ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Лелека
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-02-22 10:34:38
Переглядів сторінки твору 4890
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.445 / 6.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.528 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 23:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 10:52:09 ]
От уже і лелеки прилетять...Відзимували зиму, а далі на все воля Божа. Гарний вірш, тільки лелеки нехай все ж шукають стежки до людських осель. Потребуємо поповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:06:56 ]
Дякую, Ксеніє! Я ж не проти, хай селяться на дахах молоді лелеки, а старі вимушені шукати стежку у вічність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 11:30:24 ]
Так, лелеки достойні поетичного слова. Бо символи людських почуттів. Вірш на "ок!"... Але може замість ...льоноцвітно-безмежну шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока його душа. - такий варіант:
...неозоро-прозору шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока лелеча даль.
Бо то Льоноцвітне важко читати і рима трохи краща.
Утім, автору, як завжди, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:13:48 ]
Дякую, Олександре, за допомогу! У мене спочатку була ,"даль", та мені здалося, що душа більш глибше." Неозоро - прозора" - прохи масляно. Тож, вибачте :).
З повагою до Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 11:53:36 ]
Гапно! І льоноцвітно-безмежна шаль мені подобається.
Тільки чому вУзьку? - вузькУ, треба щось з наголосом робити, бо псує ідилічну картинку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:22:04 ]
Любочко, як Вам замість "вузьку", "стислу", або "куцу".?
Дякую, що написали і помітили неправильний наголос!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:49:03 ]
якщо чесно,Тетяно, "куцу" мені найменше подобається, не до такої високої теми це словечко, нмд

та й сумніваюсь, що дорога в рай може бути куцою

Вона, радше, довга)
Тож варто ще трохи подумати - яку саме стежку і чому шукає Ваш лелека


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:51:28 ]
Дякую, буду ще думати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:40:45 ]
Це - один із найкращих Ваших творів. Тішуся: у Вас, Тетяно, прогрес! Ось тільки закінчення для мене - не дуже. Якось лелека зникає, а є - пір'їна. Логічно.
Але у даному закінченні - ця пір'їна ніби сама по собі, а тому вона для мене якось зайва. Вибачте, якщо не зрозумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:46:53 ]
Я хотіла сказати, що пір"їна невагома, і така ж чиста душа - легка...
Дякую, Сергію, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:58:52 ]
Таню, сподобалось!))) Тому деякі варіати. А там дивись.
Пахне зливою, вітром плинним? Те сіно якось...))) І другу строфу можна видалити і тим самим позбавитись мапи і багна...))) Таню, дивись сама...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:51:16 ]
"Пахне зливою, вітром плинним" - мені подобається!
Вітрику, лелеки в"ють гнізда з гілочок. Раніше ці гнізда були на дахах хатин. А дахи були із соломи, тому така асоціація. Але ж виправлю, так, як ти пропонуєш.
Дякую, дуже вдячна! Щодо "багна" і мапи не згодна. "Багно падінь" - реалістично. Мапа з пташиного зору у мене теж не викликає сумнівів.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:04:37 ]
Вітрику, поки залишу так, як є. ВітроМ ПЛинним збіг приголосних, ще подумаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:18:16 ]
Да оставь всё как есть)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 13:19:12 ]
Чудово, незважаючи на ледве помітні порушення ритміки у одному-двох рядках. На місці куцу проситься колір. Наприклад:
...лелека біла
білу стежку шукає в рай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:57:28 ]
Дякую, Ігоре, за схвальний відгук та допомогу! А ритм перевіряла, так задумано.
!-!--!-!-
!-!--!-!
Ще подумаю, як краще. Не хотілось би повторюватись з білим, або синім.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 18:49:41 ]
Тетяно, вірш насправді гарний, сюжетний!
Кожен читає і, оскільки не автор, знаходить для себе деякі невизначеності. Мені, наприклад, вода і кості - не поетизуються, хоча, зрозуміло, що вони тілесні (як і пір'їна). Але якщо я чогось не второпав - не зважайте, бо сам поважаю першенство автора:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 21:03:00 ]
Дякую, Мирославе, за відвертість!
Людина з кісток та води і птах так само. Намагалася провести паралелі. Можливо, деякі слова ріжуть слух, але я цей вірші не намагалася зробити гарним, приємним на смак та дотик. Це мої потойбічні думки,Їх можна сприймати чи ні у кожного своя точка зору. Коли я буду переробляти усе підряд, то від мене нічого не залишиться. Я думаю, що Ви мене розумієте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-02-23 04:56:29 ]
Ось мій Лелека, Таню) З "ранніх" моїх)))
Лелека

Лелека в небі! І вірте, люди-
Усе здійсниться. Усе ще буде.
У пір"я вбився уже лелека.
Його не спинить ворожий клекіт.

Не налякає кубло зміїне.
Дивись спокійно! Злітай спокійно!
Польоту радість одвічно знає,
Він, вічно юний, у вись злітає.

Не гоже вічно в гнізді зростати-
Прямуй у небо! Учись літати!
Обрало щастя тебе одного.
Злітай у небо. Єднайся з Богом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 09:48:17 ]
Чудово, Серго!
Оптимістично! Дякую за гарний вірш!