ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
* * *
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
З точністю до навпаки
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
(Спомину фрагмент)
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
Аромату бузкового казка (акровірш)
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Бузок зацвів
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
Гнів (сонет)
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Перший дощ
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
* * *
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Снігова чаклунка
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-02-12 22:48:19
Переглядів сторінки твору 4184
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.267 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.267 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 23:30:10 ]
сексуальна зима) твоя,Ярославе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:02:42 ]
і я нічого не мала наувазі, лише оживлену трепетність особистості її


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:46:43 ]
Нічого, нічого, Таню! Просто таке сприйняття було для мене трохи несподіваним! Усе гаразд. Ще раз дякую тобі!
Тут справді закладене трепетне, може неусвідомлене очікування весни - пори кохання! Ще раз дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 23:36:37 ]
Дякую, Таню. Цікаве у тебе сприйняття зими. не мав на увазі нічого такого, а ти - побачила еротику! Що ж це добре, коли є співпереживання і читач знаходить свої асоціації!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 01:08:48 ]
Прекрасний і дуже цікавий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:47:49 ]
Спасибі, Шоне, дуже вдячний! Я завжди з цікавістю читаю Вашу талановиту поезію.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:49:30 ]
Краса!

Мені прочиталось барси-сніговії (як іменник)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 13:53:45 ]
Дякую, Любо. Я теж думаю над тим, як зробити слово «сніговії» без «ї». Тоді не буде двочитання.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 08:32:10 ]
Люблю картини, створені пензлем, а тут чудова картина словом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 13:54:50 ]
Щиро дякую, Богдане!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 10:11:23 ]
Брате!!!)))
"Сосна спустила обважнілі крила
І нахилила голову униз
На віти і на захололий хмиз,,," - Чудово!

Разом з тим багато словесного мотлоху, як на мене,-
ніби, аж, отих, мов, аж, мов, неначе...!)))

Брате, гарного настрою і пародій...!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:00:33 ]
Дякую, брате! Без цього, як ти кажеш, «мотлоху», нелегко обійтися. Ану спробуй ти напиши без вставних конструкцій. Подаруй «майстер-клас», а я подивлюся. Щодо пародій - думаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 14:04:49 ]
Ти ж знаєш, що критикувати легше!))) В тебе у самого є багато віршів без "мотлоху")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:55:53 ]
Це марення дурнуватих філологів, які самі писати не вміють, а лізуть повчати. Не повторюй цих байок. Без цих слів не обійдешся і вони всі тут на місці. Я вже пробував, мучився, не виходить.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 11:47:52 ]
Чудовий пейзаж, Ярославе.
До душі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:49:50 ]
Дякую Вам!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 12:29:59 ]
Ярославе, вишукано!
"Все побілила, ніби цвітом вишні…" - так ніжно, гарно!
Може,"Поверхня загустіла, мов сметанка, щоб уникнути "аж"
"Неначе снігова чаклунка – б`янка* - свіжо, гарно, "б"янка" - неймовірна знахідка"
Дякую, Ярославе, ваша пейзажна лірика чаклує, захоплює, зігріває!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:59:08 ]
Спасибі, Таню! Дуже радий. Дякую за бажання допомогти. Як знайду щось краще, виправлю.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 20:06:06 ]
Гарний вірш, Ярославе! Мені здається, що 3 і 4 рядки не зовсім узгоджуються між собою. Можливо, краще
"І я, неначе у роках колишніх
Аж по коліна у снігах отих."? Або:
"І я, неначе у роки колишні,
Іду, вгрузаючи в снігах отих."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 21:40:24 ]
Дякую, Олено, за відгук і бажання допомогти. Але мені бачиться, що усе на місці - я - коли - у роки колишні - в чому - у снігах отих!))