Чому здимів? І Русалії, і нявчин тиждень, і Купала залишились майже без змін і подекуди навіть ввійшли в церковні обряди. Що притаманно етносу певної території спокон віків, ніяка розумна релігія забороняти не буде. Принаймні, духовний світ украйнського првослав'я не заперечує поетичну природу української нації. А світ поезії починається Словом так само, як і творення світу згідно з Біблією. І абсурдно було б роз'єднувати поєднане не нами.

Ви і близько не знаєте, скільки язичницьких свят знищено. Що Ви чули про свято Перуна, Мокоші, Світовида, Сварога? І як Родзво замість Різдва святкували?

Нє-е! Тут без підсаки не обійтись. :)

Перше, що приходить на думку - ліпили. Але ж це по-дитячому, а ваяли все таки замки, хоч і пісчані.

може,

ми плекали наші міражі...?

українське і без лапок - набагато глибший зміст розкривається

Любове, Ви і мертвого умовите, якщо впевнені у своїй правоті. Правку я зробив, а тепер давайте оцінимо нашу спільну роботу з кнопочкою "Ваша оцінка". Мені цікаво, хто то без коментаря поставив свій найвищий бал, коли програма не повинна цього дозволяти. І ще запитання, як Ви блокуєте можливі відповіді на Ваш коментар, коли вони Вас не цікавлять? Я не бачу такої кнопки.
Вдячний Вам за співпрацю.

)))
Я таки сумніваюсь, що міражі можна мурувати. Плекати - так (тобто доглядати, збагачувати).
Мурують - важке, кам'яне слово, а міраж - ефемерне, легке, летюче. Дявуюсь, щоВи могли ці два слова поєднати.

І яку оцінку Ви мені пропонуєте Вам вліпити?)
Найвищу - поки що не можу а\постатвити. Мій естетичний смак не зовсім задоволений)

Щодо кнопки, не знаю. Я ніколи її не шукала, бо нікого не блокувала.

Так. Зі своєю кнопочкою я розібрався. А щодо Вашої, то це - інтрига. І що ж тепер Ви нам "вліпите"?

Так поети ж через те й поети, що заглядають в душі один одному.

Дякую, Любонько. Ви показали приклад, як потрібно обґрунтовувати свою високу оцінку. Аж заздрю Вашому естетичному задоволенню, бо моє егоїстичне трошки пригнічене тим, що інколи і любі друзі не вміють так само відкрито пояснити, чому обраний для оцінювання той чи інший твір не дотягує як мінімум пів-балу до їхніх зразків. Але буває й гірше, коли реміснику-любителю приходить в голову заднім числом «слегка пройтись по тылам противника».
Я знаю, що Ви більше любите коротку, витончену за смаком та інформаційно вичерпну форму поезії, тому тільки з Вами поділюсь пілюлями, які виникли як мимовільна рефлексія на злобу дня:

Справжні друзі, у облозі,
пізнаються в діалозі.

І у мене досвід є гіркий –
«щирим» друзям друзі заважають;
все таємне – видиме, таки;
а за перехвалені рядки,
слава Богу, в серце не стріляють.