ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Маслов
2017.03.30 22:47
В єдиний зав’язавши вузол
життя, війну, торгівлю, зраду,
хтось робить все, щоб ми загрузли
у неспромозі дати раду.

У свій інформаційний вимір
хтось тягне наш реальний простір.
Які шляхи несповідимі

Лариса Пугачук
2017.03.30 21:52
Придивлялись довго до пухлини,
Сподівались, може доброякісна,
Шкодували різати людину,
Хоч себе і почувала пакосно.

Потім, все ж, зробили операцію,
Необхідні провели аналізи,
Подивилися – так, мали рацію

Лариса Пугачук
2017.03.30 21:36
день без тебе
пустий не---привiтний не---щасний
нiч без тебе
холодна безрадiсно довга
я без тебе
листок зiрваний з дерева вiтром
безнадiйно несе мене
вихор нещадний кудись

Люба Світанок
2017.03.30 19:47
Калина: пишні рюші, вельон... - це її
весни п'янкої довгождана мить.
А завтра... скине шати нареченої,
вдягнеться у черлений оксамит.

Аби не в чорний... В зойку дня тривожного
наниже на проміння сум увесь.
І наче купина, для подорожнього

Василь Кузан
2017.03.30 18:33
Не живеш – закарбовуєш дати
І чекаєш від Бога й світів
Коли дні захисних кольорів
Будуть краплями-кулями падати
На долоні, на груди, між брів…

Не воюєш – у кожному тілі
Бачиш тлін – жовті тіні невдач.

Микола Соболь
2017.03.30 13:49
А старість увірвалася в життя –
Пляшками та газетами із бака.
І тоннами смердючого сміття…
Така держави за труди подяка.

Старався ти, «Заслуженим» пішов
На пенсію, своїй вклонився долі.
Тепер і маєш тільки що знайшов

Нінель Новікова
2017.03.30 11:07
Весенне-бисерный, весёлый дождь!
Хотя уже не грёзы, а суставы
Ночами чаще беспокоить стали,
Я возрождаюсь, если ты идёшь.

Маэстро-ветер отложил смычок.
А на сирени почка-желторотик
Навстречу дождику открыла ротик –

Олександр Олехо
2017.03.30 08:58
Між нами – Я і Ти, суб’єкти і мірила,
критерії провин, помилок, правоти;
безсилля сподівань і звинувачень сила,
а може навпаки – немає Я і Ти…

29.03.2017

Михайло Карасьов
2017.03.30 07:53
Про новелу Василя Портяка «Охоронителі діви». Василь Портяк написав десяток новел та кілька сценаріїв. Проте цього виявилося достатньо, щоб стати одним з кращих письменників України і заслужити похвалу критиків. Тут маємо і відгуки поважних філологів

Лариса Пугачук
2017.03.29 18:02
пiсля зими до тебе йду
земленько
ще холодно
ступати ще боязко
та сонечко
всмiхається променем
стаю навколiшки
молюсь

Олександр Сушко
2017.03.29 15:56
У казанах з кипучою смолою
Крамольників мордує чортівня,
Гамселить у лобища кочергою
Та шпички у сідниці заганя.

Палає до небес пекельна баня,
В окропі гріє руки віршомаз.
Свого тут не уникнуть покарання

Лариса Пугачук
2017.03.29 15:46
На вихiднi приїхала на дачу:
люблю її.
Дивлюся, знову курка чорна скаче,
та й по рiллi.
Воно б нiчого, хай би собi дерла,
але ж газон
посiяний там гарний i веселий
(це сорт «ню-понт»).

Світлана Майя Залізняк
2017.03.29 09:24
Глуздометра немає, впереміж мудрі й бевзі.
Вершаться зліва справи... Хитаю терези.
Дожити б молодою у звихренні-бентезі.
Таланти употужнились на йоту чи в рази.

Вчорашні галаретки міняються на галас,
Вічноковтьобна траса - на житні манівці.
Місцев

Вітер Ночі
2017.03.29 08:31
Мы с Томасом наелись плова
И завалились на диван,
А ты, бездомная обжора,
Ушла в какой-то ресторан.

Но нам с котом тепло и мягко,
Меня он любит, повезло.
Под вечер, наглотавшись мяска,

Олександр Сушко
2017.03.29 07:14
Я до жаркОго жадібний кохання,
Цілющий трунок всотую до дна.
Втішаюся, неначебто востаннє,
А скроні угортає сивина.

Мене до зваби кликати не треба,
Бо звик до цих амурових оков.
І боги схвально дивляться із неба,

Віктор Кучерук
2017.03.29 06:23
Як тільки сонце навесні
Почне городи прогрівати, –
Стають для мене затісні
Кути привітної кімнати.
Дурманять прагнення такі ж,
Які й торік штовхали з хати –
Копати, сіяти – і скрізь
Обійстя любе прибирати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Зоряна Інша
2017.03.02

Дейер Аеліта ван
2017.03.01

Ксенія Соколовська
2017.02.23

Антоніус Трістен
2017.02.18

Геннадій Бакаєв
2017.02.11

Аліса Ком
2017.01.26

Орися Мельничук
2017.01.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 про виступ і любов до життя
Після вечора поетичних читань, де я мала нагоду виступати, я почувалася, чесно кажучи, так собі. Бездоганному виступу заважали хвилювання від емоцій, що переповнювали мене, коли я декламувала виношені, місцями наболілі тексти. І хоча це була любовна лірика, але чи кожен зможе ось так оголити душу перед аудиторією незнайомих слухачів? Але я сама обрала свій шлях, і дар, без якого я не зможу жити – писати, змушує, покладає відповідальність ділитися написаними рядками. І я ділилася.
Заважали лише емоції, ніби хвилі, що накочувалися неочікувано, і від них захлинатися.
Повернулася додому я висотана, хоча щаслива. Кілька десятків пар очей, незнайомих очей, і така ж кількість вух, вивчали мене, ніби під мікроскопом.
Мені потрібна була лише їх увага. Схвалення? Я не чекала на нього. Чому? Тому що людині дуже важлива похвала, добре слово, воно надихає і окрилює, мотивує і стмулює, безперечно, але чи в праві я сподіватися на похвалу чи осуд?
Я всього лиш автор, у якого є літгероїня, а літгероїні можна все!
І тим паче – я ціную щирість, а хто зна, чи щиро тобі кажуть слова захвату, чи «одчіпного», так само як і ганять чи критикують, від заздрощів, чи просто щоб зіпсувати настрій. Отже, треба бути у моменті і насолоджуватися дійством. І це буде єдине правильним.
Тим паче, що лунали прекрасні поетичні рядки, я уважно слухала, вихоплювала нові образи, насолоджувалась прозою, яка торкала струн душі...

А наступного ранку, оновлена і щаслива я прямувала на роботу. Водій трапився ввічливий, привітався, і посмішка не сходила з мого обличчя до кінця поїздки. В салоні маршрутки була надута рожева повітряна кулька, як відголосся Дня Святого Валентина, що минув. І це все було надто гармонійно. Дорогою побачила трамвайчик, на вікнах наклейки-сердечка розчулили мене.
Світ дихає Любов’ю.

І тут, в цьому моменті ти помічаєш, як гарно цвірінчать пташки, повернуло на весну, і сонця промені лоскочуть обличчя.
І всередині тебе народжується музика, поезія, проза. Неперервний процес, який нуртує, клекотить, проганяє сірість буднів! Життя прекрасне! Життя переможе! Жити прекрасно! Всім побільше білих смуг.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-17 10:57:00
Переглядів сторінки твору 117
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.892 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.649 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.825
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.17 09:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 11:23:49 ]
Каюся...я давно не читала Ваших поезій, а тому нічого поки що не можу сказати про них. Звичайно ж, зустріч із читачами, слухачами висотує сили і наснажує. Озираючись на пройдений шлях, бачу шанувальників, критиканів... друзів незрадливих, другинь, що несли прохолодь...поради... І...байдужість. А також справжніх поетів, що розуміли мій доробок... Вельми розмаїте товариство...
Схвальні відгуки...? Тут варто розуміти, а хто саме хвалить. Як часто захвалюють банальне, сире... Це я бачу на сторінках фейсбука. т
Вас є за що хвалити. Працюйте над написаним, ростіть).
Пам"ятаю "шукайте цензора в собі" Ліни Костенко.
Закортіло відгукнутися, ось так просто написала.
Радощів буття Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 11:32:34 ]
Ще про оголення - "стриптиз" автора. Так і є.
Пізніше не переймаєшся тим, як хто дивиться...що каже-шепоче...)
Життя - як текст. Без творчості жити було прісно, нмд.
Ваша землячка...я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-17 14:46:42 ]
Мені завжди приємно, коли ось так заходиш - і новий коментар, Світлано, дуже рада Вам, тим паче, що земляки) після незадоволеності власним виступом подумала направду - а, може, я маю кинути це все? немонетарний актив...але всередині протест - не все вимірюється грошима, а без цього - написання рефлексій, віршів, я не зможу жити) люблю я це, як і свіже повітря, радощі, веселити когось)) люблю, заходьте, завжди рада Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 17:29:59 ]
Мені близькі Ваші почуття, Віто. Добре, що написали. Сама не раз була у такій ситуації, коли читала перед глядачами. А одного разу, так хвилювалася, що забула текст. Мені тоді здавалося, що осоромилась на весь світ. Свої вірші я читаю напам"ять, щоб не тремтіли руки.:) Вам натхнення, шанувальників та вдалих виступів!