ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Роздуми коло каміна (переклад на російську Світлани Груздєвої)*

Мої вірші вперше перекладено на російську талановитою поетесою з Харкова, яка нині приживає в російському Рибінську, Світланою Груздєвою. Вона є в гарному контакті з відомими поетесами Харкова Ларисою Вировець - авторкою "Майстерень" та Люциною Хворост, письменницею і співачкою. Більше інформації про Світлану Груздєву дивіться тут: https://www.stihi.ru/2017/02/10/669

Образ твору ...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-11 14:17:00
Переглядів сторінки твору 3368
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.477 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.477 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-11 14:18:58 ]
Оригінал:

* * *
Ці полум`я високі язики…
А може – квітки-думки пелюстки?!
Красою і теплом їх упиваюсь –
Прийшло мені осяяння таки.

* * *
Так полум`я тихенько гоготить,
Потріскує, здається, кожну мить.
А іноді й вистрілюють жарини –
Як у житті: то мир, то все – горить!

* * *
Гуде вогонь, мов на семи вітрах,
Ці дрова теж розсипляться у прах.
Минає все… Жевріє лиш надія,
Що істина залишиться в словах.

* * *
Вогню веселі все іскряться тіні,
Так довго гріють, майже безгомінні.
Аж виника ілюзія мені,
Що безконечне – полум`я цвітіння.

* * *
Красиві дуже тліючі жарини –
У споглядання радісне порину.
Постане Образ раптом із вогню,
Вони – немов квітуючі жоржини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-02-11 15:38:43 ]
Почитала - і наче погрілася біля каміна :)

Майстерний переклад!
тільки один невеличкий відступ від оригіналу - в передостанній строфі з"являються "колені", яких немає в оригіналі, але то зовсім не псує картини, нмсд.
Вітаю!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-11 15:50:07 ]
Щиро дякую, Галино! Давно не заглядали до мене. Це, певно, Світлана підшуковувала третю риму: тени и цветенье було легко перекласти, а безгомінні - важче, от і виникла рима - колени, хоча вона вплелася досить органічно - має бути якийсь авторський відбиток творчості!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-11 16:16:56 ]
Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-11 19:55:04 ]
Щиро дякую, Любо! Натхнення!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 05:19:03 ]
О, то поздоровляю, Ярославе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 22:41:04 ]
Щиро дякую, Серго!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-02-12 10:30:44 ]
Та, що серце моє увела без труда,
знов надію мені дарувала (біда!),
погляд кинувши, наче камінчиком в чашу:
охолов він, але закипіла вода...

;)

о, рубаи-рубаи, не рубайте с плеча - переводчика прыть горяча-горяча...) что сказать? всегда можно найти изъян. и можно притерпеться, всегда) мне приятно, что вам приятно по факту) я покоробилась дважды - на коленях, которые греют душу (так у меня прочлось) и в обилии "кущей" райских в последнем (восстающи-влекущи-цветущи) Все же чудесный опыт, мои поздравления!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-02-12 10:59:27 ]
у меня вопрос по оригиналу - извечный ударенческий: жеврІє або жЕвріє?.. у меня есть это в пушкинском переводе, и с ударением на первый слог. у вас на второй. хочу определиться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 13:07:28 ]
Геніальний вірш Ви навели, Таню, з рубаїв. Це Ваш? Можна навіть пробачити за такі думки і Образи русизм "труда": охолов він, але закипіла вода... Блискуче! Може варто ціле життя писати заради одного такого рядка!

Ви вже друга згадуєте ці "колени"... Хоч тут наче схема думки проста - тени... греют душу и колени...
Що ж передам Світлані. Ви завжди воюєте за якомога більшу близькість перекладу до оригіналу.
А влекущи-цветущи - райские кущи - навіть шармово якось звучить російською.
Дуже дякую Вам, Таню, за загалом схвальну оцінку, бо Ви ж у нас тут найкраща - у перекладах - з української на російську - і за чудесні рубаї - майстер-клас!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-02-12 13:51:55 ]
Чимало мудрості в Корані нам дано.
Навчає того ж розуму вино.
На Кубку кожному – життя курсивний напис:
«Пристань вустами – та побачиш дно!»

;)

теперь, думаю, понятно авторство) а я так, посредник. весьма посредственный, кстати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 18:39:58 ]
Зрозуміло, дякую. Все одно збагатили перекладом Хайяма. У Павличка є геніальні рубаї:

Мені нагадують людські серця
Крихке й тоненьке серце олівця,
Зламати легко, застругати важче,
Списати - неможливо до кінця


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-12 13:17:51 ]
О, Світлану знаю! Вважаю її переклади сильними. Вона відчуває автора. Ярославе, Світлана переводить тільки те, що її торкає. Гарна підбірка! Чудовий переклад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 18:43:34 ]
Дуже дякую, Таню! Радий, що її хтось знає з наших "ПМівців". Спасибі за Вашу оцінку. Я теж це відчув. Ми з нею не були знайомі, хоч були у друзях на ФБ. Її привабило те, що я співак іще, і вона хоче, щоб я переклав її вірш-романс і заспівав! Тепер відкрутитися важко мені, але я й не хочу, зроблю для неї за такий переклад!))