ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Русалії

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-16 18:09:25
Переглядів сторінки твору 2850
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.610 / 5.5  (6.302 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 6.556 / 5.5  (6.648 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.056
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.17 14:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 01:10:18 ]
Нарешті Вас пробило на щось сакральне, Ігорю. І вийшло гарно, природньо, лірично, душевно. А який обряд був красивий - Русалії - здимів за церковними свічками. Русалок не треба ловити, їм треба серцем світити і вони самі прийдуть! Спробуйте...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 18:19:11 ]
Чому здимів? І Русалії, і нявчин тиждень, і Купала залишились майже без змін і подекуди навіть ввійшли в церковні обряди. Що притаманно етносу певної території спокон віків, ніяка розумна релігія забороняти не буде. Принаймні, духовний світ украйнського првослав'я не заперечує поетичну природу української нації. А світ поезії починається Словом так само, як і творення світу згідно з Біблією. І абсурдно було б роз'єднувати поєднане не нами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-15 00:50:18 ]
Ви і близько не знаєте, скільки язичницьких свят знищено. Що Ви чули про свято Перуна, Мокоші, Світовида, Сварога? І як Родзво замість Різдва святкували?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 03:42:32 ]
Ех, Ігорю... Був би я поряд- позичив би вудку...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 18:20:56 ]
Нє-е! Тут без підсаки не обійтись. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-18 10:19:18 ]
Красиво!
Містично-міфічно...

П.С.
Я б усе таки "ваяли" спробувала замінити, підібрати якесь гарне українське слово.
Воно мені чомусь читається як "валяли")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:39:52 ]
Перше, що приходить на думку - ліпили. Але ж це по-дитячому, а ваяли все таки замки, хоч і пісчані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:56:32 ]
може,

ми плекали наші міражі...?

українське і без лапок - набагато глибший зміст розкривається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-20 15:33:44 ]
Любове, Ви і мертвого умовите, якщо впевнені у своїй правоті. Правку я зробив, а тепер давайте оцінимо нашу спільну роботу з кнопочкою "Ваша оцінка". Мені цікаво, хто то без коментаря поставив свій найвищий бал, коли програма не повинна цього дозволяти. І ще запитання, як Ви блокуєте можливі відповіді на Ваш коментар, коли вони Вас не цікавлять? Я не бачу такої кнопки.
Вдячний Вам за співпрацю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-20 16:12:23 ]
)))
Я таки сумніваюсь, що міражі можна мурувати. Плекати - так (тобто доглядати, збагачувати).
Мурують - важке, кам'яне слово, а міраж - ефемерне, легке, летюче. Дявуюсь, щоВи могли ці два слова поєднати.

І яку оцінку Ви мені пропонуєте Вам вліпити?)
Найвищу - поки що не можу а\постатвити. Мій естетичний смак не зовсім задоволений)

Щодо кнопки, не знаю. Я ніколи її не шукала, бо нікого не блокувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-24 19:34:31 ]
Так. Зі своєю кнопочкою я розібрався. А щодо Вашої, то це - інтрига. І що ж тепер Ви нам "вліпите"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-18 12:59:01 ]
Чудовий вірш, Ігоре!..
Прочитав і пригадалося власне:
І, напевно, нині я щасливий
Тим, що ранні мрії не збулись, -
Що тебе стрічаю, наче диво,
Мною не ціловане колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:42:21 ]
Так поети ж через те й поети, що заглядають в душі один одному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-24 20:13:26 ]
Отепер отриала справжню естетичну насолоду.)
Не шкода й "вліпити!.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-25 14:11:37 ]
Дякую, Любонько. Ви показали приклад, як потрібно обґрунтовувати свою високу оцінку. Аж заздрю Вашому естетичному задоволенню, бо моє егоїстичне трошки пригнічене тим, що інколи і любі друзі не вміють так само відкрито пояснити, чому обраний для оцінювання той чи інший твір не дотягує як мінімум пів-балу до їхніх зразків. Але буває й гірше, коли реміснику-любителю приходить в голову заднім числом «слегка пройтись по тылам противника».
Я знаю, що Ви більше любите коротку, витончену за смаком та інформаційно вичерпну форму поезії, тому тільки з Вами поділюсь пілюлями, які виникли як мимовільна рефлексія на злобу дня:

Справжні друзі, у облозі,
пізнаються в діалозі.

І у мене досвід є гіркий –
«щирим» друзям друзі заважають;
все таємне – видиме, таки;
а за перехвалені рядки,
слава Богу, в серце не стріляють.