ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нінель Новікова
2019.03.19 17:16
Розбудіть! Я надихатись хочу весною іще,
Я побачити мрію конвалію білу ізнову.
Танцювати, кружляти під першим весняним дощем,
Відбиватись у люстрах калюж на алеї кленовій.

Покажіть мені вишню, немов наречену в саду…
Я сп’янію від захвату і аромату

Олена Балера
2019.03.19 14:54
Від неї я вертаю у свій дім,
Мов утікач, що битись перестав,
Який гіркій свободі не зрадів,
Позбавлений і зброї, і щита.
І в’язнем добровільним я постав,
Аби відчути біль на самоті.
Коли кохана душу відверта,
Безсилий я лишитись, як хотів.

Тетяна Левицька
2019.03.19 13:34
Тісно серцю у грудях, не знаєш  чому?
Ліки в шафі, така необачна.
Тесля міряє дошки, стругає труну,
ти чекаєш на щастя - не лячно?
Божевільна... Спустися на землю, ти де?
Не надійся... Зміни окуляри.
Блиснуть миті життя, свіже листя впаде -
зсохне,

Світлана Майя Залізняк
2019.03.19 12:27
Гостеві настрій погіршити легко:
варто вказати на огріх... "Дошкульно!" -
він заволає - і кине на деко
три патронташі, осріблені кулі.

"Хто ти і звідки?
та що ти лепечеш?"
я - креативний, а ти - нікчеменна...".

Ірина Білінська
2019.03.19 12:25
Іноді, я думаю про тебе...
І тобою дихаю,
Не раз...
Ти - одне із сонць мойого неба.
Розуму мого предивна гра.

Іноді, я думаю про тебе...
І мовчу...

Ніна Виноградська
2019.03.19 09:38
Є красиві міста, і багатші, і, мабуть, тепліші,
В них живуть і сміються, щасливих чекають хвилин.
Тільки Харків для мене – колиска, тому найрідніший,
Тут побачила світ моя доня, а потім і син.

Харків’яни мої, харків’яни,
Це для нас мого міста краса

Олександр Сушко
2019.03.19 07:39
Я - рідновір. Мій Бог - це Україна,
А братик уподобав Іордан.
Стоїть щодня у храмі на колінах,
Поклони б'є мальованим жидам.

Усе чуже - і родовід Абрама,
І ладан, і молитви, і хрести...
Вчорнішала за це хохляцька карма,

Ярослав Чорногуз
2019.03.19 00:18
Це віт судомне колихання –
Сміється місяць із небес.
Я задихаюсь від кохання,
Ним переповнений увесь.

Ох, розбудить би вікна сонні,
Явити давні їм дива –
Я б серенаду під балконом

Віктор Кучерук
2019.03.19 00:12
Не кажи мені нічого
Про оте, чого нема
На вибоїстих дорогах
Між блукальцями двома.
Не жури серця минулим
І майбутнім не втішай,
Бо гіркотного сьорбнули
Вже обоє через край.

Серго Сокольник
2019.03.18 21:55
як на почат-
ку темою порушити,
Що по очах
Не прочитаєш душу ти?..
-та і не тре-
ба. Ти сама хотіла
Польоту в не-
бо... Таїн прагне тіло

Ірина Білінська
2019.03.18 21:38
Чи знаєш, що ми не окремо з тобою?!
Ніколи не були окремо…
Мов зшиті чи склеєні диво-любов’ю.
Наповнені сонцем, течемо –
Зливаємось ріками чудних мелодій,
Аби розчинитися потім
У пісні веселки, в любові негордій
За межами власної плоті.

Микола Дудар
2019.03.18 20:06
У відносинах - наче колеги
А у подумках - свіжопечаний реп
І бурлить, і штовхаємось - легко…
Крок за кроком роками - сонце і степ
Ні будівель тобі, ні криниці…
Ніякого плану, мовчанки тим більш
А навіщо світ Неба й без Птиці?
Чи поета на розстріл

Олександр Сушко
2019.03.18 18:35
Вірш дочитано. Вигуки "Браво!",
Друг-руладник за плечі обняв.
Наче ловко і трішки лукаво,
Та насправді - одверта дурня.

Випрозорюю критики натяк,
Повизбирую гречку з пшонин:
Вштабелюють віршаток громаддя

Вікторія Лимарівна
2019.03.18 17:20
Пробуджується знов земля
І по-весінньому радіє.
Готові до сівби поля,
Є думка про врожай та мрія.

Жадана мрія досягти
Шалених успіхів у справі!
Шляхи тернисті до мети,

Петро Скоропис
2019.03.18 13:47
Вітряний літній день.
Рівняються по стіні
дерево і його тінь.
І тінь цікавіш мені.
До ставу збіга стежа,
схоже, від батогів.
Ба, і це не межа
забавкам дітлахів.

Тетяна Левицька
2019.03.18 11:00
Світочу, всміхнися, хмарки розтопи!
Променем ласкавим
сповивай безмежжя.
Світ збирає зорі в сонячні снопи,
золотим узором білоцвіт мережить.

Крильця у метеликів дивне -
рішельє,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15

П'єро Місячний
2019.03.10

Єлена Дорофієвська
2019.03.10

Сергій Єрьоменко
2019.03.10

СвітланаГаноцька ЛанаСкіфянка
2019.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Вірші

 Ассоль
Сиджу на осонні,
така собі "мартівська" кішка.
Оголені плечі,
хоча за вікном іще сніг...
І хай недоречно,
а ти цілувати б їх зміг,
хоча непіддатлива я,
І омана-усмішка.

Мороз-тріскотун
вимагає вдягати сто шуб,
у мене ж грайливі панчохи
показують ноги.
І ти б цілував їх,
от-от, не барись, іще трохи,
аби тільки поряд
наразі зі мною був тут!

І сонце допитливе
манить до світла здаля,
а радість думок проростає
на суму скрижалі,
забула, відкинула смуток
вечірні печалі,
Ассоль, на осонні,
чекає свого корабля!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-18 16:00:28
Переглядів сторінки твору 1120
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.900 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.725 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 22:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2017-01-18 16:34:29 ]
Цікавий вірш. Прочитав із задоволенням.
Ще присутні технічні помарки, але загалом - ростеш!
З чим тебе і вітаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-18 21:51:13 ]
Привіт, Сашо, рада тобі! Написалось швидко і направду шорсткість є... Причесати треба... Поки не визріло... А що тобі "терло" слух?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 11:42:07 ]
Якщо сонце манить, то воно скоріш звабливе, загадкове,чим допитливе.(це на мою, чоловічу логіку:);
тЯжкі печалі - наголос ріже слух;
на сУму скрижалі - хочеться прочитати сумУ скрижалі, що звісно - збиває ритм і змінює смил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-18 18:53:00 ]
Так чекаючи, можна легко захворіти.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-18 21:52:25 ]
Згодна! Літгероїня звабниця ще та, геть не думає про труднощі, які несе елементарна застуда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 13:53:28 ]
може, "мартівська" хоча б у лапки взяти? Якесь воно не українське слово

Ну, сто шуб... навряд чи одній людині осилити цю вимогу)

Сумніваюсь, що Ассоль асоціюється з тою "мартівською кішкою".

Дякую, було цікаво)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-20 11:47:57 ]
Любове, згодна, "мартівська", а щодо ста шуб - гіпербола, Ассоль - образ віри в кохання, вірності і чекання) дякую Вам, що завітали


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 11:41:35 ]
тЯжкі печалі ----- справді наголос ріже слух.

важезні печалі
важенні печалі
безкрилі печалі
вечірні печалі найліпше пасує

тЯжкі неприпустимий наголос
раджу знайти слово інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-17 14:48:49 ]
беру "вечірні", "тяжко-важко в світі жити") щось навіялося, а вечірні краще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 15:26:01 ]
Зваблива кішка на осонні,
в панчохах, гудзик розтіба.
І я котом тулюсь незграбно.
Киць-киць! Ти де? Тебе нема...)))

Дуже сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-17 17:04:02 ]
вітаю, читала цю звабливо-грайливу поезію на публіку, щось не зрозуміла публіка) дякую за гарний куплет