ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2017.05.26 17:49
Її лірична героїня –
ікона із далеких літ,
де ще існує і єдиний,
і не один, а цілий світ.

Вона залюблена у себе
і вірна лиш самій собі,
але живе на тому небі,

Ігор Шоха
2017.05.26 15:10
Стоїть, у щось замислена, бабуся.
Її рука зависла біля уст.
Чужа усім. Признатися боюся,
що я не намотав собі на вуса,
які були літа моїх бабусь.

І цю уже ніхто не запитає,
кудою понесуть її літа

Петро Скоропис
2017.05.26 14:31
Допоки ти співала – осеніло.
Лучина пічку затопила.
Доки літала й цокотіла,
похолоділо.

Тепер ти ледь подолуєш емалі
і кіптяву плити, чим далі
година твого виплоду квітнева.

Микола Соболь
2017.05.26 14:15
Вагітна жінко! – ти вінець творіння,
Кого обійме таїнством Господь.
Бо саме у тобі є те коріння –
З якого проростає мій народ.

Вагітна жінко! – йти тобі на муки,
Заради того, щоби ця земля
Завжди жила, коли на свої руки

Юрко Бужанин
2017.05.26 14:09
У болітці серед лісу
Якось Жабці стало тісно:
Всі набридли їй подружки,
Несмачними стали мушки.

Остогидло вже пірнати,
На льоту комах хапати...
Захотілось їй цим літом

Любов Бенедишин
2017.05.26 12:12
Сад потемнів, розкошланий незграба:
Набрався ляку, цвіту не вберіг…
Наскочила гроза, сварлива баба,
З відра линула, гримнула на всіх.

Сипнула градом, вітру навперейми,
І блискавку метнула в далину…
Світліє сад і… лічить зав’язь, гейби

Юрій Ерметов
2017.05.26 08:38
А іноді люди,
деякі
або просто якісь,
викликають
на самому дні
заплутані, змучені
або, навпаки,
вибухаючі

Олександр Сушко
2017.05.26 07:23
Брехня відкрила очі. Ожила.
Нуртує у думках, неначе піна,
Аби утілитися у слова,
Отрутою сочитись по краплині.

На перший погляд зовсім не гидка,
Ефектна, наче дівчина вродлива.
За нею правда тулиться гірка,

Ярослав Чорногуз
2017.05.25 23:35
Нещодавно зима, нам здавалось вона
Кружеляла пухнасті сніжини.
А уже, наче мить, пролетіла весна,
Пролетіла, як пух тополиний.

Одцвітають каштани, бузок одцвіта,
Час черемсі печально зітхнути.
І кульбаба на луках - ну зовсім не та –

Ігор Шоха
2017.05.25 22:46
Не такі синоптики уперті
як ясна погода у імлі
і її неписані секрети.
Та не марно метео-поети
провіщають літо на землі.

***
Метеорологія – наука

Наталя Мазур
2017.05.25 22:28
Вже скільки ґуль набили на чолі,
Та кожен раз все чухаєм чуприну,
Бо ставши знову на старі граблі,
Однаково вишукуєм причину
У комусь іншому.
І знову шахраїв
Саджаємо на трон, а не за ґрати.
Колосів ліпимо до стертих мозолів,

Наталя Мазур
2017.05.25 22:22
Це місто знайоме здалося сьогодні чужим.
Був ранок похмурий і небо сіріло дощами,
І я почувалася, мов переможений джин,
Що замкнений в пляшці і світла не бачить роками.

Так тісно мені серед каменів древніх споруд,
Бо мури високі і сонця у вікнах не

Наталя Мазур
2017.05.25 22:21
І знов одвічна порожнеча й пустка,
У закутках душі гуляє протяг.
Ліси думок ламаються на друзки,
Летить життя вперед, неначе потяг.

А пасажири у звичайних справах:
То розмовляють, то смакують шинку.
Немилосердний час колосів чавить,

Олександра Камінчанська
2017.05.25 21:42
Листи без адреси зворотної, сиві путі,
Карти таро розшифровано, тільки зчитуй.
Тремтячими пальцями книги листаєш святі,
Шукаєш душі в оправдання скупу молитву…

І вчора, і завтра, і навіть колись – по нас,
Вершитимуть вежі – грішні, святим на втіху.

Іван Потьомкін
2017.05.25 19:39
Як гарно, коли дорослі діти
Не вдовольняються скайпом,
А йдуть без примусу до нас, батьків,
І лічать дні, коли в родиннім ґроні
За чаєм з коржиками та варенням
Почнеться бесіда про музику й книжки,
А далі –шахові баталії з онуком,
Де, крім самих

Володимир Маслов
2017.05.25 16:29
Скажи, навіщо цей парад,
коли триває маскарад,
в якому Іловайськ беруть в «котел»,
коли оскалена орда
все те, за що стояв Майдан,
на чорну землю спалену кладе?

З останніх сил реве мотор,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ярема Наталя Ярема Наталя
2017.05.26

Степовий Сергій Ханенко Сергій
2017.04.25

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Вікторія Гнепа
2017.04.05

Зоряна Інша
2017.03.02

Дейер Аеліта ван
2017.03.01

Ксенія Соколовська
2017.02.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 про виступ і любов до життя
Після вечора поетичних читань, де я мала нагоду виступати, я почувалася, чесно кажучи, так собі. Бездоганному виступу заважали хвилювання від емоцій, що переповнювали мене, коли я декламувала виношені, місцями наболілі тексти. І хоча це була любовна лірика, але чи кожен зможе ось так оголити душу перед аудиторією незнайомих слухачів? Але я сама обрала свій шлях, і дар, без якого я не зможу жити – писати, змушує, покладає відповідальність ділитися написаними рядками. І я ділилася.
Заважали лише емоції, ніби хвилі, що накочувалися неочікувано, і від них захлинатися.
Повернулася додому я висотана, хоча щаслива. Кілька десятків пар очей, незнайомих очей, і така ж кількість вух, вивчали мене, ніби під мікроскопом.
Мені потрібна була лише їх увага. Схвалення? Я не чекала на нього. Чому? Тому що людині дуже важлива похвала, добре слово, воно надихає і окрилює, мотивує і стмулює, безперечно, але чи в праві я сподіватися на похвалу чи осуд?
Я всього лиш автор, у якого є літгероїня, а літгероїні можна все!
І тим паче – я ціную щирість, а хто зна, чи щиро тобі кажуть слова захвату, чи «одчіпного», так само як і ганять чи критикують, від заздрощів, чи просто щоб зіпсувати настрій. Отже, треба бути у моменті і насолоджуватися дійством. І це буде єдине правильним.
Тим паче, що лунали прекрасні поетичні рядки, я уважно слухала, вихоплювала нові образи, насолоджувалась прозою, яка торкала струн душі...

А наступного ранку, оновлена і щаслива я прямувала на роботу. Водій трапився ввічливий, привітався, і посмішка не сходила з мого обличчя до кінця поїздки. В салоні маршрутки була надута рожева повітряна кулька, як відголосся Дня Святого Валентина, що минув. І це все було надто гармонійно. Дорогою побачила трамвайчик, на вікнах наклейки-сердечка розчулили мене.
Світ дихає Любов’ю.

І тут, в цьому моменті ти помічаєш, як гарно цвірінчать пташки, повернуло на весну, і сонця промені лоскочуть обличчя.
І всередині тебе народжується музика, поезія, проза. Неперервний процес, який нуртує, клекотить, проганяє сірість буднів! Життя прекрасне! Життя переможе! Жити прекрасно! Всім побільше білих смуг.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-17 10:57:00
Переглядів сторінки твору 178
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.892 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.649 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.825
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.05.06 00:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 11:23:49 ]
Каюся...я давно не читала Ваших поезій, а тому нічого поки що не можу сказати про них. Звичайно ж, зустріч із читачами, слухачами висотує сили і наснажує. Озираючись на пройдений шлях, бачу шанувальників, критиканів... друзів незрадливих, другинь, що несли прохолодь...поради... І...байдужість. А також справжніх поетів, що розуміли мій доробок... Вельми розмаїте товариство...
Схвальні відгуки...? Тут варто розуміти, а хто саме хвалить. Як часто захвалюють банальне, сире... Це я бачу на сторінках фейсбука. т
Вас є за що хвалити. Працюйте над написаним, ростіть).
Пам"ятаю "шукайте цензора в собі" Ліни Костенко.
Закортіло відгукнутися, ось так просто написала.
Радощів буття Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 11:32:34 ]
Ще про оголення - "стриптиз" автора. Так і є.
Пізніше не переймаєшся тим, як хто дивиться...що каже-шепоче...)
Життя - як текст. Без творчості жити було прісно, нмд.
Ваша землячка...я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-17 14:46:42 ]
Мені завжди приємно, коли ось так заходиш - і новий коментар, Світлано, дуже рада Вам, тим паче, що земляки) після незадоволеності власним виступом подумала направду - а, може, я маю кинути це все? немонетарний актив...але всередині протест - не все вимірюється грошима, а без цього - написання рефлексій, віршів, я не зможу жити) люблю я це, як і свіже повітря, радощі, веселити когось)) люблю, заходьте, завжди рада Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 17:29:59 ]
Мені близькі Ваші почуття, Віто. Добре, що написали. Сама не раз була у такій ситуації, коли читала перед глядачами. А одного разу, так хвилювалася, що забула текст. Мені тоді здавалося, що осоромилась на весь світ. Свої вірші я читаю напам"ять, щоб не тремтіли руки.:) Вам натхнення, шанувальників та вдалих виступів!