Любо, якщо чесно, то не знав, що я таку роль відіграв у Вашій долі на "ПМ". Я був переможець "ПМ"-2001 у темі кохання і таким чином був прирівняний до статусу редактора, який мали тоді чоловік - 10-15 на "Майстернях". Але Ви у мене асоціюєтесь з редактором-поетом, який, це майже точно, зробив мені найбільше корисних і цінних, як майстер майстрові, зауважень, які я виправляв, часто із задоволенням, бо я відчував, що вони зроблені з любов`ю і тільки на користь справі поезії. Тому віддячував, як міг. І я все ще Ваш боржник, бо обіцяв написати рецензію на Вашу книгу і не написав, міг би щось і заспівати з Ваших пісенних текстів. Подумаймо про це на майбутнє. А рейтинг Ваш справді достатньо високий, його піднімати не треба, а декому треба опустити, але РМ цього не зробить.
Ми з Вами спільні ще й у тому, що не блюдолизи, а опальні поети.
Проти вітру жоден раз не пхався,
Значить він нікуди і не йшов.
- так сказав мій улюблений поет Василь Симоненко, якого КДБ убило, щоб він не став новітнім Шевченком. Але він став другим поетом нації.
Ми з Вами часто ішли проти вітру. Шевченко і Симоненко не мали жодної літературної премії, але їхніми іменами називали премії.
Взискуй сказать поблідлими вустами
Хоч кілька людям необхідних слів - так

писала геніальна Ліна,

Взискуй прожить не суєтно і дзвінко,
Взискуй терпіння витримати все.
А справжня слава - то прекрасна жінка,
Що на могилу квіти принесе.

Хотілося б так жить, Любо!)))

Дякую, Ярославе! А я не знала, що аж настільки Ви цінуєте мою редакторську жилку (мабуть, недарма доля, хоч і не надовго, занесла мене літпрацівником у нашу районку)) Але то таке... Усі вчимося, намагаємося вирости над собою (не над кимось).
А щодо рецензії, пам'ятаю. Але, мабуть, то був не час і не місце. От незабаром вийде друком моя збірка поезій "Літа проминальна літургія" - де в основному пейзажна, метафізична лірика... Отут би Ви як майстер словесного пензля розійшлися) Тож ловлю на слові! Обов'язково Вам надішлю. Бо справді мені цікава Ваші думки, враження.

Буду радий відгукунутися. Як вийде, на Фейсбуку напишіть мені в чаті. Я Вам повідомлю пошту і надішлете електронний варіант. А я буду думати.

Ех, Ярославе, без абсенту ситуація зачахне...)))!

А що, ти не заглядаєш у рейтинги, друже? Для мене рейтинг "ПМ" був донедавна одним із найсправедливішим і найповажнішим черед інших.
А тепер я трохи розчарований, бо почалася смаківщина! Хай дарують!))

Ви не читали моїх пародій, Олено, у 2010-2012, а той 2013-х роках. А то б не були шоковані! Я страшний у гніві, як наш язичницький Бог Перун, а Ви потрапили на спокійну полосу мого життя і творчості, коли бурі минули і в часи штилю я писав переважно пейзажну і філософську лірику, суголосну Вашій душі, сподіваюсь!))

Ну що ж, Ви вмієте бути стриманим, Богдане! Це рідкісний дар для поета. Але ж Ви ще й прозаїк, тому це виглядає майже закономірним для Вас, певною мірою!

Я постійно намагаюсь шліфувати себе, як людину, Олександре!
А щодо рейтингів, згоден. Часто енергетика, яку ми випромінюємо, навіть на сайті, а не при зустрічі, грає більшу роль, ніж майстерна поезія, але негативно налаштована.

Тю ти, помилок по тексту наробиффф, вибачаюсь)))))))))

а рейтинги ті я й досі не розумію, як тут визначаються... Ото коефіцієнт прозорості??? Шо воно такоє-рябоє???))))))))))))))))))))))

Щодо коефіцієнту, то наведіть мишку на нього в квадратику своєму чи будь-якого автора і все прочитаєте і збагнете, що Ігор Шоха - найбільший ас у застосуванні цього коефіціенту. Він дає милозвучність слова, але не завше - глибину і правдивість. І за це його критикують.
Спасибі за цікаві міркування про поезію з Вашого власного досвіду. Сподіваюсь багатьом піде на корить!))