ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2018.04.26 19:12
Хотілось, браття, дуже пописати,
Але сьогодні, мабуть, не судьба.
По плану - бульба, лан ріллі, лопата
І тещі закопилена губа.

Не буде мавок стогонів у пущах,
А буде біль, скрипітимуть крижі.
Дружина кукурудзу шпарко лущить,

Світлана Майя Залізняк
2018.04.26 18:43
морквяна поволока небес
ампутована зона чаес
крупні груші картопля боби
ти купив задарма півдоби -
зазирай у провалля вікна
вічне тут розпадається на
бджіл медових пелюстя траву
напина вітровій тятиву

Галина Гулієва
2018.04.25 18:00
Потяга меч розколе ябко пусте перону,
заки стовчем до крові чола і постоли.
Зійде - мов Бог із фрески - тихий, густобородий.
Килим черлений з ружі хто б йому постелив?

Все у хрестах та маках наші тіла парадні.
Стоншим себе до ниті - в полі, під мар

Олена Багрянцева
2018.04.25 17:11
А їм би ніколи не думати про війну.
Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
Дивитися, як прокидається світ навколо.
Відчути усім єством гомінку весну.

А їм би не чути атак, не лічити втрат.
Збирати каміння час вже настане скоро.
Пора докладати

Адель Станіславська
2018.04.25 12:24
Музика колисана тілами
жебоніла чистим джерелом...
Досвіт,
зорі,
повня понад нами,
полиск моря -
непорочним шклом...
Кришталеве сяйво...

Адель Станіславська
2018.04.25 12:19
Гармонія душ і тіл -
Мозаїка світлотіні.
Півпоступ, півкрик... То в мні
Шаліє вулкан чуттів...

Півподиху до півсну,
Півмарева, півпокути...
О як же тепер забути

Ночі Вітер
2018.04.25 11:22
І все майне зухвалим промінцем:
обличчя, щем і вишень пелюстки,
що на вустах сполоханих твоїх
розквітли для цілунків і омани.

Та, кажуть, є продовження життя, -
не в згубі, зморшках, захололих меблях.
В якомусь неозорому де знов

Олександр Сушко
2018.04.25 04:09
Про що повинні думати мужі?
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
А, може, про дітей? Чи біляші,
Які у пузо пхаєм на роботі?

А ще про тещу добру і жону,
Вставні зубиська і хребцеві гелі...
Стоїть моє здоров'я на кону,

Володимир Бойко
2018.04.25 02:01
Уже давно я отступил
С твоей дорожки прихотливой.
Хотел забыть, но не забыл
Коварный взгляд очей игривых.

Давно стихов я не писал,
Себя не мучил рифмой строгой,
Но сон спокойнее не стал,

Вікторія Лимарівна
2018.04.25 00:41
Нас приглашает мелодия к вальсу.
Взгляд твой горит озорной.
Чтоб отказать, не даешь ты мне шанса.
Вихрь увлекает шальной.

Глянец паркета струится сияньем.
Крепки объятья твои.
Снова душа замирает с волненьем.

Сонце Місяць
2018.04.24 21:31
закохані розстаються із
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі

Світлана Майя Залізняк
2018.04.24 21:18
а дні текучі - хвильне молоко,
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".

Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".

Андрій Грановський
2018.04.24 20:11
Подражаніє

А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.

Полетів я б на південь, у теплі краї,

Іван Потьомкін
2018.04.24 19:41
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.

Ольга Паучек
2018.04.24 17:28
Цвіте кульбабка у траві,
Комашку гріє...
Нарешті свято настає
Тепла й надії,

Пора цвітіння, доброти,
Кохання, щастя,
Любові, спільної мети,

Сергій Гупало
2018.04.24 16:40
Автобус опівдні казиться,
Жаркий, як пательня дурника.
А мила у мене – ласиця,
Поранена знову суржиком.

Не лірика це, не баєчка:
Все вічне і все осонцене,
Усюди – Дажбога зайчики
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олена Музичук
2018.04.23

Катруся Садовнікова
2018.04.22

Марія Огнєва
2018.04.09

Богдана Гайдучек
2018.04.04

Матей Несторович
2018.03.25

Володимир Дубровський
2018.03.23

Христина Сікора
2018.03.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 В санаторії (з усміхом)
Ну, ось і все. Останній день неволі.
Бо завтра – на свободу, і без пут.
А згадка про в’язницю-санаторій
Уже сьогодні штрикає: «Забудь!»

Уперше у житті піддався знаді
(дарунок щедрий люблячих дітей).
Путівки в зуби – і немає ради:
Відмовитись – образяться, ачей.

Приїхали... Ще не прийшли до тями –
Одразу в руки присуд – еСКаКа*:
А там – о, заступи нас, Боже правий! –
Масажі, ванни, води… Зір шука –

А де ж розваги, кава, насолода
Від смаку закарпатського вина?
А дзуськи – на тапчан і мов колода
Лежи в озокериті. Засинай

І байдужìй, оглухлий як тетеря,
До всіх принад. Який жорстокий світ! –
Сніданок, чи обід, а чи вечеря –
За графіком. Ще не забаг живіт,

У тебе напихають, як у гуску
(заплачено ж!), – немовби на забій.
А потім ти сопітимеш в подушку
І кендюх розпиратиметься твій.

Забудь усе: горілочки чарчинку,
Дружину, книжку, жах який – гай-гай!
Лиш пам’ятай, що ти не на спочинку –
На оздоровчім курсі. Пам’ятай!

…Читачу, усміхнись (хоч доля правди
В написаному зовсім немала)!
Мені словесні спогади-рулади
Нагадують: «Цих днів не забувай!»

Бо не забути усмішок навкружних,
Ні персоналу ввічливих манер,
Ані опіки юної обслуги,
Ликуй і тішся – ти ж іще не вмер!

Смоктав цілющу воду із бювету,
Не опускав щоденний теренкур**,
Тому ні відбивна, ані котлета
Твоєму не спротивилась смаку.

І на чарчину часу вистачало,
І обрисів дружини не забув,
А до чарчини – ще й домашнє сало:
Хіба ж на нього накладеш табу?

А завтра – повертатимеш додому,
І спогад про оцей розкішний край
Ти забереш. А він забрав утому
Душі і тіла. То ж – не забувай!

16.02.2017 с. Шаян, Закарпаття

* СКК – санаторно-курортна книжка
** теренкур – прогулянковий оздоровчий маршрут






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-16 21:25:43
Переглядів сторінки твору 460
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.30 09:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-16 22:51:43 ]
Турботливі у Вас дітки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 23:30:28 ]
Кожному таких побажав би...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 00:59:09 ]
Ну бачите, на все часу вистачило і на оздоровлення і на натхнення! Я лікував артрит і подагру у Хмільнику, то ледве дійшов з поїзда до санаторію, так боліло. То на другий день зразу на процедури і так днів десять. Аж поки полегшало. А потім під Новий рік як одірвався на танцях - дві години танцював хворими ногами і молодим багатьом носа втер. Родонові і перлинні ванни це - чудо. Одразу рейтинг піднімається! Словом, молодці Ваші діти, що оздоровили тата, радий за Вас!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 23:38:29 ]
На щастя, особливої потреби санаторного оздоровлення не було. Це, радше, відпочинковий варіант. І з рейтингом:)) все нормально. Але приємно. А дітям передам Ваші слова!
Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 12:19:47 ]
Сьогодні мінус, завтра плюс... Цей дуалізм таки присутній: спочатку злюся і кривлюсь, а трохи звикну - й харч вже путній...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 23:41:19 ]
Так таки-так...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 14:26:29 ]
Видобули з мене усміх, хоч мені за довгий вік не довелося скіштувати санаторного життя. На заваді були байдарка, гори, море...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 23:39:40 ]
У мене теж було всього, щоправда без байдарок:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 18:01:11 ]
Розвеселив, Мирославе! Якщо вже добрав сил, то санаторна тематика має мати продовження в нових гумористичних творах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 23:42:39 ]
Ну, оздоровлення так швидко не дається взнаки:))