Тому ми й так любимо епіграф життя, – contra spem spero.

Це той випадок, коли краще – ворог хорошого. :)
І дійсно – невідомо на що марнуємо час, коли ось-ось звільняться із під копиць снігу тенісний стіл, кущі, вулики між ялинками і ялицею, загудуть бджоли і зрідка залунають удари ракеток.

Іноді краще б не так, аби не наступити випадково на чийсь мозоль. Але дякувати Богу - homo homini.

О, Ярославе, доброї ночі))) А що отой коефіцієнт? Як він формується? Хто його формує?))) Для мене це все одно що код енігми)))Два роки тут прожив- не глянув навіть)))))))))

Ярославе, це Ваша правда, але послухайте й мою. 1)у словниках обох мов існують відповідники: заплатил – заплатив, уплатил – уплатив; 2)якщо ми кажемо, – заплатив життям, то ясно, що ні в якому разі не уплатив, але якщо кажемо, – уплатив пеню, то забарвлення цього словосполучення аж ніяк не постраждає; 3)чому ми повинні збіднювати, вихолощувати нашу мову на слова, які надають різні відтінки її звучанню? 4)ми любимо викопувати із мовних надр архаїзми, діалектизми, але цураємось свого природного і зовсім недавно повсякденного, у якому тільки й натяку на русизм, що рідко ким використовується; 5)англійська мова віками розвивалась із тенденцією скорочення слів якнайближче до кореня і, напевне, завдяки цьому стала мовою міжнародного спілкування – це єдине спірне питання. В решті я дотримуюсь свого стилю, аби справджувалось хоч щось від першого до четвертого.
Наступне. Якщо є слово пеня, то чому не повинно бути хай і трошки віддаленго від нього слова пеняти? Гляньте, будь-ласка, uk.worldwidedictionary.org/пеняти. Там в перших позиціях - сучасний словник синонімів, антонімів з усіма часами, родами, відмінками, наголосами, якому можна довіряти більше, ніж словникам філологів-академіків радянської України.
При всьому цьому повинен сказати, що мені подобається якраз така форма полеміки між авторами, коли за фразами відчувається не антипатія, а нюанси жарту, хай навіть легкої іронії, а ще краще(навіть в азарті суперечки) - самоіронії і щирої поваги один до одного.

Уплатив пеню - та це просто жах, несмак дикий. Ми збіднюємо вихолощуємо цим нашу мову, Ігоре? Та ми просто її вульгаризуємо на догоду путінським мовознавцям...
А пеняти? У нас в українській мові є усталені загальновживані слова з цим словом? Наведіть! А от в російській мові повно: неча на зеркало пенять, коли рожа крива, пеняй на себя, козел, а то пи..ы получишь - це я чув з дитинства на бандитському своєму Відрадному.
Словники... Певно Ви з дитинства в літературних колах не крутилися і не знаєте, що словники у нас робилися для русифікації і злиття націй і до цього часу ми "випльовуємо" чи, даруйте, "вибльовуємо" наслідки її. А Ви це виправдовуєте, бо Вам або ліньки ставати аристократом духа, або це увійшло вже у кров, і це не аристократизм духу, а якесь швондерство, міщанство і куди ми заведемо - столичні поети - народ із такою суржиковою мовою? Дядя Путін, з яким Ви так воюєте і ми всі - хто більше, хто менше - подякує Вам що Ви сприяєте зближенню двох народів "братніх", медаль дасть і знову стане актуальним анекдот,коли москаль питає українця:
- А как по Вашему рука?
- Рука.
А нога?
- Нога.
- А жопа?
- Срака.
Вот глупые хохлы, из-за одного слова - целый язык выдумали...

Хай буде по-вашому, якщо мої аргументи так міцно стверджують Ваш позицію. Але якщо ради чистоти української мови потрібно пам’ятати тільки одне слово заплатити, то на якого біса наші класики оце все понаписували?
ПЛАТИ́ТИкому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИкого,УПЛА́ЧУВАТИ[ВПЛА́ЧУВАТИ]заст.;ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯрозм. (додатково); РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИкого, рідше,ОБРАХО́ВУВАТИСЯз ким, розм. (перев. за роботу по її закінченні); ДАВА́ТИрозм.,ВІДДАВА́ТИрозм. (за куплене). - Док.: заплати́ти, сплати́ти, оплати́ти, ви́нагородити, уплати́ти[вплати́ти], доплати́ти, приплати́ти, приплати́тися, розплати́тися, оплати́тисярозм.розрахува́тися, розрахува́ти, порахува́тися, обрахува́тися, поквита́тисярозм.поквитува́тисярозм. рідшеда́ти, відда́ти. Я знаю: ти вчора нічого не їла. Де ж там: вже цілий рік тобі не платили грошей! (М. Хвильовий); - Прийшлось панові чимало худоби всякої спродати, щоб мені сплатити (Панас Мирний); До хворих він присилав лікарів, оплативши гонорар наперед (Ю. Смолич); - Чим же тебе за твою службу винагородити? (Ганна Барвінок); - Так і нам тепер треба, якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (прислів’я); Різницю коштів я готова навіть приплатити (Леся Українка); Зачепився [Нечипір] з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки, а опісля й приплатився, троха чи не сорок алтин (Г. Квітка-Основ’яненко); В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим (С. Чорнобривець); - Краще найняти худобу. - Еге, то не штука найняти, а чим потім за хату оплатишся? (М. Стельмах); Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом (Ю. Бедзик); Хотіла [мати] взяти від неї гроші і йти до пані обрахуватися (Н. Кобринська); - Що ти зробиш йому, гладкому?.. Він худобу пожалує швидше, бо оддав гроші за неї (М. Коцюбинський).
Про слово пеняти можна накопати ще більше. То до чого тут вульгаризація і путінські мовознавці?

Ігорю, я мав на увазі як русизм лише слово "уплатити" і все, як невживане в сучасній українській мові. А всі інші з префіксами: с, до, при, роз- звучать природньо. "Оплатити" трішки відгонить русизмом. І все те, що вживалося у ХІХ ст., мало вживається нині. Уплатити - Ви цитуєте Квітку-Основ"яненка. Врахуйте дві речі - Основ"яненко з Харківщини, де дуже сильний вплив Росії, друге - еталоном літературної мови у ХІХ ст. стало письмо Тараса Шевченка, він жив пізніше трохи Основ"яненка, присвятив пам"яті його вірш. Тобто слово "уплатити" в Основ"яненка теж не еталон сучасної української мови, а отже русизм, суржиковість.
У Шевченка є слова "все упованіє моє на тебе, мій пресвітлий раю" - це свідомо вжитий свого роду русизм, церковно-слов"янізм - упованіє - для підкреслення святості ЛГ", то швидше виняток з правила, ніж саме правило. Треба знати, де його вживати...
А пеняти - просто жахливе слово. Не варто його вживати без лапок...
І ще одне - всі ті приклади з прози, наведені у словниках, не завжди годяться для поезії - поезія, це все-таки високий стиль,а ми пхаємо без розбору, без відчуття мови туди крамарську і юридичну лексику, тому вульгаризуємо таким чином поетичне слово! Це - помилка і мовознавців - укладачів словників. І якщо свою мову вульгаризуємо русизмами, суржиковістю, то ллємо таким чином воду на млин Путіна і його русотяпів, розумієте?

Ярославе, чесне слово я Вас розумію, але в мені напевне живуть не тільки ближчі до нашого часу письменники, а й Котляревський чи Сковорода, а може й наші трипільські предки і я відчуваю нюанси деяких словосполучень по-своєму, не так, як інші. І, можливо, й серед читачів є такі як я. Для Вас природно звучить взять, платить, бува, для мене - взяти, платити, буває. Мова - живий організм. Пройде час і мертве буде відторгнуте. Чукчі відрізняють за назвою біля сорока відтінків білого, але в "цивілізованому" світі навряд чи це довго ще триватиме. Хай Квітка-Основ'яненко не зразок, але його тексти я прекрасно розумію, і відчуваю, чому він в одних випадках писав заплатити, а в інших - уплатити чи оплатити. Ось про що мова.

Головне, що не індиферентно.