ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Розлився день весняний безхмарною блакиттю,
В замилуванні сонце і вітер не дихне.
Застиг прозорий простір, немов химерний витязь,
Усміхнені хвилини забули про сумне.

Лице прудкого часу ще заспане, відкрите,
Він хутко вдягне маску, як тільки мить мине.
Ким буде він сьогодні, ти навіть не запитуй,
Нікому не відкриє бажання потайне.

Мислитель і філософ, убивця і провидець…
Він безліч різних ролей у себе увібрав,
Оскільки разом з людством проходив кожен східець,

У нього рани в серці і на плечах гора.
У Судний день останній він виступить як свідок,
А так його завдання – лише мімічна гра.

2017




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-03-13 10:59:48
Переглядів сторінки твору 6633
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.005 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.065 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-13 13:34:38 ]
Дивовижно, наскільки в кожного своє бачення і відчуття Часу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 09:55:37 ]
Дякую, пані Любо! Моє бачення часу інколи залежить від відтінків настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 10:16:53 ]
Та не вже....))))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-03-13 14:28:44 ]
кльоовінько!..

А суто "во благо" конструктивізму:
а які відмінності поміж мислителем та філософом --
із Вашої точки зору?..

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 09:59:41 ]
Спасибі, Юрію! На мою думку, філософ - це більшою мірою професія, а мислитель може бути і доморощеним :) Хоча тут можна іще подумати, коли вірш трішки відлежиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-03-13 19:23:10 ]
Автора цього сонету можна трактувати як філософа, тобто людину, яка охоплює своїм розумом маштабне і спонукає до роздумів мислителів, які, зазвичай міркують більш приземлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-03-13 20:15:31 ]
сонета - виправив одруківку. Олено, вітаю з новим чудовим твором!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 10:02:05 ]
Дякую, Богдане, за Ваше цікаве бачення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 06:27:53 ]
Мальовничість слів і монументальність думки, - гарно, Олено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 10:03:14 ]
Спасибі, пане Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 10:43:40 ]
О, це в Ярослава:
Немов, немов, немов, немов.
Немов, немов, одна любов...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 17:18:56 ]
Пане Володимире, у мене лише один раз у вірші вживається слово "немов", як на мою думку, цього не забагато. А про любов я взагалі віршів не пишу. Мені абсолютно не зрозуміло, для чого Ви у мене на сторінці згадуєте іншого автора. Чому б Вам не висловити свою думку у нього на сторінці і у вічі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-15 08:38:01 ]
))))!!!! З повагою, В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 17:32:06 ]
Оленко, Чудово, зворушливо! А на Вітра Ночі не ображайтесь, він шуткує, тоді, коли йому щось дуже подобається.:)
З симпатією,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 23:06:14 ]
Дякую, пані Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 17:41:21 ]
дуже навіть згідна, Олено, - все велика гра і час у ній - у головних ролях. Цікаво осмислено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 23:06:53 ]
Спасибі, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 21:09:19 ]
Хай час - мана, але яка висока...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 23:08:12 ]
Так, Олександре, чаруюча мана... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 23:19:51 ]
Я чомусь ніколи не замислювався над Образом часу - думав, ну як оцей пісок, що сиплеться з однієї половинки в іншу - такий розмірено-мертвий, спокійний може бути, як у Вас - філософом і мислителем, убивцею і провидцем - функції, притаманні Богові і дияволу водночас... Але ж справді, бувають часи спокійні, коли життя, здається, тягнутиметься вічно, а бувають часи буремні, коли життя, всі його події стискаються в одну мить...
В грецькій міфології є справді Хронос - Бог часу, але чи він вершить наші долі? Ось питання! Згоден з Вашою кінцівкою...
Мені приємно, що Вас, як і мене, тягне на філософствування на лоні природі, це приходить мудрість з роками і у Вас сонет розтягується з п"ятистопного ямба до семистопного, ніби перетікає у гекзаметр гомерівський.
Взагалі, Олено, якщо Ви цікавилися точною структурою сонета, то він пишеться за схемою - теза (8), антитеза (3) і синтез (3). І перший терцет має бути за класикою - антитезою до катренів, а другий узагальнювати сказане, за висловом Франка, "спливати в гармонію любови". Але багато класиків, а особливо ті, кого Ви перекладали так багато, порушують цю схему. А шкода. Вона - на контрасті динамізує, пробуджує зі сплячки читача, а потім заспокоює.
Але мабуть оцей розтягнутий Образ часу, який все ж таки у Вас більше схожий на мислителя і філософа, продиктував ту схему, яка наявна тут.
Не ображайтеся на Вітра, він ще емоційніший, ніж я - наговорить, а потім вибачається. Він мені висловлював і в лице те, про що Ви йому радите. Не любить вставних слів. А я - навпаки. А Ви - посередині - між нами. Дякую за приємні хвилини читання.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-15 17:56:59 ]
Дякую, Ярославе, за такий розгорнутий і змістовний коментар! Звичайно ж я читала про те, яким за змістом має бути ліричний сонет, можливо, інколи і варто намагатися відповідати цим класичним правилам, в тому числі і писати п'ятистопним ямбом, але писати таким чином абсолютно усі свої твори я не готова. Моя поезія скоріше асоціативна, аніж сюжетна. Мене приваблює лише сонетоподібна форма, яка іноді допомагає триматися вкупі моїм абстрактним і спонтанним думкам. Якось так...