Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
полум’я по ролі, в рампах ніч!
Тривога у тобі ще змалку мліє…
В оглядинах тупих і божевільних вч
твій Гамлет помилятися не вміє.
У нього вибір ще лишається один,
а ти альтернатив не маєш жодних.
Актор, який дожився до сивин, –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
С миру по нитке...
" Всегда помните, дорогие сердца, что упавший в болото поднимается, ввесь покрытый грязью, а стремление принизить человека свойственно самой природе зыбучих песков жизни. Но человек может избегнуть этого и, воистину, так и делает, становясь достославным победителем, подобным лотосу, рождающемуся в болотах жизни. Я хочу, чтобы вы поняли, что просто взывая к свету Христосознания, можно преодолеть отвратительную желтоватую зелень зависти и обиды, грязно-желтый цвет згоистической рассудочности, багровые оттенки страсти и даже чернильний налет попыток лицемерного оправдания."
Кут Хуми
Жизнь прекрасная - жизнь ради Умиротворения.Невежество же призывает к уничтожению...
Творим мир, а не ковку стрел осуждения.
Жизнь с любовью - Мира суть праведная,
Она без ядовитых паров раздражения...
Тьмы ржавые века покрыли Землю
Темной пеленой злопыхательства.
Но есть сила веры - Дети Великой Расы
Переживут бурю ядовитого невежества.
Прозревая, осознает человечество
Бессмысленность войн и соперничества..
Не придет сострадание в суть мирского
Без твердого осознания того,
Что благо ближнего превыше всего.
Многие люди забывают, что Живая Этика
Положена в основу всего Сущего.
Научиться любить человечество
так, как это делают Великие Учителя*,
Весьма и весьма предельно трудно...
Но без этого устремления жить,
В лесу воплощений блуждая - бессмысленно.
Стоящим у порога пограничной черты
Пока больше мне нечего сказать,
Разве что вдали виден Новый Мир Святости,
Который возрождается на руинах
Великой Империи раздробленной Руси.**
*http://maysterni.com/publication.php?id=41577#comments
** Про поділ колись єдиної і величезною Слов'яно-Арійської Держави на окремі частини постійному читачу моїх сторінок вже відомо. Маю надію що також відомо про континет МУ, Лемурія, Гіперборея, Атлантида. Якщо цікаво - дещо є тут:
http://slavyanskaya-kultura.ru/arisk/chandarskaja-plita-skryvaemoe-dokazatelstvo-drevnei-civilizacii-rusov.html
Була священна імперія Великої Єдиної Святої Русі.
Нашими предками з Оріона і Плеяд було названо Русь - Святою.
Саме Київ являв собою древню столицю євразійської держави русів, яка займала територію від Шотландії до Чукотки і від Північного Асгарда до Шрі-Ланки. Він не одне тисячоліття вбирав в себе всю мудрість того стародавнього світу. Київ, серце цієї імперії, мав священне джерело. У ньому правили живі Боги - Кришень і Лада. Кришень — це давньоарійське Крішна. І Київ як столиця світової імперії знав пишність ведичних храмів.
Храм Святої Софії в Києві не просто церковна установа, але магніт мудрості Великої Русі. Коли слов'янство як нація була єдиною у духовному і політичному плані, у ведичної мудрості був єдиним простір — з півночі до півдня. Розколення за національною ознакою принесло з собою ослаблення Русі, як спорідненості Сонячного Народу.
Знищення ведичних святинь призвело до численних страждань всієї Російської Нації - так іменували себе нинішні українці, білоруси, болгари, серби, чехи, словенці і хорвати, а також безліч інших племен, що залишилися на самоті після розпаду Великої Імперії етрусків, що існувала за багато тисяч років до Риму. Саме етруски заклали основу державного устрою стародавнього Риму. Був час коли Рим сплачував данину для Київа.
Велика Мати Арианты - Пресвята Богородиця Оранта стоїть на сторожі в серці слов'янського світу, в славному Граді Києві.
Місто Господа Крішни, зберігає космічні магніти, може перейти в руки послідовників Конрада. Кривавих жертв вимагають духи глибин земної Темряви. Благословенний край скипає. Агні - Святе Сердце допомоги людству. Сила Небес спрямовує сили кожної чесної людини до Єдності - туди, до святинь наших великих предків, для яких світова імперія була не міфом, а реальністю. Шануймося.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Погляд на коріння актуальних проблем в Україні, однієї з "