ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Алла Роль
2017.06.24 16:48
Сьогодні сірий чоловік
Підступливо
Встромив мені словесного
меча у спину.-
Боліло,
Думала загину.
По-ханжеськи улесливий,
Як кат,

Іван Потьомкін
2017.06.24 14:56
Себе він начебто в печеру ув’язнив.
Од клопотів і чвар одбувавсь молитвами.
Покірно щоку підставляв, коли нізащо били.
Осуджувать боявсь навіть мерзенні вчинки,
бо змалечку завчив: «Не суди і будеш не судимий!»
Узимку сорочку віддав на пропиття

Олена Балера
2017.06.24 12:41
Печерний люд сказав: «Бувай,
Романтико! Вона пішла
Разом із кісткою. Вбива
Вірніше кременем стріла.
З богами ловів полишай
Життя, Романтико! Бувай!»

Зітхнув озерний рід: «Бувай!

Олена Балера
2017.06.24 12:34
Ми біля батьківських могил,
Де часом вражено хрести.
В них залишки безладних тіл,
Що Схід зі сталлю освятив.

Пошанування все нові
І кожен голову схиля,
І посивілий чоловік,

Микола Дудар
2017.06.24 10:51
Віднайшой кілька слів на День Поезії… але метушня, робота, погода і поріз коліна зробили свою справу. Краще пізно - чим ніколи: …я десь з півроку злився на себе за те, що редактор бачив недоліки, а не я, і пропонував наполегливо правки того чи іншого вір

Ірина Вовк
2017.06.24 10:05
Ця ніч – у п о в н і. Свіжоп'яна кров
по краплі крапля зблискує калинно...
Невинна душе, тішся, мов дитина,
допоки дух твій смерч не поборов.
Ще на твої розкрилені орбіти
не вибрехав з яруги чорний лис,
і ще в нетлінній зелені праліс
манить тебе р

Ірина Вовк
2017.06.24 09:57
Заполони мене, одвічна птахо,
високій пробі тонкості пера...
Це наче пломеніє дітвора
не знаючи ні болю, ані страху...
Над плахою чуттєвих катастроф,
над цвітом невідлюблено зів'ялим –
рятуймо душі від безглуздих спалень!
праотчим кличем висне Сав

Вячеслав Семенко
2017.06.23 23:29
Серед ночі плач та крик
жалібними нотами -
вітер віє, рип та рип,
грається воротами.

Очі виховательки
вікнами побитими,
за дверима вже роки

Микола Дудар
2017.06.23 19:48
Оце так ніч - дива суцільні…
все як по нотах: кава… «цьом»
торкався губ її весільних
а наче пив столітній ром…
і захмелів і втратив розум
ех, прощавай весь білий світ!!!
на вік сп’янів з одної дози
і заразив тим родовід

Микола Соболь
2017.06.23 15:58
Жбуляє небо блискавиці.
У серці зачаївся щем.
Бо залишився наодинці
У полі під рясним дощем.

Стою і мокну я уперто
І справа зовсім не у тім…
Сьогодні вперше чув, відверто –

Олена Багрянцева
2017.06.23 11:01
Ти знайдешся колись.
Запливеш у шифоновий вечір.
Загойдаєш мій дім білим смерком суничних розмов.
Будеш гріти мене, пригортаючи сонячно плечі.
Ніжну квітку немов.

У волосся моє заплетеш помаранчеве літо.
Станеш блюзом легким, залоскочеш в обіймах

Олександр Сушко
2017.06.23 10:48
Звичка

Для нас чуже добро - суцільна мука.
І ліпиться воно до наших лап.
А як спіймають злодія за руку,
То винуватий, звісно, що кацап.

Не нам писали заповіді Божі,

Ірина Вовк
2017.06.23 08:46
Мій чуйний Лелю пізньої весни,
Мій буйний хмелю втомленого літа,
Купайлоньку, сьогодні я – Леліта,
А завтра відійду у сни, у сни.

Я ще цей день і ніч переживу…
Засвічуся, освідчуся, а потім –
Немов бліда Морена у скорботі

Ірина Вовк
2017.06.23 08:39
Княгине, ще твій серпень не пробив!
Ще на вінці женців ти не просила.
Іще журавка воду не носила,
Іще журавлик трав не покосив…
Навпроти, красень Місяць-Молодик
на тебе визира сліпучим Оком,
і білоткані ризи над потоком
пильнує з очеретів Водяник…

Ірина Вовк
2017.06.22 19:22
Іван Франко поглиблено цікавився сходознавством, аби в процесі сходознавчих студій поглиблювати свої знання з української історичної лінгвістики та лексикології і доказати невігласам та політиканам, що коріння праукраїнської мови має ті ж часові виміри, щ

Ліна Масляна
2017.06.22 14:15
Пересіяний з неба ситами, вітром вимитий волі злиток
Рано скинутий ангелом їй, пізно знайдений…
Позаяк і відчуто, й написано, пройдено вже, пережито,
І до тебе засвідчено різними правдами.

У колекції настроїв ти – на полиці, з якої не крадуть:
Зав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Вовк
2017.06.10

Полу Профік
2017.06.06

Наталя Ярема Стисло
2017.05.26

Степовий Сергій Ханенко Сергій
2017.04.25

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Вікторія Гнепа
2017.04.05

Зоряна Інша
2017.03.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 про виступ і любов до життя
Після вечора поетичних читань, де я мала нагоду виступати, я почувалася, чесно кажучи, так собі. Бездоганному виступу заважали хвилювання від емоцій, що переповнювали мене, коли я декламувала виношені, місцями наболілі тексти. І хоча це була любовна лірика, але чи кожен зможе ось так оголити душу перед аудиторією незнайомих слухачів? Але я сама обрала свій шлях, і дар, без якого я не зможу жити – писати, змушує, покладає відповідальність ділитися написаними рядками. І я ділилася.
Заважали лише емоції, ніби хвилі, що накочувалися неочікувано, і від них захлинатися.
Повернулася додому я висотана, хоча щаслива. Кілька десятків пар очей, незнайомих очей, і така ж кількість вух, вивчали мене, ніби під мікроскопом.
Мені потрібна була лише їх увага. Схвалення? Я не чекала на нього. Чому? Тому що людині дуже важлива похвала, добре слово, воно надихає і окрилює, мотивує і стмулює, безперечно, але чи в праві я сподіватися на похвалу чи осуд?
Я всього лиш автор, у якого є літгероїня, а літгероїні можна все!
І тим паче – я ціную щирість, а хто зна, чи щиро тобі кажуть слова захвату, чи «одчіпного», так само як і ганять чи критикують, від заздрощів, чи просто щоб зіпсувати настрій. Отже, треба бути у моменті і насолоджуватися дійством. І це буде єдине правильним.
Тим паче, що лунали прекрасні поетичні рядки, я уважно слухала, вихоплювала нові образи, насолоджувалась прозою, яка торкала струн душі...

А наступного ранку, оновлена і щаслива я прямувала на роботу. Водій трапився ввічливий, привітався, і посмішка не сходила з мого обличчя до кінця поїздки. В салоні маршрутки була надута рожева повітряна кулька, як відголосся Дня Святого Валентина, що минув. І це все було надто гармонійно. Дорогою побачила трамвайчик, на вікнах наклейки-сердечка розчулили мене.
Світ дихає Любов’ю.

І тут, в цьому моменті ти помічаєш, як гарно цвірінчать пташки, повернуло на весну, і сонця промені лоскочуть обличчя.
І всередині тебе народжується музика, поезія, проза. Неперервний процес, який нуртує, клекотить, проганяє сірість буднів! Життя прекрасне! Життя переможе! Жити прекрасно! Всім побільше білих смуг.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-17 10:57:00
Переглядів сторінки твору 212
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.894 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.649 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.825
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.06.19 23:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 11:23:49 ]
Каюся...я давно не читала Ваших поезій, а тому нічого поки що не можу сказати про них. Звичайно ж, зустріч із читачами, слухачами висотує сили і наснажує. Озираючись на пройдений шлях, бачу шанувальників, критиканів... друзів незрадливих, другинь, що несли прохолодь...поради... І...байдужість. А також справжніх поетів, що розуміли мій доробок... Вельми розмаїте товариство...
Схвальні відгуки...? Тут варто розуміти, а хто саме хвалить. Як часто захвалюють банальне, сире... Це я бачу на сторінках фейсбука. т
Вас є за що хвалити. Працюйте над написаним, ростіть).
Пам"ятаю "шукайте цензора в собі" Ліни Костенко.
Закортіло відгукнутися, ось так просто написала.
Радощів буття Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 11:32:34 ]
Ще про оголення - "стриптиз" автора. Так і є.
Пізніше не переймаєшся тим, як хто дивиться...що каже-шепоче...)
Життя - як текст. Без творчості жити було прісно, нмд.
Ваша землячка...я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-17 14:46:42 ]
Мені завжди приємно, коли ось так заходиш - і новий коментар, Світлано, дуже рада Вам, тим паче, що земляки) після незадоволеності власним виступом подумала направду - а, може, я маю кинути це все? немонетарний актив...але всередині протест - не все вимірюється грошима, а без цього - написання рефлексій, віршів, я не зможу жити) люблю я це, як і свіже повітря, радощі, веселити когось)) люблю, заходьте, завжди рада Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-17 17:29:59 ]
Мені близькі Ваші почуття, Віто. Добре, що написали. Сама не раз була у такій ситуації, коли читала перед глядачами. А одного разу, так хвилювалася, що забула текст. Мені тоді здавалося, що осоромилась на весь світ. Свої вірші я читаю напам"ять, щоб не тремтіли руки.:) Вам натхнення, шанувальників та вдалих виступів!