Люблю я шану як солодкий мед,
Щодень її збираю у засіки.
Я - геній! Я - митець! Співак! Поет!
Хвала для мене - це найкращі ліки.

Закатую її у баняки
Пересипаючи коментарями.
Звикаю гризти слави мослаки,

Світлана Майя Залізняк
2017.07.26 13:10
Світ мережевих поетів.
Пошуки мережив...
Залиша слідиська Єті:
Не загриз, та стежив.

Фланірую непомітно.
Алергія в музи...
Антилопа Зося кітна

Нінель Новікова
2017.07.26 10:57
Накотилося
Буйне цунамі літа
На моє місто…

Анна Віталія Палій
2017.07.26 10:15
Печаль чи скорбота
мій камінь важкий не важкий?
Убитий не вбитий
твоєї торкаюсь руки.
Любов – не любов,
а висока незрима краса.
Колись ми удвох
увійдемо в оті небеса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

лучана лучана
2017.07.27

Христина Татіана
2017.07.27

Любов Матузок
2017.07.04

Віктор Северин
2017.07.02

Сергій Щєпкін
2017.07.02

Руслана Ткаченко
2017.07.02

Садовнікова Катя
2017.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лесь Українець (2016) / Вірші

 Сльози Чингіса
Каюсь, боже, каюсь, милий,
У дикій країні
Не питав мене, посіяв
Рости у провині.

Довго серцем я не слухав,
Розумом не видів,
Наче напівсонна муха,
Білим світом нидів.

Не було мені ні брата,
Ні від кого вчитись;
Всі шукали що де вкрасти
Та чим поживитись.

Мусив їхати шукати
Світ за очі долі,
Довелось попоблукати
Перекотиполю.

Своїм серцем наболілим
Зрозумів уроки,
Свою душу збур'янілу
Виполов за ро́ки.

Мудре слово по дещицях
Вичитав, наслухав,
З'їв пуд солі і гірчиці
У життєвих скрухах.

По пияцьких і барижих
Квартирах тинявся,
Надививсь обличчів хижих,
Та йти не спинявся.

Трапились і друзі добрі
На моїй дорозі,
Душі щирі і хоробрі
Помагають досі.

Не глумилися з каліки,
А плечем підперли.
Дружба - то найкращі ліки,
Найдорожчі перли!

Перевчила мене доля
На живу людину,
В кожнім серці - добра воля,
Я свою прокинув!

Поможімо ж, добрі люди,
Хто серцями плачуть,
Освітити правду всюди,
Де її не бачать.

Бо немає правди в школі,
Ані в універі;
Всюди ходимо по колі
Від дверей у двері.

А та правда, що між люди
Спрадавна ходила,
Тепер ледве не повсюди
Зовсім заблудила.

Це нам, люди, репресії,
Війни, геноциди.
Чого не молоти пресі,
Ніде правди діти.

Скільки ж будемо мовчати,
Слухати дурниці,
Коли хочеться кричати
Мало не щомиті?!

Не шукаймо на поверхні,
А зрімо у корінь! -
Де ж ми будемо не скверні
По такому горі?!..

Та тепер новеє врем'я,
Маємо надію,
Що збереться наше плем'я
Утілити мрію.

Возведе нові собори
На згарищі чорнім,
Заживе по добрій волі
Під небом свободним!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-09 19:09:05
Переглядів сторінки твору 183
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.771 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.621 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.07.24 23:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-01-13 09:30:09 ]
Слушні є думки в цьому творі і гарні місця:
"Свою душу збур'янілу
Виполов за ро́ки"...
"Дружба - то найкращі ліки,
Найдорожчі перли!"
"Це нам, люди, репресії,
Гено-, лінгвоциди" та ін.
Закінчення оптимістичне,хоча дещо ідеалізоване ("Освітити правду всюди,де її не бачать" може не помогти, бо правду кожен бачить по-своєму).
Треба би виправити деякі помилки, якщо це можливо: "пуд соли","обличчів"," ходимо по колі".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (М.К./Л.П.) [ 2017-01-14 14:52:37 ]
А що поганого в оптимізмі й вірі в ідеали? Щодо правди, то на неї по-якому не поглянь, а вона одна, це її якраз відрізняє від брехні й ілюзії (і бачать її не по-різному, а так: одні бачать, інші не бачать; це ж і завдання мистецтва - достучатися усіма засобами до таких сліпців). "По колі" - живомовна форма (багато від людей чув, порівняйте з "по місті"), все інше - авторська манера і ситуативні рішення (чи й у поезії за рамки не можна вийти? чи ж це не та колія, про яку Висоцький співав?). Дякую за увагу до твору :)